Рішення № 76609133, 14.09.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2018 р.Справа № 916/1879/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Д’яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

розглянувши справу №916/1879/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс”

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС”

Про стягнення 307331 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” про стягнення 259551,76 грн. основного боргу, 27813 грн. пені та 3094 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської від 04.08.2017р. порушено провадження у справі №916/1879/17 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

06.10.2017р. до господарського суду Одеської області (вх.№ ГСОО 2557/17) представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” подано зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс”, у якому він просить суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс” поставити Товариству з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” товар за Договором поставки з відстрочкою платежу №86/07 від 01.01.2008р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2017р. у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” від 06.10.2017р. (вх. № ГСОО 2557/17) у справі №916/1879/17 відмовлено.

10.10.2017р. до господарського суду Одеської області представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.10.2017р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. провадження у справі №916/1879/17 зупинено, матеріали справи №916/1879/17 направлено до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017р. у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Юна-Сервіс” про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі відмовлено, повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Юна-Сервіс” апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.10.2017 року у справі № 916/1879/17 та додані до неї документи без розгляду.

Постановою Верховного суду від 12.03.2018р. Касаційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю залишено без задоволення. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі №916/1879/17 залишено без змін.

23.05.2018р. матеріали справи №916/1879/17 повернулись до господарського суду Одеської області.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII ,,Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ ,,Перехідні положення” ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017р., загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.05.2018р. справу №916/1879/17 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Поновлено провадження у справі №916/1879/17. Підготовче засідання у справі №916/1879/17 призначено на 18 червня 2018р. о 12:00. Запропонувано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, в строк до 14.06.2018р. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 18.06.2018р. о 12:00. Повідомлено учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.07.2018р. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 22.08.2018р. Відкладено підготовче засідання на 03 серпня 2018р. о 10:30 год. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 03.08.2018р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1879/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” про стягнення 307331 грн. Розпочато розгляд справи №916/1879/17 по суті 15.08.2018р.

У судовому засіданні, яке відбулось 15.08.2018р., відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України було оголошено перерву по справі до 03.09.2018р. об 11:00, та 03 вересня 2018р. було оголошено перерву по справі до 14.09.2018р. об 11:30.

19.09.2018р. до господарського суду Одеської області від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У поданому відзиві Товариством з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” було зазначено суду, що позивачем при пред’явленні позову не було враховано, що відповідачем в період з 14.11.2016р. по 20.02.2017р. було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс” за Договором поставки з відстрочкою платежу №86/07 від 01.01.2008р. кошти в сумі 270000 грн., якими оплачено поставку товару, у тому числі за накладними, що являються предметом позову.

Також, відповідачем було зазначено суду, що відповідно до умов Договору поставки з відстрочкою платежу №86/07 від 01.01.2008р. з 14.11.2016р. по 20.02.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” на користь позивача було повернуто товар на загальну суму 9391,93 грн., в зв’язку з чим, за твердженням відповідача, вартість такого товару не підлягає оплаті.

Крім того, у поданому відзиві відповідачем було зазначено суду, що посилання Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс” на Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017р. по 16.06.2017р., як на підставу наявності заборгованості, являється необґрунтованим, оскільки вказаний акт виконано позивачем в односторонньому порядку та не підписано з боку відповідача.

Надалі, 20.07.2018р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” надійшли доповнення до відзиву, у яких було зазначено суду наступне.

Як зазначає відповідач, після подання відповідного відзиву на позовну заяву, при підготовці до судового засідання у справі, було з’ясовано, що між відповідачем, як первісним кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю „Сагітта-Т”, як новим кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс” укладено Договір переведення боргу №б/н від 20 березня 2017 року, яким врегульовано правовідносини, пов'язані із заміною Первісного боржника у зобов'язанні, що виникло з Договору поставки з відстрочкою платежу №86/07 від 01.01.2008 р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором.

Як зазначає відповідач, згідно змісту Договору про заміну боржника № б/н від 20.03.2017 р., заміна боржника у зобов’язанні, що виникло з Договору поставки з відстрочкою платежу №86/07 від 01.01.2008 р., здійснено відповідно до вимог законодавства за згодою кредитора - ТОВ „Альянс” та у письмовій формі.

Відповідно до викладеного, грошове зобов’язання по сплаті заборгованості за поставлений товар за Договором поставки з відстрочкою платежу №86/07 від 01.01.2008 р. перейшло до ТОВ „Сагітта-Т”, в зв’язку з чим позовні вимоги ТОВ „Альянс” до ВКФ «Юна- Сервіс» ТОВ про стягнення заборгованості за вказаним договором поставки являються необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідачем було пояснено суду, що у зв'язку з викладеним, нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу за Договором поставки з відстрочкою платежу №86/07 від 01.01.2008 р., також являється необґрунтованим, в зв’язку з чим вказані вимоги задоволенню не підлягають.

02.09.2018р. до господарського суду Одеської області представником позивача надано відповідь на відзив, у якій було зазначено суду, що дійсно позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” пропозицію про переведення боргу на Товариство з обмеженою відповідальністю „Саггіта – Т” у березні 2017 року і погодився на таке переведення.

Керівник Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс” підписав два примірника майбутнього договору і відправив на підпис керівникам Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Саггіта – Т”.

Як зазначає позивач, у подальшому у телефонному режимі та шляхом Інтернет листування Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс” було повідомлено, що договір про переведення боргу не буде укладено, а Товариство з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” у найшвидший термін розрахується із позивачем за Договором постачання №86/07 від 01.01.2008р.

Також позивачем було пояснено суду, що доказом того, що Договір про переведення боргу вважається неукладеним свідчить відсутність підписаного акту звірки між боржником та кредитором, як того вимагає п. 3 Договору про заміну боржника.

03.08.2018р. до господарського суду Одеської області представником позивача було залучено роздруківки з електронної пошти, в підтвердження наданим поясненням.

03.08.2018р. до господарського суду Одеської області представником відповідача було залучено копію Акту звірки розрахунків за період з 01.02.2017р. по 28.02.2017р.

13.08.2018р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” надішли заперечення проти заявлених вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

01 січня 2008 року між Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” (Покупець) було укладеного Договір поставки з відстроченням платежу №86/07 (надалі – договір), за умовами якого постачальник зобов’язується постачати покупцю, а покупець приймати та сплачувати товар, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, поставка відбувається товару по узгодженим між сторонами цінам, які зазначено у специфікаціях. При цьому постачальник зобов’язується не збільшувати ціни, зазначені у специфікаціях, протягом 3 днів з моменту їх узгодження сторонами. Постачальник зобов’язується надавати ціни в прейскуранті, які узгоджені покупцем та постачальником, на рівних умовах, як для покупця, так і для інших компаній.

Згідно до п. 4.1. Договору, оплату кожної партії товару (визначеної у накладній) за даним договором покупець проводить шляхом перерахування 100% вартості партії товару на поточний рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з моменту його отримання.

Умовами п. 5.2. Договору визначено, що кожна сторона за кожний день прострочення будь-яких зобов’язань, які випливають з даного договору сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, які діяла за весь час такого прострочення, а також, поверх цього, компенсує будь-які прямі та непрямі збитки, які викликані таким простроченням.

Відповідно до п. 5.6. Договору, покупець має право повернути неякісний чи не укомплектований товар постачальнику або вимагати його заміну, якщо даний товар було повернуто йому клієнтом – споживачем товару.

Умовами п. 8.1. Договору визначено, що даний договір укладено на невизначений термін та діє до його припинення.

На виконання умов укладеного Договору поставки з відстроченням платежу №86/07 від 01 січня 2008 року, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс” на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” за період з 01.01.2017р. по 16.06.2017р. було здійснено поставку товару відповідно до видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справ.

Приймаючи до уваги неналежне виконання з боку покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” прийнятих на себе зобов’язань щодо сплати вартості отриманого товару, за відповідачем рахується борг у розмірі 259551,76 грн.

Як пояснюю позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” всупереч вимогам договору свого обов’язку щодо своєчасного та повного розрахунку з позивачем за поставлений товар у встановлені договором строки не виконало.

Приймаючи до уваги неналежне виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов’язань за умовами Договору поставки з відстроченням платежу №86/07 від 01 січня 2008 року, Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс” було здійснено нарахування пені у розмірі 27813 грн., 3% річних у розмірі 3094 грн. та інфляційних втрат у розмірі 16872 грн.

Надалі, 20 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” (Первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю „Сагітта-Т” (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс” (Кредитор) було укладеного Договір про переведення боргу №б/н, даний договір підписано всіма сторонами та скріплено печатками товариств.

Умовами Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р. регулюються відносини, пов’язані з заміною боржника (первісного боржника), в зобов’язанні, яке виникло з Договору поставки №86/07 від 01.01.2008р., укладеного між первісним боржником та кредитором (надалі – Основний договір).

Відповідно до п. 2 Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р., первісний боржник передає новому боржнику грошове зобов’язання перед кредитором у розмірі 25830,94 грн., яке виникло на підставі Основного договору, а новий боржник погоджується виконувати вказане грошове зобов’язання.

Умовами п. 3. Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р. визначено, що грошове зобов’язання, яке передається первісним боржником новому боржнику, встановлюється Актом звірки взаєморозрахунків між первісним боржником та кредитором. Первісний боржник зобов’язаний забезпечити нового боржника повною та своєчасною інформацією, яка має відношення к переведенню боргу (п. 4. Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р.).

Відповідно до п. 5 Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р., з моменту набрання чинності даного Договору новий боржник приймає на себе зобов’язання та права первісного боржника за договором поставки №86/07 від 01.01.2008р.

Згідно до п. 7 Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р., кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в Основному договорі та, підписуючи зі своєї сторони даний Договір, надає свою згоду на відповідну передачу боргу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Новий боржник, підписуючи даний Договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов’язана з Основним договором, в тому числі та, що стосується спорів та суперечностей за Основним договором між первісним боржником та кредитором (п. 8 Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р.).

Відповідно до п. 10 Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р., даний Договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Згідно до п. 11 Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р., після набрання чинності даного Договору всі попередні переговори по ньому, листування, попередні договори, протоколи о намірах та будь-які інші усні чи письмові домовленості сторін по питанням, та чи інакше, які відносяться до даного Договору, втрачають юридичну силу.

Даний договір складено при повному розумінні сторонами його умов та термінології в трьох екземплярах, які мають однакову юридичну силу – по одному для кожної сторін.

На виконання умов укладеного Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р., між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” було складено, підписано та скріплено печатками Акт звірки взаєморозрахунків станом на 28 лютого 2017р., за період з 01 лютого 2017 року 28 лютого 2017р. (а.с. 43, т. 2).

Відповідачем було зазначено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р., боржником перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс” за Договором поставки з відстроченням платежу №86/07 від 01 січня 2008 року – є Товариство з обмеженою відповідальністю „Сагітта-Т” та саме до нього позивачем повинно бути пред’явлені дані позовні вимоги.

Позивач під час розгляду справи заперечував проти факту укладання Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р., відповідно до якого новим боржником за зобов’язаннями є Товариство з обмеженою відповідальністю „Сагітта-Т”, зазначаючи суду, що відповідне листування вказує на факт того, що договір є не укладеним між сторонами та на підтвердження відповідних пояснень, позивачем було залучено до матеріалів справи роздруківки листування в мережі Інтернет (а.с. 40, 41, т. 2).

У зв’язку з чим, під час розгляду справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс” не скористався своїм процесуальним правом щодо заміни неналежного відповідача, визначеним положеннями ст. 48 ГПК України, де вказано що суд за клопотанням позивача, зокрема, до закінчення підготовчого провадження, замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” виникли на підставі укладеного між ними 01 січня 2008 року Договору поставки з відстроченням платежу №86/07, за умовами якого постачальник зобов’язався постачати покупцю, а покупець приймати та сплачувати товар, відповідно до умов даного договору.

Проте, як було встановлено судом під час розгляду справи, 20 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС”, як первісним боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю „Сагітта-Т”, як новим боржник та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс”, як кредитором було укладеного Договір про переведення боргу №б/н.

Договір про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р.. примірник якого наявний в матеріалах справи, підписано всіма сторонами та скріплений печатками товариств.

Укладений між сторонами Договір про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р. регулює відносини, пов’язані з заміною боржника (первісного боржника), в зобов’язанні, яке виникло з Договору поставки №86/07 від 01.01.2008р., укладеного між первісним боржником та кредитором.

Умовами п. 2 Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р. сторонами було погоджено, що зобов’язання за Договором поставки №86/07 від 01.01.2008р. становить грошову суму у розмірі 258330,94 грн.

На виконання п. 3 Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” було складено, підписано та скріплено печатками Акт звірки взаєморозрахунків станом на 28 лютого 2017р., за період з 01 лютого 2017 року 28 лютого 2017р.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом

Умовами ст. 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, на підставі Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р. зобов’язання по сплаті вартості отриманого товару за Договором поставки №86/07 від 01.01.2008р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” перейшло до нового боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю „Сагітта-Т”.

У зв’язку з чим, наразі право вимоги щодо оплати вартості поставленого товару за Договором поставки №86/07 від 01.01.2008р. позивачем повинно бути заявлено до належного боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Сагітта-Т”.

Проте, під час розгляду справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс” не скористався процесуальним правом щодо заміни відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” належним відповідачем за даними правовідносинами, яки виникли між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” про стягнення 259551,76 грн. основного боргу, 27813 грн. пені та 3094 грн. 3% річних, не підлягають задоволенню судом, у зв’язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю, у зв’язку з чим, у задоволенні позову судом відмовляється.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стосовно заперечень позивача щодо факту укладання Договору про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р., то суд вважає за необхідне зазначити, що Договір про переведення боргу №б/н від 20.03.2017р. підписано всіма сторонами – Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс”, Товариством з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сагітта-Т” та скріплений печатками усіх сторін.

Сторонами було дотримано умови договору та, відповідно, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА „ЮНА-СЕРВІС” було складено, підписано та скріплено печатками Акт звірки взаєморозрахунків станом на 28 лютого 2017р., за період з 01 лютого 2017 року 28 лютого 2017р. на суму 258330,94 грн., яка була визначена сторонами в якості зобов’язання, яке перейшло до нового боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Сагітта-Т”.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо відмови позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „Альянс” у задоволенні заявлених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача не підлягають судом задоволенню у повному обсязі, сплачений позивачем за розгляд даного спору судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс” - відмовити повністю.

2.Витрати по сплаті судового збору, сплачені за подання позовної заяви до суду у розмірі 4609,98 грн. покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс”.

Повний текст рішення складено 20 вересня 2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та відповідно до п.п. 17.5. п. 17 Розділу ХІ „Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Суддя Т.Г. Д'яченко