Ухвала суду № 76609022, 20.09.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" вересня 2018 р. Справа № 911/3338/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

на бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

у справі № 911/3338/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич-Агро»

про стягнення 27 985, 55 грн.

Представники:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»: ОСОБА_1

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»: не з’явилися

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич-Агро»: не з’явилися

від Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області: не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич-Агро» заборгованості за договором купівлі-продажу № ЗУФ-74/08/07 від 31.08.2007, з урахуванням угоди № ФОП-2-ТА про заміну кредитора у зобов’язанні від 06.12.2010, угоди № 25/01-18 про заміну кредитора у зобов’язанні від 25.01.2013 та договору поруки № 07-04-2014-14 від 07.04.2014, у розмірі 27 985, 55 грн., з яких: 21 135, 36 грн. – пені, 2 150, 40 грн. – 3 % річних та 4 699, 79 грн. – інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2014 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич-Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 12 302, 60 грн. – пені, 2 150, 40 грн. – 3 % річних, 4 699, 79 грн. – інфляційні втрати, 1 827, 00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката та 1 827, 00 грн. – судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

20.10.2014 на виконання рішення господарського суду Київської області від 02.10.2014 у справі № 911/3338/14 видано відповідній наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції Львівської області під час виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14, а постановою (додатковою) Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 розподілено судовий збір за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс».

05.11.2015 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 у справі № 911/3338/14 видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 304, 50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга вих. № 10-1/09 від 10.09.2018 (вх. № 203/18 від 11.09.2018) на бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14, у якій скаржник просить суд: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 із врахуванням статей 10, 18, 26, 48 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов’язати державного виконавця або іншу посадову особу Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 із врахуванням статей 10, 18, 26, 48 Закону України «Про виконавче провадження», котрі були б направленні та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказів господарського суду Київської області по справі № 911/3338/14; зобов’язати державного виконавця або іншу посадову особу Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та виконавчого провадження № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 до Автоматизованої системи виконавчого провадження; стягнути із Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» витрати на правничу допомогу у розмірі 2 700, 00 грн. згідно договору № 13-03-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.03.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2018 розгляд вищезазначеної скарги призначено у судовому засіданні на 20.09.2018 та зобов’язано учасників провадження надати суду певні документи.

У судовому засіданні 20.09.2018 розглядається скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» вих. № 10-1/09 від 10.09.2018 (вх. № 203/18 від 11.09.2018) на бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14.

Присутній у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» підтримав подану ним скаргу та просив суд її задовольнити.

Представники Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич-Агро», належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду скарги, у судове засідання не з’явилися, причин неявки суду не повідомили та вимог суду не виконали.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за відсутності представників Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич-Агро» за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши доводи, що наведені скаржником в обґрунтування поданої ним скарги, заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 05.09.2017 відкрито виконавче провадження № 54633399 з виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14.

Постановою Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 05.09.2017 відкрито виконавче провадження № 54634944 з виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14.

Скаржник стверджує, що на сьогодні накази господарського суду Київської області від 20.10.2014 та від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 не виконані, Буським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області належних, повних, своєчасних та об’єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54633399 та виконавчому провадженні № 54634944 не вчинено, що є зухвалим порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства, зокрема, статей 10, 18, 26, 48 Закону України «Про виконавче провадження», котрі, зокрема, визначають порядок та строк здійснення перевірки майнового стану боржника.

Представник Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у судове засідання не з’явився та будь-яких доказів на підтвердження чи заперечення обставин, що викладені у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» суду не надав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Згідно з ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Положеннями ст. 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частиною 3 ст. 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що працівник органу державної виконавчої служби користується правами і виконує обов'язки, передбачені законом.

Права та обов’язки державних виконавців визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Так, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Окрім наведеного, відповідно до частин 4, 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»), а також вжиття заходів для забезпечення реального виконання рішення, зокрема, накладення арешту (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до пунктів 6-11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» зверталося до Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з клопотаннями вих. № 11-1/09 від 11.09.2017, вих. № 19-3/01 від 19.01.2018 та вих. № 24-2/03 від 24.03.2018 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14, зокрема, та не обмежуючись, щодо арешту наявного нерухомого та рухомого майна боржника, направлення запитів до певних органів щодо встановлення наявності майна боржника.

Проте, Буським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області залишені без задоволення вищезазначені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та не були виконанні вимоги, передбачені Законом, щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 20.10.2014 та від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Будь-якої інформації та будь-яких доказів щодо вчинення певних дій по виконанню наказів господарського суду Київської області від 20.10.2014 та від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 у виконавчому провадженні № 54633399 та виконавчому провадженні № 54634944 після 05.09.2017 (відкриття виконавчих проваджень) до суду не надано.

З наявних у матеріалах справи документів та інформації, отриманої з автоматизованої системи виконавчого провадження, вбачається бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчих провадженнях № 54633399 та № 54634944, а також невжиття заходів, передбачених Законом, для своєчасного та повного виконання рішення суду.

З врахуванням викладеного та встановлених судом фактичних обставин справи, враховуючи наявні у справі документи, зважаючи на широке коло повноважень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення скарги стягувача в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 із врахуванням статей 10, 18, 26, 48 Закону України «Про виконавче провадження», а також зобов’язання державного виконавця або іншої посадової особи Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 із врахуванням статей 10, 18, 26, 48 Закону України «Про виконавче провадження», котрі були б направленні та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказів господарського суду Київської області по справі № 911/3338/14.

Щодо вимоги скаржника про зобов’язання державного виконавця або іншої посадової особи Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та виконавчого провадження № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 до Автоматизованої системи виконавчого провадження суд зазначає таке.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Виконавчі дії – це визначений законом перелік можливих та обов’язкових способів діяльності (дій) державного виконавця, спрямованих на примусове виконання рішень, які згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» фіксуються в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Таким чином, внесення документів, які стосуються виконавчого провадження до автоматизованої системи виконавчого провадження не є виконавчою дією, а є лише її фіксуванням.

Крім того, на час розгляду даної скарги, відповідно до матеріалів справи, судом встановлено відсутність вчинення будь-яких виконавчих дій, які підлягають внесенню до автоматизованої системи виконавчого провадження, а тому вимога скаржника про зобов’язання державного виконавця або іншої посадової особи Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та виконавчого провадження № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 до Автоматизованої системи виконавчого провадження задоволенню не підлягає.

Щодо вимог скаржника про стягнення із Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» витрати на правничу допомогу у розмірі 2 700, 00 грн. згідно договору № 13-03-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.03.2018 суд зазначає таке.

Статтею 344 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, скаржником долучено копію договору № 13-03-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.03.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом ОСОБА_1, копію акту прийому-передачі документів від 13.03.2018 та копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.09.2018.

Відповідно до наявної у матеріалах справи квитанції № 0.0.1129011975.1 від 10.09.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» сплачено адвокату ОСОБА_1 2 700, 00 грн. за надання адвокатських послуг згідно договору № 13-03-2018 від 13.03.2018.

У матеріалах справи міститься свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката ім’я ОСОБА_1, а також довіреність, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на ім’я ОСОБА_1 на представництво скаржника в судах.

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, вбачається, що фіксований розмір адвокатських послуг, визначений у договорів про надання адвокатських послуг (правової допомоги) не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на оплату послуг адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Так, дослідивши надані скаржником договір № 13-03-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.03.2018 та акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.09.2018, судом встановлено, що до вказаного акту включено деякі послуги, які не відповідають п. 1.1 договору № 13-03-2018 та безпосередньо не стосуються розгляду даної скарги, а саме: надання консультації із питань практичного застосування норм цивільного та господарського законодавства; надання усних та письмових консультацій, правових висновків, довідок із правових питань, що виникають у діяльності замовника, пов’язаної із порушенням ТОВ «Галич-Агро» умов проведення розрахунків; у пунктах 4 та 5 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.09.2018 вказано про здійснення одних і тих же дій, що стосуються бездіяльності Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

За таких обставин, враховуючи договір № 13-03-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.03.2018 та акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.09.2018, взявши до уваги, що ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні та надав пояснення по справі, зважаючи на часткове задоволення скарги, предмет спору, виконанні адвокатом послуги, значення справи для сторін та критерій реальності і розумності адвокатських витрат у даній справі, суд вважає за можливе покласти на Буський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області витрати на правничу допомогу у розмірі 1 160, 00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 233, 234, 342-345 Господарського процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» вих. № 10-1/09 від 10.09.2018 (вх. № 203/18 від 11.09.2018) на бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 із врахуванням статей 10, 18, 26, 48 Закону України «Про виконавче провадження».

3. Зобов’язати державного виконавця або іншу посадову особу Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54633399 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2014 по справі № 911/3338/14 та у виконавчому провадженні № 54634944 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.11.2015 по справі № 911/3338/14 із врахуванням статей 10, 18, 26, 48 Закону України «Про виконавче провадження», котрі були б направленні та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказів господарського суду Київської області по справі № 911/3338/14.

4. В іншій частині скарги відмовити.

5. Стягнути із Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (80500, Львівська область, Буський район, місто Буськ, вулиця Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код - 34978081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код - 38039872) витрати на правничу допомогу у розмірі 1 160 (одна тисяча сто шістдесят) грн. 00 коп.

6. Примірники даної ухвали направити сторонам та Буському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 21.09.2018.

Суддя Т.В. Лутак