Постанова № 76591960, 19.09.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Озеров В.О.

Доповідач -Гаврилюк В.К.

Справа № 431/1831/17

Провадження № 22ц/782/679/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Гаврилюка В.К.

суддів: Дронської І.О., Карташова О.Ю.

за участю секретаря Данько Л.С.,

учасники справи: представник позивача Державної екологічної інспекції Луганської області Гацько Анатолій Анатолійович,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області

на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2017 року

у цивільній справі №431/1831/17 за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі матеріалів Старобільського ВП ГУНП в Луганській області внесених до ЄРДР № 12016130580000162 від 18.02.2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 246 КК України, а саме Постанови про закриття кримінального провадження від 13.08.2016 року, встановлений факт самовільної порубки дерев до ступеня припинення росту громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в полезахисній лісосмузі розташованій вздовж проїжджої частини дороги по напрямку руху з с. Шульгінка до с. Омелькове Старобільського району за межами населеного пункту на відстані 2 км. від с. Омелькове.

12 вересня 2016 року у відношенні відповідачів було складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 65 КУпАП та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення вказаного вище правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. кожному, які відповідачі сплатили.

Розмір збитків заподіяних державі внаслідок пошкодження дерев до ступня припинення росту, на підставі «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 складає 18 711 грн. 53 коп.

Інспекцією на адресу ОСОБА_3 було направлено претензію № 297/01-03-19 від 29.09.2016 року на добровільне відшкодування шкоди завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у наданий для добровільного відшкодування збитків строк, заподіяну шкоду не сплачено.

У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути солідарно з громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 18711 грн. 53 коп. та стягнути солідарно з відповідачів на користь Державної екологічної інспекції у Луганській області суму судового збору в розмірі 1600 грн.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2017 року в задоволенні позову було відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою на нього, вважає рішення таким, що не відповідає вимогам матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

06 серпня 2018 року від ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надійшли відзиви на апеляційну скаргу в яких відповідачі просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а рішення залишити в силі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, не визнав доводи відзивів на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник відповідачів ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлені про час та місце судового розгляду справи, про що свідчать розписки про отримання судового повідомлення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідачів, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 Цивільного процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, крім того відповідачі не заперечували слухати справу у відсутність їх представника.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові за необґрунтованістю, зазначив, що позивач для доказування позову, в тому числі розміру шкоди, посилається на документи справ про адміністративні правопорушення щодо відповідачів, які (постанови, протоколи) складені з порушенням норм КУпАП і не містять доказів розміру заподіяної шкоди. Таким чином інформацію про кількість і якість дерев позивач отримав з матеріалів кримінальної справи, що була закрита поліцією за відсутністю складу злочину, в якій міститься протокол огляду місця події. Однак цей письмовий доказ складений з порушенням КПК України і відповідно, не є допустимим - тому в якості доказу, в даній цивільній справі виступати не може. Так в протоколі огляду місця події відсутнє зазначення площі, на якій виявили порубку вказаної кількості дерев і їх якості. Також суд першої інстанції посилається на те, що в позові не зазначено кому саме спричинена шкода.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з наступного.

За приписами статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії постанови Старобільського ВП ГУНП в Луганській області від 13.08.2016 року, 18.02.2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без дозвільних документів провели порубку 25 дерев в лісосмузі, розташованій поблизу с. Шульгинка Старобільського району, кримінальне провадження за вказаним фактом закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України (а.с.10).

З протоколу про адміністративне правопорушення № 000463 від 12.09.2016 року вбачається, що 12.09.2016 року о 10 годині 00 хвилин в ході розгляду матеріалів Старобільського відділу поліції ГУНП в Луганській області встановлено, що 18.02.2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без дозвільних документів провели порубку дерев 25 шт. в лісосмузі, розташованій поблизу с. Шульгинка Старобільського району Луганської області. Вирубка дерев проводилася до ступеня припинення росту, з них сухоростучі 5 шт.: 16 см, 22 см, 11 см, 13 см, 18 см. та сиро ростучі 20 стволів: 27 см, 14 см, 11 см, 10 см, 13 см, 13 см, 13 см, 15 см, 14 см, 18 см, 24 см, 18 см, 24 см, 23 см, 26 см, 20 см, 10 см, 13 см, 31 см, 12 см (а.с.6).

Згідно копії постанови Державної екологічної інспекції про накладення адміністративного стягнення № 000505 від 22.09.2016 року, ОСОБА_3 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. (а.с.7). Штраф відповідачем ОСОБА_3 сплачено за квитанцією №1 від 22.09.2016 року (а.с.9).

З протоколу про адміністративне правопорушення № 000504 від 12.09.2016 року вбачається, що 12.09.2016 року о 10 годині 00 хвилин в ході перевірки та розгляду матеріалів наданих до Державної екологічної інспекції Старобільським відділом поліції, встановлено факт незаконної порубки, пошкодження та знищення лісових культур та молодняка дерев. Так приблизно 10 години 18.02.2016 року ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 у лісосмузі, розташованій поблизу с. Шульгинка - с. Омелькове Старобільського району Луганської області здійснили порубку дерев (а.с.11).

Згідно копії постанови Державної екологічної інспекції про накладення адміністративного стягнення № 000504 від 12.09.2016 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. (а.с.12). Штраф відповідачем ОСОБА_4 сплачено за квитанцією №19 від 12.09.2016 року (а.с.14).

Згідно розрахунку розміру шкоди, Інспекцією обчислений розмір збитків, заподіяних державі внаслідок пошкодження дерев до ступеню припинення росту, на підставі «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року за № 665, який складає 18711 грн. 53 коп. (а.с.5).

Інспекцією на адресу відповідача ОСОБА_3 було направлено претензію № 297/01-03-19 від 29.09.2016 року на добровільне відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства ( а.с.4).

Згідно інформації Відділу у Старобільському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо приналежності лісосмуги, яка розміщена з правої сторони по напрямку руху по автомобільній дорозі Шульгинка - Омелькове Шульгинської сільської ради Старобільського району, інформація стосовно закріплення конкретних лісосмуг за конкретними власниками або користувачами у Відділі відсутня (а.с.15).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.

Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно статей 68, 69 цього ж Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності їх вини в заподіянні шкоди.

Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив що, надані документи доводять виключно факт порубки дерев та свідчать про те що відповідачі визнали провину у незаконній порубці дерев, проте ці документи не містять доказів розміру шкоди, тобто не містять інформації, як позивач отримав відомості про об'єм та якість деревини.

З таким висновком суду не можна погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Розмір шкоди, заподіяної відповідачами внаслідок незаконної порубки дерев визначений відповідно до Постанови КМ України № 655 від 23.07.2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» на підставі матеріалів Старобільського ВП ГУНП в Луганській області за ознаками кримінального порушення передбаченого статтею 246 КК України.

Сам факт вини відповідачів у заподіянні шкоди, спричиненої навколишньому природному середовищу шляхом самовільної порубки дерев, не оспорюється.

Посилання суду на те, що адміністративні протоколи та постанови про накладення адміністративного стягнення у відношенні відповідачів, складені та винесені з порушенням норм адміністративного законодавства, не заслуговують на увагу, оскільки вони не є предметом спору, та відповідачами у встановленому законом порядку не оскаржувалися, що визнається відповідачами у відзивах на апеляційну скаргу.

Також суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позовні вимоги не містять посилання на юридичну особу, якій спричинено шкоду та на користь якої слід стягнути шкоду, оскільки в позовній заяві Державна екологічна інспекція у Луганській області зазначає, що має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах згідно положень пункту 6.17 «Положення про Державну екологічну інспекцію у Луганській області затвердженим Наказом Державної екологічної інспекції України 12.12.2011 № 136 та звертається до суду з позовом у зв'язку з порушенням інтересів держави.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що якщо лісосмуга ні за ким не закріплена, не перебуває у постійному користуванні, розташована на землях запасу, за межами населеного пункту, то її власником залишається держава.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Відповідно п.7.ч.3 ст. 29 джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відповідно до п.4 ст. 69-1 Бюджетного Кодексу України 70% надходжень належить до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі до сільських, селищних, міських бюджетів -50%, обласних бюджетів -20%.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

За змістом пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З урахуванням вищевикладено, колегія суддів вирішила рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відповідно до довідки Відділу у Старобільському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо приналежності лісосмуги, яка розміщена з правої сторони по напрямку руху по автомобільній дорозі Шульгинка - Омелькове Шульгинської сільської ради Старобільського району, інформація стосовно закріплення конкретних лісосмуг за конкретними власниками або користувачами у Відділі відсутня, оскільки правопорушення відбулося на території (на землях) Старобільського району Луганської області, заподіяна шкода підлягає перерахуванню на балансовий рахунок (у зв'язку із запровадженням з 02.07.2018 року централізованої моделі виконання доходної частини державного та місцевих бюджетів в Державній казначейській службі України реквізити рахунків з обліку надходжень змінені з 02.07.2018 року) населений пункт - Шульгинська/с. Шульгинка; отримувач -

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Державною екологічною інспекцією у Луганській області сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі - 1600 грн. та апеляційної скарги у розмірі - 2400 грн.

Таким чином, з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь позивача у відшкодування витрат по оплаті судового збору суму в розмірі - 4000 грн., тобто по 2000 грн. з кожного.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області задовольнити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2017 року скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Стягнути солідарно з громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 18711 (вісімнадцять тисяч сімсот одинадцять) грн. 53 коп., які підлягають перерахуванню на балансовий рахунок: населений пункт - Шульгинська/с. Шульгинка; отримувач - УК у Старобільському р-ні /с.Шульгинка/24062100; код отримувача (ЕДРПОУ) 37858396;казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; номер рахунку 33119331012353; код класифікації доходів бюджету 24062100; з урахуванням пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 4 статті 69-1 Бюджетного кодексу України.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Державної екологічної інспекції у Луганській області суму судового збору за подання позову та апеляційної скарги в розмірі по 2000 (дві тисячі) грн. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текс постанови складено 20.09.2018 року.

Головуючий:

Судді: