Рішення № 76610896, 13.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 вересня 2018 року о/об 15 год. 31 хв.Справа № 808/2442/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, б.2. кв. 288, РНОКПП НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146),

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2

(діє на підставі ордеру серія ЗП № 096051 від 13.09.2018 року)

від позивача - ОСОБА_3

(діє на підставі довіреності № 915 від 13.10.2016 року)

від відповідача - ОСОБА_4

(діє на підставі довіреності № 437/8/08-01-10-02 від 07.05.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0016411305 та №0016421305 від 18 травня 2018 року, винесені Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, якими застосовані штрафні (фінансові санкції) та донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 102 349,13 грн. та 170,00 грн.

16 липня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, а перше судове засідання призначено на 31 липня 2018 року.

31 липня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 13 вересня 2018 року.

Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 13 вересня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесеними Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податковими повідомленнями-рішеннями від 18 травня 2018 року №0016411305 та №0016421305, безпідставно застосовані до ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції, а відтак порушують його суб'єктивні майнові права, та передбачені Податковим кодексом України права платника податків.

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№ 24997 від 09 серпня 2018 року), відповідно до якого зазначає, що ОСОБА_1 порушено підпункт 14.1.49., пункту 14.1.55, пункт 14.1 статті 14, підпункт 163.1.3, пункт 163.1 статті 163, пункт 164.1 статті 164, підпункт 164.2.8, пункт 164.2 статті 164, підпункт 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України) в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік у сумі 81 879,30 грн. та підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 179.1 статті 179 ПК України платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 станом на дату акту не надано податкову декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік при граничному терміні надання до 01 травня 2015 року. Таким чином, Головне управління ДФС у Запорізькій області вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача, а саме визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень: №00016411305 від 18 травня 2018 року, форми «Р», яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 102349,13 грн. та №0016421305 від 18 травня 2018 року форми «ПС», яким визначено штрафні санкції на суму 170 грн. - відсутні.

В судовому засіданні представник Головного управління ДФС у Запорізькій області просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

На підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, статті 79 ПК та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області №539 від 20 лютого 2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб, радником податкової та митної служби І рангу ОСОБА_5 проведено невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи, який не є-суб'єктом господарювання ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів з доходів виплачених фізичній особі за ознакою доходу «109» у період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року.

Перевірка проводилась з 05 березня 2018 року по 27 березня 2018 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено Акти №278/08-01-13-05/НОМЕР_1 від 03 квітня 2018 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи, який не є суб'єктом господарювання ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів з доходів виплачених фізичній особі за ознакою доходу «109» у період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року.

Висновками акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

- підпункт 14.1.49, підпункт 14.1.55. пункту 14.1. статті 14, підпункт 163.1.3 пункту 163.1 статті 163, пункт 164.1 статті 164, підпункт 164.2.8. пункту 164.2 статті 164, підпункт 170.11.1 підпункт 170.11 статті 170 ПК України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік у сумі 81 879,30 грн.

- підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункт 179.1 статті 179 ПК України платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 станом на дату акту не надано податкову декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік при граничному терміні надання до 01 травня 2015 року.

На підставі Акту перевірки №278/08-01-13-05/НОМЕР_1 від 03 квітня 2018 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_2 від 18 травня 2018 року, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 170,00 грн.

- № НОМЕР_3 від 18 травня 2018 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов’язання за основним платежем у розмірі 81 879,30 грн. та штрафними санкціями у розмірі 20 469, 83 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями Головного управління ДФС у Запорізькій області, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За визначенням пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 платниками податку зокрема є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Пунктом 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється пунктом 170.11 статті 170 ПК України.

Підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, крім доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

За визначенням підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Так, обґрунтовуючи висновки, викладені в акті перевірки, податковий орган у підпункті 2.1 пункті 2 Акту зазначає: «Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015080000000056 від 27 липня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 212, частиною 3 статті 209 КК України. В рамках досудового розслідування встановлено, що громадянин України: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (і.п.н. 28122100057) отримав 200000 доларів дивідендів, як частину накопиченого та нерозподіленого прибутку в минулих періодах, яка була зарахована в якості погашення позики отриманою раніше у компанії «Transaquatic LTD» - юридичної особи-нерезиденту, зареєстрованою за адресою Віргінські острови, у розмірі 200000 доларів, проте відомості про доходи (прибуток), отриманий з джерел за межами України не відобразили у Податкових деклараціях про майновий стан і доходи у вигляді «Дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у підпункті 165.1.18 ПК України) (підпункті 164.2.8 ПК України)» за ознакою «109» у період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року.

З метою отримання пояснень та документального підтвердження з приводу отриманого доходу Головним управлінням ДФС у Запорізькій області направлено запит № 4150/14/08-01-13-05 від 26 грудня 2017 року на адресу громадянина ОСОБА_1 «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» стосовно джерела походження отриманих доходів за 2014-2015 роки. У терміни встановлені діючим законодавством громадянином ОСОБА_1 не надано жодних пояснень та їх документальних підтверджень стосовно отриманого іноземного доходу у період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року.

Відповідно до отриманої інформації щодо громадян, які не надали декларації за 2014-2015 рік про доходи, отримані за ознакою «109», встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 отримав дохід за ознакою «109» у 2014 році в сумі 200000 доларів.

Згідно Протоколів зборів акціонерів компаній «Transaquatic LTD» від 21 січня 2014 року у компанії наявний нерозподілений прибуток у розмірі 16 375 859 грн., який було запропоновано розподілити між акціонерами.

Суму отриманого нерозподіленого прибутку ОСОБА_1 було зараховано в якості погашення позики, отриманої раніше у компанії «Transaquatic LTD»...».

На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 отримав 200000 доларів нерозподіленого прибутку у якості дивідендів, (курс 8.18793 грн. за 1 доллар США, еквівалент 1 637 585, 9 грн.), як частину накопиченого та нерозподіленого прибутку в минулих періодах, факти одержання ОСОБА_1 доходу та погашення позики було запротокольовано.

Як доказ факту отримання ОСОБА_1 дивідендів у сумі 200000 доларів зазначено протокол №24 та протокол №39 зборів акціонерів компанії «Transaquatic LTD».

Суд не приймає до уваги протоколи акціонерів, як доказ отримання ОСОБА_1 дивідендів у сумі 200000 доларів, оскільки протоколи акціонерів не є первинними документами.

Суд звертає увагу на те, що у податкового органу відсутні будь які належні докази того, що ОСОБА_1 отримав від компанії «Transaquatic LTD» дивідендів у сумі 200000 доларів, а протоколи зборів судом до уваги не приймаються, оскільки вони є наміром та не свідчать про дійсне здійснення перерахування коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість винесення Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкових повідомлень - рішень №0016411305 та №0016421305 від 18 травня 2018 року, якими до позивача застосовані штрафні (фінансові санкції) та донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 102 349,13 грн. та 170,00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення – рішення не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, б.2. кв. 288, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0016411305 та №0016421305 від 18 травня 2018 року, винесені Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, якими застосовані штрафні (фінансові санкції) та донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 102 349,13 грн. та 170,00 грн.

Присудити на користь ОСОБА_1 (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, б.2. кв. 288, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1025 грн. 19 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 18 вересня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов