Постанова № 76606323, 19.09.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/26869/17

Провадження № 22-ц/772/1534/2018

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Вергелес В.О.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 рокуСправа № 127/26869/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Денишенко Т.О., Медяного В.М.

При секретарі: Безрученко Н.Р.

За участі: представника позивача ОСОБА_3; представників третьої особи ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 і адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 4 червня 2018 року за клопотанням ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до Державного підприємства «Сетам», Вінницької філії Державного підприємства «Сетам», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів і його скасування,

Ухвалу постановив суддя Вергелес В.О.

Ухвалу постановлено об 11.08 год. у м. Хмільнику Вінницької області

Дата складення повного тексту ухвали не відома,

Встановив:

13 грудня 2017 року ОСОБА_7 звернулась в суд з позовом до Вінницької філії ДП «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів, проведених 3 травня 2017 року ДП «Сетам», арештованого майна - будівель та споруд, що складаються із складу літ. «В» загальною площею 182,9 кв.м., магазину літ. «В1» загальною площею 80,6 кв.м., льоху літ. «Ж» загальною площею 18,9 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1; та про визнання недійсним і скасування протоколу проведення електронних торгів № 253711 від 3 травня 2017 року.

12 квітня 2018 року ОСОБА_7 подала до суду заяву про забезпечення позову, якою просила накласти арешт на нерухоме майно - будівлі та споруди, що складаються із складу літ. «В» загальною площею 182,9 кв.м., магазину літ. «В1» загальною площею 80,6 кв.м., льоху літ. «Ж» загальною площею 18,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 які належать їй на праві власності.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 квітня 2018 року заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що складаються із складу літ. «В» загальною площею 182,9 кв.м., магазину літ. «В1» загальною площею 80,6 кв.м., льоху літ. «Ж» загальною площею 18,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

27 квітня 2018 року ОСОБА_4 подав до суду заяву, якою просив залучити його до участі у цій справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

21 травня 2018 року ОСОБА_4 подав до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, якою просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 квітня 2018 року, мотивуючи свої вимоги тим, що він є переможцем електронних торгів, які відбулися 3 травня 2017 року, на яких він придбав 1/2 частку нерухомого майна (будівель та споруд) по АДРЕСА_1, на яке судом накладено арешт. Отже, на даний час він є власником придбаного на електронних торгах нерухомого майна.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд першої інстанції не встановив та не пересвідчився в реальності позовних вимог, не встановив факту порушення прав позивача та загрози невиконання рішення суду і наклав арешт на майно особи, яка не залучена до участі у справі. Крім того, забезпечуючи позов, суд першої інстанції не застосував вимоги ст. 154 ЦПК України щодо зустрічного забезпечення.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2018 року залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 4 червня 2018 року залучено до участі у справі співвідповідачем ДП «Сетам».

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 4 червня 2018 року в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 16 квітня 2018 року у справі № 127/26869/17, відмовлено.

В апеляційній скарзі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 просить скасувати ухвали суду першої інстанції від 16 квітня 2018 року і від 4 червня 2018 року та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 квітня 2018 року.

Зазначив, що при постановлені оскаржуваних ухвал судом першої інстанції порушено норми процесуального права та допущено порушення його майнових прав як власника майна, на яке судом накладено арешт.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 3 липня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 квітня 2018 року за заявою ОСОБА_7 про забезпечення позову у цій справі.

Апеляційна скарга розглядається апеляційним судом в частині оскарження ухвали суду першої інстанції від 4 червня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні представники третьої особи ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, надіслала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначила, що суд об'єктивно і достовірно дослідив обставини з приводу накладення арешту на спірне майно, врахував всі обставини справи при вирішенні її заяви та постановив законну ухвалу, яку просить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представники відповідачів, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися і не надіслали відзиву на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи - відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надіслав лист, яким просив розглянути справу без його участі. Також надіслав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що реалізація спірного арештованого майна боржника ОСОБА_7 проведена з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» і Порядку реалізації арештованого майна, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до пункту 3 абзацу 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Отже, справа розглядається Апеляційним судом Вінницької області, який діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції послався на те, що задовольняючи заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову, судом враховано, що ОСОБА_4 реально можуть вчинятися дії щодо реєстрації права власності на спірні будівлі та споруди, а також дії щодо відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, що в разі ухвалення судом рішення про задоволення позову про визнання торгів арештованого майна недійсними може ускладнити чи зробити неможливим виконання такого рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1).

Згідно роз'яснень у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України у п. 3 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

В пункті 4 цієї постанови роз'яснено, що суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом немайнового характеру до Вінницької філії ДП «Сетам», в якому просила визнати недійсними електронні торги арештованого майна, проведені 3 травня 2017 року ДП «Сетам», арештованого майна - будівель та споруд, що складаються із складу літ. «В» загальною площею 182,9 кв.м., магазину літ. «В1» загальною площею 80,6 кв.м., льоху літ. «Ж» загальною площею 18,9 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1; та визнати недійсним і скасувати протокол проведення електронних торгів № 253711 від 3 травня 2017 року.

В заяві про забезпечення позову позивач ОСОБА_7 просила накласти арешт на майно, що було предметом оспорюваних нею електронних торгів, а саме на: нерухоме майно - будівлі та споруди, що складаються зі складу літ. «В» загальною площею 182,9 кв.м., магазину літ. «В1» загальною площею 80,6 кв.м., льоху літ. «Ж» загальною площею 18,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 які належали їй на момент проведення торгів, а після проведених торгів продовжують їй належати, оскільки переможець торгів ОСОБА_4 іще не зареєстрував своє право власності на спірне майно, проте має намір це зробити. У такому випадку він зможе вчинити відчуження нерухомості на користь третіх осіб, що може ускладнити повернення їй у власність цього майна за умови задоволення її позовних вимог з визнанням електронних торгів недійсними (том 1 а. с. 96-98).

За правилами статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обгрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Твердження третьої особи ОСОБА_4 про те, що позов може бути забезпечений майном осіб, які є учасниками процесу та залучені до участі у справі не грунтуються на вимогах Цивільного процесуального кодексу України, а зокрема, на вимогах, які містить пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України відносно того, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачеві і знаходиться у нього чи інших осіб. Такою іншою особою є позивач по справі ОСОБА_7

Вирішуючи клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції врахував всі обставини справи щодо забезпечення позову та щодо скасування заходів забезпечення позову, а також вимоги цивільного процесуального законодавства, постановив вірне судове рішення про відмову в задоволенні такого клопотання.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. 158, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 4 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:М.В. Матківська Судді:Т.О. Денишенко В.М. Медяний

Повний текст судового рішення складено 20 вересня 2018 року.

Згідно з оригіналом

Суддя: М.В. Матківська