Ухвала суду № 76596112, 20.09.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"20" вересня 2018 р.

справа № 755/14119/18

провадження № 2-о/755/515/18

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.

Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

На сьогодні питання опіки та піклування над повнолітніми особами регулюються Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Правилами опіки та піклування (далі - Правила), затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від26.05.1999 № 34/166/131/88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за № 387/3680) (далі - Правила), а також іншими нормативно-правовими актами з відповідних питань.

Згідно статті 56 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондується із п. 1.4 абз. 1 Правил, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.7 Правил визначено завдання та розподілено повноваження Органів опіки та піклування, які, серед іншого, вирішують питання про встановлення і припинення опіки; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки; здійснюють нагляд за діяльністю опікунів; вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав осіб, які перебувають під опікою; беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав осіб, які перебувають під опікою; установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках; оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка; охороняють та зберігають житло і майно підопічних; провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів повнолітніх осіб, які потребують опіки.

Опіка встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці, або за місцем проживання опікуна.

Рішення про встановлення опіки повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування. На кожну особу, яка потребує опіки, органи опіки та піклування складають реєстраційну картку (додаток 1), а також за актом здійснюють опис майна, що їй належить (додаток 2). Управління майном, що належить особам, над якими встановлено опіку, здійснюється опікунами. (пункти 2.4, 2.7, 2.10 Правил)

Згідно положення п. 3.3 Правил, Документи, за наявності яких органи опіки і піклування

призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки

Згідно положення п. 3.5 Правил, при встановленні опіки (піклування) орган опіки та піклування оформляє на кожного підопічного особову справу із занесенням до неї усіх вищенаведених документів, яка зберігається в органах опіки та піклування за місцем проживання підопічного протягом 75 років.

Пунктом 4.2 Правил визначено право опікуна управляти майном підопічних на користь останніх. Суми, які належать підопічних у вигляді пенсій, переходять у розпорядження опікуна і витрачаються на утримання підопічних. (п. 4.9 Правил)

Так, вивчивши заяву ОСОБА_1 про визнання недієздатною її матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, суддею встановлено невиконання заявником ОСОБА_1 у досудовому порядку вимог Правил опіки та піклування, оскільки відповідний орган опіки і піклування за місцем проживання заявника та її матері ОСОБА_2 не обізнаний про намір заявника звернутися до суду із заявою про визнання недієздатною її матері та про бажання заявника отримати опіку над недієздатною матір'ю, тому органом опіки та піклування не виконано вищенаведені вимоги Правил опіки та піклування, не складено висновок про доцільність та можливість здійснення заявником опіки над її матір'ю, що позбавляє Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації виконання обов'язку про надання суду подання про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 на її матір'ю ОСОБА_2

Відповідно до положень ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Таким чином, оскільки досліджувана заява про визнання особи недієздатною та призначення опікуна як і позовна заява згідно норм діючого процесуального законодавства України підлягає призначенню до судового розгляду, із ухваленням судового рішення за наслідками розгляду заяви по суті її вимог, то відповідно наявні підстави застосувати аналогію закону щодо форми та змісту поданої заяви, зокрема, відповідно до статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, а також щодо наслідків невиконання вимог процесуального законодавства під час звернення із заявою до суду, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, відповідно до положення ч. 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України та з урахуванням правил, встановлених для категорії справ окремого провадження, в тому числі справ про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення заяви заявнику, оскільки до матеріалів заяви не додано доказів проведення у досудовому порядку заходів, що мають бути урегульовані шляхом виконання вищенаведених обов'язків органу опіки та піклування за місцем проживання заявника, у передбачені законом строки і порядку, який передує зверненню до суду із заявою про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.

На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 293, 294, 300, 353, Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна - повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Суддя: В.І. Галаган