Постанова № 76587808, 18.09.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м.Суми

Справа №592/8514/17

Номер провадження 22-ц/788/1423/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

сторони:

позивачі - Комунальна установа «Сумська міська клінічна лікарня №1», ОСОБА_1;

відповідачі - ОСОБА_1, Комунальна установа «Сумська міська клінічна лікарня №1», Сумська міська рада,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 червня 2018 року, ухвалене у складі судді Корольової Г.Ю., в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У серпні 2017 року Комунальна установа «Сумська міська клінічна лікарня №1» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Господарського суду Сумської області від 08 лютого 2011 року з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь комунальної установи стягнуто заборгованість по орендній платі в розмірі 30 811 грн. 93 коп., заборгованість за теплопостачання в розмірі 3 988 грн. 26 коп., заборгованість за експлуатаційними витратами в розмірі 5 859 грн. 10 коп., штрафні санкції в розмірі 4 412 грн. 71 коп., збитки в розмірі 21 753 грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 668 грн. 25 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп., в загальному розмірі 67 729 грн. 37 коп. У межах виконавчого провадження з примусового виконання даного судового рішення з ОСОБА_1 було стягнуто 13 215 грн. 49 коп. Відповідач відмовився виконувати судове рішення, в зв'язку з припиненням підприємницької діяльності, а виконавче провадження було закрито. Виходячи з того, що після припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, уточнивши свої вимоги (т. 1, а. с. 216-217) просили стягнути з ОСОБА_1 54 513 грн. 88 коп. заборгованості за рішенням Господарського суду Сумської області, 4 906 грн. 25 коп. - 3% річних від простроченої суми, 7 297 грн. 39 коп. - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 35 325 грн. 00 коп. - розмір індексації суми боргу, а всього на загальну суму 102 042 грн. 52 коп.

Будучи незгодним з первісним позовом, 19 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1», Сумської міської ради, в якому просить визнати незаконними дії головного лікаря КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» щодо невиконання умов п. 6.4, розділу 8 та п. 10.1 договору оренди №08/01 від 10 серпня 2000 року та порушення вимог чинного законодавства; стягнути з Сумської міської ради в особі КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 962772 грн. 11 коп. в подвійному розмірі на підставі ч. 2 ст. 230 ЦК України та завдану йому моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 серпня 2000 року між ФОП ОСОБА_1 та КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» укладено договір оренди №08/01 окремих спеціалізованих приміщень, площею 78,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, строком на десять років. Дані нежитлові приміщення перебували в непридатному для використання стані та потребували капітального ремонту. З дозволу орендодавця ним були здійснені поліпшення об'єкта оренди, які згідно до умов договору є його власністю. За угодою про поступку договору від 01 липня 2002 року він передав ФОП ОСОБА_2 права та обов'язки щодо сплати оренди та комунальних платежів. ФОП ОСОБА_2 в рахунок сплати орендної плати були передані КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» витрати на виконання ремонтних робіт в орендованих приміщеннях на загальну суму 119 787 грн. 85 коп. Згідно розрахунку орендна плата за перший місяць становила 93 грн. 361 коп., тобто розмір орендної плати за десять років становить 11 233 грн. 20 коп., а тому після закінчення дії договору оренди йому мало бути повернуто 108 554 грн. 65 коп. Окрім того, ним додатково було сплачено орендних платежів на загальну суму 46 970 грн. 76 коп. Однак, незважаючи на значну переплату, КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з нього неіснуючої заборгованості по орендній платі. Виходячи з того, що КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» не виконала взятих на себе зобов'язань за договором оренди, вартість поліпшень не відшкодовано, підлягає стягненню неустойка, завдані збитки та моральна шкода.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 червня 2018 року в задоволенні позову КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить судове рішення в частині вирішення його позову скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

У своїх доводах вказує на те, що судом при ухваленні рішення в оскаржуваній частині, не було взято до уваги обставини встановлені рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2012 року та постановою слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області про закриття кримінального провадження, а саме щодо вартості переданих КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» покращень орендованого майна, невиконання установою умов договору оренди, вчинення головним лікарем умисних дії невиконання пунктів 8.8, 8.9 даного договору. Зазначає, що КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1», ввівши його в оману, стягнула орендну плату в подвійному розмірі: в натуральній та грошовій формі. Вважає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні його клопотань про витребування доказів та про допит в якості свідка прокурора місцевої прокуратури у м. Суми.

КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на порушення судом норм процесуального права при ухваленні рішення в частині вирішення первісного позову. Вважає, що позов про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу заявлений в межах строків позовної давності. Просить, в цій частині рішення скасувати та ухвалити нове яким позовні вимоги установи задовольнити, а в частині вирішення зустрічного позову залишити без змін.

Рішення суду в частині вирішення позову КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу сторонами не оскаржується та відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який підтримує апеляційну скаргу, представників: КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» Литвяк Я.В., Сумської міської ради Ромась І.М., які заперечують проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 10 серпня 2000 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Першою міською лікарнею, правонаступником якої є КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1», укладено договір оренди №08/01 (т. 1, а. с. 48-49), відповідно до умов якого ПП ОСОБА_1 отримав у тимчасове володіння частину споруди і окремі спеціалізовані приміщення, загальною площею 94,9 кв.м., що складається із трьох кімнат, коридор, туалет, які розташовані у першому ортопедичному відділенні, а також частину холу, яка знаходиться на першому поверсі поліклінічного відділення. Термін оренди складає 10 років з моменту прийняття об'єкта, що орендується. Мета оренди надання консультативно-інформаційних та медичних послуг населенню.

Згідно з актом приймання приміщень першого ортопедичного відділення Центральної міської лікарні за адресою: АДРЕСА_1, від 15 жовтня 2000 року, при передачі майна в оренду, сторони дійшли до висновку, що в зв'язку з непридатністю до подальшої експлуатації, необхідно здійснити капітальний ремонт всіх переданих приміщень з повною заміною дерев'яних, фаянсових виробів та металевих труб (т. 1, а. с. 50).

01 липня 2002 року між ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 укладено угоду про уступку договору, за яким ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 свої права та обов'язки по договору оренди №08/01 від 10 серпня 2000 року та остання стає стороною цього договору (т. 1, а. с. 54). За даною угодою ОСОБА_2 були передані всі права на покращення орендованого майна здійснені ПП ОСОБА_1 та зобов'язання по орендній платі та комунальним платежам.

Того ж дня між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було підписано акт прийому-передачі основних засобів - покращених орендованих приміщень за договором оренди №08/01 від 10 серпня 2000 року, за яким вони визначили, що вартість робіт та матеріалів складає 111 866 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 167).

Угодою №23 про зміну і доповнення договору №08/01 від 10 серпня 2002 року, укладеною 02 липня 2002 року між КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» та ПП ОСОБА_2 в зв'язку з заміною сторони договору та необхідності привести договір у відповідності до чинного законодавства, виклали умови договору в новій редакції (т. 1, а. с. 164-165). Зокрема, виключили ст. 8 та передбачили, що можливість відшкодування вартості зроблених орендарем невідокремлюваних покращень орендованого майна узгоджується додатковою угодою.

Додатком №2 «Доповнення та зміни до договору оренди №08/01 від 10 серпня 2000 року», підписаним між КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» та ПП ОСОБА_1 01 липня 2007 року, на підставі листа ПП ОСОБА_2 від 30 грудня 2004 року, яка повідомила про відмову визнавати себе стороною по договору від 10 серпня 2000 року №08/01, сторони дійшли згоди, що з 01 липня 2007 року стороною по договору оренди з відповідними змінами та доповненнями від 01 липня 2007 року додатки №1, 2 та 3 вважається ПП ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 55).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 14 грудня 2010 року зобов'язано ПП ОСОБА_1 звільнити орендоване по договору оренди №08/01 від 10 серпня 2000 року зі змінами від 02 липня 2002 року та від 01 липня 2007 року нежитлове приміщення, площею 78,1 кв.м., що розташоване в КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1». Дане рішення ПП ОСОБА_1 було виконано 09 листопада 2011 року.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 08 лютого 2011 року, з ФОП ОСОБА_1 на користь КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» стягнута заборгованість по орендній платі в розмірі 30 811 грн. 93 коп., заборгованість за теплопостачання в розмірі 3 988 грн. 26 коп., заборгованість за експлуатаційними витратами в розмірі 5 859 грн. 10 коп., штрафні санкції в розмірі 4 412 грн. 71 коп., збитки в розмірі 21 753 грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 668 грн. 25 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп., в загальному розмірі 67 729 грн. 37 коп. (т. 1, а. с. 6-10).

Згідно листа Ковпаківського відділу ДВС Сумського міського управління юстиції від 19 лютого 2016 року, при проведенні виконавчих дій із ОСОБА_1 на користь КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» перераховано частково боргу в розмірі 13 215 грн. 49 коп. (т. 1, а. с. 11).

22 липня 2014 року фізичною особо-підприємцем ОСОБА_1 припинено здійснення підприємницької діяльності (т. 1, а. с. 11-14).

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом статті 778 ЦК України та статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Аналогічне положення було закріплено в ч. 1 ст. 272 ЦК України (в редакції, яка діяла до 01 січня 2004 року).

Пунктом 8.8 договору оренди №08/01 від 10 серпня 2000 року було передбачено, що здійснені орендарем поліпшення об'єкта що орендуються (ремонт, перебудови, добудови та його перепланування) є власністю орендаря і за письмовою згодою сторін можуть бути переданий орендодавцю. Після закінчення терміну дії договору орендарю відшкодовується вартість цих покращень згідно розрахунку у триденний термін або за взаємною згодою зараховується як орендна плата.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» його права на отримання відшкодування вартості здійснених ним покращень орендованого нерухомого майна, виходячи з наступного.

Як уже зазначалось, ОСОБА_1 права на здійснені покращення орендованого майна були передані ПП ОСОБА_2 за угодою про поступку договору від 01 липня 2002 року. Даний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, а тому відповідно до статті 204 ЦК України він є правомірним.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 14 лютого 2007 року в задоволенні позовних вимог ПП ОСОБА_1 до КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1», ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним п. 1 та ч. 2 п. 2 угоди від 01 липня 2002 року про уступку договору оренди №08/01 від 10 серпня 2000 року відмовлено.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що за актом, складеним орендарем ПП ОСОБА_2 з орендодавцем КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» 10 липня 2002 року, ОСОБА_2 в рахунок орендної плати нарахованої за період з 10 серпня 2000 року по 30 липня 2002 року передала орендодавцю витрати на виконання ремонтних робіт в орендованих приміщеннях на суму 7 921 грн. 85 коп. Крім того, ПП ОСОБА_2 30 грудня 2004 року звернулась до КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» із заявою, в якій просила прийняти витрати, вкладені в поліпшення, виконані в орендованих приміщеннях в якості оплати орендної плати з 02 липня 2002 року по 31 грудня 2004 року.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81 та ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, встановлені рішенням суду у Господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у Господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2012 року, яке ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 05 квітня 2012 року залишено без змін, у задоволенні позову ОСОБА_5 до КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» про визнання незаконними дії головного лікаря та відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна та неустойки відмовлено за їх безпідставністю.

Судом при ухваленні вказаного рішення встановлено, що згода КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» на реконструкцію переданого в оренду майна не була втілена у документальну форму, а лише на зверненні орендаря ПП ОСОБА_1 від 15 жовтня 2000 року з проханням провести реконструкцію та капітальних ремонт орендованих приміщень головним лікарем було накладено резолюцію про те, що він не заперечує проти реконструкції, загальна вартість необхідних покращень сторонами договору не узгоджувалась. На виконання умов договору оренди, стороною по договору орендарем ФОП ОСОБА_2, двічі в рахунок орендної плати передавались орендодавцю витрати на виконання ремонтних робіт в орендованих приміщеннях. Будь-яких інших додаткових угод щодо можливості відшкодування вартості зроблених орендарем невідокремлюваних поліпшень орендованого майна між сторонами договору не укладалось, а також не існує між сторонами письмової згоди на передачу орендодавцю здійснюваних покращень об'єкта, що орендується.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того що ОСОБА_5 не доведено, що на момент укладення договору №09/01 від 02 вересня 2004 року та 02/01 від 03 лютого 2011 року про передачу майнових прав, ФОП ОСОБА_1 мав право на всі покращення орендованої частини приміщень і міг передати належне йому право вимоги на одержання відшкодування за здійснені ним поліпшення орендованого майна іншій особі.

З викладеного вбачається, що позивачем всі права на внесені ним до 01 липня 2002 року поліпшення в орендовані нежитлові приміщенні, були передані ФОП ОСОБА_2, яка самостійно розпорядилась ними, а саме передала орендодавцю в рахунок погашення заборгованості за договором оренди, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правих підстав для відшкодування їх позивачу. Будь-яких доказів на підтвердження внесення поліпшень до орендованого майна після поновлення договірних відносин з КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» - 01 липня 2007 року, позивачем суду не надано.

Обставини встановлені постановою слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області про закриття кримінального провадження від 07 квітня 2018 року не мають для суду преюдиційного значення.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 137 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), клопотання про витребування доказів мало бути подане до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі. Окрім того, відмова в задоволенні клопотання про витребування доказів не призвела до неправильного вирішення спору.

Прокурор місцевої прокуратури у м. Суми, під процесуальним керівництвом якого було проведено досудове розслідування кримінального провадження №1201400440006020, не був свідком ні укладення договору оренди між КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» та ПП ОСОБА_1, ні проведення ним поліпшення орендованих приміщень, які мали місце до 01 липня 2002 року. Більш того ОСОБА_1 взагалі не обґрунтовано які саме обставини могли бути встановлені під час його допиту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення в оскаржуваній частині. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 червня 2018 року в даній справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2018 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.Ю. Кононенко

С.Г.Хвостик