Рішення № 76610893, 14.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2018 року Справа № 808/2505/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

до ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1)

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 5265,62 грн.

Ухвалою від 17 липня 2018 року провадження в адміністративний справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 02 серпня 2018 року.

За вимогами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином останній день розгляду справи є 15 вересня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України) від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та зазначено, що боржник має податковий боргу з податку на додану вартість у сумі 5265,62 грн., з яких 812,40 грн. – штрафна санкція, а 4453,22 – пеня.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, на час розгляду справи відзиву на позовну заяву не надсилав,причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що свідчить конверт з відміткою про повернення у зв’язку з закінченням терміну зберігання, який знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене та у зв’язку з відсутністю клопотань, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що податковий борг виник на підставі наступного.

На підставі проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки з питань несвоєчасної сплати податку на додану вартість за період з 30 січня 2013 року – 24 грудня 2015 року, встановлено порушення, а саме не своєчасна сплата податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно податкової декларації № НОМЕР_2 від 19 жовтня 2012 року. За результатами перевірки складений Акт № 2/НОМЕР_1 від 27 січня 2016 року та застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% у сумі 135,40 грн. з податку на додану вартість. За результатами проведеної перевірки та винесеного акту відповідачу направлено податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_3 від 15 березня 2016 року.

29 листопада 2016 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань несвоєчасності сплати податку на додану вартість за період з 30 жовтня 2012 року по 01 листопада 2016 року, внаслідок якої встановлено порушення, а саме факт несвоєчасної сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно податкової декларації № НОМЕР_2 від 19 жовтня 2016 року. За результатами перевірки складений Акт № 332 від 29 листопада 2016 року, на підставі якого до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% у сумі 677,00 грн. з податку на додану вартість. Також на підставі проведеної перевірки та виявлених порушень було винесено та направлено відповідачу податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_4 від 29 листопада 2016 року.

Внаслідок невиконання та несплати грошових зобов’язань у встановлений строк відповідачу контролюючим органом нараховано пеню, загальний розмір якої становить 4453,22 грн. за період з 24 листопада 2015 року по 12 червня 2017 року .

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед державним бюджетом, у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань станом на дату розгляду справи становить 5265.62 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України податковим органом 19 серпня 2010 року була сформована податкова вимога форми «Ф1» №1/1390 на суму 155,43 грн., та податкова вимога сформована 07 грудня 2010 року форми «Ф2» № 2/2320 на суму 13741,75 грн. які направлені на адресу відповідача засобами поштового зв’язку.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань з податку на додану вартість та порушення норм Податкового кодексу України до відповідача було застосовано штрафні санкції.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Внаслідок невиконання та несплати у встановлений строк грошових зобовязань відповідачу нараховано пеню, загальний розмір якої складає 4453,22 грн.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Податковий орган на підтвердження податкового боргу відповідача в розмірі 5265,62 грн. надав: довідки про заборгованість, розрахунок пені, податкові вимоги, інтегровану картку, акти про результати невиїзної документальної позапланової невиїзної перевірки, податкові повідомлення - рішення.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 5265,62 грн. однак, на момент розгляду справи в суді, вказана сума податкового зобов’язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем узгодженої податкової заборгованості податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)до ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послу) у розмірі 5265,62 грн. (п’ять тисяч двісті шістдесят п’ять гривень 62 коп.) з рахунків у банках обслуговуючих ФОП ОСОБА_1 та перерахувати кошти за реквізитами: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) р/р 31115029700011, код ОКПО 38042560, МФО 813015, банк одержувач: ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач: Бердянське УК/Бердянськ/14060100.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлено 14 вересня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов