Постанова № 76599025, 20.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1413/18 Справа № 205/979/17 Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К. О. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

20 лютого 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ТОВ «Галактика» про стягнення заборгованості. Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № DNK0GK00000139 від 12.08.2005 Банк надав відповідачу кредит в сумі 14282,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 11.08.2025. У свою чергу, відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 11.01.2017, виникла заборгованість на загальну суму 9201,01 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 8690, 43 доларів США, 387,42 доларів США. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 86,40 доларів США. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 36,76 доларів США. - пеня. Оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, банк просив стягнути 8690,43 доларів США (тіло кредиту), що за курсом 27,18, відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.01.2017 року, складає 236205,89 грн. та судові витрати (том 1 а.с.2-3).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2017 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Галактика» про стягнення заборгованості за кредитним договором (том 1 а.с.30).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2017 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором DNK0GK00000139 від 12.08.2005 року в розмірі 8690,43 долара США (тіло кредиту), що за курсом 27,18 відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.01.2017 складає 236205,89 грн. Вирішено питання судових витрат (том 1 а.с.259-263).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі (том 2 а.с.1-4).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що суд незаконно надав можливість Позивачу подавати докази після початку розгляду справи по суті, без відповідного обґрунтування поважності несвоєчасного подання; у рішенні суд жодним чином не здійснив оцінку доказів, поданих відповідачем; позиція та доводи Відповідача, висловлені у письмових запереченнях проти позову від 18.05.2017 та додаткових поясненнях від 31.10.2017 жодним чином не досліджувалися в рішенні суду; в рішенні суду не наведено законних підстав для встановлення факту видачі грошових коштів Позивачем Відповідачу та їх суми; суд посилається в рішенні на неналежні докази; недоведеність обставин, які суд вважав встановленими; суд залишив поза уваги ненадання Позивачем всіх витребуваних у нього доказів за ухвалою суду від 26.06.2017; порушення принципу змагальності сторін.

В поясненнях до апеляційної скарги також зазначила, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, іпотекодержателем предмету іпотеки за спірним кредитним договором з 03.03.2007 є «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ», а не позивач.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до укладеного кредитного договору № DNK0GK00000139 від 12.08.2005, Банк надав ОСОБА_4 (до шлюбу прізвище «Коваленко») кредит в сумі 14282,00 доларів США, на наступні цілі: 12000 доларів США на придбання житла; 2282,00 доларів. США. на сплату страхових внесків, з кінцевим терміном повернення 11.08.2025 (том 1 а.с.20-21).

В забезпечення виконання умов кредитного договору, 12.08.2005 між Банком та ТОВ «Галактика» було укладено договір поруки № DNK0GK00000139, згідно умов якого, поручитель зобов'язався перед позивачем відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором (том 1 а.с.22).

Також, 12.08.2005 між сторонами було укладено договір іпотеки № DNK0GK00000139 (том 1 а.с.64-67).

Згідно розрахунку заборгованості за вказаним договором, станом на 11.01.2017, ОСОБА_4 має заборгованість на загальну суму 9201,01 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 8690,43 доларів США, 387,42 доларів США. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 86,40 доларів США. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 36,76 доларів США. - пеня ( том 1 а.с.4-12).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. 525, 526, ч. 1,3 ст. 533, 192, ч. 1 ст. 611, 615, 625, 627, 629, 1050, 1054 ЦК України виходив із законності та обґрунтованості позовних вимог.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (том 2 а.с.24-25), 19 лютого 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, реєстрові номера № 351,352, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором до «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі» перейшло право вимоги, як первісному кредитору за кредитними та забезпечувальними договорами, за яким перейшло право вимоги до боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що ПАТ КБ «ПриватБанк» 20.02.2017 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 12.08.2005, а 19.02.2007 між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, зокрема по кредитному договору, укладеному між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4, ПАТ КБ «ПриватБанк» на час звернення з позовом до суду та на час ухвалення оскаржуваного рішення не було особою, права якої порушуються, не визнаються або оспорюються, в розумінні вимог ст. 4 ЦПК України, а тому не мало право вимоги до відповідачки за кредитним договором № DNK0GK00000139 від 12.08.2005.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у позові до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

На підставі ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати у сумі 3897,40 грн.(том 2 а.с.5).

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2017 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 у рахунок повернення судових витрат 3897 гривень 40 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: