Ухвала суду № 76607620, 19.09.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 739/310/18 Головуючий у І інстанції Сова Т. Г. Провадження № 11-кп/795/847/2018 Категорія - ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач Короїд Ю. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіКороїда Ю. М.

суддів Карнауха А.С., Оседача М.М.,

за участі

секретаря судового засідання Дудко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Чернігівської області Балєва Ю.О. на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2018 року, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новгород - Сіверський, Чернігівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, з повною загальною середньою освітою, розлученого, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, 2005 року народження, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора Гапеєвої Н.П.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого Наполова М.І.,

потерпілої ОСОБА_4

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою, зарахувавши строк відбування покарання з дати затримання - 20 листопада 2017 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 200 000 (двісті тисяч) грн.. - в рахунок морального відшкодування.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 щодо відшкодування матеріальної шкоди - залишено без розгляду.

Цивільний позов прокурора в інтересах Фінансового управління Новгород - Сіверської районної державної адміністрації задоволено, стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 681 грн. 72 коп. витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_5 на користь районного бюджету Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Долю речових доказів вирішено у порядку ст. 100 КПК України.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 близько 17.30 год. 20 листопада 2017 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, а потім в загальному коридорі вказаного будинку, маючи прямий умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_5, тобто умисне вбивство, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій і настання наслідків у вигляді смерті, на ґрунті ревнощів, діючи цілеспрямовано, умисно завдав ОСОБА_5 в сукупності не менше 13 ударів дерев'яним стільцем, кулаками рук та ногами, взутими в берці, у життєво-важливий орган - голову, а також по тулубу та обох руках, в результаті чого спричинив йому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 100 від 11.01.2018, комплекс тілесних ушкоджень у вигляді внутрішньо-черепної травми, з наслідком у вигляді набряку - набухання головного мозку, який має ознаки тяжких тілесних ушкоджень з небезпекою для життя в момент спричинення та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_5, від чого він, не приходячи до свідомості помер у реанімаційному відділення Новгород-Сіверської центральної районної лікарні, а також тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на шиї, синців на обох тильних поверхнях кистей, садна на тильній поверхні дистальної фаланги 2-го пальця правої кисті, котрі мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, вважаючи останнє надто м'яким, просить призначити покарання у виді 12 років позбавлення волі, а також просить відмовити у задоволенні позову потерпілої щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 200 000 грн, оскільки це суперечить положенням ст. 1168 ЦК України, яка вказує, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, тоді як потерпіла являлася рідною сестрою загиблого, однак однією сім'єю з ним не проживала.

М'якість призначеного покарання прокурор обґрунтовує тим, що судом не в повній мірі враховано те, що обвинуваченим вчинено особливо тяжкий злочин, кількість завданих ударів (не менше 13), які наносилися дерев'яним стільцем, кулаками рук та ногами, взутими у берці, їх локалізація (життєво-важливий орган - голова, тулуб, обидві руки), при цьому обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння, не висловлював жалю з приводу вчиненого, вину визнав частково, не визнавши умислу на заподіяння смерті потерпілому.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги, потерпілу, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора в частині м'якості призначеного покарання, в частині ж відмови у стягненні моральної шкоди на її користь - заперечувала, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора в частині збільшення міри покарання, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Під час судового засідання у суді першої інстанції ОСОБА_2 свою вину у скоєнні даного кримінального правопорушення визнав частково, пояснивши, що не бажав смерті потерпілого, недооцінивши отримані ним тілесні ушкодження на момент вчинення кримінального правопорушення, висловив шкоду, що так трапилось, має намір відшкодувати збитки.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і досліджених у судовому засіданні доказів, яким судом першої інстанції дана оцінка у сукупності з іншими доказами і на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення суду.

Дії ОСОБА_2 судом вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_5

Обставини вчинення кримінального правопорушення та кваліфікація дій обвинуваченого не оспорюються, тому в цій частині вирок суду не переглядається.

Вирішуючи питання стосовно призначення покарання ОСОБА_2, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора в частині його невідповідності ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості не знаходять свого підтвердження.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За змістом пунктів 1-5 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 міру покарання, місцевий суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, ставлення обвинуваченого до скоєного; дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину; обставини, які пом'якшують покарання судом не встановлено, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та дійшов правильного висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, що буде достатнім та необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відтак, всі обставини, на які посилається прокурор у апеляційній скарзі, судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 покарання враховані, тому доводи про м'якість призначеного покарання не заслуговують на увагу і спростовуються вищенаведеним, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги у цій частині.

Також, на думку колегії суддів, є необґрунтованими і доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного стягнення моральної шкоди з сестри загиблого.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю. Однак законодавець не дає вичерпного поняття «проживання однією сім'єю», а як вбачається з показань потерпілої, з покійним братом вони були близькі, після розлучення останній проживав у будинку батьків, але дуже часто навідувався до неї, вона займалася його похованням та понесла пов'язані з цим витрати, крім того, перенесла моральні страждання з приводу вбивства рідної людини.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Таким чином, сестра загиблого ОСОБА_4, яка органом досудового розслідування визнана потерпілою, внаслідок смерті брата понесла моральні страждання і відповідно до положень діючого кримінально-процесуального законодавства має право на відшкодування моральної шкоди про що вірно зазначив суд першої інстанції у вироку з посиланням також і на вимоги ст.127,128 КПК України та ст.1167 ЦК України.

З даним рішенням суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову колегія суддів погоджується та не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора і в цій частині.

За таких обставин вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області Балєва Ю.О. - залишити без задоволення.

Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2018 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції а засудженим, який тримається під вартою у той же строк з моменту отримання її копії.

СУДДІ:

Короїд Ю.М. Карнаух А.С. Оседач М.М.