Рішення № 76589744, 05.09.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1297/18

2/214/1508/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 вересня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі - Усік М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить : стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № KRXRRX06010082 від 16.07.2007 року у розмірі 4 398 грн. 90 коп..

В обґрунтування позову навів наступне. 16 липня 2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір № KRXRRX06010082 (заява позичальника), відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4 398 грн. 90 коп..

Відповідач особистим підписом в заяві підтвердив свою згоду про те, що він попередньо був ознайомлений та погодився з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були йому надані у письмовій формі, отримав повну інформацію про умови кредитування та підписана ним заява про отримання кредиту разом з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між банком та відповідачем кредитний договір.

Отже, при укладанні договору сторони керувались положеннями ч.1 ст. 634 ЦК України, який визначає, що договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.ст. 627, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Так, умовами Договору № KRXRRX06010082 визначено, що банк надає клієнту строковий кредит у сумі 4 398 грн. 89 коп., на строк 16 липня 2007 року по 15 липня 2008 року включно, в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати ( з 15 по 20 число кожного місяця), позичальник повинен надавати банку (щомісячний платіж) у сумі 461 грн. 72 коп., для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, процентів, комісії відповідно до Заяви та Умов.

При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 11% на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості.

Стаття 1054 ЦК України визначає поняття Кредитного договору як: за кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Виходячи з даної норми закону - кредитний договір є двостороннім та оплатним, де оплатою за користування кредиту є сплата відсотків.

Отже, основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування, і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів, враховуючи, що важливою ознакою кредитної операції є те, що вона надається за рахунок залучених грошових коштів.

Відповідно до ст.ст. 629, 525, 612 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак позичальник в порушення вимог ст.ст.525, 530, 629, 1054 ЦК України взяті на себе зобов'язання за договором належним чином до сьогодні не виконав, у зв'язку з чим, розмір простроченої заборгованості ОСОБА_1 по кредиту перед ПАТ КБ «Приватбанк» відповідно до детального розрахунку станом на 06 грудня 2017 року складає 4 398 грн. 90 коп..

Згідно з ч. 1,4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до закону. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору і як вбачається з розрахунку заборгованості, порушення умов договору по поверненню кредитних коштів, сплати відсотків зі сторони ОСОБА_1, мало місце ще до настання дати сплати останніх щомісячних платежів.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В п.п. 3.2.2, 3.2.3, 3.2.9 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, до яких приєднався відповідач підписуючи Договір (заяву) № KRXRRX06010082, визначено обов'язок позичальника здійснювати погашення кредиту у порядку та строки відповідно до заяви, сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до Заяви та п.п. 4.1., 4.2. даних Умов та Тарифів. Повністю повернути кредит до дати, зазначеної в Заяві. При непогашенні кредиту в строки, зазначені в Заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється відповідно до п. 4.2. Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

Отже, датою 15.07.2008 року в Договорі (заяві) № KRXRRX06010082 саме визначено кінцеву дату виконання позичальником дій щодо повернення кредиту за умов відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання ОСОБА_1 своїх грошових зобов'язань за договором та припинення зобов'язань в цілому.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.7. Умов, за користування кредитом у період з дати укладення договору до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки у розмірі, зазначеному у Заяві. При непогашенні кредиту в строки, установлені у Заяві й п. 3.2.2 Умов, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється згідно п. 4.2. Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

Отримані відповідачем кредитні кошти до теперішнього часу банку не повернуті, тим самим, враховуючи, що Договір (Заява) № KRXRRX06010082 не є розірваним, чи припиненим відповідно до правових підстав визначених ст.ст. 599, 651, 654 ЦК України, відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування відсотків на суму простроченої заборгованості по кредиту, як сплату за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Стаття 256 ЦК України дає визначення позовної давності як - строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права або інтересу.

Таким чином, враховуючи, що сплата відсотків за Договором № KRXRRX06010082 позичальником повинна здійснюватися щомісячно то і позовна давність за вимогами пов'язаними з стягненням заборгованості по простроченим щомісячним платежам ( відсотків за користування кредитом), повинна обчислюватися за період, відповідний терміну загальної позовної давності від дати звернення до суду, якщо термін не збільшено умовами договору.

За правилами ч.1 ст. 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

Згідно п. 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам сторони дійшли згоди, що терміни позовної давності по вимогам щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Виходячи з вищенаведеного, ПАТ КБ «Приватбанк» вважає за необхідне захистити свої права в судовому порядку та стягнути з боржника на користь Банку суму заборгованості по нарахованим на прострочену заборгованість відсоткам за період відповідний збільшеному терміну позовної давності встановленого п.5.5 Умов, з 06 грудня 2012 року по 06 рудня 2017 року за наступним розрахунком : сума простроченої заборгованості по кредиту * розмір % ставки в день * кількість днів прострочення/100.

Так, строк прострочення за тілом кредиту за період з 06 грудня 2012 року по 06 грудня 2017 року становить 1 825 днів, розмір простроченої заборгованості складає 4 398 грн. 90 коп., розмір % ставки в день дорівнює 0, 367 %, а отже, сума заборгованості по відсоткам складає 29 462 грн. 73 коп., згідно розрахунку: 4 398 грн. 90 коп.* 0,367 % * 1825 днів прострочення /100.

Відповідно до ч.2 ст.11, ч.1 ст.15, ст.16 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву, згідно якої позов підтримав повністю, просить розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом опублікування оголошення на офіційном сайті судової влади України https://court.gov.ua/, про причини неявки в судове засідання заяв не надавав, у зв'язку з чим, на підставі ст. ст. 223, 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: розрахунок (а.с.4), анкета позичальника (а.с.5), Умови надання споживчого кредиту (а.с.6 - 9), відомості (а.с.11), банківська ліцензія (а.с.13), виписка (а.с.14), Статут (а.с.15).

Суд, керуючись вимогами ст. 77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами: анкету позичальника (а.с.5), витяг з умов надання споживчого кредиту (а.с.6 - 9), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме укладення кредитного договору, умови надання кредиту та порядок його погашення.

Суд вважає належними доказами: відомості (а.с.11), банківську ліцензію (а.с.13), виписку (а.с.14), статут (а.с.15), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме підстави здійснення позивачем діяльності щодо надання банківських послуг.

Суд вважає належним доказом: розрахунок (а.с.4), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме суму заборгованості за кредитним договором.

Суд, відповідно до ст. 78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Керуючись вимогами ст. 80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

16 липня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір № KRXRRX06010082 (заява позичальника), відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4 398 грн. 90 коп..

Відповідач особистим підписом в заяві підтвердив свою згоду про те, що він попередньо був ознайомлений та погодився з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були йому надані у письмовій формі, отримав повну інформацію про умови кредитування та підписана ним заява про отримання кредиту разом з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між банком та відповідачем кредитний договір.

Так, умовами Договору № KRXRRX06010082 визначено, що банк надає клієнту строковий кредит у сумі 4 398 грн. 89 коп., на строк 16 липня 2007 року по 15 липня 2008 року включно, в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати ( з 15 по 20 число кожного місяця), позичальник повинен надавати банку (щомісячний платіж) у сумі 461 грн. 72 коп., для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, процентів, комісії відповідно до Заяви та Умов.

При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 11% на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак позичальник взяті на себе зобов'язання за договором належним чином до сьогодні не виконав, у зв'язку з чим, розмір простроченої заборгованості ОСОБА_1 по кредиту перед ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 06 грудня 2017 року складає 4 398 грн. 90 коп..

В п.п. 3.2.2, 3.2.3, 3.2.9 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, до яких приєднався відповідач, підписуючи Договір (заяву) № KRXRRX06010082, визначено обов'язок позичальника здійснювати погашення кредиту у порядку та строки відповідно до заяви, сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до Заяви та п.п. 4.1., 4.2. даних Умов та Тарифів. Повністю повернути кредит до дати, зазначеної в Заяві. При непогашенні кредиту в строки, зазначені в Заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється відповідно до п. 4.2. Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.7. Умов, за користування кредитом у період з дати укладення договору до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки у розмірі, зазначеному у Заяві. При непогашенні кредиту в строки, установлені у Заяві й п. 3.2.2 Умов, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється згідно п. 4.2. Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

Згідно п. 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам сторони дійшли згоди, що терміни позовної давності по вимогам щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до п.5.5 Умов, з 06 грудня 2012 року по 06 рудня 2017 року сума заборгованості по нарахованим на прострочену заборгованість відсоткам складає 29 462 грн. 73 коп., згідно розрахунку: 4 398 грн. 90 коп.* 0,367 % * 1825 днів прострочення /100.

Вказані факти й обставини встановлені судом на підставі письмових доказів: розрахунку (а.с.4), анкети позичальника (а.с.5), Умов надання споживчого кредиту (а.с.6 - 9).

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений, передбачений ст. 1054 ЦК України, кредитний договір.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач за кредитним договором, укладеним з позивачем, має заборгованість по відсоткам за період з 06.12.2012 р. по 06.12.2017 р. у розмірі 29 462 грн. 73 коп., яку до даного часу не погасив.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню, а тому суд вважає, що позивач обґрунтовано, у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України звернувся за захистом своїх прав до суду.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 525, 526, 546, 549, 631, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 77, 78, 80, 133, 141, 206, 223, 228, 258-260, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, заборгованість по відсоткам договором № KRXRRX06010082 від 16.07.2007 року нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 06.12.2012 р. по 06.12.2017 р. у розмірі 29 462 грн. 73 коп..

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 13 вересня 2018 року.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов