Постанова № 76599086, 20.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2593/18 Справа № 201/131/18 Головуючий у 1 й інстанції - Федоріщев С. С. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської міської ради, до якої приєднався ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Дніпровської міської ради, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Перфілової Олени Анатоліївни про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и л а:

05 січня 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Дніпровської міської ради, приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Перфілової О.А. про визнання протиправними та скасування рішень (а.с.1-6).

В порядку ст. 149 ЦПК України, ОСОБА_5 до позову додала заяву про забезпечення позову, в якій просила, вжити заходи забезпечення позову, шляхом: накладення арешту на земельну ділянку площею 0,100 га (кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_1 з реєстраційним номером нерухомого майна 1450861912101, зареєстрованою за гр. ОСОБА_4, із забороною будь-яких реєстраційних дій щодо виникнення, переходу або припинення права власності на вказану земельну ділянку, а також Заборонити ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо забудови земельної ділянки площею 0,100 га (кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_1 (а.с.7-8).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2018 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,100 га (кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_1 з реєстраційним номером нерухомого майна 1450861912101, зареєстрованою за гр. ОСОБА_4, із забороною будь-яких реєстраційних дій щодо виникнення, переходу або припинення права власності на вказану земельну ділянку. Заборонено ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) вчиняти будь-які дії щодо забудови земельної ділянки площею 0,100 га (кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_1 (а.с.9-12).

Не погодившись з ухвалою суду Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, до якої приєднався ОСОБА_4, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволені заяви про вжиття заходів забезпечення позову (а.с.16-19, 28-31).

В порядку ст. 360 ЦПК України, від ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, з посиланням на її необґрунтованість, у зв'язку з чим просила відхилити апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідачі матимуть можливість здійснити відчуження майна, що є предметом даного спору на користь інших осіб чи вчинити будь-які інші дії щодо зазначеного майна, тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, позивачка заявила вимоги про визнання протиправними та скасування рішення Дніпровської міської ради про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та обслуговування жилих будинків, а також рішення про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_2 у власність гр.. ОСОБА_4, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок).

В своїй заяві про забезпечення позову просила накласти арешт на спірну земельну ділянку із забороною будь-яких реєстраційних дій щодо виникнення, переходу або припинення права власності на вказану земельну ділянку, а також заборонити ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо забудови земельної ділянки площею 0,100 га (кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_1.

Однак колегія суддів вважає, що обраний вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами та таким, що буде обмежувати права власника в частині користування та володіння.

При цьому судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п.5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам, а застосування саме такого засобу забезпечення позову як арешт - позивачем належним чином не вмотивовано, що може призвести до безпідставної заборони користуватись земельною ділянкою, що є обмеженням та порушенням права власності.

Враховуючи викладене, а також те, що судом було порушено норми процесуального права при вирішенні питання щодо забезпечення позову в частині накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухвалення постанови про відмову у задоволенні заяви в частині забезпечення позову шляхом накладання арешту.

Що стосується ухвали суду в частині заборони будь-яких реєстраційних дій щодо виникнення, переходу або припинення права власності на земельну ділянку площею 0,100 га (кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_1 та заборону ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо забудови земельної ділянки площею 0,100 га (кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_1, то колегія суддів вважає, що підстав для скасування немає і ухвалу в зазначеній частині слід залишити без змін.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно існує спір, обраний засіб забезпечення позову є доцільним, права та інтереси ані відповідачів, ані інших осіб не порушує, а доводи апеляційної скарги щодо даного засобу забезпечення позову, не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять обґрунтованих підстав для її скасування в частині заборони будь-яких реєстраційних дій щодо виникнення, переходу або припинення права власності на земельну ділянку та заборону ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо забудови земельної ділянки.

Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради, до якої приєднався ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2018 року в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 0,100 га (кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_1 з реєстраційним номером нерухомого майна 1450861912101, зареєстрованою за гр. ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1 - скасувати та відмовити в цій частині ОСОБА_5 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: