Постанова № 76609755, 20.09.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р. Справа №917/717/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача (у режимі відеоконференції) - Лях І.П., за довіреністю б/н від 23.01.2018 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області, смт. Диканька, Полтавська область, (вх.№1626П/1-40) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 19.07.2018 року винесену за результатом розгляду заяви позивача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання та виправлення помилки по справі №917/717/17,

за позовом Державної екологічної інспекції в Полтавській області, м.Полтава,

до Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області, смт. Диканька, Полтавська область,

про стягнення 425206,98 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.07.2018 року у справі №917/717/17 (суддя Кульбако М.М.) заяву Державної екологічної інспекції в Полтавській області про виправлення помилки в наказі від 09.11.2017 року та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання задовольнити.

Виправлено помилку в наказі Господарського суду Полтавської області від 09.11.2017 року по справі №917/717/17, а саме: слід вважати правильною дату пред'явлення наказу державному виконавцю до 27.01.2018 року.

Ухвалено поновити строк для пред'явлення наказу Господарського суду Полтавської області від 09.11.2017 року по справі №917/717/17 до виконання до 20.10.2018 року.

Диканська селищна рада Диканського району Полтавської області з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 19.07.2018 року в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в задоволені заяви відмовити. Судові витрати, які складаються з судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1762,00 грн. покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано ч.1 ст.329 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не враховано, що позивач не надав доказів об'єктивної неможливості вчасного звернення та отримання виконавчого документа (наказу), а наведені ним у заяві від 19.03.2018 року обґрунтування поважності пропуску строку носять суб'єктивний характер, пов'язаний виключно з неналежною організацією внутрішньої діяльності.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2018 року у справі №917/717/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області та призначено справу до розгляду; надано позивачу строк для надання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів апелянту. Крім того, учасникам справи надано строк для надання до суду клопотань, документів та доказів в обґрунтування своєї позиції по справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 року провадження у справі зупинено в порядку ст. 39, п.5 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з поданням відповідачем відводу суддям Ільїну О.В. та Россолову В.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області про відвід суддів, у зв'язку з чим ухвалою суду від 10.09.2018 року поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду в судове засідання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2018 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Ільїна О.В., для розгляду справи №917/717/17 сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвала суду про поновлення провадження і призначення справи до розгляду була направлена позивачу рекомендованим листом рекомендованим листом 11.09.2018 року (номер відправлення 6102225875811) за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана ним 14.09.2018 року, що підтверджується відомостями з офіційного сайту «Укрпошта». Однак, позивач у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, з огляду на належне повідомлення позивача про час та місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 20.09.2018 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У травні 2017 року Державна екологічна інспекція у Полтавській області звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області про стягнення 425206,98 грн. збитків за шкоду, завдану державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок засмічення земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.07.2017 року у справі №917/717/17 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 року рішення суду першої інстанції від 21.07.2017 року по справі №917/717/17 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області (смт. Диканька, вул. Незалежності, 133, Диканський район Полтавської обл., 38500, ідентифікаційний код 21046503) 425206,98 грн. збитків, завданих державі і постановлено перерахувати їх на р/р 33116331700108 у Диканське УК/смт. Диканька/24062100, код ЄДРПОУ 38029560, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.

На виконання постанови суду апеляційної інстанції, місцевим господарським судом видано наказ від 09.11.2017 року на примусове виконання постанови по справі №917/717/17.

Разом з тим, матеріали оскарження ухвали свідчать, що на постанову суду апеляційної інстанції було подано касаційну скаргу і за результатом її розгляду Верховним судом прийнято постанову від 03.05.2018 року, якою постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 року по справі №917/717/17 залишено без змін.

Державна екологічна інспекція у Полтавській області звернулась до господарського суду Полтавської області з заявою (вих.№909/01-14/02-15 від 19.03.2018 року), в якій просив виправити помилку в наказі Господарського суду Полтавської області від 09.11.2017 року в частині терміну пред'явлення наказу до виконання та поновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання.

В обґрунтування заяви заявник вказує, що наказ на примусове виконання постанови надійшов на його адресу 26.02.2018 року (наказ від 09.11.2017 року), а звернувшись до Управління Державної казначейської служби України у Диканському районі Полтавської області було отримано повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття у зв'язку з недотриманням вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» - невірно визначено строк пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній станом на момент прийняття постанови суду апеляційної інстанції по справі) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Стаття 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року) визначає, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

При цьому, у ст. 117 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній станом на момент видачі спірного наказу) наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Тотожні за змістом норми права містяться в новій, наразі чинній, редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме ст.ст. 326-327.

Згідно ст. 328 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент звернення з заявою) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Стаття 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються строк пред'явлення рішення до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Так, при видачі наказу від 09.11.2017 року по справі №917/717/17 про стягнення з Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області 425206,98 грн. збитків, завданих державі, судом визначено строк для пред'явлення наказу державному виконавцю до 27.10.2020 року.

Тобто, судом фактично допущено помилку у зазначені строку пред'явлення наказу по справі №917/717/17 державному виконавцю до виконання, замість трьох місяців (до 27.01.2018 року) обраховано та зазначено трирічний строк.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказані обставини свідчать про наявність підстав для виправлення помилки в наказі суду від 09.11.2017 року в частині строку пред'явлення даного наказу до виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Матеріали оскарження ухвали свідчать, що по справі 917/717/17 наказ було видано 09.11.2017 року.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012 року вказано, якщо рішення місцевого господарського суду переглядалося в суді апеляційної інстанції і наказ видається (надсилається) після здійснення такого перегляду, то дата видачі наказу має співпадати з датою повернення матеріалів справи з суду відповідної інстанції до місцевого господарського суду.

Отже, оскільки наказ видавався після здійснення перегляду рішення судом апеляційної інстанції, а електронною базою «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» підтверджується факт отримання судом першої інстанції матеріалів справи 09.11.2017 року, то дата видачі наказу є вірною, однак це не впливає на визначення строку пред'явлення наказу до виконання.

Матеріали оскарження ухвали свідчать, що позивач у листопаді 2017 року звертався до Господарського суду Полтавської області з клопотанням, в якому керуючись ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України просив направити на його адресу накази про примусове виконання рішення суду.

Господарським судом Полтавської області було встановлено, що оригінал наказу по справі №917/717/17 помилково надіслано на адресу Державної судової адміністрації України.

У подальшому, судом першої інстанції направив на адресу Державної судової адміністрації України лист №01-23/1552-17 від 23.11.2017 року з проханням повернути помилково надісланий оригінал наказу від 09.11.2017 року по справі №917/717/17.

Державна судова адміністрація України разом із супровідним листом №10-14789/12 від 07.12.2017 року направила на адресу суду оригінал наказу від 09.11.2017 року по справі №917/717/17.

Матеріали оскарження ухвали також свідчать, що у січні та лютому 2018 року позивач неодноразово звертався до Господарського суду Полтавської області з клопотанням, в якому просив направити на його адресу накази про примусове виконання рішення суду.

Так, 20.02.2018 року Господарським судом Полтавської області разом із супровідним листом направлено на адресу Державної екологічної інспекції в Полтавській області оригінал наказу по справі №917/717/17 від 09.11.2017 року, який отримано позивачем 26.02.2018 року.

Колегія суддів відмічає, що направлення судом наказу стягувачу відбувалося вже поза межами можливого (законодавчо визначеного) строку пред'явлення такого наказу до виконання.

На думку колегії суддів, прострочення пред'явлення виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду відбулося з поважних причин, у зв'язку з перебуванням матеріалів справи в суді касаційної інстанції, а також у зв'язку з помилковими діями суду (невірне зазначення дати пред'явлення наказу до виконання та направлення за невірною адресою).

Колегія суддів вважає, що вказані причини є об'єктивними, тобто такими, що не залежали від волі стягувача і він був не в змозі вплинути на них. Отже, в силу приписів ст. 329 Господарського процесуального кодексу України причини пропуску строку пред'явлення наказу до виконання є поважними і свідчать про обґрунтованість заяви позивача про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання.

Колегія суддів з огляду на викладені обставини справи відхиляє твердження апелянта щодо ненадання позивачем доказів об'єктивної неможливості вчасного звернення та отримання виконавчого документа (наказу), необґрунтованості поважності пропуску строку і що причини носять суб'єктивний характер, пов'язаний виключно з неналежною організацією внутрішньої діяльності.

Так, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній станом на момент видачі спірного наказу) встановлює, що після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачеві рекомендованим чи цінним листом.

Стягувач скористався наданим йому правом, звернувся до суду з заявою про направлення на його адресу наказу, проте через помилковість дій суду, строк пред'явлення наказу було пропущено. При цьому, колегія суддів враховує, що після отримання стягувачем наказу (26.02.2018 року) він без зволікання вчинив дії направленні щодо його пред'явлення до виконання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж Кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Полтавської області від 19.07.2018 року по справі №917/717/17 має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, 271, п.6, ч.1 ст.275, п.1, 4 ст. 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Диканської селищної ради Диканського району Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 19.07.2018 року по справі №917/717/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Россолов В.В.