Рішення № 76593990, 20.09.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"20" вересня 2018 р.

Справа №642/2100/18

Провадження №2/642/1062/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Шрамко Л.Л.

з участю секретаря - Тугая К.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання наймачем житлового приміщення, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у травні 2018 року звернулась з позовом до суду, в якому просить визнати ОСОБА_2 наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Харківську міську раду змінити договір найму вказаної квартири, змінивши померлого наймача ОСОБА_4 на нового наймача ОСОБА_2

Ухвалою суду від 16 травня 2018 року відкрито провадженні і призначено підготовче засідання.

30 травня 2018 року позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, в якій просить визнати ОСОБА_2 наймачем кімнати площею 14,2 кв.м. у квартирі за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Харківську міську раду змінити договір найму кімнати площею 14,2 кв.м. у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, змінивши померлого наймача ОСОБА_4 на нового наймача ОСОБА_2

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №8/1 від 17.01.1989, наймачем кімнати площею 14,2 кв.м. у квартирі за вказаною адресою визнано ОСОБА_4 В зазначену квартиру позивачка вселилась одразу після укладення шлюбу з ОСОБА_4 в серпні 1992 як його дружин. Чоловік позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_4. Після його смерті 23 лютого 2017 року позивачка звернулась до Харківської міської ради з заявою про надання дозволу на переоформлення договору найму вказаної кімнати та визнання її наймачем вищевказаної кімнати. Ця заява отримана відповідачем 26.02.2018, однак станом на день звернення до суду відповіді від Харківської міської ради вона не отримала, як і не отримано відповіді на адвокатські запити - від 03.04.2018 та 18.04.2018. Представник позивача посилається на положення ст. ст. 64, 65, 103, 106 ЖК України, відповідно до яких будь-який член сім'ї наймача має право вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення. Відповідно до ст. 64 ЖК України виходячи з принципу рівності прав та обов'язків наймача та членів його сім'ї члени сім'ї заміщують наймача в договірних правовідносинах найму, тому право вимагати зміни договору в цих випадках має будь-хто з членів сім'ї наймача, які залишились проживати в приміщенні. Будь-яких договорів під час вселення позивачки до вищезазначеної квартири щодо піднайму або тимчасовості її проживання не укладалось.

14 серпня 2018 року на адресу суду надійшов відзив представника Харківської міської ради на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_2 У відзиві зазначено, що процедура визнання громадян наймачами займаних жилих приміщень є адміністративною послугою, яка надається Департаментом житлового господарства через Центр надання адміністративних послуг м. Харкова та його територіальні підрозділи. Станом на день надання інформації Управлінням ОСОБА_2 повідомлено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про адміністративні послуги» суб'єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджена інформаційна та технологічна картки. Для надання адміністративної послуги - зміна договору найму житлового приміщення потрібен додатковий час, який обумовлений вимогою щодо обов'язкової державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Забезпечення здійснення відповідних заходів по реєстрації права власності за територіальною громадою м. Харкова на відповідне житлове приміщення обумовлено надання суб'єктом звернення оригіналу технічного паспорту, виготовленого за результатами проведення технічної інвентаризації відповідного об'єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації. Вимога щодо надання суб'єктами звернень (на момент подачі пакету документів на отримання зазначеної послуги до Центру надання адміністративних послуг м. Харкова або його територіальних підрозділів) оригіналу технічного паспорту, була доведена до відома ЦНАП м. Харкова листом Управління обліку та розподілу житлової площі у травні 2016 року. З метою здійснення відповідних заходів по реєстрації права власності за територіальною громадою м. Харкова на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 було повідомлено про необхідність надання до Управління обліку та розподілу житлової площі Харківської міської ради технічного паспорту, виготовленого за результатами проведення технічної інвентаризації зазначеного об'єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державної реєстрації. Результатом адміністративної послуги є рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про визначення наймачем або відмова у наданні адміністративної послуги, яка надається одержувачу письмово з посиланням на чинне законодавство. Листом Управління обліку та розподілу житлової площі від 25.04.2018 заявницю повідомлено про відмову їй у наданні адміністративної послуги і прийнятті рішення виконавчого комітету щодо визнання її наймачем займаного приміщення через ненадання ОСОБА_2 технічного паспорту та враховуючи, що надана ОСОБА_2 заява не відповідала встановленим вимогам, а зазначена в ній інформація не відображала реальну картину справи. Зокрема, заявницею порушувалось питання щодо квартири АДРЕСА_1 в цілому, в той час, як відповідно до Довідки з місця мешкання про склад сім'ї та прописку (реєстрацію) займане нею приміщення складає одну кімнату у зазначеній комунальній квартирі. Вказана Довідка повинна бути подана в оригіналі, а інші документи подані в копіях, засвідчених у встановленому законодавством порядку. Крім того, в наданому заявницею пакеті документів відсутній правовстановлюючий документ на квартиру (частину квартири) АДРЕСА_1, в результаті чого виникає низка питань щодо правомірності її заселення, а також щодо встановлення її статусу. З метою реалізації громадянами гарантованого Конституцією України права на житло, комплексного регулювання відносин по забезпеченню громадян, які проживають в місті Харкові, житловими приміщеннями, у тому числі тих, які потребують соціального захисту, здійснення громадського контролю та гласності при встановленні черговості на отримання житлової площі, її розподілу, належного обліку звільненого житла та укріплення законності в галузі житлових відносин рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 № 174/09 затверджено «Тимчасове положення про облік та розподіл житлової площі, що звільняється в місті Харкові», відповідно до п. 3.5 якого договір найму на займану житлову площу та зміни до нього укладаються виконавчими комітетами районних в м. Харкові рад згідно прийнятих ними рішень. На цей час Харківською міською радою не внесено змін до пункту 3.5 Тимчасового положення, у зв'язку з чим договір найму житлового приміщення не укладається. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1998 № 939. якою був затверджений Типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, у зв'язку з чим фактично договір найму житлового приміщення не укладається. Житлово-експлуатаційні підприємства відсутні. На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими.

04 серпня 2018 року на адресу суду надійшла відповідь представника позивача - ОСОБА_1 на зазначений відзив Харківської міської ради, в якому представник зазначає щодо посилання представника відповідача на відсутність оригіналу технічного паспорту та ордеру, на підставі якого було здійснено вселення в надане жиле приміщення, що адвокатом були здійснені запити з метою отримання інформації про можливість виготовлення технічного паспорту на нерухоме майно за замовленням особи без надання правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості та на отримання дублікату втраченого ще за життя чоловіка позивачки ордеру, на підставі якого було здійснено вселення в надане жиле приміщення. З наданих відповідей з'ясувалося, що КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради проводить технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна відповідно до положень Інструкції за замовленням осіб, якими надаються документи, що посвідчують їх особу, а також документів, з яких вбачається їх правовий зв'язок з вказаними об'єктами нерухомості та забезпечення доступу для обстеження об'єктів нерухомості в цілому. Також з відповідей архівного відділу Харківської міської ради, КП «Міський архів» виконавчого комітету Харківської міської ради, КП «Жилкомсервіс» отримання дублікату ордеру виявилося неможливим. За таких умов позивачка позбавлена можливості надати ордер, як того вимагає процедура визнання громадян наймачами займаних жилих приміщень у відповідності зі ст. 8 Закону України «Про адміністративні послуги». Твердження представника відповідача про те, що договір найму на займану житлову площу та зміни до нього укладаються виконавчими комітетами районних у м Харкові рад згідно прийнятих ними рішень не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до рішення Харківської міської ради №266/09 від 25.11.2009 виконавчі комітети районних у м. Харкові рад було ліквідовано. Статтею 18 ЖК України передбачено, що управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником. Виходячи з роз'яснень, наданих в п.4 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року з наступними змінами «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», в силу ст. 61 ЖК України житлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація як наймодавець можуть бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення. Вони вправі, зокрема, пред'являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розірвання договору найму жилого приміщення і виселення в зв'язку з систематичним порушенням правил співжиття, псуванням і руйнуванням жилих приміщень. Однак, у справах із питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації, або з питань управління житловим фондом, віднесених його власником або уповноваженим ним органом до свого відання згідно ст. 18 ЖК України, належною стороною повинен бути відповідний орган чи власник житлового фонду. Отже, належним відповідачем по справі про зміну договору найму житлового приміщення є Харківська міська рада, яка є власником житлового фонду до якого відноситься кімната у неприватизованій квартирі АДРЕСА_1, та до повноважень якої входить прийняття рішень щодо зміни договору найму. Щодо твердження представника відповідача про те, що на даний час договори найму житлового приміщення не укладаються, у відповіді на відзив зазначено, що позивач не має наміру укладати новий договір найму житлового приміщення, так як вже існує договір найму, який було укладено між її померлим чоловіком та власником житлового фонду і тому можливо лише змінити вже існуючий договір найму житлового приміщення. Оскільки наймач житлового приміщення помер, а позивачка постійно проживала в цій квартирі з 1992 року, вела з наймачем спільне господарство і як наслідок бажає бути наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача, відсутні інші повнолітні члени сім'ї наймача, які б були зареєстровані на спірній житловій площі. Також зазначено, що положеннями ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 5 ЦПК України встановлено виключне право кожної особи самостійно визначати найбільш ефективний спосіб захисту своїх прав, ніхто не вправі обмежувати будь-кого у вільному обранні способу захисту своїх прав. Крім того, з приводу пред'явлених позовних вимог склалася а судова практика, з якої вбачається задоволення аналогічних позовних вимог.

Ухвалою від 14 серпня 2018 року було призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала, пославшись на викладені обставини.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, надав вищенаведений відзив на позов..

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності представника відповідача.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач зареєстрована з 27.12.1994 та проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується паспортом НОМЕР_2, виданим 11.09.2002, виданим Ленінським РВ ХМУ УМВСУ України в Харківській області, довідкою КП «Жилкомсервіс» №2853/2/07-05 від 12.02.2018, займає кімнату площею 14,2 кв.м. Мешкала за вказаною адресою з чоловіком - ОСОБА_4

ОСОБА_4 визнаний наймачем вказаної квартири на підставі рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №8/1 від 17.01.1989.

Чоловік позивачки - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 22.12.2017.

Після його смерті 23 лютого 2017 року позивачка звернулась до Харківської міської ради з заявою про надання дозволу на переоформлення договору найму квартири та визнання її наймачем вищевказаної квартири. Відповідей не отримано.

Статтею 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

За положеннями ч.ч.1,2 ст,61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Згідно з ч.1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ч.2 ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Крім того, відповідно до ст. 65 ЖК України, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

За змістом статті 103 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки зі згоди наймача, членів його сім'ї та наймодавця. Але досягнута домовленість між наймачем, членами його сім'ї та наймодавцем з приводу зміни договору найму житлового приміщення сама по собі правових наслідків не має, доки вона не знайде свого офіційного закріплення у рішенні відповідного органу, до компетенції якого належить вирішення таких питань. Та тільки після рішення відповідного органу зміни до договору найму житлового приміщення набирають юридичної сили.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

За змістом вказаної норми закону будь-який член сім'ї наймача, що має повну цивільну дієздатність, має право вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення. Виходячи з принципу рівності прав та обов'язків наймача та членів його сім'ї (ст. 64 ЖК), члени сім'ї заміщують наймача в договірних правовідносинах найму. Тому право вимагати зміни договору в цих випадках має будь-хто з членів сім'ї наймача, які залишились проживати у приміщенні. Судовому розгляду, зокрема, підлягають спори у випадку, якщо наймодавець або орган, який вирішує питання щодо внесення змін в договір найму, не визнає в якості члена сім'ї наймача особу, яка поставила питання про визнання її наймачем за договором, а також у випадку відмови інших членів сім'ї у згоді на зміну договору.

Будь-яких договорів під час вселення позивачки до вищезазначеної квартири щодо піднайму або тимчасовості її проживання не укладалось.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 вселилась до спірної квартири як дружина наймача квартири - ОСОБА_4, була зареєстрована з тих пір у квартирі та постійно в ній мешкала та мешкає дотепер.

Реєстрація позивачки у спірній квартирі свідчить про те, що вона вселилась у квартиру зі згоди інших мешканців, зокрема, наймача ОСОБА_4

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів на спростування доказів, наданих позивачкою, а також на підтвердження його доводів про те, що наймач ОСОБА_4 не визнавав ОСОБА_2 членом сім'ї, зважаючи на те, що остання була зареєстрована у спірній квартирі та проживала з ним разом до його смерті.

Натомість, на проживання ОСОБА_2 у квартирі як члена сім'ї наймача вказує також той факт, що особовий рахунок на квартиру між не розподілявся, окремий договір найму не укладався.

Судовим рішенням за позовом наймача за життя останнього або наймодавця чи інших членів сім'ї позивач такою, що була незаконно вселена, не набула або втратила право користування спірною квартирою, не визнавалась.

Тому позивач має право у відповідності до положень ч. 1 ст. 106 ЖК України ставити питання про визнання її наймачем спірної квартири замість померлого наймача та, відповідно, про зміну договору найму кімнати у спрій квартирі.

Стосовно посилання представника відповідача на те, що договір найму на займану житлову площу та зміни до нього укладаються виконавчими комітетами районних у м Харкові рад згідно прийнятих ними рішень, суд зазначає таке.

Відповідно до рішення Харківської міської ради №266/09 від 25.11.2009 виконавчі комітети районних у м. Харкові рад було ліквідовано. Статтею 18 ЖК України передбачено, що управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником. У той же час, виходячи з роз'яснень, наданих в п.4 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року з наступними змінами, «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», в силу ст. 61 ЖК України житлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація як наймодавець можуть бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення. Вони вправі, зокрема, пред'являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розірвання договору найму жилого приміщення і виселення в зв'язку з систематичним порушенням правил співжиття, псуванням і руйнуванням жилих приміщень. Однак, у справах із питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації, або з питань управління житловим фондом, віднесених його власником або уповноваженим ним органом до свого відання згідно ст. 18 ЖК України, належною стороною повинен бути відповідний орган чи власник житлового фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Харківська міська рада, яка є власником житлового фонду, до якого відноситься кімната у неприватизованій квартирі АДРЕСА_1, та до повноважень якої входить прийняття рішень щодо зміни договору найму, є належним відповідачем по справі про зміну договору найму житлового приміщення. Крім того, позивачка не має наміру укладати новий договір найму житлового приміщення, а просить лише змінити вже існуючий договір.

Оскільки наймач житлового приміщення помер, а позивачка постійно проживала та вела спільне господарство у цій квартирі з ним, бажає бути наймачем кімнати за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача, також відсутні інші повнолітні члени сім'ї наймача, які б були зареєстровані на спірній житловій площі, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 61, 64, 65, 106 ЖК України, ст. ст. 12, 824 ЦК України, ст. ст. 10, 11,57, 209, 212, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, наймачем кімнати площею 14,2 кв.м. у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Харківську міську раду змінити договір найму кімнати площею 14,2 кв.м. у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, змінивши померлого наймача ОСОБА_4 на нового наймача ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення його або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Л. Шрамко