Рішення № 76609496, 28.08.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року

м. Черкаси справа № 925/350/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Степаненко І.О. за довіреністю, відповідача - Мирова Т.С. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" до фізичної особи - підприємця Коломієць Ірини Геннадіївни про стягнення 223 380,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В інтересах позивача (ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна») до суду звернулась приватна організація» організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (Організація). Заявлено позов про стягнення 223380,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав у зв'язку із незаконним використання твору "Win the Race" (виконавець - Modern Talking), що відповідає 60-ти мінімальним заробітним платам.

В обґрунтування заявлених вимог заявник послався на те, що його права та законні інтереси, як власника права інтелектуальної власності, були порушені відповідачем, шляхом протиправного використання виконання музичного твору (Твір).

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечував. Заперечення вмотивовано тим, що особа, яка звернулась до суду в інтересах позивача не має повноважень, для такого звернення та не довела наявності у позивача авторського права на використання твору, названого у позові.

Зокрема відповідач вважає, що Організацією, в обґрунтування своїх повноважень на звернення до суду в інтересах ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» є наявність у вказаного Товариства авторських прав на Твір, Договір про управління майновими авторськими правами № АВ-24012014/01 від 24.01.2014, та Ліцензійний договір № ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014, укладений між ТОВ «Ворнер/Чаппел» (видавник) та ТОВ «Ворнер Мьзік Україна» (Субвидавник).

Проте, на підставі наданих Організацією договорів неможливо прослідкувати весь ланцюг передачі прав на Твір від первинного власника авторських прав, а отже, встановити обсяг прав, належних кожному - Товариству та Організації. Ліцензійний договір не дає можливості визначити, що саме ТОВ «Ворнер/Чаппел» є первинним власником авторських прав на Твір.

Відповідач вважає, що Організація не надала доказів на підтвердження своїх повноважень на звернення до суду для захисту прав ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна», наявності у неї та зазначеного Товариства достатнього обсягу прав.

Також, відповідач стверджує, що Організація на підтвердження своїх повноважень на звернення з даним позовом посилається, зокрема, на Договір про управління майновими авторськими правами № АВ-24012014/01 від 24.01.2014, укладений між ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (Організація) та ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» (Видавник).

Пунктом 9.2 розділу 9 «Повноваження на судовий захист прав видавника» вказаного Договору передбачено, що у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання, з метою захисту прав Видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами має право: пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації (пп. 9.2.1), вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав Видавника, за умов отримання попередньої згоди Видавника (п. 9.2.2).

Пунктом 9.5 Договору встановлено, що дії, визначені в п. 9.2.2 цього Договору, Організація здійснює за умов отримання попередньої письмової згоди Видавника. Однак доказів такої згоди суду не подано.

Представник позивача позовні вимоги в засіданні підтримав повністю та просив їх задовольнити. Доводи представника відповідача, викладені у відзиві не спростував.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Спір, який позивач просить суд розглянути, стосується порушення майнових прав інтелектуальної власності. Відповідно до ч. 4 Статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення. Враховуючи місце де скоєне порушення, про яке піде мова, підсудність обрана вірно.

Відповідно до ч.1 Статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» організації колективного управління повинні (п. «г») вчиняти дії передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатись до суду за захистом прав суб'єктів суміжних прав.

З матеріалів справи вбачається, що представником Організації 08 лютого 2016 року була проведена фіксація факту використання Відповідачем виконання музичних творів в публічному закладі в якому останній здійснює господарську діяльність, а саме м. Черкаси, вул. Леніна, б. 10, магазин «Дом кофе». Було встановлено, що відповідачем здійснено виконання музичного твору "Win the Race" (виконавець - Modern Talking). Вказані обставини заявник підтверджує актом №1/0802/2016.

На підтвердження права на звернення із даним позовом заявник посилається на ст.. 49 ЗУ «Про авторське право та суміжні права» та наявність у нього:

-свідоцтва про облік організації колективного управління №18/2011 від 24 січня 2011 року,

-статуту Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"( далі ПО УЛАСП),

-договору про управління майновими авторськими правами №АВ-24012014/01 від « 24» січня 2017 року між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» та ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна,

-деклараціі Музичних творів №490 від 01.12.2015,

-ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02 з додатками № 1,2.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

У пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Обґрунтовуючи свої вимоги в позовній заяві, заявник вказує, що використання відповідачем вказаного у позові музичного твору, у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а" ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Згідно з п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до пп. "в" п. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) до функцій організацій колективного управління відноситься наступне: збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону. Отже, вказаним законом передбачено, що організація колективного управління має право збирати винагороду за використання творів не тільки для тих суб'єктів, правами яких така організація управляє, а й для інших суб'єктів прав.

Пунктом 2 статтею 49 Закону передбачено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» № 3 792-XII від 23.12.1993 (із змінами і доповненнями, далі - Закон України № 3792-ХІІ) передбачає право організацій колективного управління (далі - ОКУ) звертатись до суду за захистом прав суб'єктів авторського права (п. «г» ч. 1 ст. 49 Закону), але поряд з цим вказана норма зазначає про здійснення цих повноважень організацією відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону, організації колективного управління діють на основі статутів, що затверджуються у встановленому порядку і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Тобто за приписами Закону України № 3792-ХІІ організації колективного управління майновими правами діє лише як представник суб'єкта авторських прав в межах наданих їй повноважень.

Відповідно до п. 49 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі - Постанова Пленуму ВГСУ № 12), у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Організація на підтвердження своїх повноважень на звернення з даним позовом посилається, зокрема, на Договір про управління майновими авторськими правами № АВ-24012014/01 від 24.01.2014, укладений між ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (Організація) та ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» (Видавник).

Пунктом 9.2 розділу 9 «Повноваження на судовий захист прав видавника» вказаного Договору передбачено, що у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання, з метою захисту прав Видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами має право: пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації (пп. 9.2.1), вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав Видавника, за умов отримання попередньої згоди Видавника (п. 9.2.2).

Пунктом 9.5 Договору встановлено, що дії, визначені в п. 9.2.2 цього Договору, Організація здійснює за умов отримання попередньої письмової згоди Видавника.

Організація, на виконання ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, не надала доказів вчинення дій по отриманню попередньої письмової згоди ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» на вжиття заходів судового захисту його прав та обрання способу такого захисту.

Слід звернути увагу також на наступне. Документальним підтвердженням своїх повноважень Організація вказала також Декларацію Музичних творів № 490 від 01.12.2015.

Дата Декларації вписана від руки, при цьому, дане виправлення не застережене належним чином підписом повноважної особи ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» та його печаткою.

ВГСУ у п. 30.1 Постанови Пленуму № 12 зазначив, що у вирішенні спорів, пов'язаних з передачею авторського права та/або суміжних прав чи наданням дозволу на використання творів та/або об'єктів суміжних прав, господарські суди повинні всебічно і повно досліджувати обставини щодо обсягу прав, які передано чи надано у використання за договором, строку дії авторського договору тощо. У разі коли з матеріалів справи вбачається, що мало місце неодноразове передання майнових прав на твір або об'єкт суміжних прав, господарському суду у розгляді справи необхідно з'ясовувати усі обставини, пов'язані із встановленням суб'єктів майнового права на твір або об'єкт суміжного права і передачею (відчуженням) повністю чи частково прав таких суб'єктів. Зокрема, підлягають з'ясуванню питання про те, який саме обсяг майнових прав передано і чи дотримано при цьому вимоги Закону щодо авторського договору; яким у зв'язку з цим є обсяг майнового права відповідної особи тощо.

Організацією в обґрунтування своїх повноважень на звернення до суду в інтересах ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» та наявності у вказаного Товариства авторських прав на Твір посилається, крім Договору про управління майновими авторськими правами № АВ-24012014/01 від 24.01.2014, на Ліцензійний договір № ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014, укладений між ТОВ «Ворнер/Чаппел» (видавник) та ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» (субвидавник).

Проте, на підставі наданих Організацією договорів неможливо прослідкувати весь ланцюг передачі прав на Твір від первинного власника авторських прав, а отже, встановити обсяг прав, належних кожному з Товариств та Організації. Ліцензійний договір не дає можливості визначити, що саме ТОВ «Ворнер/Чаппел» є первинним власником авторських прав на Твір.

Додана до Ліцензійного договору Роздруківка № 14 з каталогу музичних творів (додаток № 1 до договору) є, відповідно до п. 2.1 договору, підтвердженням надання права використання творів субвидавнику.

Виходячи з наведеного, Організація не надала у повному обсязі доказів на підтвердження своїх повноважень на звернення до суду для захисту прав ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна», наявності у неї та зазначеного Товариства достатнього обсягу прав.

Також, приймаючи рішення у даній справі , суд враховує наступне.

Згідно відомостей з розділу «Репертуар» (АСЕ Repertory) сайту Компанії АМЕRICAN SOCIETY OF COMPOSERS, AUTHORS AND PUBLISHERS (ASCAP), вказана організація володіє майновими авторськими правами щодо спірного музичного Твору загальною часткою у розмірі 100 %. З наведеного слідує, що спірний Твір належить до Репертуару ASCAP.

01.01.2006 між Державною організацією «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (УААСП) та ASCAP укладено договір, умовами якого передбачено, що ASCAP надає, а УААСП набуває невиключне право ліцензувати в Україні недраматичне публічне виконання музичних творів на вищевказаній території, права на виконання яких тепер або протягом терміну дії договору належать або контролюються ASCAP в тій мірі, в якій право публічного виконання таких музичних творів належить, може належати або може бути передане ASCAP протягом дії даного договору його членами згідно зі статтями та правилами ASCAP; такі твори надалі будуть називатися «Репертуар ASCAP».

Відповідно до п. 2 договору, термін «публічне виконання» згідно з даним договором означає: будь-яке вокальне, інструментальне та/або музичне представлення або інше виконання твору з репертуару ASCAP, твори почуті або тримані іншим чином представниками публіки у будь-якій манері або будь-яким методом, включаючи живе виконання, інструментальне виконання, вокальне виконання або інструментальне та вокальне виконання разом, засобами "механічного відтворення" такими як: аналоговий, цифровий або фонографічний запис, компакт-диск, касета, провід (дріт) або будь-якими іншими засобами які вже відомими, так і такими, які будуть винайдені у майбутньому; розповсюдження або трансляція по радіо або по телебаченню, кабелю, шляхом кабельного телесповіщення/ретрансляції, мікрохвиль, супутникового зв'язку, телефону, дроту та/або бездротового сповіщення, або будь-яким іншим шляхом, представлення та виконання музичних творів засобами для відтворення записаних звуків в синхронізації або у синхронізованому відношенні з кінокартиною або будь-якими іншим аудіовізуальним засобом/твором.

ASCAP, згідно з даним договором, утворює, встановлює та призначає УААСП своїм представником на території безповоротно протягом дії даного договору від імені того, хто отримує право, або на користь власника авторського права або авторських прав будь-якого музичного твору для здійснення всіх дій, порушення судових справ та виконання, визнання та надання всіх засобів та документів, які можуть бути необхідні, придатні або доречні, та відшкодовувати збитки згідно з авторським правом на даний музичний твір або іншим чином, за порушення прав у даних творах, наданих згідно з даним Договором, та звільняти від відповідальності, йти на компроміс або звертатися до арбітражу з будь-якими судовими справами чи діями, або здійснювати будь-які інші вирішення спорів стосовно вищевказаного.

Даний договір вступає в дію з 01.01.2006 та діє до 31.12.2006 та після цього даний договір буде автоматично пролонговуватись з врахуванням всіх положень та умов згідно з даним договором з року в рік (а саме з 01 січня по 31 грудня) автоматично, якщо тільки не пізніше ніж за один місяць до планованого закінчення терміну дії даного договору одна із сторін не повідомить іншу сторону рекомендованим листам: про припинення дії на 31 грудня того ж календарного року або про переробку або зміну діючих умов, і у такому випадку такі угоди залишаються в дії до тих пір, поки не будуть погоджені нові умови або, якщо після проведення переговорів сторони не дійшли згоди стосовно нових умов, тоді кожна сторона може повідомити іншу сторону рекомендованим листом, що угоди можуть вважатися припиненими на кінець календарного року, у якому надане повідомлення (п. 19 договору).

Дані щодо правовласників авторських майнових прав на музичні твори, передані в колективне управління авторсько-правовим організаціям - членам Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC) містяться у системі ІРІ - міжнародній базі даних та інформаційній системі, яка є підсистемою Загальної інформаційної системи (СІS).

ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» є постійним і повноважним членом Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC).

Згідно з Угодою користувачів ІРІ від 30.01.2006 року, укладеною Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори SUISA (як адміністратором системи ІРІ) та ДО "УААСП" (як користувачем), SUISA надав користувачеві доступ до системи ІРІ.

Викладені обставини встановлені судовими рішеннями, зокрема, у справах № 910/16145/16, № 910/15942/16.

Відомостей з системи ІРІ на підтвердження того, що позивач та ТОВ «Ворнер/Чаппел» є правовласниками авторських майнових прав на спірний музичний Твір, Організацією не надано.

Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» та Організація у договірних відносинах не перебувають.

Враховуючи наявність укладених між ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» та ASСАР договорів про взаємне представництво інтересів, а також наведені вище обставини, Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» є єдиною організацією, яка здійснює колективне управління виключними майновими авторським правами Компанії АМЕRICAN SOCIETY OF COMPOSERS, (ASСАР) на твори, які входять до Репертуару вказаної Компанії, в тому числі, на спірний Твір.

На підставі викладеного, позовні вимоги Організації в інтересах ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 21.09.2018 р.

СУДДЯ К.І. Довгань