Ухвала суду № 76594168, 20.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15827/18

2/640/3081/18

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"20" вересня 2018 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Чередник В.Є., розглянувши цивільну справу 640/15827/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя , -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2018 р. до Київського районного суду м.Харкова суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить встановити факт проживання однією сім’єю відповідача та позивача як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з травня 2016 р. по серпень 2018 р., визнати за позивачем право власності на ? мобільного телефону марки XIAOMI MI MIX 26/64GB.

Відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вказаних вимог, 03.09.2018 р. судом було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи – відповідача.

18.09.2018 р. до суду надійшла інформаційна довідка з Реєстру територіальної громади міста Харкова №12-0014075-2018 з відомостями про зареєстроване місце проживання відповідача.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно положення ч.5 ст..95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1, всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України, відсутні: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; копії документів, наданих до позовної заяви не підтверджені на відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у позивача, підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: УК у Київському районі м.Харкова, Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219206020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101 (у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова " Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)" за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача).

Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставок судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою – підприємцем позовної заяви майнового характеру складають 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 рік складає 1762,00 грн.

Однак, до позовної заяви, всупереч вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, позивачем квитанцію про сплату судового збору не додано.

В матеріалах справи міститься заява позивача про відстрочення судового збору, в якій позивач просить відстрочити їй сплату судового збору, посилаючись на те, що наразі позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищі та її майновий стан позбавляє її можливості сплатити судовий збір.

На підтвердження вказаних обставин позивачем не надано жодного доказу.

Згідно ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, єдиною підставою для вчинення судом вказаних вище дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є, зокрема, підставою для звільнення від сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що заявлене позивачем клопотання не містить даних про її матеріальне становище у 2018 році та вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати нею судового збору, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що не позбавляє позивача права на доступ до правосуддя, а лише зазначає, що позивачеві необхідно обґрунтувати належними доказами його матеріальній стан.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов’язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Згідно даних вимог, судовий збір за даним позовом сплачується окремо за кожну вимогу позивача, а саме: за вимогу немайнового характеру – встановлення факту проживання однією сім’єю - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,80 грн; за вимогу майнового характеру – визнання права власності на ? мобільного телефону – 1 відсоток ціни позову, але не менш 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,8 грн., але не більш ніж 8810 грн.

Враховуючи, що позовна заява ціни позову не містить, тому у суду немає можливості визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті за вимогу майнового характеру.

Ч.1 ст. 185 ЦПК України передбачено,що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:

- зазначити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

- копії письмових доказів, наданих до позовної заяви, підтвердити на відповідність оригіналу, який знаходиться у позивача, підписом із зазначенням дати такого засвідчення;

- сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», що складає 704,8 грн.;

- сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», що складає 1 відсоток ціни позову, але не менш 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,8 грн., але не більш ніж 8810 грн.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: УК у Київському районі м.Харкова, Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219206020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101 (у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова " Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)" за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача).

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 діб з дня вручення ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чередник В.Є