Рішення № 76609480, 19.09.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2018 р.Справа № 924/545/18

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Крамар С.І., при секретарі судового засідання Мельницькій Н.О.,

розглянувши справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

до Приватного підприємства "Нафтостиль Летичів", смт. Летичів Летичівського району Хмельницької області

про стягнення 28069,62 грн., з яких: 24629,52 грн. - основний борг, 2737,26 грн. - пеня, 455,89 грн. - інфляційних втрат,246,95 грн. - 3%річних

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник згідно довіреності №14/20-47-18 від 27.03.2018р.;

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частини.

Суть спору. 25.06.2018 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ до Приватного підприємства "Нафтостиль Летичів", смт. Летичів Летичівського району Хмельницької області про стягнення 20 035,87 грн., з яких: 18 532,11 грн. - основного боргу, 1 069,05грн. - пеня, 189,43грн. - інфляційних втрат, 245,28грн. - 3%річних.

Ухвалою суду від 03.09.2018р. прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, надалі предметом спору є вимога про стягнення з відповідача 28069,62 грн., з яких: 24629,52 грн. - основний борг, 2737,26 грн. - пеня, 455,89 грн. інфляційні втрати, 246,95 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем неналежно виконуються умови укладеного між сторонами договору фінансового лізингу №22-13-73стс-фл/259 від 16.04.2013р., за яким позивач передав відповідачу у користування обприскувач ОПК-2000 (з бортовим комп'ютером) загальною вартістю 152413,00 грн. строком на 5 років, зокрема в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів №9 в сумі 14677,37 грн. (не пізніше 23.11.2017р.) та №10 в сумі 14197,27 грн. (не пізніше 23.05.2018р.) Так, враховуючи часткову оплату, станом на 27.07.2017р. заборгованість в розмірі 24629,52 грн. не погашена. Крім того, позивач вказує, що протягом дії договору відповідачем неодноразово порушувалися умови договору в частині вчасної оплати лізингових платежів.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак судом враховано, що 19.09.2018р. від останнього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. При цьому, представник позивача зазначив, що позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру підтримує в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача у підготовче судове засідання не з’явився, відзив не подав, про причини неявки та неподання документів суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи (ухвали суду від 27.06.2018р., від 25.07.2018р. та від 03.09.2018р. надіслані на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

16.04.2013р. між державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та приватним підприємством "Нафтостиль Летичів" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №22-13-73 стс-фл/259, відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного Лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу, що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

У п. 2.1 договору визначено, що лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904.

Згідно з п. 2.2 договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5 автентичних примірниках.

Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах ЕХW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.4.3. договору лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повном обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Згідно з п. 4.1 договору за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмета лізингу; комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п. 4.2 договору лізингоодержувач після укладення договору, на підставі виставленого лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунки лізингодавця попередній лізинговий платіж в розмірі, визначеному пунктом 4.1, даного договору. Датою сплати попереднього платежу є дати надходження коштів на рахунок лізингодавця.

У п. 4.3 договору сторони погодили, що з моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору; комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному п. 4.1. договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів наступним чином: 90% сплачуються разом зі сплатою першого чергового лізингового платежу, 10% сплачується разом зі сплатою другого чергового лізингового платежу.

Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна 6 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Відповідно до п. 4.4 договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".

Згідно із п. п. 5.1, 5.2, 5.4 договору предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом за умови перерахування платежів в розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.2 договору. Предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця. Лізингоодержувач не має права передавати предмет лізингу в суборенду, сублізинг, обтяжувати чи відчужувати або в будь-який інший спосіб розпоряджатися предметом лізингу без письмового дозволу лізингодавця.

У п. 5.6 договору зазначено, що в разі належного виконання протягом усього строку дії договору зобов'язань щодо сплати всіх лізингових платежів, та інших зобов'язань, визначених договором, лізингоодержувач має право набути у власність предмет лізингу, який передається останньому на підставі Акту із зазначенням остаточних розрахунків виконання умов договору.

Пунктами 7.1, 7.7 договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Договір набуває чинності від дати надходження платежу, визначеного та сплаченого згідно п. 4.2 договору і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу" та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором (п. 8.1 договору).

Як передбачено п. п. 9.3, 9.4, 9.10 договору строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, трьох процентів річних та індексу інфляції - 10 років. Правовідносини між сторонами, не врегульовані договором, регулюються законодавством. Всі зміни до договору здійснюються у письмовій формі шляхом укладення додаткового договору або обміну листами.

У п. 9.11 договору сторони зазначили, що домовились з усіх істотних умов договору.

Договір підписано сторонами та скріплено відбитками їх печаток.

У додатку № 1 "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" до договору №22-13-73 стс-фл/259 від 16.04.2013р. сторони визначили найменування предмета лізингу: обприскувач ОПК 2000 (з бортовим комп’ютером) в кількості 1 одиниця вартістю 152413,00 грн. з ПДВ. Попередній платіж у частині відшкодування вартості предмета лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 10% його вартості становить 12701,08 грн., крім того ПДВ 2540,22 грн. Всього попередня оплата складає 15241,30 грн.

У додатку №2 до договору сторонами погоджено графік сплати чергових лізингових платежів: платіж №127160,00 грн.; платіж №2 - 18998,28 грн.; платіж №3 - 17557,98 грн.; платіж №4 - 17077,88 грн.; платіж №5 - 16597,78 грн.; платіж №6 - 16117,67 грн.; платіж №7 - 15637,57 грн.; платіж №8 - 15157,47 грн.; платіж №9 - 14677,37 грн.; платіж №10 -14197,27 грн.

Як вбачається із акту приймання-передачі №5 від 23.05.2013р., державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" передало, а приватне підприємство "Нафтостиль Летичів" прийняло на умовах договору фінансового лізингу №22-13-73 стс-фл/259 від 16.04.2013р. предмет лізингу: обприскувач ОПК 2000 (з бортовим комп’ютером) в кількості 1 одиниця вартістю 152413,00 грн.

На підставі вказаного акту приватне підприємство "Нафтостиль Летичів" прийняло зобов'язання перед НАК "Украгролізинг" по сплаті вартості переданого йому предмета лізингу в сумі 152413,00 грн. на умовах договору фінансового лізингу №22-13-73 стс-фл/259 від 16.04.2013р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.09.2017р. №924/737/17 задоволено позов та присуджено стягнути з приватного підприємства "Нафтостиль Летичів" на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 15157,47 грн. боргу, 3963,98 грн. пені, 242,52 грн. інфляційних втрат, 290,91 грн. 3% річних, 1600,00 грн. витрат по оплаті судового збору. У рішенні зазначено, що позов заявлено у зв’язку з не сплатою відповідачем чергового лізингового платежу №8, який мав бути сплачений до 23.05.2017р., за договором №22-13-73 стс-фл/259 від 16.04.2013р.

Як вбачається із банківських виписок, відповідачем 13.09.2017р. сплачено 20000,00 грн. та 14.12.2017р. – 5500,00 грн. Згідно з наданим позивачем розрахунком позовних вимог, на погашення заборгованості за рішенням суду від 12.09.2017р. №924/737/17 зараховано 21254,88 грн. сплачених коштів, та 4245,12 грн. зараховано як часткова сплата за лізинговим платежем №9. Залишок боргу за платежем №9, строк оплати по якому настав 23.11.2017р., з 14.12.2017р. склав 10432,25 грн. та за платежем №10, строк оплати по якому настав 23.05.2018р., склав 14197,27 грн.

Враховуючи, що відповідачем сплачено частково черговий лізинговий платіж №9 та не сплачено №10 за договором №22-13-73 стс-фл/259 від 16.04.2013р., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 24629,52 грн. - основний борг, 2737,26 грн. - пеня, 455,89 грн. інфляційні втрати, 246,95 грн. - 3% річних.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом встановлено, що рішення у справі №924/737/17 від 12.09.2017р. набрало законної сили, тому встановлені ним факти не підлягають доказування в даній справі, зокрема факт укладення договору фінансового лізину №22-13-73 стс-фл/259 від 16.04.2013р., отримання відповідачем предмету лізингу згідно акту приймання-передачі №5 від 23.05.2013р. та прострочення відповідачем сплати лізингового платежу №8.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтями 807 ЦК України та 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору та своєчасно сплачувати лізингові платежі. При цьому сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідачем сплачено частково борг за лізинговим платежем №9 в сумі 4245,12 грн., що підтверджується банківською випискою від 14.12.2018р. Докази сплати 24629,52 грн. за лізинговими платежами №9 та №10 згідно договору №22-13-73 стс-фл/259 від 16.04.2013р. матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, вимога про стягнення 24629,52 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на прострочення платежів, позивачем заявлено до стягнення 2737,26 грн. - пені та 246,95 грн. - 3% річних загалом за період з 24.11.2017р. по 26.07.2018р., 455,89 грн. інфляційних втрати за січень-червень 2018 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до змісту ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судове рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Судом враховано, що позивачем обраховано пеню та 3% річних на борг, який включає залишок заборгованість згідно з рішенням у справі №924/737/17 від 12.09.2017р. (1254,88 грн.), до дати його повного погашення - 14.12.2018р.

При перерахунку заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за вказані у розрахунку періоди, суд дійшов до висновку, що пеня в розмірі 2737,26 грн. та 3% річних в розмірі 246,95 грн. обраховані правомірно та вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат з використанням програмного забезпечення „Законодавство України” та відомостей Держстату України (10432,25 грн.*104,36836889% (середній показник інфляції за січень-червень 2018р.) = 455,72 грн.), суд вважає за належне вимогу про стягнення інфляційних втрат задовольнити частково на суму 455,72 грн. У решті вимоги про стягнення інфляційних втрат належить відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, здійснивши перерахунок правильності нарахувань за заявлені періоди, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 24629,52 грн. боргу, 2737,26 грн. пені, 455,72 грн. інфляційних втрат, 246,95 грн. 3% річних, тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню. У решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ до Приватного підприємства "Нафтостиль Летичів", смт. Летичів Летичівського району Хмельницької області про стягнення 28069,62 грн., з яких: 24629,52 грн. - основний борг, 2737,26 грн. - пеня, 455,89 грн. - інфляційних втрат,246,95 грн. - 3%річних задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Нафтостиль Летичів" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34978668) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м. Київ, вул. Мечникова, 16а, код ЄДРПОУ 30401456) 24629,52 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять дев'ять гривень 52 коп.) боргу, 2737,26 грн. (дві тисячі сімсот тридцять сім гривень 26 коп.) пені, 455,72 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять гривень 72 коп.) інфляційних втрат, 246,95 грн. (двісті дев'яносто гривень 91 коп.) 3% річних, 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 21.09.2018р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи, 2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16-А) наручно заява;

3 - відповідачу (31500, АДРЕСА_2) (надіслати реком. з повідомленням)є