Постанова № 76588510, 20.09.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/1249/18Головуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М. Провадження № 33/789/280/18 Доповідач - Ваврів І.З.Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Ваврів І.З.

розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2018 року, -

в с т а н о в и в:

Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Як визнав суд, ОСОБА_1 05.07.2018 року о 06 год. 00 хв. на 207 км автомобільної дороги Київ-Одеса Уманського району, в порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, керував автомобілем «MERCEDES BENZ», д.н.з. «НОМЕР_1» в стані алкогольного сп'яніння. Ступінь алкогольного сп'яніння вимірювалась приладом «Драгер» прилад ARAM 2291, принтер ARAM 5707 тест №4144, результат тесту 0,42 %.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2018 року та направити на новий судовий розгляд для надання ним доказів та пояснень в суді.

Вказує, що оскаржувана постанова не відповідає дійсності, оскільки він не був учасником дорожнього руху, що можуть підтвердити працівники заправки на трасі Київ-Одеса, відеозаписи з камер заправки, де було зафіксовано порушення працівниками поліції, а також показник з диска стенографа, наявного в автомобілі.

Також зазначає, що не мав змоги навести свої аргументи в суді, оскільки не був повідомлений про розгляд справи місцевим судом.

ОСОБА_1 повторно в судове засідання апеляційного суду не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, хоча належним чином повідомлявся, у відповідності до ч.5 ст.294 КУпАП, про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За наведених обставин, вважаю, що неявка в судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1, як особи, яка подала апеляційну скаргу скаргу, не перешкоджає розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.

Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.

Висновок суду про винуватість та кваліфікацію дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України доведений належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 106352 від 05.07.2018 року працівниками поліції, в присутності двох свідків, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 05.07.2018 року о 06 год. 00 хв. на 207 км автомобільної дороги Київ-Одеса Уманського району автомобілем «MERCEDES BENZ», д.н.з. «НОМЕР_1» в стані алкогольного сп'яніння.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП та складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а тому є належним та допустимим доказом по справі.

ОСОБА_1 підписав даний протокол про адміністративне правопорушення та власноручно у ньому зазначив, що "випив слабоалкогольний напій "Рево" після чого 05.07.2018 року о 6 год. 00 хв. керував автомобілем "Мерседес" по автодорозі Київ-Одеса 207 км та продув прилад Драгер, результат тесту 0,42 проміле".

Жодних інших пояснень, в тому числі і тих про які він вказує в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 надано не було.

Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння стверджується також актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результатом огляду на стан сп'яніння є позитивна проба 0, 42 %.

Вказаний акт також підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень.

Тому твердження апелянта про неправильну оцінку доказів по справі та відсутність в його діях складу правопорушення є безпідставними та необґрунтованими.

Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП однією з підстав адміністративної відповідальності за даною правовою нормою є керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи з аналізу досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КупАП є правильним.

Доводи апелянта про незаконність прийнятого місцевим судом рішення у зв'язку з розглядом справи без його участі вважаю безпідставними, оскільки він був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить його поштове повідомлення з відміткою про особисте вручення (а.с.6), клопотань про відкладення розгляду він не подавав, а наявні в розпорядженні суду матеріали справи давали можливість повно та всебічно дослідити обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Окрім того, ОСОБА_1, як особа, що притягнута до адміністративної відповідальності, у визначений законом термін скористався своїм правом на апеляційне оскарження, де йому надана можливість повністю використати весь обсяг прав, передбачених КУпАП щодо дослідження обставин справи для забезпечення всебічності, повноти й об'єктивності та вирішення її в точній відповідності із законом.

За таких обставин, приходжу до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно, з дотриманням вимог ст.251 КУпАП дослідив докази у справі та відповідно до ст.252 КУпАП дав їм належну правову оцінку.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог cт. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2018 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.З. Ваврів