Рішення № 76608565, 11.09.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/374/18Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н.Б.,

за участю:

від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону, (службове посвідчення № 033485 від 18.05.2015);

від позивача: ОСОБА_2 - головний спеціаліст - юрисконсульт юридичного сектору, (довіреність №02-19/33 від 04.01.2018);

від відповідача: ОСОБА_3 - начальник юридичної служби, старший лейтенант юстиції, (службове посвідчення № 018126 від 20.01.2015; довіреність №50/41-17 від 04.01.2018);

від відповідача: ОСОБА_4 - старший офіцер юридичної служби, старший лейтенант юстиції, (службове посвідчення НГ №017933 від 14.09.2016; довіреність №50/41-18 від 04.01.2018);

від співвідповідача: ОСОБА_5- юрисконсульт військової частини 3072 Національної гвардії України, (службове посвідчення НГ№ 013577 від 29.06.2016; довіреність № 50/72/1-238 від 17.07.2018);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: не з"явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону (вул. Чорновола 9, м. Івано-Франківськ, 76018)

в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області (вул. А. Сахарова 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014)

до відповідача: Військової частини 1241 Національної Гвардії України (вул. Чорновола,161, м. Івано-Франківськ, 76000)

до співвідповідача військової частини 3072 Національної гвардії України (юридична адреса: село Старий Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77452)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне підприємство "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природо-заповідне господарство "Чорний ліс" (вул. Саєвича 5А, м. Івано-Франківськ, 76018)

про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в сумі 476 370 грн. 43 к.

ВСТАНОВИВ:

заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до військової частини 1241 Національної гвардії України про відшкодування шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в сумі 476 370,43 грн. Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що військовою частиною 1241 здійснено незаконну рубку дерев різних порід, чим заподіяно державі матеріальну шкоду у розмірі на вищевказану суму та просить відшкодувати таку шкоду в розумінні статті 1166 ЦК України.

Ухвалою суду (суддя Калашник В.О.) від 11.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ПП "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природо-заповідне господарство "Чорний ліс", підготовче засідання призначено на 29.05.2018.

25.05.2018 від військової частини 1241 Національної гвардії України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки докази та обґрунтування позивача є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

За наслідками підготовчого засідання 29.05.2018 судом оголошено перерву до 19.06.2018.

Від військового прокурора Івано-Франківського гарнізону до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить відзив поданий представником Військової частини 1241 відхилити.

19.06.2018 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 06.07.2018.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Івано-Франківської області №31 від 05.07.2018, у зв'язку із перебуванням судді Калашника В.О. у відпустці, що унеможливлює розгляд справи суддею більше чотирнадцяти днів і може перешкодити розгляду справи у встановлені строки, проведено повторний автоматизований розподіл справи 909/374/18, згідно якого, головуючим суддею у даній справі обрано суддю Грицу Ю.І.

Ухвалою від 06.07.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача військову частину 3072 Національної гвардії України (юридична адреса: село Старий Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77452, код 40668589) та відкладено підготовче засідання на 24.07.2018.

23.07.2018 від військової частини 3072 Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву, в якій остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на час здійснення ймовірної незаконної вирубки в осінньо-зимовий період 2015-2016 року військову частину ще не було створено, тому підстав вважати, що незаконну вирубку на території Посіцько-Новочинського лісництва здійснили посадові особи військової частини 3072 немає.

24.07.2018 до суду від військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону надійшов лист з додатковими письмовими доказами, зокрема, протокол огляду від 28.03.2018 з додатками, на які прокурор посилається як на вагомі письмові докази.

Ухвалою від 24.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.08.2018. За наслідками судового засідання 14.08.2018 судом оголошено перерву до 23.08.2018. Ухвалою суду від 23.08.2018 відкладено розгляд справи на 11.09.2018 у зв'язку з необхідністю надання часу сторонам для підготовки до судових дебатів.

В судовому засіданні 11.09.2018 прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Представники відповідача та співвідповідача в судовому засіданні проти позову заперечили.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 11.09.2018, через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№13511/18 від 11.09.2018) про зупинення провадження у справі, в якому посилається на те, що розгляд даної справи до вирішення справи №352/566/18 Тисменицьким районним судом неможливий, оскільки, вина військовослужбовців буде встановлена та підтверджена вироком у зазначеному кримінальному провадженні. Однак, представники третьої особи, в судове засідання не прибули для того, щоб підтримати своє клопотання, причини неприбуття суду не повідомили.

На думку суду, таке клопотання третя особа та інші учасники процесу повинні були подати під час підготовчого засідання, адже та обставина на яку посилається заявник, як на підставу зупинення провадження у даній справі, була йому відома.

Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом, а також те, що суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Враховуючи те, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача своїм законним правом не скористалася, не забезпечила явку свого уповноваженого представника в судове засідання для надання обґрунтованих пояснень з приводу свого клопотання, причин про неможливість неприбуття суду не повідомила, тому подане клопотання (вх.№13511/18 від 11.09.2018) про зупинення провадження у справі судом до розгляду не приймається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані суду докази та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову. При цьому, судом враховане наступне:

у своїх вимогах прокурор посилається на те, що з моменту передачі навчального центру «Лисець» до відання військової частини 1241 НГУ та розміщення на його територіях особового складу вказаної частини, повноваження службових осіб зазначеного військового формування розповсюджувались на земельну ділянку, загальною площею 933,41 га, яка розміщена поблизу населених пунктів Підлісся, Посіч та Старий Лисець Тисмницького району Івано-Франківської області та входить у лісовий фонд СЛНДПЗГ «Чорний ліс». Прокурором зазначено, що у період розміщення на вказаній території підрозділів військової частини 1241 НГУ військовослужбовці даної військової частини в силу незнання природоохоронного законодавства та відсутності контролю за його дотриманням, проводячи заходи очищення території полігону, здійснили рубку дерев різних порід, у кількості 318 одиниць. При цьому, прокурор вказує, що з часу видачі ряду наказів командира військової частини 1241 НГУ, на території навчально-тренувального центру «Лисець» почались роботи по очищенню території від кущів, чагарників та дерев, а також заготівлі твердого палива за рахунок очищення захаращеної території.

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ПП СЛНДПЗГ «Чорний ліс» на території навчально-тренувального центру «Лисець», яка знаходиться в межах обходу №5 Посіцько-Нивочинського лісництва, що проходила у період з 10.03.2017 по 13.03.2017 виявлено незаконну рубку 318 сироростучих та сухостійких дерев осики, граба звичайного, берези повислої, дубу звичайного, липи дрібнолистої, вільхи чорної, зрубаних орієнтовно в осінньо-зимовий період 2015-2016 років. Складено відповідний Акт. Розмір матеріальної шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у результати вказаної рубки становить 476370,43 грн.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Згідно з ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

В обґрунтування своїх заперечень військова частина 1241 погоджується з тим, що у період 2105-2016 років у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України знаходились об'єкти нерухомого майна, які перебували на балансі військової частини 1241 НГУ. Однак, зазначає, що охорону ведення лісового господарства продовжувало здійснювати ПП СЛНДПЗГ «Чорний ліс» у відповідності до вимог Лісового кодексу України. При цьому, протягом вказаного періоду ПП СЛНДПЗГ «Чорний ліс» не надсилало до даної військової частини жодних листів, заяв, інформації про факти незаконних самовільних рубок, вчинених на вищевказаній території.

В свою чергу, обґрунтовуючи свої заперечення військова частина 3072 зазначає, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців військову частину 3072 було зареєстровано 19.07.2016. Позапланова перевірка, яка була здійснена Державною екологічною інспекцією Івано-Франківської області з 10.03.2017 по 13.03.2018 на території Посіцько-Новочинського лісництва встановила, що в осінньо-зимовий період 2015-2016 було здійснено незаконну вирубку лісу у кв.22 вид.7 та кв.22 вид.2, однак, на час здійснення ймовірної вирубки в осінньо-зимовий період 2015-2016 року військову частину 3072 ще не було створено, тому підстави вважати, що таку вирубку здійснили посадові особи військової частини 3072 відсутні. При цьому, даною військовою частиною зазначено, що жодних приписів, повідомлень, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері дотримання природоохоронного законодавства тощо, а також, заяв, скарг про порушення природоохоронного законодавства саме військової частини 3072 не надходило і на станом на час розгляду даної справи судом.

Так, дійсно, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Отже, зі змісту вказаної норми Лісового кодексу України випливає, що для її застосування необхідне обов'язкове існування доведеної вини особи, яка ймовірно здійснила таку вирубку.

При цьому, слід зазначити, що в даному спірному випадку, відшкодування шкоди, є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктної відповідальності.

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Як випливає з матеріалів справи прокурор вважає, що незаконне порушення природоохоронного законодавства та незаконна рубка дерев підтверджується Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 13.03.2017 № 56 та протоколу огляду місця події від 10.03.2107, які долучено до матеріалів справи.

Суд вважає, що сам Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 13.03.2017 № 56 не свідчить про спричинення саме - військовою частиною 1241 та військовою частиною 3072 державі збитків в сумі 476370.43 грн., та не є належним доказом в обґрунтування позовних вимог. У вказаному акті зроблено висновок про те що, незаконну рубку здійснено в осінньо-зимовий період 2015-2016 роки "За зовнішніми ознаками пнів" (а.с. 72-75). Разом з тим, в матеріалах справи відсутні матеріали лісотехнічної експертизи без проведення якої встановити час рубки дерев не можливо.

Однак, в обґрунтування своєї позиції прокурор також подає як письмовий доказ копію протоколу огляду картографічних знімків земельної ділянки, що розташована на території НТЦ «Лисець» НГУ, який на думку прокурора, підтверджує, що саме в осінньо-зимовий період 2015-2016 років була проведена незаконна рубка 318 дерев. З даного протоколу огляду вбачається, що огляд проведено слідчим військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону за допомогою комп'ютерного додатку Google Earth, зокрема, було використано можливість порівняння знімків території у різні періоди. В поданому протоколі зазначено, що під час огляду знімків території за червень 2015 року встановлено, що по місцю розташування директрис для стрільби з важкої техніки НТЦ «Лисець» наявна рослинність невеликої густини зовні схожа на дерева та вказана ділянка має ознаки залісненої території. Водночас в ході огляду фотознімків території за вересень 2016 року в порівнянні з попередніми встановлено, що на тій самій ділянці, що у жовтні 2015 року містила ознаки заліснення, вже на час виконання знімку у вересні 2016 рослинні насадження схожі на дерева відсутні. В зв'язку з викладеним прокурор дійшов висновку, що на вказаній території у період з жовтня 2015 по вересень 2016 відбулося знищення рослинних насаджень. В додаток подано відповідні знімки.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже, обов'язковою умовою доказів є їх допустимість. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування.

Оглянувши подані прокурором копію протоколу огляду картографічних знімків земельної ділянки та знімки території, здійснені за допомогою комп'ютерного додатку Google Earth, суд приходить до висновку, що такі письмові докази судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки, їх не було вчинено особою, яка володіє відповідними знаннями у сфері картографії та космічної зйомки і могла б надати відповідне обґрунтоване пояснення у цій галузі. При цьому, вказані письмові докази здійснено посадовою особою прокуратури, яка є зацікавленою стороною у даній справі, а тому такі докази несуть характер припущень та викликають в суду сумнів щодо своєї достовірності, а статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Слід зазначити, що докази вини саме відповідачів - військових частин у незаконній вирубці дерев в матеріалах справи відсутні. Самі накази командира військової частини 1241 НГУ про заготівлю дров та інші, не є достатнім доказом вини відповідача у скоєному правопорушенні. Разом з тим, слід зазначити, що при проведенні перевірки та огляду місця події, поза увагою прокурора та екологічної інспекції залишилось питання правомірності користування лісовими угіддями приватним підприємством на території яка передана військовій частині.

Таким чином, дослідивши надані документи, суд встановив, що заявником не надано доказів заподіяння саме військовими частинами державі збитків в заявленій сумі, а також не доведено факту заподіяння державі збитків внаслідок протиправних дій відповідачів, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини), в зв'язку з чим, розглянувши позовні вимоги по суті, суд прийшов до висновку про те, що прокурор та позивач у процесі розгляду справи не довели суду наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення.

Отже, ні прокурор, ні Державна екологічна інспекція, не надали суду належних та допустимих доказів про вчинення відповідачами цивільного правопорушення на підставі якого настає цивільно-правова відповідальність.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи всі обставини справи, всі докази, які надані учасниками процесу до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора не обґрунтовані, не підтверджуються матеріалами справи, нормами законодавства України, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 13, 19, 62, 66, 124, 129 Конституції України, статтями 13, 43, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грица Ю.І.

Повне судове рішення складено 21.09.2018.