Вирок № 76602625, 18.09.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/6195/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря судових засідань: Каралюс Т.Р.,

прокурора: Яворської Л.М.,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

захисника: Бенцарука Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017140060005164 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Володимир Російської Федерації, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 будучи раніше неодноразово судимим, востаннє 02.12.2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді одного року вісім місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став та повторно вчинив корисливий злочин.

Так, ОСОБА_2 09.12.2017 року близько 22.00 год. перебуваючи у приміщенні супермаркету «Сільпо», що в приміщенні торгово-розважального центру «Вікторія Гарденс» за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 226А у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, вважаючи що його ніхто не бачить, таємно викрав пляшку віскі торгової марки «Macallan Fine Oak 18уо 43%», ємкістю 0,7 літра, вартістю 5672,04 грн. (без ПДВ), однак з незалежних від його волі причин свій злочинний намір до кінця довести не зміг, так як після проходження касової зони був затриманий працівником охорони.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та дав суду показання аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Представник потерпілого подав суду заяву, у якій підтримав покази, надані на досудовому слідстві, просив проводити розгляд кримінального провадження у його відсутності.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, доведена повністю і його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засуджено

Обираючи покарання обвинуваченому суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини справи, спосіб вчинення злочину, думку прокурора та представника потерпілого щодо призначення міри покарання, обставин, які негативним чином характеризують поведінку обвинувачуваного до скоєння даного злочину, зокрема неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 є щире каяття, а обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 - судом не встановлені.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, вчиненим умисно, з корисливих мотивів; особу винного, який раніше судимий (матеріали кримінального провадження, т.1 арк. 80-83), перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_4, в якої на утриманні троє неповнолітніх дітей (матеріали кримінального провадження, т.1 арк. 105-107), не працює, на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває (матеріали кримінального провадження, т.1 арк. 95), перебуває на обліку в наркологічному диспансері (матеріали кримінального провадження, т.1 арк. 100), згідно акту ЛКП «Бондарівка» ОСОБА_2 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (матеріали кримінального провадження, т.1 арк. 105)

Виходячи із наведеного, враховуючи думку представника потерпілого ОСОБА_5, що претензій до обвинуваченого не має, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст.50 КК України, цілей покарання.

У зв'язку із призначенням судом обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, суд керуючись ст.176, 177 КПК України вважає, що для належного виконання вироку суду та забезпечення відбуття обвинуваченим призначеного йому покарання, суд вважає, що слід залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 /один/ рік.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 06 березня 2018року, тобто з моменту його фактичного затримання, зарахувавши в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення по день ухвалення вироку.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 залишити до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ - пляшку віскі торгової марки «Macallan Fine Oak 18уо 43%», ємністю 0,7 літра,передану на відповідальне зберігання представнику потерпілого - повернути потерпілому.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя Бориславський Ю.Л.