Вирок № 76593899, 20.09.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/636/2018 Справа № 641/4738/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді – Ариничевої С.А.,

при секретарі судового засідання – Щегловій Г.О.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Махарадзе К.М.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комінтернівського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220540000918 від 18 квітня 2018 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого в ДЕПО № 2, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1.25.12.2002 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 215-3, ст. 42 КК України до обмеження волi на строк 4 роки, звільненого 04.10.2003 по відбуттю строку покарання;

2.26.10.2005 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 317, ст. 70 КК України до обмеження волi на строк 3 роки 6 мiсяцiв; 26.01.2006 р. Апеляцiйним судом Харкiвської областi змінено вирок вiд 26.10.2005 –визнано судимим за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 317, ст. 70 КК України до позбавлення волi на строк 3 роки 6 мiсяцiв. 26.01.2006 р. Апеляцiйним судом Харкiвської областi переглянуто вирок вiд 26.10.2005 р. – на пiдставi п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, с. 5 КК України епiзод по ч. 2 ст. 185 закрито, рахувати судимим за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 317, ст. 70 КК України, призначено покарання в виглядi позбавлення волi на строк 3 роки 6 мiсяцiв, звільненого 07.02.2007 по УДЗ;

3.09.01.2009 р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 395, ч. 2 ст. 342, ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волi на строк 5 рокiв, звільненого 05.08.2011 по УДЗ;

4.16.10.2013 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309, ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волi на строк 2 роки 3 мiсяцi, звільненого 01.07.2014 за ЗУ «Про амністію у 2014 році»;

5.16.112015 р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 04.04.2017 по УДЗ,

зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, наприкінці березня 2018 року, перебував по вул. Вокзальній у м. Харкові де на зупинці громадського транспорту поблизу станції «Основа», знайшов корпус ручної осколкової гранати типу РГД-5 спорядженого розривним зарядом.

Маючи умисел на незаконне придбання вибухової речовини, взяв корпус ручної осколкової гранати типу РГД-5 в руки, таким чином незаконно придбавши вибухову речовину, поклав його до кишені куртки, в яку був одягнутий та переніс до приміщення квартири де проживає, а саме: АДРЕСА_2, таким чином перемістивши вибухову речовину - тротил масою 116 грам, де зберігав її до 21.05.2018 без передбаченого на те дозволу.

14 квітня 2018 року, перебуваючи у розважальному закладі, що знаходиться на території «Кінного ринку», ОСОБА_1, під час спільного вживання спиртних напоїв, познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_3.

В ході бесіди з вказаним чоловіком, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на збут раніше придбаної вибухової речовини - тротилу масою 116 грам, яку він зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій злочинний умисел. ОСОБА_1 запропонував чоловіку не ім’я ОСОБА_3 придбати корпус ручної осколкової гранати типу РГД-5 спорядженого, розривним зарядом, вибуховою речовиною – тротилом, масою 116 грам, а після отримання згоди на його пропозицію, залишив ОСОБА_3 номер мобільного телефону.

21.05.2018, о 13:30, ОСОБА_1, перебуваючи на території парку «Металіст», що розташований за адресою: м. Харків по вул. Плеханівська поблизу будинку за № 77, під час проведення оперативної закупки продав, тобто незаконно, без передбаченого законом дозволу збув ОСОБА_3 корпус гранати РГД-5 з вибуховою речовиною – тротил, масою 116 грам за раніше обумовлену з ним суму - 800 грн. 00 коп., після чого був зупинений співробітниками оперативного підрозділу Слобідського ВП ГУНП в Харківській області.

21.05.2018, о 14:10, ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції, раніше придбаний у ОСОБА_1 корпус гранати РГД-5 з вибуховою речовиною – тротил, масою 116 грам, який в окремому стані (без запалу) до категорії боєприпасів чи вибухових пристроїв не відноситься, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини у міцному корпусі і придатний для вибуху.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, з саме носіння, зберігання, придбання та збут вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні ОСОБА_1, вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро покаявся та суду пояснив, що дійсно наприкінці березня 2018 року він знайшов корпус гранати РГД-5 та приніс її до квартири де проживає, а саме за адресою: АДРЕСА_1. 14.04.2018, він знаходився в кафе на території «Кінного ринку» та в процесі розмови з чоловіком на ім’я ОСОБА_3, запропонував останньому придбати у нього корпус гранати РГД-5. 21.05.2018, приблизно 14:00 він продав корпус гранати РГД-5 чоловіку на ім’я ОСОБА_3 за 800 грн, після чого був затриманий співробітниками поліції.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_1 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення ним кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин. Чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суд застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання та збут вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, у лікаря нарколога та у лікаря психіатра на обліку не перебуває, працює.

Обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочину.

Суд також враховує досудову доповідь, яка надана Основ’янським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, згідно якої виправлення ОСОБА_1 можливо без відбування покарання у вигляді позбавлення волі або обмеження волі з покладанням на останнього обов’язків передбачених п.1,2 ч. 1 ст. 76 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, але враховуючи дані про його особу, відсутність тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом’якшують його покарання та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов’язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід, обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишит без змін у вигляді особистого зобов’язання.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації, передбаченої ст. ст. 96-1, 96-2 КК України – відсутні.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2018 року на 8 грошових купюр номіналом по 100 грн., серії: КФ2437334, МК0268062, СВ0375136, ТБ0737390, ЕВ8817740, ЕЕ1225406, МГ4703990, КУ6497093 – зняти.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2018 року на предмет схожий на корпус ручної осколкової гранати типу РГД-5 – зняти.

Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати про притягненню експерта. Згідно довідок № 80/2018 від 05 червня 2018 року та № 35 від 06 червня 2018 року про витрати на проведення експертиз, дані витрати становлять 6292,00 грн., які повинні бути стягнуті на користь держави.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на строк 3 (три) роки, якщо він протягом випробувального строку не вчинить нового злочину та виконає обов’язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично заявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишите без змін у вигляді особистого зобов’язання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 6292, 00 грн. (шість тисяч двісті дев’яносто дві грн. 00 коп.).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2018 року на 8 грошових купюр номіналом по 100 грн., серії: КФ2437334, МК0268062, СВ0375136, ТБ0737390, ЕВ8817740, ЕЕ1225406, МГ4703990, КУ6497093 – зняти.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2018 року на предмет схожий на корпус ручної осколкової гранати типу РГД-5 – зняти.

Речовий доказ: осколки корпусу гранати РГД-5, які згідно квитанції № 00665, зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Слобідського ВП ГУНП в Харківській області – знищити.

Речові докази: марлевий тампон із змивом з правої руки ОСОБА_1, марлевий тампон із змивом з лівої руки ОСОБА_1, контрольний зразок марлевого тампону, марлевий тампон зі зразком спеціальної хімічної речовини, які згідно квитанції № 00666, зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Слобідського ВП ГУНП в Харківській області – знищити.

Речові докази: 8 грошових купюр номіналом по 100 грн., серії: КФ2437334, МК0268062, СВ0375136, ТБ0737390, ЕВ8817740, ЕЕ1225406, МГ4703990, КУ6497093, які знаходяться на зберіганні в АТ «Укрексімбанк» – конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя - ОСОБА_4