Рішення № 76611444, 21.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1602/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про скасування рішення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області №59 від 21.03.2018 року про повернення коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про скасування рішення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області №59 від 21.03.2018 року про повернення коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

В судовому засіданні 13.09.2018 року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та пояснили, що при нарахуванні та виплаті коштів за рахунок коштів Фонду в період тимчасової непрацездатності та у зв’язку із пологами та родами підприємство позивача діяло порядком та у спосіб, визначені відповідним Законом, Інструкціями з питань здійснення таких нарахувань та керувалась відповідними роз’ясненнями посадових осіб Фонду соціального страхування України, а тому нараховані до сплати та поверненню до Фонду кошти і штрафні санкції оскаржуваним рішенням від 21.03.2018 року №59 є не законним. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на законність дій посадових осіб Фонду при проведенні перевірки та складання її висновків, які цілком відповідають положенням Закону та відповідних роз’яснень з цих питань, а надані роз’яснення посадовими особами органу Фонду не можуть бути використані позивачем для звільнення від сплати коштів, оскільки ці роз’яснення були не професійними, не відповідали відповідним положенням законодавства з цих питань та відповідний працівник Фонду була звільнена з посади за їх надання.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановлює наступні факти та обставини:

В період часу з 13.02.2018 року по 03.03.2028 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на підставі Наказу від 19.12.2017 року №265, направлення на перевірку №4 від 13.02.2018 року, №5 від 27.02.2018 року, п. 3.2 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою Фонду № 29 від 22.12.2010 (Інструкція № 29 від 22.12.2010) проведено документальну виїзну планову перевірку державного підприємства «Адміністрації морських портів України» (далі ДП «АМПУ» або Позивач), в частині діяльності відокремленого структурного підрозділу підприємства - Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (далі - ІФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП) або Філія) код ЄДРПОУ 38728402 в частині правомірності нарахування та витрачання коштів Фонду за період з 01.07.2015 р. по 31.12.2017 р.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено ОСОБА_1 перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 4 від 03.03.2018 року року (далі - ОСОБА_1), яким зафіксовано допущені Позивачем, на думку Відповідача, порушення законодавства. Акт був підписаний посадовими особами Позивача із зауваженнями та запереченнями, які 12.03.2018 р. за вих. № 476/02/10-18 були направлені до Відповідача для розгляду та частково ним прийняті на користь Позивача (копія заперечень надається).

27.03.2018 р. від Управління ДФССУ в Одеській було отримано письмову відповідь «Про результати розгляду заперечень до ОСОБА_1 та прийняте за перевіркою рішення» №106/535 від 22.03.2018 року та рішення № 59 від 21.03.2018 року «Про повернення коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

У п.2 відповіді Управління ДФССУ в Одеській області від 22.03.2018 р. № 106/535 зазначено: «Заперечення щодо призначення та виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_2 по листку непрацездатності серії АГЗ № 300043 (копія надається), виданого на період з 23.05.2016 року, по 25.09.2016 року, мають бути враховані частково... і що сума неправомірно витрачених коштів Фонду при призначенні допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_2 по листку непрацездатності серії АГЗ № 300043 становить 248,22 грн.» з огляду на те що, відповідно до табеля обліку робочого часу за січень 2016 р. (копія табеля надається) на підставі листків непрацездатності (серії АГЕ № 394983 та серії АГЗ № 410224) ОСОБА_2 хворіла з 01.01.2016 р. по 22.01.2016 р. та з 25.01.2016 р. по 31.01.2016 р., а 23.01.2016 р. та 24.01.2016 р. є вихідними днями і що ОСОБА_2 не відпрацьовано жодного дня за встановленим їй графіком виходу на роботу з поважних причин ( у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю) - посилаючись на абзац 2 п.3 Порядку №1266 (копії листів непрацездатності надаються);

У п.3 відповіді Фонду від 22.03.2018 р. № 106/535 зазначено: «Заперечення щодо призначення та виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 (Макаровій) по листках непрацездатності серії АДЖ № 635148 та серії АДЖ №706357 (копії листів непрацездатності надаються) мають бути відхилені» і що сума неправомірно витрачених коштів Фонду при призначенні допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 (Макаровій) по вищезазначеним листкам непрацездатності становить 5699,40 грн. з огляду на те що, відповідно до наказу від 10.02.2017 р. № 24-ос (копія наказу надається), ОСОБА_3 (Макарову) у зв'язку з закінченням строку трудового договору було відсторонено від роботи (повернення на своє робоче місце постійного працівника ОСОБА_4 після виходу з декретної відпустки по догляду за дитиною до 3-х р.) з 12.02.2017 р. та у зв'язку з тим. що ОСОБА_3 (Макарова) є матір’ю - одиначкою підприємство, відповідно до ст. 184 КЗпП зберегло її середній заробіток та сплачувало ЄСВ - посилаючись до п. 25 Порядку №1266;

Управління ДФССУ в Одеській області своїм рішенням від 21.03.2018 р. №59 за результатами розгляду заперечень до ОСОБА_1 перевірки вирішив застосувати до ІФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП) фінансові санкції в таких розмірах: неправомірно витрачені страхові кошти - 5947,62 грн., штраф у сумі - 2973,81 грн.

Оцінивши оскаржений акт суб’єкту владних повноважень, з огляду на положення ч.2 ст.2 КАС України, суд лише частково погоджується із правомірністю його внесення з наступних підстав:

ОСОБА_1 наказу від 25.05.2015 № 80-ос, ОСОБА_3 (Макарова) 26.05.2015 р. була прийнята тимчасово на посаду секретаря капітана порту (служби капітана порту) на строк відпустки ОСОБА_5 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, до дня фактичного виходу ОСОБА_4 на роботу (копія наказу про прийняття на роботу надається).

ОСОБА_1 наказу від 10.02.2017 № 24-ос, ОСОБА_3 (Макарову) 12.02.2017 р., у зв’язку з закінченням строку трудового договору було відсторонено від роботи (повернення на своє робоче місце постійного працівника ОСОБА_4 В.), тобто ОСОБА_3 з 12.02.2017 року не мала місця роботи.. На період вирішення питання працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору, у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 (Макарова) є матір’ю - одиначкою, підприємство, відповідно до ст.184 КЗпП зберегло їй середній заробіток та сплачувало ССВ.

07.04.2017 р. до комісії з соціального страхування ІФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП) від ОСОБА_3 (Макарової), надійшов лікарняний лист серії АДЖ № 513908, яка за даним листком непрацездатності хворіла з 27.03.2017 р. до 03.04.2017 р.

У квітні 2017 р. ІФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП) уклало з ОСОБА_3 (Макаровою) новий трудовий договір, та згідно наказу від 05.04.2015 № 54-ос її було призначено постійно за ст. 32 КЗпП України з 06.04.2017 р. на посаду контролера на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки з режимом роботи, згідно встановленого графіка.

27.04.2017 р. до сектору з розрахунків з працівниками централізованої бухгалтерії ІФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП) від ОСОБА_3 (Макарової), надійшов лікарняний лист серії АДЖ № 731020, яка за даним листком непрацездатності захворіла у перший день роботи, та була непрацездатна з 06.04.2017 р. до 24.04.2017 р.

6.05.2017 р. ІФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП), стосовно роз’яснення по сплаті лікарняного листка серії АДЖ № 731020, було направлено запит за вих. № 642/02/10-17 від 27.04.2017 р. до Ізмаїльського відділення управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Одеській області (копія листа надається), від якого було отримано письмову відповідь за вих. № 03-02-399 від 04.05.2017 р. (копія листа надається), в якій було зазначено, що при обчисленні середньої заробітної плати по листку непрацездатності серії АДЖ № 731020 треба застосовувати п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2015 року №439 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266».

Відповідно до п. 25 Порядку №1266. в редакції, що діє з 04.07.2015 року, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Відповідно до 28 Порядку №1266, в редакції, що діє з 04.07.2015 р., якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата обчислюється виходячи із тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи із розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

У зв’язку з чим, лікарняний листок серії АДЖ № 731020 на ОСОБА_3 (Макарову), ІФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП) при обчисленні середньої заробітної плати, було розраховано саме згідно п. 28 Порядку №1266, виходячи із тарифної ставки (посадового окладу) та роз’яснень Управління ДФССУ в Одеській області (Ізмаїльське відділення) за вих. № 03-02-399 від 04.05.2017 р..

ОСОБА_1 перевірки, до визначення кількості днів, не врахованих у розрахунковому періоді за листом непрацездатності АДЖ 731020, за останні 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах, відповідно до п. 25 Порядку №1266 - зауважень не було, так як відповідно до 28 Порядку №1266 - страховий випадок настав у перший день роботи та середня заробітна плата визначалась виходячи з тарифної ставки (посадового окладу), а саме на підставі листа роз'яснення від 04.05.2017 р. № 03-02-399, а - відповідно до п. 25 Порядку №1266 - це останнє основне місце роботи застрахованої особи.

У серпні 2017 р. від ОСОБА_3 (Макарової), надійшов лікарняний лист серії АДЖ № 635633 (копія листка непрацездатності надається), яка за даним листком непрацездатності була непрацездатна з 23.06.2017 р. до 31.06.2017 р. При обчисленні середньої заробітної плати за цим лікарняним листком серії АДЖ № 635633 на ОСОБА_3 (Макарову), ІФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП), період було розраховано за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), так як відповідно п. 26 Порядку №1266, застрахована особа. ОСОБА_3 (Макарова), перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи і що, згідно ОСОБА_1 перевірки, до визначення кількості днів, за лікарняним листком серії АДЖ № 635633 - так само - зауважень не було.

У серпні 2017 р. та листопаді 2017 р. від ОСОБА_3 (Макарової), надійшли лікарняні листки серії АДЖ № 635148 та АДЖ 706357 (продовження АДЖ № 635148), яка за даними листками непрацездатності була непрацездатна з 11.07.2017 р. до 13.11.2017 р. (у кількості 126 календарних днів) та з 14.11.2017 р. до 27.11.2017 р. (у кількості 14 календарних днів) (копії лікарняних листів надаються).

При обчисленні середньої заробітної плати за цими лікарняними листками серії АДЖ № 635148 та АДЖ 706357 (продовження АДЖ № 635148) на ОСОБА_3 (Макарову), ІФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП), період було розраховано за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), так як відповідно п. 26 Порядку №1266, застрахована особа. ОСОБА_3 (Макарова), перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464 (далі - Закон №2464) основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Щодо порядку звільнення жінок, зазначених у частині третій статті 184 КЗпП України, у зв'язку із закінченням строку трудового договору звільнення жінок, зазначених у частині третій статті 184 КЗпП України, у зв'язку із закінченням строку трудового договору має свої особливості. Таке звільнення можливе, однак власник зобов'язаний при цьому працевлаштувати жінку на цьому ж або іншому підприємстві відповідно до її фаху. Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням у цьому випадку не допускається. Однак відносини між власником (підприємством) і працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають істотну специфіку. Передбачено збереження за жінкою на період працевлаштування середньої заробітної плати, однак не більше ніж на три місяці з дня закінчення строкового трудового договору, а не з дня звільнення. Власник повинен тільки попередити жінку, що після закінчення строкового трудового договору вона до роботи допущена не буде, що на період пошуку підходящої роботи може перебувати вдома, що вона повинна буде з'явитися на підприємство, коли буде знайдена можливість її працевлаштувати для продовження роботи (при працевлаштуванні на цьому підприємстві) або для одержання трудової книжки і розрахунку по заробітній платі (при працевлаштуванні на іншому підприємстві). За наявності зазначеного попередження можливий і інший варіант: продовження жінкою тієї ж (або за її згодою - іншої) роботи на цьому ж підприємстві до вирішення питання про її працевлаштування. Якщо жінка відмовляється від працевлаштування за фахом без поважних причин, то вона може бути звільнена на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, навіть якщо після закінчення строку трудового договору пройшов певний час. Вважати при цьому трудовий договір продовженим на невизначений строк, що виключало б застосування пункту 2 статті 36 КЗпП України, неможливо, оскільки після закінчення строку трудового договору мала місце вимога припинення трудового договору (стаття 39 КЗпП України).

Під працевлаштуванням розуміється укладення нового трудового договору, зокрема, на тому ж самому або іншому підприємстві відповідно до її фаху.

На підставі вищезазначеного, можна дійти висновку, що на час розрахунку лікарняних листків серії АДЖ № 635148 у серпні 2017 р. та АДЖ 706357 (продовження АДЖ № 635148 ) у листопаді 2017 р., відповідно до п.25 Порядку №1266 та п.12 частини першої статті 1 Закону України 2464, у ОСОБА_3 (Макарової), на цьому ж самому підприємстві, ІФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП), на підставі укладеного нового трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (згідно наказу від 05.04.2015 № 54-ос, ОСОБА_3 (Макарову) призначено постійно за ст. 32 КЗпП України з 06.04.2017 р. на посаду контролера на контрольно- пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки з режимом роботи, згідно встановленого графіка), а саме з 06.04.2017 р. - це є її останнє основне місце роботи, як застрахованої особи.

Крім того, при визначенні розрахункового періоду (за останні 12 місяців, п.25 Порядку №1266), за наступними листками непрацездатності серії АДЖ № 635148 у серпні 2017 р. та АДЖ 706357 (продовження АДЖ № 635148 ) у листопаді 2017 р. вже не можна змінювати визначення часу фактичного перебування трудових відносин. ОСОБА_3 (Макарової), за попереднім не діючим трудовим договором, на цьому ж самому підприємстві.

03.05.2017 р. комісією з соціального страхування ІФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП), стосовно роз’яснення по сплаті лікарняного листка серії АДЖ № 513908. було направлено запит (від 07.04.2017 р. за вих.№ПК-79) до Ізмаїльського відділення управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Одеській області, від якого було отримано письмову відповідь від 03.05.2017 р. № 03.02.388, Ізмаїльське відділення управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Одеській області - визначило, шо у ОСОБА_3 (Макарової), за листком непрацездатності серії АДЖ № 513908, страховий випадок (за останні 12 місяців, п.25 Порядку №1266), настав у період (27.03.2017 р. до 03.04.2017 р.) коли вона не перебувала у трудових відносинах з ІФ ДП АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського МП); у своєму листі від 04.05.2017 р. № 03-02-399, Ізмаїльське відділення управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Одеській області - визначило, що у ОСОБА_3 (Макарової), за листком непрацездатності серії АДЖ № 731020, відповідно п.28 Порядку №1266 страховий випадок (за останні 12 місяців, п.25 Порядку №1266) настав у перший день її роботи (06.04.2017 р.).

Представник відповідача просить не приймати до уваги посилання представника позивача на те, що страхувальник діяв у цих випадках відповідно до вищенаведених роз’яснень органів Фонду від 03.05.2017 року та 04.05.2017 року, оскільки вказані роз’яснення не відповідають вимогам закону, посадова особа Фонду за надання вказаних роз’яснень притягнута д відповідальності та звільнена.

Суд не може погодитись з таким з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди, які розглядають спори повинні використовувати положення Конвенції та судові рішення ЄСПЛ.

ОСОБА_1 правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року "Рисовський проти України" зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, “Онер’їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Виходячи з наведеного, суд констатує, що при розгляді цієї справи встановлено, що держава в особі Фонду соціального страхування України, в порушення наведеного принципу «належного урядування» надала страхувальнику відповідні роз’яснення щодо порядку дій в конкретній ситуації, а потім застосувала до страхувальника фінансові санкції, тобто фактично діючи не послідовно, переклала ризик виникнення помилки на особу, яка вчинила всі необхідні та передбачені законодавством дії з отримання відповідного роз’яснення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржене рішення відповідача від 21.03.2018 року №59 в частині зобов’язання позивача повернути кошти Фонду в розмірі 5699,40 грн. та штрафних санкцій 2849,70 грн. не відповідає конституційному принципу поведінки суб’єкта владних повноважень, встановленого ч.2 ст.19 Конституції України, в зв’язку із чим, позовні вимоги в цій частині є ґрунтовними та підлягають задоволенню на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Разом із тим, суд вважає, що в інший частині оскаржене рішення відповідача від 21.03.2018 року №59 є законним та не підлягає скасуванню з огляду на наступне.

З дванадцяти календарних місяців, передуючих страховому випадку, які відповідно до пункту 25 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженому постановою Ка бінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 зазначаються як розрахунковий період д(ля розрахунку середньої заробітної плати), треба виключити бе резень, лютий та січень місяці 2016 року, в яких застрахованою особою, ОСОБА_2, не від працьованого жодного дня: в березні та лютому - (повністю) з поважних причин, а в січні - 29 днів не відпрацьовано з поважних причин (тимчасова непрацездатність) 2 дні (30, 31 січня) - тому, що це були вихідними (субота та неділя).

В абзаці першому пункту 3 Порядку №1266 викладено зага льне правило розрахунку середньоденної заробітної плати, а абзац другий цього пункту кон кретизує це правило та визначає певні умови, які необхідно враховувати при розрахунку.

Для працівників за положеннями ст.52 Кодексу законів про працю Укра їни (далі - КЗпП) установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихіднимй днями, а на тих підприємствах, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. В такому випадку тривалість щоденної роботи не може перевищува ти 7 годин при тижневій нормі 40 годин.

Позивач встановив для працівника, ОСОБА_2, саме п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

В вищезазначеній статті КЗпП встановлено, що «При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпо рядку або графіком змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за пого дженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня» (ст.50 КЗпП - 40 годин на тиждень).

Таким чином, працівник, ОСОБА_2, була зобов'язана працювати в робочі дні за визначеними за участю профкому правилами внутрішнього трудового розпорядку або за затвердже ним Позивачем графіком, з додержанням установленої тривалості робочого тижня та відпо чивати у вихідні дні, визначені Позивачем у тому ж самому затвердженому ним розпорядку або гра^фі'ку.

Тобто, ОСОБА_2 жодним чином не могла працювати у вихідні дні та відпочи вати у робочі дні згідно з прийнятим Позивачем за погодженням з профспілкою внутрішнім трудовим розпорядком або графіком.

Працівник ОСОБА_2 в січні 2016 року, не працювала в робочі (за розпорядком, графіком) дні через тимчасову непрацездатність, тобто, з поважних причин, а в вихідні дні січня вона, не могла працювати не стільки через хворобу, тобто тимчасову непрацездатність, скільки через встановлений для неї роботодавцем розпорядок або графік роботи. Отже, всі робочі дні січ ня місяця є невідпрацьованим застрахованою особою з поважних причин, тобто весь місяць є таким в якому застрахована особа не працювала з поважних причин. А вихідний тому так і називається, що в цей день не працюють, тому він не може бути «відпрацьованим» в прин ципі, за будь-якою поважною або неповажною причиною, тому що залучати працівників до роботи у вихідний день забороняється. Залучення до роботи у вихідний день у зв'язку з ви робничою необхідністю чинним законодавством не допускається. Про це, зокрема, йдеться в листі Мінпраці від 13.04.2012 р. №123/13/133-12. Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу профспілкового комітету підприємства та лише у винят кових випадках, визначених статтею 71 КЗпП.

Саме тому, при обрахуванні допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі ОСОБА_2 всі нарахування та виплати за січень місяць 2017 року, не можуть бути врахова ними через те що січень має бути виключеним з 12-місячного розрахункового періоду за ти ми ж підставами, що ї два наступних місяці 2016 року.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області №59 від 21.03.2018 року про повернення коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму основного боргу 5699,40 грн. та штрафних санкцій 2849,70 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 21.09.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Судді Єфіменко К.С.

.