Ухвала суду № 76610617, 19.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 вересня 2018 р. Справа №0540/8831/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків міністерства інфраструктури України про визнання незаконною відмову в допуску на засідання державної кваліфікаційної комісії та про зобов’язання допустити на засідання Державної кваліфікаційної комісії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків міністерства інфраструктури України, відповідно до тексту позовної заяви позивач просить суд:

- визнати незаконною відмову в допуску на засідання державної кваліфікаційної комісії та зобов’язати відповідача допустити на засідання державної кваліфікаційної комісії для підтвердження кваліфікації.

З'ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем вимог до позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом вимог ч.1,2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до абз. 1 ч.1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 цього Закону (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлені ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, розмір яких залежить від характеру наданого позову. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб -1762 гривні.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту позовних вимог судом з'ясовано, що в даному випадку позивачем по суті заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме про визнання незаконним дій відповідача та зобов’язання вчинити певні дії.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що вимоги про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності, є однією вимогою, судом встановлено, що за подання до суду даної позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру, тобто суму у розмірі 704,80грн.

Водночас, судом встановлено, що позивачем, у порушення вимог ч. 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", сплачено судовий збір лише у сумі 460,25 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи банківська квитанція від 11.09.2018 року. №0.0.1129754112.1.

Крім того, суд зазначає, що вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у силу п. 2 і 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Однак в порушення цих вимог позивачем в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер власної облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), адреси електронної пошти позивача та відповідача.

Крім того, згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення зазначеної норми, в позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем в порушення вказаних вимог до позовної заяви долучено копії документів, які не засвідчені в установленому законом порядку.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст.ст. 160, 161 КАС України. З огляду на викладене, є достатні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення її недоліків, у встановлений судом строк.

Таким чином, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачці строку для усунення її недоліків, а саме необхідно:

- подати належним чином оформлену позовну заяву з зазначенням в ній: ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта, адреси електронної пошти позивача та відповідача.

- надати належним чином засвідчені копії документів, які долучено до позовної заяви;

- заяву із письмовим підтвердженням позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- документ про доплату суми судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України у разі не усунення у визначений судом строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху позовна заява буде повернута заявникові.

Керуючись ст.ст. 160, 164, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків міністерства інфраструктури України про визнання незаконною відмову в допуску на засідання державної кваліфікаційної комісії та про зобов’язання допустити на засідання Державної кваліфікаційної комісії - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви в 7-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Буряк І. В.