Рішення № 76610922, 23.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 серпня 2018 року Справа № 808/1802/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу

позову Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ ОСОБА_1”

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ ОСОБА_1” (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення форми “Ш” від 26.02.2018 року №0024145001 у сумі 84 933,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення – рішення від 26.02.2018 № НОМЕР_1 на підставі висновків Акту перевірки від 25.01.2018 року № 0239/08-01-50-01/41180325. Вважає висновок ГУ ДФС у Запорізькій області щодо порушення вимог діючого законодавства, а саме п. 201.10 ст. 201 ОСОБА_2 кодексу України – перевищення реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику ПДВ, в ЕРПН - безпідставним, необґрунтованим та таким що не відповідає фактичним обставинам. Також стверджує, що між органом ДФС та позивачем був укладений Договір від 03.05.2017 р. № 030520171 про визнання електронних документів. З моменту укладання та по теперішній час вказаний Договір є чинним. Єдиною підставою для відмови в реєстрації всіх вище перелічених податкових накладних стало «можливе припинення дії Договору про визнання електронних документів». При цьому, підприємством була здійснена спроба укласти новий договір про визнання електронних документів № 141220171 від 14.12.2017, разом з тим відповідно до квитанції даний договір укладено не було через те, що «діючий договір присутній: від 03.05.2017 № 030520171», про що свідчать Квитанції № 1 отримані електронною поштою від органу ДФС 15.12.2017. Позивач стверджує що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася не через вину позивача, а через причини, що залежали виключно від органів ДФС України. Враховуючи вищевикладене позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві (вх. №23553 від 27.07.2018). Зокрема, представник відповідача зазначає, що під час проведення перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем ОСОБА_2 кодексу України. Звертає увагу на приписи п.201.10 ст. 201 ОСОБА_2 кодексу України, якою передбачено, що платник податків зобов’язаний в установлений термін (15 календарних днів) зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Виходячи із наведеного відповідач стверджує, що на позивача покладається обов’язок зареєструвати податкову накладну протягом 15 календрних днів, проте на його думку позивач невірно вважає, що це його право та право вибирати в якій саме день здійснювати покладений на нього обов’язок. Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

27.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 23.07.2018 без виклику сторін.

23.07.2018 судове засідання не відбулося у зв’язку з перебуванням головуючого судді у відпустці та було перенесено на 23.08.2018.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ ОСОБА_1” (ідентифікаційний код 41180325) зареєстровано як юридичну особу 28.02.2017. Місцезнаходженням підприємства є: 69032, м.Запоріжжя, вул. Нарвська буд. 10.

Як свідчать матеріали справи, 25.01.2018 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі пп. 20.1.4, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 ОСОБА_2 кодексу України, було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ ОСОБА_1” (ідентифікаційний код 41180325), результати якої викладені в акті перевірки №0239/08-01-50-01/41180325 від 25.01.2018.

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

п. 201.10 ст. 201 ПК України – перевищення граничних строків реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику ПДВ, в ЕРПН.

На підставі висновків акту перевірки №0239/08-01-50-01/41180325 від 25.01.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0024145001 від 26.02.2018 року, яким застосовано до позивача штраф у сумі 84933 грн. 32 коп.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Як суд вбачає зі змісту вищевказаного акту перевірки, підставою для застосування штрафу в розмірі 10 % у сумі 84 933 грн. 32 коп. стало порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст. 201 ОСОБА_2 кодексу України, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 120-1 ОСОБА_2 кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 849 333 грн.32 коп. – до позивача застосовано штрафні санкції.

Проте суд не може погодитися із такими висновками відповідача та вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між органом ДФС та ТОВ «Метал ОСОБА_1» був укладений Договір від 03.05.2017 № 030520171 про визнання електронних документів.

Відповідно до приписів п.201.10 ст. 201 ОСОБА_2 кодексу України, позивачем було складено наступні накладні, які направлено на реєстрацію до органів ДФС України:

- податкова накладна № 201112 від 20.11.2017 р. на загальну суму 490 000, 00 грн., яку направлено 06.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 06.12.2017 документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів».

Як стверджує позивач, у зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 06.12.2017, 07.12.2017, 08.12.2017, 09.12.2017, 11.12.2017, 15.12.2017, 18.12.2017. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

- податкова накладна № 201113 від 20.11.2017 на загальну суму 470 000, 00 грн., яку направлено 09.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 09.12.2017 документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів» . У зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 15.12.2017. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

- податкова накладна № 201114 від 20.11.2017 на загальну суму 470 000, 00 грн., яку направлено 09.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 09.12.2017 документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів». У зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 15.12.2017. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

- податкова накладна № 201115 від 20.11.2017 на загальну суму 450 000, 00 грн. яку направлено 09.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 09.12.2017 документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів». У зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 15.12.2017 р. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

- податкова накладна № 201116 від 20.11.2017 на загальну суму 450 000, 00 грн. яку направлено 09.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 09.12.2017 документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів». У зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 15.12.2017. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

- податкова накладна № 201117 від 20.11.2017 на загальну суму 350 000, 00 грн. яку направлено 09.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 09.12.2017 документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів». У зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 10.12.2017 та 15.12.2017. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

- податкова накладна № 201118 від 20.11.2017 на загальну суму 320 000, 00 грн. яку направлено 09.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 09.12.2017 р. документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів». У зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 10.12.2015, та 15.12.2017. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

- податкова накладна № 221101 від 22.11.2017 на загальну суму 186 000, 00 грн. яку направлено 15.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 15.12.2017 документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів». У зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 15.12.2017. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

- податкова накладна № 221102 від 22.11.2017 на загальну суму 450 000, 00 грн. яку направлено 15.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 15.12.2017 документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів». У зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 15.12.2017. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

- податкова накладна № 221103 від 22.11.2017 на загальну суму 460 000, 00 грн. яку направлено 15.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 15.12.2017 документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів». У зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 15.12 2017. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

- податкова накладна № 221104 від 22.11.2017 на загальну суму 500 000, 00 грн. яку направлено 15.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 15.12.2017 документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів». У зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 15.12.2017. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

- податкова накладна № 221105 від 22.11.2017 на загальну суму 500 000, 00 грн. яку направлено 15.12.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 15.12.2017 документ не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів». У зв’язку з відмовою ДФС України зареєструвати вказану накладну не зважаючи на достатність для цього коштів на особовому рахунку, підприємство повторно направило її для реєстрації 15.12.2017. При цьому відповідно до квитанції повторно отримало повідомлення про відмову в реєстрації з тих самих причин.

Таким чином, причиною для відмови відповідачем зареєструвати вище перелічені податкові накладні стало «можливе припинення дії Договору про визнання електронних документів».

В той же час, судом встановлено, що позивачем була здійснена спроба укласти новий договір про визнання електронних документів № 141220171 від 14.12.2017. Натомість, відповідно до наданої в матеріали справи квитанції даний договір укладено не було через те, що «діючий договір присутній: від 03.05.2017 № 030520171», про що свідчить Квитанція № 1, що отримана електронною поштою позивачем від органу ДФС 15.12.2017.

Також судом встановлено, що в подальшому відповідач зареєстрував в ЕРПН вищевказані податкові накладні на підставі Договору про визнання електронних документів № 030520171 від 03.05.2017, але з порушенням строків такої реєстрації.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ОСОБА_2 кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ОСОБА_2 кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01.01.2017 набули чинності зміни до ОСОБА_2 кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон - № 1797-VIII від 21.12.2016).

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 ОСОБА_2 кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ОСОБА_2 кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ОСОБА_2 кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно абзаців 14, 16 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Так, пунктом 200-1.3 статті 200-1 ОСОБА_2 кодексу України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексута зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлено постановою Кабінетом Міністрів України №1246 від 29.12.2010 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Відповідно доп. 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Долученими до справи документами підтверджується, що позивачем, у відповідності з Порядком реєстрації податкових накладних, зазначені вище податкові накладні направлені засобами телекомунікаційного зв’язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак згідно отриманих квитанцій від 09.12.2017 та від 15.12.2017 податкові накладні не прийнято, у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів». При цьому Договір про визнання електронних документів 03.05.2017 р. №030520171 на цей час діяв та саме на підставі вказаного договору в подальшому з порушенням строків реєстрації відповідачем були зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, у відповідності до пункту 9 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ОСОБА_2 кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ОСОБА_2 кодексу України.

Відповідач жодних пояснень з приводу наявності вищенаведених підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до суду не надав. При цьому у всіх квитанціях зазначено, що податкові накладні не прийняті у зв’язку з «…можливим припиненням дії Договору про визнання електронних документів» .

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідальність за протиправні діяння або бездіяльність можлива лише у тому випадку, якщо на суб’єкта покладався обов’язок діяти у певній ситуації у визначений спосіб, а суб’єктом своєчасно не виконано дії направлені на виконання своїх зобов’язань .

Тому, на думку суду, для притягнення до відповідальності платника за пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України необхідна наявність протиправної бездіяльності у вигляді утримання від вчинення дій направлених на реєстрацію податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що податкові накладні № 221101 від 22.11.2017 р., № 201115 від 20.11.2017 р., № 201114 від 20.11.2017 р., № 201115 від 20.11.2017 р. , № 201116 від 20.11.2017 р. , № 201117 від 20.11.2017 р., № 201118 від 20.11.2017 р., № 221101 від 22.11.2017 р., № 221102 від 22.11.2017 р., 221103 від 22.11.2017 р., № 221104 від 22.11.2017 р. , № 221105 від 22.11.2017 р. дійсно були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.12.2017 р., тобто з порушеннями термінів, встановлених абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Однак, платником податку в даному випадку було вчинено всі можливі і допустимі заходи для недопущення порушення законодавства при реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: завчасно, 09.12.2017 та 15.12.2017, до закінчення граничного терміну, забезпечено достатність коштів на електронному рахунку для реєстрації податкових накладних, а також своєчасно направлено податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Контролюючий орган, при вирішенні питання про притягнення платників податків до юридичної відповідальності, повинен з’ясувати їх ступінь вини та, відповідно, довести її наявність у суді.

Таким чином, за відсутності вини позивача (яку відповідачем не доведено), він не може бути притягнутий до відповідальності.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0024145001 прийнято 26.02.2018 відповідачем не обґрунтовано, без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є протиправним.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «МЕТАЛ ОСОБА_1» є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 26 лютого 2018 року про застосування штрафу у сумі 84 933 гривні 32 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ ОСОБА_1” (місцезнаходження: 69032, м.Запоріжжя, вул. Нарвська, б.10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41180325) судові витрати у розмірі 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.08.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова