Вирок № 76590288, 20.09.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3257/16-к

Провадження № 1-кп/191/45/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Гречко Ю.В.

за участю секретаря - Борисової О.В.

прокурора - Горбатенко Д.М.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

захисника - Білоусова Г.О.

захисника - Третяк І.П.

обвинуваченого - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження №12016040390000302 від 23 лютого 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Мар'ївка Синельниківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, ч.1 ст.122 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в смт.Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в смт.Роздори Синельниківуського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

10 листопада 2016 року о 23-00

20 лютого 2016 року приблизно о 20-30 годин ОСОБА_5 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, вступив в попередню змову з раніше знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7, направлену на таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якої на мотоциклі ІЖ «Планета-5» без реєстраційного номеру, який належить ОСОБА_6, прибули до території складських приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_4, що перебувають у користування ОСОБА_1. В цей же день, 20 лютого 2016 року приблизно о 21-00 годині ОСОБА_5 разом з співучасниками кримінального правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись в тому, що за їхніми протиправними діями ніхто не спостерігає, перебрались через паркан огорожі території складських приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_4, та, знаходячись на вказаній території, проникли в одне з приміщень, звідки викрали коробку передач до автомобіля ЗІЛ-130, вартість якої згідно висновку експерта №4/12.2/269 від 12.05.2016 року становить 1760,00 гри., три металеві станини до станків, вартість яких не визначена, що належать ОСОБА_1 Після чого, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5 разом з співучасниками кримінального правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, винесли викрадене майно за територію складських приміщень, погрузили викрадене на мотоцикл ІЖ «Планета-5» та з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися за власним розсудом.Таким чином, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 1760,00 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Крім того, 09 квітня 2017 року приблизно о 02-17 годин ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля приміщення кафе «Вояж», розташованого по вул.Центральній в смт.Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, в ході раптово виниклої сварки з ОСОБА_8, маючи умисел спрямований на заподіяння останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що внаслідок його дій можуть настати суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та свідомо припускаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_8 один удар лівою рукою стисненою в кулак в область обличчя, після чого повалив останнього на ґрунтову поверхню і наніс йому ще декілька ударів руками стисненими в кулаки та взутими ногами в область обличчя, голови, й тулубу, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи; суглобового відростку справа та в області кута нижньої щелепи зліва; закритої черепно-мозкової травми; струсу головного мозку; закритої травми грудної клітки; забою грудної клітки зліва. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №143-Е від 25.04.2017 року тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи; суглобового відростку справа та в області кута нижньої щелепи зліва за своїм характером відповідають категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад 3 тижні (більш як 21 день).

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Потерпілим заявлено цивільний позов з посиланням на те, що злочинними діями обвинувачених потерпілому ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна шкода в загальному розмірі 58050,00 грн., яка складається наступного: коробка передач до автомобіля ЗІЛ-130 вартістю 5000,00 грн., коробка передач до автомобіля ВАЗ-2109 вартістю 5000,00 грн., передній міст до автомобіля ВАЗ-2121 «Нива» вартістю 3000,00 грн., заточний наждачний станок з електродвигуном на 15 квт. вартістю 15000,00 грн., станок по регулюванню паливної апаратури транспортних засобів вартістю 30000,00 грн., навісний замок на двері вартістю 50,00 грн. Також зазначає, що злочинними діями обвинувачених потерпілому заподіяна моральна шкода, яка виразилася в тому, що потерпілий не мав можливості користуватися всіма благами і перевагами викрадених речей. Просить суд стягнути з обвинувачених на його користь завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 58050,00 грн. і моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочинів так, як вони викладені вище. Також зазначив, що викрадене майно вони продали знайомому ОСОБА_9 за ціною 1500,00 грн. На даний час викрадене майно повернуто потерпілому. Ніякого іншого майна окрім коробки передач і трьох металевих станин до станків вони не викрадали. Цивільний позов не визнає.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочинів так, як вони викладені вище. Також зазначив, що на даний час викрадене майно повернуто потерпілому. Ніякого іншого майна окрім коробки передач і трьох металевих станин до станків вони не викрадали. Цивільний позов не визнає.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочинів так, як вони викладені вище. Також зазначив, що на даний час викрадене майно повернуто потерпілому. Ніякого іншого майна окрім коробки передач і трьох металевих станин до станків вони не викрадали. Цивільний позов не визнає.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується наступними доказами:

показаннями потерпілого ОСОБА_1, який у судовому засіданні пояснив, що він користується територією складських приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_4. В одному з боксів на вказаній території у нього зберігаються металеві вироби і запчастини до транспортних засобів. В період часу з вересня 2015 року він став помічати, що з вказаного боксу почали пропадати металеві вироби, перелік викраденого майна зазначений у цивільному позові. Зазначив, що під час досудового розслідування кримінального провадження у повному обсязі не були перевірені всі обставини справи, не виявлено все викрадене майно, також вважає, що був ще четвертий співучасник вчинення вказаного злочину, якого не було притягнуто до кримінальної відповідальності. Викрадене майно було йому повернуто у непридатному стані у вигляді металобрухту. Цивільний позов підтримав у повному обсязі;

показаннями свідка ОСОБА_9, який у судовому засіданні пояснив, що 20 лютого 2016 року до нього додому приїхав ОСОБА_5 з двома хлопцями та продали йому три металеві станини до станків і коробку передач від транспортного засобу. ОСОБА_5 пояснив, що це майно належить йому. Приблизно наступного дня приїхали працівники поліції і він повернув потерпілому все майно. Повернуто майно було у такому ж стані, у якому він його придбав;

показаннями свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні пояснив, що у лютому місяці 2016 року він приїздив до смт.Роздори і в темний час доби знаходився біля території, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, і бачив як чотири чоловіка перекидали через паркан металеві предмети. Оскільки було темно, їх обличчя він не бачив;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 23 лютого 2016 року до ЄРДР внесена інформація про те, що з вересня 2015 року до 22 лютого 2016 року невстановлена особа здійснювала крадіжку майна, належного ОСОБА_1, з території складських приміщень за адресою: АДРЕСА_4 (т.3 а.с.1);

- протоколом прийняття від потерпілого ОСОБА_1 заяви про вчинення кримінального правопорушення від 22 лютого 2016 року (т.3 а.с.5);

- протоколом огляду території складських приміщень, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, від 22 лютого 2016 року, згідно якого зі слів ОСОБА_1 було виявлене вільне місце, де раніше знаходилися три станини до станків, напроти вхідних дверей знаходилася коробка передач до автомобіля ЗІЛ-130 (т.3 а.с.7-9);

- протоколом огляду трьох металевих станин до станків та коробки передач від транспортного засобу, добровільно виданих свідком ОСОБА_9 22 лютого 2016 року (т.3 а.с.12-14);

- висновком судової автотоварознавчої експертизи від 12 травня 2016 року, згідно якого середня ринкова вартість коробки передач до автомобіля ЗІЛ-130 станом на 23 лютого 2016 року складає 1760,00 грн. (т.3 а.с.36-48);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 травня 2016 року за участю ОСОБА_5, який показав всі обставини вчинення ним кримінального правопорушення за фактом крадіжки, яка мала місце 20 лютого 2016 року (т.3 а.с.109-113);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 травня 2016 року за участю ОСОБА_6, який показав всі обставини вчинення ним кримінального правопорушення за фактом крадіжки, яка мала місце 20 лютого 2016 року (т.3 а.с.116-120);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 травня 2016 року за участю ОСОБА_7, який показав всі обставини вчинення ним кримінального правопорушення за фактом крадіжки, яка мала місце 20 лютого 2016 року (т.3 а.с.123-127);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14 червня 2016 року за участю ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які показали всі обставини вчинення ним кримінального правопорушення за фактом крадіжки, яка мала місце 20 лютого 2016 року (т.3 а.с.129-133).

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, підтверджується наступними доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 20 квітня 2017 року до ЄРДР внесена інформація про те, що 09 квітня 2017 року приблизно о 02-00 годині невстановлена особа умисно спричинила ОСОБА_8 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад три тижні (т.4 а.с.1);

- протоколом прийняття від потерпілого ОСОБА_8 заяви про вчинення кримінального правопорушення від 09 квітня 2017 року (т.4 а.с.9);

- довідкою Синельниківської ЦРЛ від 09 квітня 2017 року, згідно якої у потерпілого ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому нижньою челюсті зліва (т.4 а.с.10);

- висновком спеціаліста з питань судово-медичної експертизи №123 від 19 квітня 2017 року, згідно якого виявлені у потерпілого ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи, суглобового відростку справа та в області кута нижньої щелепи зліва відповідає категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад три тижні (т.4 а.с.16-17);

- висновком судово-медичної експертизи №143-Е від 25 квітня 2017 року, згідно якого виявлені у потерпілого ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи, суглобового відростку справа та в області кута нижньої щелепи зліва відповідає категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад три тижні (т.4 а.с.19-20).

Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинувачених, потерпілого, свідків, дослідивши письмові докази у справі, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доведена повністю, дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч.3 ст.185, ч.1 ст.122 КК України, винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, доведена повністю, дії обвинувачених вірно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненому розкаюється.

Обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої і обтяжуючої покарання обставин, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших правопорушень, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.3 ст.185, ч.1 ст.122 КК України, із застосуванням положень ст.ст.70, 75, 76 КК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 суд вважає за необхідне не обирати.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненому розкаюється.

Обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання,відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших правопорушень, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.3 ст.185 КК України із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 суд вважає за необхідне не обирати.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненому розкаюється.

Обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання,відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших правопорушень, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.3 ст.185 КК України із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 суд вважає за необхідне не обирати.

Цивільний позов потерпілого підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні крадіжки трьох металевих станин до станків і коробки передач до автомобіля ЗІЛ-130.

Згідно зберігальної розписки від 22 лютого 2016 року (т.3 а.с.16) зазначене майно було повернуто потерпілому ОСОБА_1, у зв'язку з чим матеріальна шкода була відшкодована.

Посилання потерпілого на повернення йому майна у непридатному стані не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду і не було встановлено під час досудового розслідування кримінального провадження.

Щодо викрадення іншого переліченого у цивільному позові потерпілим майна, то ці події не є предметом розгляду даного кримінального провадження, оскільки відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Позовні вимоги в частині стягнення з обвинувачених на користь потерпілого моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Так, відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої потерпілому ОСОБА_1, враховуючи враховує характер правопорушення, зокрема, що вчинений обвинуваченими злочин є умисним, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, ступінь вини обвинувачених, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги потерпілого в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково і стягнути солідарно з обвинувачених на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Процесуальні витрати у справі на проведення судової автотоварознавчої експертизи №4/12.2/269 від 12 травня 2016 року в розмірі 2641,20 грн., а також витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи №6/12.1/1013 від 13 червня 2016 року в розмірі 351,84 грн. підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.122 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ч.1 ст.122 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України суд покладає на ОСОБА_5 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 не обирати.

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України суд покладає на ОСОБА_6 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 не обирати.

Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України суд покладає на ОСОБА_7 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_7 не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Мар'ївка Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в смт.Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в смт.Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, який народився в с.Циганівка Синельниківського району Дніпропетровської області, моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Мар'ївка Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь держави в особі УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати за судову автотоварознавчу експертизу №4/12.2/269 від 12 травня 2016 року, а також за судову автотоварознавчу експертизу №6/12.1/1013 від 13 червня 2016 року в розмірі 997 (дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в смт.Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на користь держави в особі УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати за судову автотоварознавчу експертизу №4/12.2/269 від 12 травня 2016 року, а також за судову автотоварознавчу експертизу №6/12.1/1013 від 13 червня 2016 року в розмірі 997 (дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в смт.Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, на користь держави в особі УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати за судову автотоварознавчу експертизу №4/12.2/269 від 12 травня 2016 року, а також за судову автотоварознавчу експертизу №6/12.1/1013 від 13 червня 2016 року в розмірі 997 (дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 68 коп.

Речові докази у справі - три станини від станків, дві коробки передач від автомобілів - залишити у володінні потерпілого ОСОБА_1.

Речові докази у справі - оптичний гнучкий диск DVD-формату з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 30 (тридцяти)діб з дня його проголошення.

Обвинуваченим і прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: Ю. В. Гречко