Рішення № 76583640, 18.09.2018, Болградський районний суд Одеської області

18.09.2018

Справа № 497/1039/18

Провадження № 2/497/559/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Раца В.А.

секретаря – Божевої І.Д.

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності, –

ВСТАНОВИВ:

15.06.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району та уточнивши свої позовні вимоги просить визнати за ним право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: вул.Шевченка, 137, с.Кубей Болградського району, Одеської області, як за членом колгоспного двору. При цьому позивач посилається на те, що цей житловий будинок станом на 14 квітня 1991 року відносився до типу колгоспного двору, він – позивач та померлі ОСОБА_3, ОСОБА_4, входили до його складу та придбали кожний право власності на 1/3 частку цього будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому. Але рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно йому – позивачу відмовлено в проведенні реєстрації права власності на його частку будинку через відсутність правовстановлюючого документу на будинок. Окрім, цього позивач просить визнати за ним право власності на 1/6 частку цього ж житлового будинку після смерті матері ОСОБА_3, померлої 17 лютого 1999 року та на 1/2 частку після смерті брата ОСОБА_4, померлого 12 вересня 2006 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті матері і брата, та звернувся до приватного нотаріуса з метою оформлення спадщини, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний вище житловий будинок (його частку), тому він вимушений звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 14 квітня 1991 року житловий будинок, розташований за адресою: с.Кубей Болградського району Одеської області, вул. Шевченка, 137, належав до типу колгоспного двору та до його складу входили члени цього двору: ОСОБА_3 (померла 17 лютого 1999 року), ОСОБА_4 (помер 12 вересня 2006 року) та позивач по справі – ОСОБА_1. На підставі ст.123 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла станом на 14 квітня 1991 року, кожен член колгоспного двору придбав право власності на майно цього колгоспного двору в рівних частках, тобто по 1/3 частки будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами. Це підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Болградського району № 1330 від 14 травня 2018 року, яка видана на підставі записів у погосподарській книзі (а.с.9).

Відповідно до абз.2 п.6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила чинність в 1996 році, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння , що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. У сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних будинків) станом на 1991 рік здійснювалось шляхом внесення відповідного запису у погосподарській книзі сільської ради та відкриття особового рахунку на ім’я власника.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року зі змінами та доповненнями , державна реєстрація прав є обов’язковою. В ч.4 ст.3 цього ж Закону визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно із абз. 3 частини 3 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав власності , з подальшою видачею свідоцтва про право власності на об’єкти ( індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, щодо яких раніше не здійснювалась державна реєстрація прав власності для осіб, за якими закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад, здійснюється на підставі поданої заяви та виписки із зазначених книг, наданої виконавчим органом сільської ради ( у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою, а також інших документів, визначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 41206727 від 22.05.2018 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок через відсутність у нього правовстановлюючого документу на цей будинок.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 225374 від 03.08.2000 року, виданого повторно відділом реєстрації актів громадянського стану Болградського районного управління юстиції, ОСОБА_3, померла 17.02.1999 року, а/з №21 від 18.02.1999 року (а.с.7).

Спадщину після її смерті прийняли сини ОСОБА_1, позивач по справі, та ОСОБА_4, фактичним вступом в управління або володіння спадковим майном, відповідно до ст.549 ЦК Української РСР, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Болградського району № 1330 від 14 травня 2018 року (а.с.9), свідоцтвами про народження серії V-УР № 0757425 від 22.10.1964 року, а/з №79 та серії І-МР № 446189 від 24.06.1969 року, а/з №845 (а.с.8), тобто кожний спадкоємець успадкував по 1/6 частки, а також інформаційною довідкою зі спадкового реєстру № 52441104 від 27.06.2018 року, сформованою приватним нотаріусом ОСОБА_5, з якої вбачається що інформація щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_3 відсутня.

Не оформивши спадщину належним чином, 12.09.2006 року помер ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 068493 від 13.09.2006 року, виданого Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, а/з № 81 (а.с.6).

Позивач по справі ОСОБА_1 являється братом спадкодавця, що підтверджено свідоцтвами про народження серії V-УР № 0757425 від 22.10.1964 року, а/з №79 та серії І-МР № 446189 від 24.06.1969 року, а/з №845 (а.с.8), з яких вбачається, що матерю обох є ОСОБА_3, тобто відповідно до ст. 1261 ЦК він позивач являється спадкоємцем за законом другої черги, який прийняв спадщину фактом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до ст. 1268 ч.3 ЦК України, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області № 1288 від 08.05.2018 року (а.с.10).

Постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу ОСОБА_5 №468/02-31 від 18.05.2018 року, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу, якій підтверджував би належність частки будинку спадкодавцеві (а.с.20).

Інших спадкоємців не має, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області № 1288 від 08.05.2018 року (а.с.10), відповідно до якої на день смерті ОСОБА_4 з ним в одному будинку проживав та був зареєстрований брат ОСОБА_1 та матеріалами спадкової справи №84/2018, заведеною приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу ОСОБА_5, відповідно до яких із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 звернувся тільки брат ОСОБА_1, позивач по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов, судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.549 ЦК Української РСР, ст. 328,392,1262,1268 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 200, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 17 лютого 1999 року, право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Шевченка, 137 в с.Кубей Болградського району Одеської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, в порядку спадкування, після смерті брата ОСОБА_4, який помер 12 вересня 2006 року, право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Шевченка, 137 в с.Кубей Болградського району Одеської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Шевченка, 137 в с.Кубей Болградського району Одеської області, як за членом колгоспного двору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца