Рішення № 76610281, 18.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Справа № 0440/6489/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Драготі С.А.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2018 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернулася із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову начальника управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради код ЄДРПОУ 26137831 від 24.05.2018 року, як таку, що не відповідає діючому законодавству, обставинам справи та підписана неуповноваженою особою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 24.05.2018 року Управлінням праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ДН 545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018 року на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 372 300,00 грн., на підставі абзацу 7 частини 2 ст. 265 КЗпП України, що підтверджується копією відповідної постанови. Позивач вважає вказану постанову від 24.05.2018 року незаконною, протиправною та такою, що порушує її права, а відтак, підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 року відкрито провадження у справі № 0440/6489/18 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, пославшись на те, що позивачем при здійсненні інспекційного відвідування були порушені вимоги абзацу 7 частини 2 ст. 265 КЗпП України на підставі чого уповноваженою особою відповідача було прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу №ОМС-ДН 545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018 року. Також у позові зазначили про те, що при винесені оскаржуваної постанови про накладення штрафу відповідач діяв як орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за законодавством про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто Управління виступало як елемент механізму держави, брало участь у виконанні функцій держави і наділене при цьому владними повноваженнями. Також представник відповідача зазначив у відзиві про те, що вказана постанова від 24.05.2018 року є законною та такою, що прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 25.12.2014 року за адресою: АДРЕСА_1.

У період з 07.05.2018 року по 08.05.2018 року відповідно до наказу управління праці та соціально захисту населення № 57 від 05.05.2018 року та направлення № 259/22 від 07.05.2018 року уповноваженою особою відповідача було проведено інспекційне відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1, що підтверджується копією наказу № 57 від 05.05.2018 року, який наявний в матеріалах справи.

Так, начальником відділу здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення 07.05.2018 року було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення її діяльності, а саме магазин «Гурман», який розташований за адресою: вул. Курчатова, 26 м. Покров.

Однак, посадовій особі відповідача були створені перешкоди у діяльності інспектора, а саме позивачем не було надано інформацію, яка необхідна для проведення інспекційного відвідування, а ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 створили перешкоди у діяльності інспектора праці, та не допустили до інспекційного відвідування уповноважену особу відповідача.

Так, 08.05.2018 року посадовою особою відповідача на адресу позивача було направлено письмову вимогу про надання документів №ОМС-ДН 545/770/НД від 08.05.2018 року, в якій зазначено про те, що позивачу у строк до 16.00 год. 11.05.2018 року необхідно надати такі документи: табель обліку робочого часу найманих працівників, відомості нарахування та виплати заробітної плати, графік роботи магазинку «Гурман», графік відпусток найманих працівників.

08.05.2018 року о 09.13 хв. представником ФОП ОСОБА_1 були надані інспектору праці наступні документи: повідомлення про прийняття працівника на роботу, наказ про призначення на посаду, трудових договір, всього документів на 8 аркушах.

У зв’язку із відсутністю витребуваних документів та неможливістю проведення інспекційного відвідування відповідачем було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ДН 545/770/НП від 08.05.2018 року та строк інспекційного відвідування було зупинено на 2 робочих дні. Копію цього акту від 08.05.2018 року було направлено на адресу позивача ФОП ОСОБА_1

11.05.2018 року ФОП ОСОБА_1 було надано лист на ім’я інспектора Осінньої Н.М., в якому зазначено про те, що позивач у відповідності до п.14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року відмовляє у доступі до проведення інспекційного відвідування начальнику відділу здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради ОСОБА_3

Так, у зв’язку із вищевикладеним, 24.05.2018 року уповноваженою особою Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області було прийнято постанову про накладення штрафу №ОМС-ДН 545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018 року, відповідно до якої за вказані вище порушення на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 372 300,00 грн., на підставі абзацу 7 частини 2 ст. 265 КЗпП України, що підтверджується копією відповідної постанови, яка наявна в матеріалах справи.

Не погодившись із зазначеною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ДН 545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018 року, позивач звернулася до суду із цим позовом, посилаючись на те, що проведення інспекційного відвідування відбулося з порушенням Порядку №295 та Порядку №509, позивач вважає, що не передбачено застосування штрафів по КЗпП України за наслідками інспекційного відвідування, а відтак, позивач звернулася до суду із чим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, слід зазначити таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295) визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Згідно з пунктом 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Пунктом 27 Порядку №295 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до пункту 28 Порядку №295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

При цьому, пунктом 29 Порядку №295, визначено, що заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Частиною 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі – Закон №877-V) визначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому, частиною 5 статті 2 Закону №877-V передбачено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої – четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Частиною 11 статті 7 Закону №877-V визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08 вересня 2004 року (далі – Конвенція №81), яка визначає повноваження, права та обов’язки інспекторів з питань праці Держпраці та її територіальних органів, інспектори праці,забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: 1) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; 2) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та 3)здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: 4) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; 5)вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; 6)зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; 7) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків. Аналогічні положення також містяться у Порядку №295.

Згідно із ст.16 Конвенції №81, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII (далі – КЗпП України) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачений ч.2 ст.265 КЗпП України, частинами 2-7 ст.53 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМ України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Частинами 3 та 4 статті 265 КЗпПУ визначено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 (далі – Порядок №509) визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади.

Згідно положень п.11, п.12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 26 квітня 2017 року №295 Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Згідно п.16, 17 Порядку №295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Тобто, відповідач мав право на здійснення фіксації зазначених порушень засобами аудіо-, фото- та відеотехніки для підтвердження зазначених обставин, та у відповідності до п.16 Порядку №295 мав скласти акт про неможливість проведення інспекційного відвідування.

Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 24.05.2018 року відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ДН 545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018 року, з якої видно, що у зв’язку з невиконанням вимоги про надання документів № ОМС-ДН 545/770/НД від 08.05.2018 року на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України на суб’єкта господарювання накладено штраф у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент порушення – 372 300,00 гривень.

Предметом оскарження у цій справі є постанова Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №ОМС-ДН 545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 372 300,00 гривень.

Підставою для прийняття означеної постанови став зафіксований актом № ОМС-ДН 545/770/НП від 08.05.2018 року факт не допуску ФОП ОСОБА_1 уповноваженої особи відповідача до проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю.

Накладаючи стягнення на ФОП ОСОБА_1, уповноважена особа відповідача керувалася абз.7 ч.2 ст.265 КЗУпП, яка передбачає відповідальність у стократному розмірі мінімальної заробітної плати за недопуск до проведення перевірки з питань виявлення порушень щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

Однак, згідно абз. 7. ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Абзацом 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

У наказі про призначення інспекційного відвідування № 57 від 05.05.2018 року та в направленні на перевірку № 2559/22 від 07.05.2018 року, зазначено, що Начальник відділу здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у період з 07.05.2018 року по 08.05.2018 року провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 за адресою: 53300, АДРЕСА_2 (місце здійснення діяльності за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул.Курчатова, 26, магазин «Гурман»).

Таким чином уповноважена особа відповідача направлялася для здійснення заходів державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1

Таким чином, відповідач мав право, у відповідності до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з’ясовувати лише питання, які були вказані в наказі та направленні про перевірку, а саме «додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1В.».

У оскаржуваній постанові про накладення штрафу від 24.05.2018 року уповноважена особа відповідача посилається на абз.7ч. 2 ст.265 КЗпП України, згідно якого «юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення».

У абзаці другому цієї частини ст. 265 КЗпП України передбачена відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.

Таким чином, для можливості застосування штрафу на підставі абз.7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, уповноважена особа відповідача мав би проводити перевірку з питань «фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків».

В той же час, відповідачем проводилась перевірка на предмет додержання законодавства про працю, а відповідно до цієї ж статті ст.265 КЗпП України штраф за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її передбачений у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення».

З огляду на вищенаведене, а також на те, що посадові особи відповідача на підставі наказу № 57 від 05.05.2018 року мали намір провести інспекційне відвідування, не встановлені підстави для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за абз. 7 ч.2 ст. 265 КЗпП України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН 545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018року є протиправною та підлягає скасуванню.

Так, позивачем не вчинялося правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз.7 ч.2 ст.265 КЗУпП, оскільки, перевірка проводилась не з питань виявлення порушень щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, а з питань додержання законодавства про працю. За недопуск до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю абз.6 ч.2 ст.265 КЗУпП передбачена відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, яка є значно меншою, ніж відповідальність згідно абз.7 ч.2 ст.265 КЗУпП (стократний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення).

Аналіз наведених обставин в сукупності, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано прийшовши до висновку про винуватість позивача у вчиненні порушення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), без дотримання принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ДН545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018 року підлягають задоволенню, а Постанова про накладення штрафу № ОМС-ДН 545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018 року, винесена уповноваженими посадовими особами Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області, пілягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018 року – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу № ОМС-ДН 545/770/НП/СПТД-ФС від 24.05.2018 року, винесену уповноваженими посадовими особами Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області.

Позивач: ФОП ОСОБА_1 (53304, Дніпропетровська область, м.Покров, вул. Торгова, 27/1, код ОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська область, м.Покров, вул. Горького, 5, код ЄДРПОУ 26137831).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков