Ухвала суду № 76605100, 20.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17334/18

н/п 1-кс/640/10151/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі :

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

прокурора - Цабеки А.В.,

захисника - адвоката Костяного А.О.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону Цабеки Андрія Вадимовича по кримінальному провадженню № 12018220000001008 від 12.09.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тирасполь Республіка Молдова, громадянина України, який має повну вищу освіту, працює лікарем-кардіологом КЗОЗ «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І. Кононенка», одружений, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО №27 міста Харкова до підозрюваного ОСОБА_2, із визначенням розміру застави не менше вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що наказом головного лікаря Чугуївської центральної районної лікарні №3 від 08.01.1986 дільничного лікаря-терапевта поліклініки ОСОБА_2 з 04.01.1986, на підставі заяви останнього, переведено на посаду лікаря-кардіолога.

Головою профспілкового комітету КЗОЗ «Чугуївська ЦРЛ ім. М.І. Кононенка» узгоджена посадова інструкція лікаря-кардіолога лікувально-діагностичного відділення №1 КЗОЗ «Чугуївська ЦРЛ ім. М.І. Кононенка» ОСОБА_2, та затверджена головним лікарем «КЗОЗ «Чугуївська ЦРЛ ім. М.І. Кононенка», з якою ОСОБА_2 ознайомився 02.02.2017.

10.09.2018 ОСОБА_2 під час виконання своїх службових обов'язків у кабінеті №701 КЗОЗ «Чугуївська ЦРЛ ім. М.І. Кононенка», яка розташована у м. Чугуїв Харківської області по вул. Гагаріна, 12, познайомився з громадянином України ОСОБА_4, який відповідно до направлення Чугуївським ОРВК Харківської області від 03.09.2018, прибув для проходження електрокардіографічного дослідження.

При цьому, ОСОБА_2 всупереч вимогам Конституції України, посадової інструкції, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, не відмовившись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, вирішив вступити у позаслужбові відносини з ОСОБА_4 для одержання від нього неправомірної вигоди за вчинення ним, ОСОБА_2, як службовою особою, в інтересах ОСОБА_4, дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням.

Того ж дня, 10.09.2018 ОСОБА_5, якому ОСОБА_4 повідомив про те, що проходить військово-лікарську комісію у зв'язку з призовом на строкову військову службу до лав Збройних Сил України, реалізуючи свій злочинний умисел пред'явив останньому, ОСОБА_4, вимогу про необхідність надати йому, ОСОБА_2, неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі однієї тисячі доларів США за складання останнім недостовірного висновку про те, що ОСОБА_4 хворіє серцево-судинним захворюванням, який надалі стане підставою для відстрочки його від призову на строку військову службу. Також, ОСОБА_2, у ході розмови, повідомив ОСОБА_4 про те, що неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі однієї тисячі доларів США, вимогу про надання якої він пред'явив, необхідно надати якнайшвидше.

Усвідомлюючи протиправність наведених вище вимог ОСОБА_2, ОСОБА_4 при першій можливості, 12.09.2018, з метою викриття та припинення злочинної діяльності ОСОБА_2, звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_2 у ході особистої зустрічі з ОСОБА_4, яка відбулась 18.09.2018 у кабінет №701 КЗОЗ «Чугуївська ЦРЛ ім. М.І. Кононенка», що у м. Чугуєві Харківської обл. по вул. Гагаріна, 12, який займає лікар-кардіолог КЗОЗ «Чугуївська ЦРЛ ім. М.І. Кононенка» ОСОБА_2, попередньо надавши ОСОБА_4 вказівки та роз'яснення з приводу його подальших дій після отримання недостовірного висновку про те, що ОСОБА_4 хворіє серцево-судинним захворюванням, який надалі стане підставою для відстрочки його від призову на строкову військову службу, близько 14 год. 45 хв. одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі однієї тисячі доларів США за отримання недостовірного висновку про те, що ОСОБА_4 хворіє серцево-судинним захворюванням, який надалі стане підставою для відстрочки його від призову на строкову військову службу.

Крім того, після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 надав ОСОБА_4 недостовірний висновок ультразвукового дослідження та сказав ОСОБА_4, що вказаний висновок йому необхідно пред'явити до Чугуївського ОРВК Харківської області, а також повідомив, що висновок про те, що ОСОБА_4 хворіє серцево-судинним захворюванням, який надалі стане підставою для відстрочки його від призову на строкову військову службу, він зможе отримати пізніше.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи лікарем-кардіологом КЗОЗ «Чугуївська ЦРЛ ім. М.І. Кононенка», службовою особою, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, шляхом вимагання, близько 14 год. 45 хв. 18.09.2018, перебуваючи в кабінеті №701 КЗОЗ «Чугуївська ЦРЛ ім. М.І. Кононенка», що у м. Чугуєві Харківської обл. по вул. Гагаріна, 12, одержав неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі одна тисяча доларів США від ОСОБА_4 за вчинення, з використанням службового становища, дій в інтересах останнього - складання та надання недостовірного висновку про те, що ОСОБА_4 хворіє серцево-судинним захворюванням, який надалі стане підставою для відстрочки його від призову на строкову військову службу.

Обґрунтованість повідомленої 19.09.2018 ОСОБА_2 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу не можливо.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зазначив, що він має доглядати за своєю дружиною ОСОБА_6, яка має 2 групу інвалідності, та потребує щоденних ін'єкцій, 1-2 рази на день. Також зазначив про відсутність матеріальної можливості сплатити заставу, вказуючи, що в ході обшуку його будинку не було вилучено жодних грошових коштів, а тому, у разі задоволення клопотання, просив визначити мінімальний розмір застави. Також зазначив про свій вік та висновки, які він для себе зробив протягом двох днів перебування його під вартою.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, заперечував кваліфікацію повідомленої підозри саме за ч. 3 ст. 368 КК України, вказував на недоведеність ризиків, просив обрати більш м'який запобіжний захід відносно його підзахисного.

Вказана позиція захисника підтримана підозрюваним.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні під час затримання та в період перебування в якості затриманої особи.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12018220000001008 від 12.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 19.09.2018, 19.09.2018 о 14.57 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

19.09.2018 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання для себе неправомірної вигоди у виді грошових коштів за вчинення ним, як службовою особою, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується: протоколом обшуку від 18.09.2018; протоколом огляду, помітки та вручення ідентифікованих засобів - грошових купюр від 18.09.2018; показаннями свідка ОСОБА_4, які містяться в протоколах його допитів.

Щодо доводів захисника про непогодження з кваліфікацією дій, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &ap ; 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконний вплив на свідка.

Однак, прокурором не доведено існування ризику, визначеного у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення. ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на теперішній час йому інкриміновано один епізод, в цій частині доводи сторони обвинувачення містять припущення щодо можливості існування цього ризику та вказаний ризик не підтверджено залученими до клопотання матеріалами.

Щодо доводів захисника про відсутність інших ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має повну вищу освіту, працює лікарем-кардіологом КЗОЗ «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І. Кононенка» з 04.01.1986 року, одружений, дружина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, має 2 групу інвалідності. ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.11.2018 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.

При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, слідчий суддя визначає заставу, в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 52 860 гр. (1762 гр. х 30 = 52 860 гр.), достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.

При визначенні розміру застави слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що, дійсно, в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 не виявлено та відповідно не вилучено жодних грошових коштів. Згідно довідки про доходи , виданої за місцем роботи ОСОБА_2, загальна сума його доходу за 2017 рік склала 82265 гр. 32 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 17 листопада 2018 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 52 860 гр. (п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/17334/18 н/п 1-кс/640/10151/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов'язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований - м. Чугуїв, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов'язати прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону Цабеку А.В. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 20 вересня 2018 року до 17 листопада 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав "____"____2018р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_2