Вирок № 76606201, 21.09.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16430/18

Провадження №1-кп/127/681/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2018 р. за № 12018020010001369 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, розлученого, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

раніше судимого: 13.07.2009 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

14.03.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт;

14.05.2012 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 місяців 16 днів;

25.11.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

30.09.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці;

17.01.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Петришина П.І.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2017 року, 03.04.2018 року приблизно о 17 год. 55 хв., під час проїзду у маршрутному таксі № 32 сполученням "Залізничний вокзал- Сабарів" на зупинці "Майдан Незалежності" у м. Вінниці побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_2, який стояв поблизу нього та в правій кишені штанів якого знаходились грошові кошти, після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 під час руху маршрутного таксі по вулиці Соборній в м. Вінниці між зупинками громадського транспорту "Майдан Незалежності" та "вул. Театральна" непомітно для власника, з правої кишені штанів ОСОБА_2 вчинив крадіжку грошових коштів у сумі 4 800 грн. 00 коп. Після чого ОСОБА_1 вийшов із маршрутного таксі на зупинці "вул. Театральна" та зник з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 4 800 грн. 00 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення визнав та показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. Крім того пояснив, що завдану потерпілому шкоду він добровільно відшкодував через деякий час після вчинення крадіжки. У вчиненому щиро розкаюється, просить вибачення у потерпілого та просить суд його суворо не карати, призначивши покарання у виді арешту. Просить суд врахувати, що він надає матеріальну допомогу своїй неповнолітній дитині та батькам похилого віку.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що дійсно кримінальне правопорушення було вчинене обвинуваченим за вказаних в обвинувальному акті обставин. Крім того, пояснив, що завдану йому шкоду обвинувачений добровільно відшкодував на наступний день після звернення із заявою про вчинення крадіжки. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

А тому, крім допиту обвинуваченого та потерпілого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, допитавши потерпілого, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченого та потерпілого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позицій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексуУкраїни є злочином середньої тяжкості, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше притягувався неодноразово, в тому числі і за вчинення корисливих злочинів, однак на шлях виправлення не став та продовжував вчиняти злочини.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається, просить вибачення у потерпілого.

Суд також враховує, що за місцем проживання скарг на обвинуваченого не надходило, на обліку у лікаря психіатра обвинувачений не перебуває, однак з 2015 року перебуває на обліку у лікаря нарколога.

Обставинами, які, згідно статті 66 Кримінального кодексуУкраїни, пом'якшують покарання суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданного збитку.

Обставин, які, згідно статті 67 Кримінального кодексуУкраїни, обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд також враховує думку потерпілого ОСОБА_2, який під час судового розгляду кримінального провадження пояснив, що майнових претензій до обвинуваченого він немає, оскільки обвинувачений відшкодував йому завдану шкоду в повному обсязі, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Приймаючи рішення про міру покарання, суд також враховує досудову доповідь, складену на виконання ухвали суду Вінницьким міськрайонним відділом філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, з якої вбачається, що орган пробації вважає, що є високий ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, а згідно з частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, оскільки, на думку суду, виправлення обвинуваченого не можливе без його ізоляції від суспільства.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово на строк два місяці до 22.08.2018 року, та покладено на нього відповідні процесуальні обов’язки.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.07.2018 року було продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово до 27.09.2018 року, та покладено на нього відповідні процесуальні обов’язки.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне запобіжний захід застосований до обвинуваченого у вигляді домашнього арешту цілодобово до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.

Судових витрат у кримінальному провадженні немає.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.

Керуючись статтями 50, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту цілодобово за адресою: АДРЕСА_1, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - "СD" диск з відеозаписом камер відеоспостереження маршрутного таксі №32, а саме автомобіля марки "Богдан" реєстраційний номер НОМЕР_2 від 03.04.2018 року - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя