Постанова № 76609597, 05.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2018 р. Справа№ 910/2932/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання Яремі Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2018 (повний текст складено 01.06.2018)

у справі №910/2932/18 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до фізичної особи-підприємця Онопенко Ірини Василівни

про стягнення 49 201,37 грн.

Представники сторін у судове засідання не викликались.

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Онопенко Ірини Василівни про стягнення заборгованості: 39 263,95 грн. основного боргу; 7 704,94 грн. втрат від інфляції; 2 232,48 грн. 3% річних, а всього 49 201,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 30.11.2010 по 30.04.2014 відбулося фактичне споживання відповідачем комунальних послуг, що підтверджується табуляграмами; однак від відповідача оплати за отримані комунальні послуги не надходили. У зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення 39 263,95 грн. основного боргу, 7 704,94 грн. інфляції та 2 232,48 грн. 3% річних. На підтвердження суми заборгованості позивачем подано суду уточнений рахунок заборгованості за надані комунальні послуги по нежитловому приміщенню за адресою: вул. Пушкінська, 20А, м. Київ, 01011.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2018 у справі №910/2932/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2018 у справі №910/2932/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" у справі №910/2932/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Тищенко О.В, суддів: Куксова В.В., Гончарова С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 апеляційну скаргу комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2018 у справі №910/2932/18 залишено без руху та надано апелянту час для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали суду, скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме - заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2018 у справі №910/2932/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018 у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, для розгляду апеляційної скарги комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2018 у справі №910/2932/18 визначено наступний склад суду: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Іоннікова І.А., Гончаров С.А.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 49 201,37 грн. та вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, ухвалою апеляційного господарського суду від 30.07.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2018 у справі № 910/2932/18, справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано учасникам справи завчасно, а саме - до 21.08.2018 подати через канцелярію суду письмові пояснення, заперечення, відзив на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст.ст. 167, 263 ГПК України).

Представники сторін у судове засідання не викликались. Про відкриття провадження за апеляційною скаргою комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2018 у справі № 910/2932/18 сторони повідомлялися належним чином.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч.10, 12 ст. 270 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Частиною 10 ст. 270 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

До того ж, колегія суддів апеляційного господарського звертає увагу на те, що учасники справи не зверталися до суду апеляційної інстанції з відповідним клопотанням про розгляд апеляційної скарги у даній справі у судовому засіданні з викликом представників сторін, як того вимагає абзац 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, 13.11.2003 акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» в особі заступника структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (постачальник) і Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району (далі - КП «УЖГ», споживач) укладено договір № 320-0333 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі (пункт 1.1 Договору);

- споживач зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, зазначених у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2 (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва», зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією від 31.10.2001, перейменовано Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради на комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 04.09.2007 ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (продавці) та ОСОБА_6 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири (далі - Договір купівлі-продажу), за умовами якого:

- продавці передали, а покупець прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1; квартира складається з трьох жилих кімнат, житловою площею 51,40 кв. м, загальною площею - 77,10 кв.м.;

- вказаний об'єкт продажу належить продавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 2658, вартість відчужуваного об'єкта продажу складає 3 282 500 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Онопенко І.В. є власником житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 як фізична особа, що підтверджується Договором купівлі-продажу.

Скаржник зазначає, що ним долучено до матеріалів справи копію договору № 31259 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 02.01.2009 між комунальним підприємством «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6, в якому зазначено, що відповідач користується приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 77,10 кв.м., яке розміщене на першому поверсі Будівлі та використовується, на момент укладання цього Договору, під магазин дитячого одягу, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.09.2007.

На думку скаржника, зазначений договір підтверджує факт здійснення відповідачем підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1, літ. А (колишня кв. № 1), а саме - під магазин дитячого одягу.

Однак, в матеріалах справи копія вказаного договору відсутня, тому суд позбавлений можливості оцінити договір № 31259 як доказ.

Крім того, разом з апеляційною скаргою позивач надав копію свідоцтва Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.07.2012 №562Б, в якому зазначено, що приміщення з № 1 по № 8 - магазин одягу загальною площею 81,00 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 літ. А, належать Онопенко Ірині Василівні на праві приватної власності. Також до апеляційної скарги позивачем надано копію Витягу про державну реєстрацію прав № 34917578 від 23.07.2012, який також підтверджує, що вказані приміщення належать Онопенко Ірині Василівні.

При цьому скаржник стверджує, що у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження докази щодо здійснення відповідачем підприємницької діяльності судом не були запитані, тому вони не були подані до суду першої інстанції. З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами п. 4 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 8 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, обов'язок надати належні докази на підтвердження своїх правових вимог покладено на позивача. Тому до доводів скаржника про те, що ним не подано доказів до суду першої інстанції щодо здійснення ОСОБА_6 підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 літ. А, оскільки суд їх не запитував, судова колегія ставиться критично та не визнає причини, з яких скаржник не надав вказані докази, поважними.

Таким чином, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що комунальні послуги були спожиті не фізичною особою ОСОБА_6, а саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6.

Тобто, позовні вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_6 39 263,95 грн. основного боргу є необґрунтованими, документально не підтвердженими, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Звертаючись із даною позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача 7 704,94 грн. втрат від інфляції і 2 232,48 грн. 3% річних. Однак, враховуючи те, що ці вимоги є похідними від первісної вимоги про стягнення основної заборгованості, у задоволенні якої як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції дійшли висновку відмовити, то і вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних не підлягають задоволенню.

Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову повністю.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2018, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким, що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2018 залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2018 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2018 у справі №910/2932/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на комунальнe підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

4. Матеріали справи № 910/2932/18 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення з урахування приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

І.А. Іоннікова

Дата складання повного тексту постанови 17.09.2018 року