Рішення № 76611601, 21.09.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 р. Справа № 1840/3172/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 05.11.2015 був звільнений зі служби органах внутрішніх справ. Листом від 24.07.2018 відповідач повідомив про прийняте рішення, яким відмовив у призначенні позивачу пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги 22 роки 6 місяців і більше. Вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідач враховував лише календарну вислугу, без включення вислуги в пільговому обрахуванні, яка становить 25 років, 11 місяців та 8 днів. Просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, зобов'язати його призначити пенсію за вислугу років за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та згідно з наданим ліквідаційною комісією УМВС України в Сумській області поданням від 09.07.2018.

Відповідачем подано відзив на позов, де зазначено, що відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені з служби з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Оскільки відповідно до наданих документів вислуга років на день звільнення зі служби у календарному обчисленні позивача складає 20 років 09 місяців 21 день, було прийнято правомірне рішення про відмову у призначенні пенсії.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що позивач проходив службу в УМВС України в Сумській області на різних посадах. Наказом №380/ОС-18 від 05.11.2015 ОСОБА_1 звільнений зі служби на підставі пп. "г" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням) (а.с. 11). Згідно витягу з наказу станом на день звільнення вислуга позивача в органах внутрішніх справ становить:

- в календарному обчисленні – 20 років 09 місяців 21 день;

- у пільговому обчисленні - 05 років 01 місяць 17 днів.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2018 року у справі №591/6925/17, яке набрало законної сили, зобов'язано УМВСМ України підготувати та направити до ГУ ПФУ у Сумській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (а.с. 17-21).

На виконання судового рішення та відповідно до вимог пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб",Ліквідаційна комісія УМВСУ в Сумській області підготовила та направила пакет документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення пенсії за вислугу років (а.с. 11-16).

Рішенням від 19.07.2018 №43 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги. Листом від 24.07.2018 позивача повідомлено, що відповідно до п. "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років може бути призначена за наявності вислуги 22 календарних роки та 6 місяців і більше, а за наданими документами вислуга становить 20 років 09 місяців 21 день (а.с.22). Суд вважає таку відмову протиправною.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно з п. "а" ст. 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: ... з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до ст. 17-1 Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено "Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі по тексту - Порядок).

Згідно з пп. "а", "г" п. 3 Постанови КМУ №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, крім іншого, один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони; час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" встановлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає.

Матеріалами справи підтверджується, що за період служби позивача в органах внутрішніх справ вислуга позивача становить в календарному обчисленні - 20 років 9 місяців 21 день; у пільговому обчисленні - 25 років 11 місяців 8 днів. Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії, відповідач посилається на те, що при призначенні пенсії має враховуватись лише календарна вислуга, без включення вислуги в пільговому обрахуванні. Календарна вислуга позивача становить 20 років 9 місяців 21 день та є меншою, ніж встановлена пунктом "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" необхідна мінімальна.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з аналізу Закону та Порядку випливає, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги. Нормами вказаних нормативно-правових актів не встановлено також виключень з того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.

Відповідач відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не врахував вимоги статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 порядок обчислення вислуги, що надає право на пенсію, чітко визначений і ст. 17-1 Закону прямо вказує на обов'язок відповідача такий порядок застосовувати, використовуючи ст. 12 Закону як норму загальну, а статтю 17-1 Закону і Постанову КМУ від 17.07.1992 №393 - як спеціальну.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантій соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охороні державного кордону України, податковій міліції, Управлінні державної охорони України, державній пожежній охороні, Державному департаменті України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від б липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Після надходження документів, необхідних для призначення пенсії ОСОБА_1, відповідач зобов'язаний був призначити останньому пенсію за вислугу років, оскільки, як вище вказано, вислуга позивача є більшою, ніж 22 роки 6 місяців, та є достатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону.

Враховуючи викладене, відмова відповідача у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправною. З метою захисту порушеного права суд вважає необхідним зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до поданої ним заяви.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.07.2018 №43 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 (вул. Охтирська, буд. 31, м. Суми, 40007, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та згідно з наданим ліквідаційною комісією УМВС України в Сумській області поданням від 09.07.2018.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп'яненко