Постанова № 76609701, 29.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2018 р. Справа№ 927/67/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представники сторін:

від ФО-П Клєцова В.Є. - Лапоша Д.Ю. довіреність № б/н від 05.08.16

від Ваганицької сільської ради - не прибули,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Ваганицької сільської ради

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 07.05.2018

у справі № 927/67/18 (суддя Мурашко І.Г.)

за первісним позовом Фізичної особи - підприємця Клєцова Василя Єфимовича

до Ваганицької сільської ради

про стягнення заборгованості в сумі 150 336,94 грн.

за зустрічним позовом Ваганицької сільської ради

до Фізичної особи - підприємця Клєцова Василя Єфимовича

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Клєцов Василь Єфимович (далі - позивач, ФО-П Клєцов В.Є.) звернувся з позовом до Ваганицької сільської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 150 336,94 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень) від 21.08.2017 за № 35 (далі - Договір).

Ваганицька сільська рада звернулася із зустрічним позовом до ФО-П Клєцова В.Є. про визнання недійсним Договору про надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень) від 21.08.2017 за № 35, оскільки останній був укладений сільським головою Ваганицької сільської ради Бондаренко С.В. з перевищенням повноважень та без проведення процедури закупівлі робіт та послуг.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2018 у справі № 927/67/18 первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з Ваганицької сільської ради на користь Фізичної особи-підприємця Клєцова Василя Єфимовича 136 258,80 грн. основного боргу, 7 346,78 грн. пені, 783,95 грн. відсотків річних, 2 588,92 грн. інфляційних втрат та 2 048,67 грн. судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено.

У задоволення зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Обґрунтування рішення суду зводиться до того, що вартість предмету договору від 21.08.2017 за № 35 становить 151 130,07 грн. (пункт 2.2 договору) (фактично - 136 258,80 грн. згідно акту від 29.09.2017 за № 31), що не перевищує граничну вартість предмету закупівлі встановлену статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже договір правомірно укладено без процедури публічних закупівель робіт та послуг. Матеріалами справи спростовуються посилання на перевищення сільським Головою Ваганицької сільської ради Бондаренком С.В. своїх повноважень. У свою чергу, ФО-П Клєцов В.Є. надав докази виконання ним зобов'язань за Договором.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Ваганицька сільська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2018 у справі № 927/67/18 та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.

Обґрунтування апеляційної скарги зводяться до, зокрема, незаконного укладення Договору, порушення бюджетного законодавства, невідповідності розрахунку пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Ваганицької сільської ради було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Мартюк А.І., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 апеляційну скаргу Ваганицької сільської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2018 у справі № 927/67/18 залишено без руху, надано Ваганицькій сільській раді строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

10.07.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2018 Ваганицькою сільською радою усунуто недоліки апеляційної скарги (надано належні докази доплати судового збору у розмірі 6 025,58 грн.).

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, у зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці, сформовано для розгляду питання про відкриття апеляційного провадження у справі № 927/67/18 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Смірнової Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ваганицької сільської ради у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Смірнова Л.Г. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2018.

25.07.2018 через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Фізичної особи - підприємця Клєцова Василя Єфимовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.08.2018, у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 927/67/18 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 справу № 927/67/18 прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Фізичної особи - підприємця Клєцова Василя Єфимовича у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представник Ваганицької сільської ради у судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника Ваганицької сільської ради.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ФО-П Клєцова В.Є., перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

21.08.2017 між Ваганицькою сільською радою в особі сільського голови Бондаренка Сергія Васильовича, що діяв на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування», з однієї сторони (далі - відповідач за первісним позовом, замовник) та Фізичною особою-підприємцем Клєцовим Василем Єфимовичем (далі - позивач за первісним позовом, підрядник, ФО-П Клєцов В.Є.) укладено Договір про надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень) № 35 (далі - Договір).

За умовами Договору підрядник зобов'язався на свій ризик за завданням замовника виконати послуги з благоустрою (звалювання та розробка аварійно - небезпечних зелених насаджень загальним об'ємом 819,00 куб. м), за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та засобів виробництва в межах села Барабанівське в межах земель Ваганицької сільської ради Городнянського району (п. 1.1 договору від 21.08.2017 за № 35), а замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплати ці послуги.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання наступних видів послуг: звалювання дерев, обрубування (обрізання) сучків та гілок та їх складування, чокерування і трелювання хлистів, розкряжування хлистів, складування сортиментів.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору загальна ціна цього договору визначається як сума вартості всіх наданих послуг, відповідно до підписаних сторонами актів прийому-здачі наданих послуг за цим договором протягом строку його дії. Вартість виконаних робіт за договором визначається з розрахунку загального об'єму заготовленої деревини по ціні 184,53 грн./куб.м. (Додаток № 1 від 21.08.2017 («Калькуляція вартості робіт по видаленню аварійно-небезпечних зелених насаджень в межах с. Барабанівське в межах земель Ваганицької сільської ради Городнянського району) та складає 151 130,07 грн.

Як встановлено п.п. 2.3, 2.4 Договору, замовник здійснює оплату за даним договором шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 30 банківських днів з дня підписання сторонами відповідного акту прийому-здачі наданих послуг. Фактична вартість послуг, що підлягає оплаті за відповідним актом прийому-здачі наданих послуг, визначається сторонами в цьому акті. Розрахунки проводяться в безготівковій формі.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору здача робіт підрядником та прийняття їх результатів замовником оформлюється актом прийому-здачі наданих послуг, який підписується повноважними представника сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання акту прийому-здачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій до підрядника з його боку.

ФО-П Клєцов В.Є. зазначає, що ним були виконані послуги (роботи) по видаленню та розробці аварійно-небезпечних і буреломних дерев в межах с. Барабанівське в межах земель Ваганицької сільської ради Городнянського району згідно Договору, в загальним обсягом 738,41 куб. м. на суму 136 258,80 грн. (738,41 куб. м. х 184,53 грн./куб. м.)

Ваганицькою сільською радою за актом про виконані послуги № 31 від 29.09.2017 було прийнято вказані послуги (роботи) вартістю 136 258,80 грн. Акт підписаний та скріплений печатками обох сторін, без жодних зауважень (а.с.12).

Проте, у строк встановлений п. 2.3 Договору відповідач за первісним позовом не розрахувався з позивачем за первісним позовом.

Враховуючи невиконання Ваганицькою сільською радою обов'язку з оплати поставленого товару, ФО-П Клєцов В.Є. звернувся з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 136 258,80 грн. заборгованості за Договором, а також нарахував та просить стягнути 8 858,69 грн. пені, 951,95 грн. 3 % річних та 4 267,50 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалам справи підтверджується виконання ФО-П Клєцов В.Є. послуг (робіт) за Договором та прийняття їх Ваганицькою сільською радою на суму 136 258,80 грн.

Доказів оплати виконаних послуг (робіт) за Договором суду матеріали справ не містять.

З огляду на встановлені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог ФО-П Клєцова В.Є. щодо стягнення з Ваганицької сільської ради заборгованості за Договором у сумі 136 258,80 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 8 858,69 грн. пені за період з 30.10.2017 по 22.01.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 даного Закону.

Пунктом 5.7 Договору визначено, що у випадку порушення строків перерахування коштів за надані послуги замовник сплачує підряднику неустойку у розмірі 0,2 % за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом п. 2.3 Договором встановлено, що оплата виконаних послуг (робіт) повинна бути здійснена протягом 30-ти банківських днів (прострочення з 14.11.2017), тоді як позивачем взято у розрахунок 30-ть календарних днів.

За приписом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вказане вище, провівши повторний арифметичний розрахунок з урахуванням сум заборгованості та періоду нарахування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 7 346,78 грн. за період з 14.11.2017 по 22.01.2018.

Стосовно вимог позивача про стягнення 4 267,50 грн. інфляційних втрат та 951,95 грн. 3% річних за період з 30.10.2017 по 22.01.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане вище, провівши повторний арифметичний розрахунок з урахуванням сум заборгованості та періоду нарахування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 783,95 грн. 3 % річних та 2 588,92 грн. інфляційних втрат за період з 14.11.2017 по 22.01.2018.

Доводи Ваганицької сільської ради про відсутність у сільської ради кошторисних призначень на 2017 рік на оплату послуг по благоустрою (видаленню аварійно - небезпечних, сухостійних, фаутних дерев в межах адміністративної території відповідної сільської ради) не звільняє замовника від зобов'язань по оплаті прийнятих нею послуг (робіт), наданих (виконаних) підрядником згідно оскаржуваного правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (від 18.10.2005) та у справі «Бакалов проти України» (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005, - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, за первісним позовом є підстави для стягнення з Ваганицької сільської ради на користь ФО-П Клєцова В.Є. 136 258,80 грн. заборгованості за Догвором, 7 346,78 грн. пені, 783,95 грн. 3 % річних та 2 588,92 грн. інфляційних втрат.

Стосовно зустрічного позову, в якому Ваганицька сільська рада просить визнати недійсним Договір про надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень) № 35 від 21.08.2017, на підставі якого ФО-П Клєцова В.Є. просить стягнути кошти за первісним позовом, судова колегія відмічає наступне.

Обґрунтування позову зводиться до того, що вирубка дерев була здійснена незаконно; спірний договір укладено з порушенням норм Бюджетного кодексу України і взяті зобов'язання не підлягають оплаті з місцевого бюджету; договір укладено з прямим порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі»; представники сторін, якими укладено два договори, спеціально уклали два різні договори і розбили оплату на дві частини щоб уникнути процедури державної закупівлі.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як встановлено ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до абзаців 2, 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції діючій на момент укладення спірного договору), цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; а також замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Пунктами 17, 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» дано визначення понять:

послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт;

роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Спірний Договір за своєю правовою природою є договором підряду, вартість підрядних робіт сторонами встановлена у розмірі 151 130,07 грн., фактична ціна становить 136 258,80 грн., тому до порядку укладення спірного Договору не застосовуються положення Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивач за зустрічним позовом посилається на умисний поділ предмета закупівлі на два договори від 04.08.2017 за № 30 та від 21.08.2017 за № 35 з метою ухилення від проведення процедури публічної закупівлі.

Проте, вказані договори є окремими договорами на виконання робіт у різних населених пунктах на території Ваганицької сільської ради, з різним порядком визначення цін. Посилання на те, що їх укладено з метою уникнення процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» не підтверджено належними та допустимими доказами і є припущенням позивача за зустрічним позовом.

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, яким встановлено процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту.

Відповідно з п. 3 вказаного Порядку видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється, зокрема за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (компетентного органу) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку).

За умовами п. 4 Порядку, компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників. Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном. Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення.

За змістом п. 6 Порядку, сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев на об'єкті благоустрою (в тому числі території загального користування) здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Згідно Рішення Ваганицької сільської ради від 25.07.2017 сільському голові Бондаренко С.В. було надано дозвіл заключити договір на видалення дерев, кущів на території сільської ради (а.с.149 -150).

Згідно рішення виконавчого комітету Ваганицької сільської ради від 26.07.2017 за № 32, було створено комісію по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню, також вирішено включити до її складу представника Державної екологічної інспекції в Чернігівській області (а.с.86).

Тобто, відповідно до п. 4 Порядку, до складу створеної комісії було запрошено представника Державної екологічної інспекції Чернігівської області.

Проте, листом № 06-04/1996 від 04.08.2017 Державна екологічна інспекція в Чернігівській області повідомила про проведення обстеження без участі представника інспекції (а.с.87).

За результатами обстеження, проведеного на підставі рішення Виконавчого комітету Ваганицької сільської ради від 26.07.2017 за № 32, складено акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 04.08.2017 за № 2 (а.с.88).

Згідно Акту комісією було оглянуто зелені насадження в межах села Барабанівське вздовж проїздів та ліній електропередач, та встановлено, що зелені насадження підлягають видаленню, у зв'язку з тим, що є сухостійними, мають ураження стовбурною гниллю, досягли вікової межі та загрожують безпечній життєдіяльності населення.

04.08.2017 Головою Ваганицької сільської ради було видано ордер за № 2 на видалення зелених насаджень (дерев) у кількості 426 шт. різних порід в межах с. Барабанівське Ваганицької сільської ради Городнянського району Чернігівської області, які вказані в акті обстеження від 04.08.2017 за № 2 (а.с.89).

Вказане спростовує твердження відповідача за зустрічним позовом про відсутність дозвільних документів на видалення зелених насаджень (аварійно-небезпечних, сухостійних, фаутних дерев).

Крім того, наданий позивачем за зустрічним позовом Акт № 131/06 від 03.11.2017 Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про перевірку дотримання природоохоронного законодавства, як доказ незаконної вирубки не приймається судовою колегією як належний доказ, оскільки перевірка була здійснена лише за наданими Ваганицькою сільською радою документами. При цьому, при перевірці рішення, акт обстеження та ордер не надавались.

Судова колегія звертає увагу, що оригінали рішення виконавчого комітету Ваганицької сільської ради від 26.07.2017 за № 32 та ордер від 04.08.2017 за № 2 були досліджені судом першої інстанції в судовому засіданні.

Таким чином, Ваганицькою сільською радою не доведено невідповідність спірного Договору вимогам законодавства.

При цьому, судова колегія зазначає, що питання законності вирубки впливає на відповідальність осіб у сфері природоохоронного законодавства, які її здійснили без належних документів, проте вони не є підставою для визнання спірного Договору недійсним.

Апелянт посилається на положення ст. 48 Бюджетного кодексу України якою встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Також апелянтом надано до матеріалів справи кошторис на 2017 рік, яким підтверджується відсутність видатків на виконання робіт по видаленню аварійних дерев.

З приводу цього судова колегія зазначає, що між сторонами Договору склались господарські відносини і до них не можуть застосовуватися положення Бюджетного кодексу України, якими регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Стосовно відсутності повноважень на укладення Договору, судова колегія відмічає наступне.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, і зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

У відповідності до пунктів 3, 14, 16 частини 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування» сільський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Аналогічна за своїм змістом посадова інструкція сільського голови Ваганицької сільської ради, що затверджена рішенням від 23.12.2015 3-ї сесії Ваганицької сільської ради 7-го скликання (а.с.59-61).

Перелік питань віднесених до виключної компетенції ради, наведений у статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», при цьому укладення договору, предметом якого є надання послуг з благоустрою (видалення зелених насаджень) в межах адміністративно-територіальної одиниці відповідної ради, - не належить до питань виключної компетенції ради.

Як зазначалося вище, рішенням Ваганицької сільської ради від 25.07.2017 сільському голові надано дозвіл на укладення договору на видалення дерев, кущів на території сільської ради; рішенням Виконавчого комітету Ваганицької сільської ради від 26.07.2017 №32 створено комісію по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню; комісією складено акт обстеження зелених насаджень, видано ордер на видалення зелених насаджень.

Наведене свідчить, що сільський голова Бондаренко С.В., укладаючи оскаржуваний договір від імені Ваганицької сільської ради, діяв у межах своїх повноважень.

Таким чином, Ваганицькою сільською радою не доведено перевищення головою сільської ради своїх повноважень, та не надано належних та достатніх доказів того, що укладення Договору відбулось у порушення норм законодавства.

Судом при вирішення спору також враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 01.06.2006 у справі «Федоренко проти України» та від 24.06.2003 у справі «Stretch v. United Kingdom» стосовно правомірності дій суб'єкта владних повноважень та правомірності захисту прав відповідача з огляду на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який застосував прецедентний підхід, що «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладені договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна особи, яка жодних порушень не вчинила».

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Ваганицькою сільською радою в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2018 у справі № 927/67/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Ваганицької сільської ради задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Ваганицьку сільську раду (апелянта).

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ваганицької сільської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2018 у справі № 927/67/18 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 927/67/18 повернути до Господарського суду міста Чернігівської області.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 03.09.2018