Рішення № 76586821, 20.09.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1380/18

Номер провадження 2/573/482/18

РІШЕННЯ

іменем України

20 вересня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: Білопільська районна державна нотаріальна контора Сумської області, про продовження строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області про продовження строку для прийняття спадщини. Вимоги мотивовані тим, що в с. Старі Вирки Білопільського району Сумської області 05 вересня 1999 року померла баба по лінії батька – ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, в тому числі на земельну частку (пай), розміром 4,59 в умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебувала у колективній власності САПТЗТ «Сейм», розташованої на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області, що належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 004019, виданого 28 березня 1996 року на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 27 березня 1996 року № 97. За життя баба ОСОБА_2 заповітного розпорядження не складала та до дня смерті проживала разом із своїм чоловіком – ОСОБА_3, який помер 13 вересня 1999 року. Після смерті баби, її чоловік ОСОБА_3 фактично прийняв її спадщину. При житті ОСОБА_3 не встиг оформити спадкові права і заповітного розпорядження також не складав. Після смерті останнього відкрилась спадщина на вищевказану земельну частку (пай), яку він фактично прийняв після смерті дружини ОСОБА_2 Раніше, 28 вересня 1991 року помер її батько – ОСОБА_4, тобто син спадкодавця. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 не має. На даний час спадщина ніким не успадкована. Маючи намір прийняти спадщину після смерті діда, позивач звернулась до приватного нотаріуса, але в оформленні спадщини їй було відмовлено у зв’язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Внаслідок складних сімейних обставин, скрутного фінансового становища, позивачем був пропущений з поважних причин встановлений законом строк для прийняття спадщини. Посилаючись на вище викладені обставини, позивач не може реалізувати своє право на спадщину за законом та просить продовжити на три місяці строк для прийняття спадщини за законом після смерті діда – ОСОБА_3, який помер 13 вересня 1999 року.

Ухвалою від 17 серпня 2018 року цивільну справу призначено до підготовчого засідання за вказаним вище позовом.

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, її представник за дорученням ОСОБА_6 надав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність (а. с. 35 ).

Представник відповідача – Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області в підготовче засідання не з’явився. Сільський голова письмовою заявою повідомив, що позов підтримує у повному обсязі, заперечень проти позову не має, просить розглянути справу без участі представника сільської ради (а. с. 33 ).

Представник третьої особи – Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області у підготовче засідання також не з’явився. Нотаріус надіслала письмову заяву про розгляд справи без її участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а. с. 34 ).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Як роз'яснено у п. п. 1, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» положення ст. 1272 ЦК України 2003 року, ч. 3 якої визначено право спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, застосовується лише до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності ЦК України 2003 року - 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року.

Таким чином, спірні відносини регулюються нормами ЦК УРСР.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ч. 1 ст. 524 та ст. 525 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим – день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР).

Строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 549 ЦК УРСР, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними (ч. 1 ст. 550 ЦК УРСР).

Судом встановлено, що батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІ-БП № 301248 (а. с. 10).

28 вересня 1991 року в м. Ворожба Білопільського району Сумської області помер ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-БП № 296516 (а. с. 11).

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, виданого 09 грудня 2017 року вбачається, що батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 12).

ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Гражевська) ОСОБА_7 уклали шлюб 14 листопада 1947 року, номер актового запису 32, що стверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя (а. с. 15).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-БП № 296517 ОСОБА_2 померла 05 вересня 1999 року в с. Старі Вирки Білопільського району Сумської області (а. с. 16).

Зі змісту довідки відділу Держгеокадастру у Білопільському районі Сумської області від 28 грудня 2017 року за № 605/162-17 вбачається, що ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай), розміром 4,59 умовних кадастрових гектарах на території Нововирківської сільської ради, САПТЗТ «Сейм» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 004019 від 28 березня 1996 року, виданого згідно розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 27 березня 1996 року № 97 та відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), сертифікат виданий на руки (а. с. 18).

За даними довідки Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області від 02 січня 2018 року за № 01 ОСОБА_2, яка померла 05 вересня 1999 року постійно і на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3. На протязі 6-ти місяців до дня смерті з нею постійно, в одному домоволодінні, проживав та був зареєстрований її чоловік – ОСОБА_3, який фактично прийняв спадщину своєї дружини, вступив в управління спадковим майном, розпорядився предметами домашнього вжитку та особистими речами померлої, але юридично не оформив. Заповіту від імені померлої виконкомом сільської ради не посвідчувався (а. с. 17).

13 вересня 1999 року в с. Старі Вирки Білопільського району помер ОСОБА_3, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-БП № 296581 (а. с. 13).

Згідно довідки Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області від 02 січня 2018 року за № 02 ОСОБА_3, який помер 13 вересня 1999 року постійно та на день смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_3. Заповіт від імені померлого виконкомом сільської ради не посвідчувався (а. с. 14).

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Зі змісту письмового роз’яснення, виданого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_8 від 28 березня 2018 року № 477/01-16 вбачається, що оформлення спадщини після ОСОБА_3, який помер 13 вересня 1999 року, не вдається можливим у зв’язку з пропущеним строком для подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 19).

У відповідності до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області від 05 вересня 2018 року № 53182119, спадкова справа після ОСОБА_3, який помер 13 вересня 1999 року, не заводилась, будь-яка інформація у спадковому реєстрі відсутня (а. с.35 ).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивач має право на спадщину після діда ОСОБА_3 за законом, однак вона не може реалізувати його у зв’язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини, отже право останньої підлягає захисту в судовому порядку.

Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

У відповідності до роз’яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після спадкодавця у зв’язку із тим, що на її утриманні знаходиться неповнолітня донька Ангеліна, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка продовжує навчатись у навчальному закладі, скрутним фінансовим становищем та складними сімейними обставинами (а. с. 20-23).

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, враховуючи наведені вище норми закону, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про продовження строку для прийняття спадщини підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 524, 534, 549, 550 ЦК УРСР 1960 року, п. п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, п. 1, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (НОМЕР_1, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області (місце знаходження: с. Нові Вирки, вул. Молодіжна, буд 7 Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ: 04390877), третя особа: Білопільська районна нотаріальна контора (місце знаходження: м. Білопілля, вул. Торгова площа, буд. 27 Сумської області, ЄДРПОУ: 05900251), про продовження строку для прийняття спадщини, задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 13 вересня 1999 року, на три місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя