Рішення № 76605736, 09.08.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/12392/15-а

№ провадження 2-а/646/1/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.18 року м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Костіні О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі місцевого суду позовну заяву ОСОБА_1 до Слобожанського об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова, Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» про визнання незаконними рішень Управління Пенсійного фонду України у Харківській області про відмову у призначенні пенсій, про включення періодів роботи у спеціальних страховий стаж та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова, державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» про визнання незаконними рішень Управління Пенсійного фонду України у Харківській області про відмову у призначенні пенсій, про включення періодів роботи у спеціальних страховий стаж та зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою судді від 19.10.2015 відкрито провадження у справі.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому з урахуванням поданих уточнень, зазначив, що в зв’язку з досягненням пенсійного віку 27 травня 2014 року він звернувся до Управління пенсійного фонду України Червонозаводського району м. Харкова. До заяви було додано документи, які підтверджують наявність необхідного стажу роботи, який складає 33 роки 8 місяців, з них 23 роки 7 місяців працював в шкідливих і тяжких умовах праці.

Рішенням Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі від 02.06.2014 в достроковому призначенні трудової пенсії за віком і за стажем позивачу було відмовлено. З таким рішенням позивач не погоджується. З посиланням на ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», Роз’ясннення Міністерства Соіціального захисту населення України Міністерства праці України від 10.05.1994 № 01-3/406-02-2 «Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах», Постанови Кабінету міністрів України від 22.02.1992 № 81 «Про заходи щодо застосування ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» позивач, з урахуванням неодноразових заяв про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати неправомірними дії Управління пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова – рішення від 26.06.2015 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії та скасувати відповідне рішення Управління пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 26.06.2015;

- зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова зарахувати до пільгового трудового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах на посаді слюсар механоскладальних робіт по заповненню термосів сумішшю 4 розряду за період з 01.10.1978 по 28.08.2000;

- зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових з 27 травня 2014 року та провести відповідні виплати.

Ухвалою суду від 23.10.2017 первісного відповідача по справі Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова замінено на належного - Слобожанське об’єднане управління пенсійного фонду України м. Харкова, як правонаступника.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 настоював на задоволенні своїх позовних вимог.

Представники відповідачів надали суду заперечення, в наполягали на відмові у задоволенні позову у зв’язку з його необґрунтованістю. Про час і місце розгляду справи були сповіщені належним чином, заяв про відкладення судового засідання до суду не подавали.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. 3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до Рішення управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова від 02.06.2014 ОСОБА_1, в призначенні пенсії за віком Списку 2, відмовлено, оскільки згідно Довідки ДП «Харківський завод транспортного устаткування» від 24.02.2014 № 88 пільговий стаж у ОСОБА_1 відсутній (а.с. 22).

Згідно п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із довідки ДП «Харківський завод транспортного устаткування» від 24.02.2014 № 88 вбачається, що працюючи в цехах № 67 і № 69, в несприятливих умовах, ОСОБА_1 отримував пільги, а саме доплати до часового тарифу і додаткову відпустку за працю на шкідливих і важких умовах праці.

В повідомленні ДП «Харківський завод транспортного устаткування» від 31.10.2016 № 539 на лист ОСОБА_1 за вх. № 646 від 04.10.2016 зазначено, що професія, яку він займав не значилась у списках № 1 та № 2, однак на період з 06.08.1997 по 31.12.199 був укладений Колективний договір, згідно із Додатком 5 якого, на підприємстві було складено перелік професій та посад із шкідливими умовами праці, робота на яких дає право на додаткову відпустку та скорочений робочий день. Так професія слюсаря механоскладальних робіт на виготовлення суміші значиться у даному додатку, відповідно до якого йому надавалось 14 днів додаткової відпустки.

Відповідно до повідомлення Міністерства соціальної політики України від 10.10.2016 № 5884/039/161-ю п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Крім того, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах, за записами трудової книжки органами Пенсійного фонду України визначається належність професій чи посад до пільгових, передбачених Списками № 1 і № 2, проте підтвердження особливого характеру пільгової роботи та віднесення її до переліку професій є компетенцією підприємства, установи, організації або правонаступника (а.с. 169-170).

Відповідно до Довідки ДП «Харківський завод транспортного устаткування» про уточнення характеру роботи ОСОБА_1 зазначено, що він працював на Харківському заводі транспортного устаткування постійно, слюсарем механоскладальних робіт по заповненню термосів сумішшю, з 20.09.1978 по 17.02.1994. Мав 8-годинний робочий день при 5-ти денній робочій неділі. Мав додаткову відпустку. Дана професія не передбачена списком № 1 та списком 2 на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно постанови КМУ від 11.03.1994 (а.с. 194).

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров’я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тап.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 N 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Твердження суб’єкта владних повноважень про відсутність стажу роботи, суперечать положенням статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", де зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров’я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІє формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року № 21-183а13 та від 10 березня 2015 року № 21-51а15.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. У ч. 2 п. 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов’язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, за клопотанням позивача від 02.03.2017 про витребування від ДП «Харківськимй завод транспортного устаткування» в якості доказів по адміністративний справі, копію атестації його робочого місця за весь час роботи з 01.10.1978 по 28.08.2000. Ухвалою суду від 02.03.2018 клопотання позивача задоволено, ухвала станом на 24.04.2018 зазначена ухвала не виконана, витребувані копії документів до суду не надійшли.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з’ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвалою Червонозаводського районного суду м Харкова від 24.04.2018 покладено на ДП ДП «Харківськимй завод транспортного устаткування» обов’язок проведення атестації робочого місця ОСОБА_1 за весь час його роботи з 01 жовтня 1978 року по 28 серпня 2000 року. Дана ухвала не виконана.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надав усі необхідні документи, які встановлюють відповідні критерії, та зобов’язують суб’єкта владних повноважень вчинити позитивні юридично значимі дії на користь позивача ОСОБА_1 у спосіб призначення відповідної пільгової пенсії за віком.

За наведеного, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями241- 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова – рішення від 26.06.2015 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії та скасувати відповідне рішення Управління пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 26.06.2015;

Зобов’язати Слобожанське об’єднане управління пенсійного фонду України м. Харкова зарахувати до пільгового трудового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах на посаді слюсар механоскладальних робіт по заповненню термосів сумішшю 4 розряду за період з 01.10.1978 по 28.08.2000;

Зобов’язати Слобожанське об’єднане управління пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових з 27 травня 2014 року та провести відповідні виплати.

Стягнути із Слобожанського об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова та Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) грн 60 коп, з кожного.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, адреса: м. Харків, в’їзд ДостоєвськогоАДРЕСА_1.

Відповідач 1: Слобожанське об’єднане управління пенсійного фонду України м. Харкова, адреса проживання: 61140, м .Харків, вул. Гольдбергівська, 15.

Відповідач 2: Державне підприємство «Харківський завод транспортного устаткування», адреса: м .Харків, вул. Достоєвського, 3.

Суддя: В.А. Єжов