Рішення № 76608928, 19.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2018

Справа № 910/9346/18

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

про

стягнення 4 155, 29 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 5 868, 05 грн, 278, 37 грн пені, 644,44 грн індексу інфляції та 138, 43 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором № 422/328303 від 24.05.2013 про надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку, та своєчасно не оплатив рахунки.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 відкрито провадження в справі № 910/9346/18 та вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

27.07.2018 через загальний відділ діловодства суду від позивача наді шли додаткові документи, а також заява, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 3 094, 05 грн, пеню в розмірі 278, 37 грн, інфляційні втрати в розмірі 644, 44 грн та 3% річних в розмірі 138, 43 грн.

Дослідивши вказані в заяві обставини, суд дійшов висновку, що фактично позивачем зменшено ціну позову в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, з огляду на те, що вимога позивача викладена письмово, суд приймає зменшення ціни позову та новою ціною з огляду на яку вирішується спір є – 4 155, 29 грн.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.07.2018 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.07.2018 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2013 між Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі директора Київської обласної філії та Товариством з обмеженою відповідальністю “Телесистеми України” укладено Договір № 422/328303 про надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку, відповідно до умов якого Укртелеком надає замовнику в користування кабельну каналізацію електрозв’язку, що передбачає виконання комплексу організаційно-технічних заходів та надання таких послуг:

а) розробка та видача технічних умов (ТУ);

б) бронювання місця в ККЕ Укртелекому;

в) погодження робочого проекту;

г) технічний нагляд за роботою замовника в ККЕ Укртелекому;

ґ) надання місця в каналі ККЕ Укртелекому;

д) використання ККЕ Укртелекому.

Замовник зобов’язується оплачувати послуги відповідно до умов цього Договору, додаткових угод та додатків до нього (п.2.3. Договору).

Пунктом 3.2.1. Договору передбачено, що Замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг, визначених відповідно до умов цього договору, на підставі виставлених Укртелекомом рахунків.

Порядок проведення розрахунків за договором сторони погодили у розділі 4. Так, зокрема:

4.1. Вартість послуги з бронювання місця в ККЕ Укртелекому визначається відповідно до діючих тарифів, наведених у додатках № 2/1-2/N до договору;

4.2. Оплату вартості послуги з бронювання місця в ККЕ Замовник здійснює щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунка Укртелекому;

4.3. Після отримання робочого проекту на погодження Укртелеком протягом 1 (одного) робочого дня надає Замовнику рахунок для оплати послуги з погодження робочого проекту. Вартість послуг з погодження робочого проекту визначається відповідно до діючих тарифів, наведених у додатках № 5/1-5/ N до договору;

4.4. Вартість послуг з технічного нагляду за роботою сторонньої організації при виконанні робіт у ККЕ Укртелекому визначається відповідно до тарифів, що діють на момент виконання робіт на які наведено в додатках № 6/1-6/ N до договору;

4.5. Вартість надання послуг з надання місця в каналі ККЕ визначається відповідно до тарифів, що діють на момент виконання робіт та які наведено в додатках №3/1-3/ N до договору;

4.6. Рахунок на оплату послуг з надання місця в каналах ККЕ Укртелеком надає Замовнику протягом 5 робочих днів з дати погодження робочого проекту;

4.7. Оплату послуги з надання місця в каналі ККЕ Укртелекому та послуги з технічного нагляду за роботою сторонньої організації Замовник здійснює одноразово протягом 5 банківських днів з дати виставлення відповідного рахунка;

4.8. Вартість послуг з використання ККЕ, що розраховується відповідно до діючих тарифів, наведено в додатках № 4/1-4/ N до договору;

4.9. Оплату послуги з використання ККЕ Замовник здійснює щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунка Укртелекому.

До введення в дію державних регульованих тарифів на надання в користування ККЕ застосовуються відповідні тарифи Укртелекому.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що всі спірні питання та розбіжності, які виникають між сторонами в процесі укладення, зміни, виконання та припинення цього договору, вирішуються шляхом переговорів.

Також, пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі недосягнення згоди між сторонами спори вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Строк дії договору встановлено у п. 10.1 Договору, а саме цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом трьох років.

Термін дії договору продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не заявить письмово іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору не менше ніж за чотири місяці до закінчення строку його дії. (п. 10.2. Договору).

Спір у справі виник у зв’язку, як вказує позивач, що він впродовж всього строку дії договору своєчасно та якісно надавав послуги за договором, проте, відповідач своєчасно не здійснював оплату за надані послуги, тому утворилась заборгованість в розмірі 3 094, 05 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що, відповідно до статті 6 цього кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Разом з тим, відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1-3 ст. 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання взятих на себе зобов’язань впродовж всього строку дії договору позивач надавав послуги за договором та виставляв рахунки на оплату, зокрема:

- № 3201001106122520 від 30.06.2016 за червень;

- № 3201001106122520 від 31.07.2016 за липень;

- № 3201001106122520 від 31.08.2016 за серпень;

- № 3201001106122520 від 30.09.2016 за вересень;

- № 3201001106122520 від 31.10.2016 за жовтень;

- № 3201001106122520 від 30.11.2016 за листопад;

- № 3201001106122520 від 31.12.2016 за грудень;

- № 3201001106122520 від 31.01.2017 за січень;

- № 3201001106122520 від 28.02.2017 за лютий;

- № 3201001106122520 від 31.03.2017 за березень;

- № 3201001106122520 від 30.04.2017 за квітень;

- № 3201001106122520 від 31.05.2017 за травень;

- № 3201001106122520 від 30.06.2017 за червень;

- № 3201001106122520 від 31.07.2017 за липень;

- № 3201001106122520 від 31.08.2017 за серпень;

- № 3201001106122520 від 30.09.2017 за вересень;

- № 3201001106122520 від 31.10.2017 за жовтень;

- № 3201001106122520 від 30.11.2017 за листопад;

- № 3201001106122520 від 31.12.2017 за грудень;

- № 3201001106122520 від 31.01.2018 за січень;

- № 3201001106122520 від 28.02.2018 за лютий;

- № 3201001106122520 від 31.03.2018 за березень.

Згідно граничних тарифів на надання в користування ККЕ операторів телекомунікації, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання зв’язку та інформації (далі – НКРЗІ) від 29.11.2012 № 620, тариф за використання місця в каналі ККЕ одного кабелю із зовнішнім діаметром до 12 мм за 1 канало-кілометр ККЕ, на момент підписання договору, становив 30,53 грн без ПДВ на місяць, про що зазначено в додатку № 4.1. до договору, відповідно до якого вартість плати за використання каналу в ККЕ протяжністю 6,819 канало-кілометрів (0,935+5,884) на момент укладення договору становила249, 83 грн без ПДВ.

Рішенням від 30.12.2013 № 861 НКРЗІ затвердило нові Граничні тарифи, які введені в дію з 01.02.2014 та відповідно до яких вартість плати за використання місця в ККЕ із зовнішнім діаметром до 12 мм за 1 канало-кілометр ККЕ становить 33,90 грн без ПДВ.

Отже з 01.02.2014 вартість плати за використання каналу в ККЕ протяжністю 6,819 канало-кілометрів (0,935+5,884) становить 277,40 грн з ПДВ, про що зазначено в рахунках-актах на оплату телекомунікаційних послуг.

Вказані рахунки-акти за період з червня 2016 по березень 2018 були доставлені відповідачу за допомогою програмного забезпечення "М.Е.Doc", яка призначена для електронного документообігу з контролюючими органами України.

Отже, доказом отримання відповідачем рахунків-актів за період з червня 2016 по березень 2018 є електронні копії даних рахунків-актів.

Крім того, 23.02.2018 позивач звертався до відповідача з листом від 19.02.2018 № 558-ВИХ-KV-82Е200-2018 щодо наявності заборгованості за договором від 24.05.2013 № 422/328303.

Таким чином, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 3 094, 05 грн належним чином доведена та підтверджується матеріалами справи.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 138, 43 грн та збитки від інфляції в розмірі 644, 44 грн.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції наданий позивачем до суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що він є арифметично вірним.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення пеня в розмірі 278, 37 грн.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що за порушення строків сплати, передбачених цим договором замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Так, перевіривши розрахунок пені наданий позивачем до суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що він є арифметично вірним.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 3 094, 05 грн, 644,44 грн інфляційних втрат, 138,43 грн 3% річних та 278,37 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Враховуючи вказане вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 119, 129, 232, 236-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А; код ЄДРПОУ 34726705) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 40; код ЄДРПОУ 001189910) суму основного боргу в розмірі 3 094, 05 грн, інфляційні втрати в розмірі 644,44 грн, 3% річних в розмірі 138, 43 грн, пеню в розмірі 278, 37 грн та витрати зі сплати судвого збору в розмірі 1 762, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Згідно з п. п. 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19.09. 2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко