Вирок № 76583338, 14.09.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1579/18

Провадження № 1-кп/362/266/18

В И Р О К

І М Е Н ЕН М У К Р А Ї Н И

14.09.2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Кострубіцької Т.М.,

прокурора - Виродова А.Ю.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого - Чернобай Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василькова Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018110000000045 від 22.01.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Рокитне, Київської обл., українця, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні малолітнью дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого заступником начальника охорони (за сумісництвом водій) ПрАТ «Блакитна Нива», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

22.01.2018 р. близько 10 год. 00 хв. водій ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «Mitsubishi Pajero Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись по 43км+500м автодороги «Київ-Одеса» в напрямку м. Києва із швидкістю близько 80 км/год., в умовах ожеледиці, порушуючи вимоги п. 2.3б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р. та введених в дію з 01.01.2002 р. (далі - Правила дорожнього руху), відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відволікся від керування транспортним засобом, у зв'язку із чим при виявленні на правому узбіччі по ходу руху, порушуючи вимоги п. 3.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Наближаючись до нерухомого транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом (або без увімкненого спеціального звукового сигналу), що стоїть на узбіччі (біля проїзної частини) або на проїзній частині, водій повинен знизити швидкість до 40 км/год та в разі подання регулювальником відповідного сигналу зупинитися. Продовжувати рух можна лише з дозволу регулювальника» виявивши на правому узбіччі нерухомий транспортний засіб із увімкненим проблисковим маячком синього кольору продовжив рух не зменшуючи швидкості, після цього в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним» не врахував дорожні умови, а саме ожеледицю, при виявленні попереду себе транспортного засобу, який рухається попутно і виїжджає з правого узбіччя на проїзну частину, застосував гальмування та втратив керування транспортним засобом, після чого некерованим транспортним засобом виїхав на праве узбіччя, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №026 від 23.01.2018 р., встановлено, що на трупі ОСОБА_5 знайдені наступні тілесні ушкодження: розрив дуги аорти, розрив правої сонної артерії, крововиливи у плевральні порожнини, переломи 7-11 ребер справа, перелом 6-го грудного хребця з пошкодженням спинного мозку, розрив правої долі печінки, забій правої нирки, перелом обох кісток правої гомілки, садна на тілі.

Смерть ОСОБА_5 настала від вищеописаної сполучної травми тіла. Між травмою та смертю прямий причинний зв'язок. Вказана травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли виникнути в строк та при обставинах вказаних в постанові.

Грубе порушення водієм автомобіля «Mitsubishi Pajero Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 вимог пунктів 2.3б), 3.5, та 12.1 Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_5

Таким чином, грубе порушення водієм автомобіля «Mitsubishi Pajero Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 вимог пунктів 2.3б), 3.5 та 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р. та введених в дію з 01.01.2002 р., перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_5

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю та показав, що о 09 год. 00 хв. 22.01.2018 р. він виїхав на своєму автомобілі «Mitsubishi Pajero Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_1 з смт. Рокитне Київської області в м. Київ, і в районі м. Біла Церква він виїхав на «Одеську» трасу та продовжив по ній рух в напрямку м.Київ. Погода була морозна, сніжна, він їхав в с. Митниця Васильківського р-ну Київської області зі швидкістю 80 км/год. Дорога була запорошена і автомобілі рухались по середині дороги. Було дві полоси. Проїхавши затяжний поворот в с. Митниця, він побачив поліцейський автомобіль, а трішки подалі стояв автомобіль «Газель» в лівій полосі. На узбіччі праворуч також стояли автомобілі і один з них рухався по узбіччю. Він побачив, що цей автомобіль потихеньку перестроюється і виїжджає на дорогу. Він пригальмував, його автомобіль почало "заносити", задню частину в праву сторону. Потім він повністю натиснув на гальмо і задню частину його автомобіля почало "заносити" ліворуч. Юзом його витягло на узбіччя. Коли він був на узбіччі, то почув звук удару і побачив загиблого перед капотом. Коли його викинуло в кювет, він вискочив з автомобіля, побачив загиблого ОСОБА_5 і почав кричати про допомогу, оскільки там були працівники поліції і вони з працівникми поліції, які прибігли, почали надавати першу медичну допомогу. Працівник поліції викликав швидку допомогу і до приїзду швидкої вони всі постійно надавали ОСОБА_5 швидку медичну допомогу. Приїхала швидка допомога, проте нічим вже не змогли допомогти. Потім приїхали працівники слідчо-оперативної групи і його забрали до лікарні для проведення аналізів. Він був тверезий. На наступний день він звернувся до потерпілої сторони, вибачався, каявся, пропонував матеріальну допомогу. З 2012 р. у нього водійський стаж, має посвідчення водія. Один раз притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил паркування. Завдану матеріальну шкоду відшкодував добровільно повністю. У вчиненому кримінальному правопорушенні щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 22.01.2018 р. в понеділок вона провела чоловіка на роботу в 07-20 год. і близько 10-40 год. до неї приїхала тітка і повідомила, що її чоловік загинув в ДТП. Їй відомо, що чоловік їхав в м. Біла Церква Київської області з м. Києва у відрядження з колегою в автомобілі. Їм в телефонному режимі повідомили, що їх директор потрапив в ДТП. Вони заїхали на місце ДТП, щоб оцінити пошкодження і допомогти директору. Підїхавши до патрульного автомобіля поліції, колега висадив чоловіка, а сам проїхав далі на узбіччя, припаркував автомобіль, чоловік вийшов і йшов до директора, проте стався наїзд. Його відкинуло десь на 10-15 метрів. Далі приїхала швидка допомога і встановила факт смерті. На той момент вона перебувала на утриманні чоловіка, десь 5 років. На даний час її влаштували на роботу. Має на утриманні малолітніх дітей 2012 р.н. та 2014 р.н. Вони зустрічались з обвинуваченим один раз. Відшкодовані кошти отримала зараз. Вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Заяву про відмову від цивільного позову підтримала, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 не має.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

Визнаючи винним обвинуваченого ОСОБА_3 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до тяжких злочинів, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: відповідно до вимоги ІП Васильківського ВП ГУНП ву Київській області ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2

Судом, відповідно до ст. 66 КК України, обставини, пом'якшуючі відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи позитивну характеристику на обвинуваченого ОСОБА_3 за місцем його проживання, те, що він раніше не судимий, щире каяття, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, думку потерпілої ОСОБА_1 з приводу покарання, яка просила призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 не пов'язане з позбавленням волі, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки вчинений обвинуваченим ОСОБА_3 злочин відбувся, коли останній не перебував в стані алкогольного сп'яніння, але із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого ще можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому призначене покарання ОСОБА_3 буде відповідати його особі і вчиненому ним кримінальному правопорушенню.

Провадження у заявленому цивільному позові потерпілої ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на підставі ст. 206 та п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає до закриття, в зв'язку з відмовою потерпілої від цивільного позову (а.с. 48).

Судові витрати за проведення в КНДЕКЦ судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Транспортно-трасологічні дослідження» (висновок №12-1/230 від 01.03.2017 р.) в розмірі 858,00 грн.; інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортних засобів» (висновок №12-1/231 від 19.03.2018 р.0 в розмірі 1430,00 грн.; інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди» (висновок №12-1/673 від 23.03.2018 р.) в розмірі 2574,00 грн., а всього: 4862,00 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався та в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання, а тому суд при постановленні вироку не застосовує до ОСОБА_3 запобіжного заходу.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення прав керування транспортними засобами.

Застосувати до призначеного покарання ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_3 відраховувати з дня постановлення вироку.

Провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - закрити, роз'яснивши наслідки, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави Україна витрати за проведення в КНДЕКЦ судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Транспортно-трасологічні дослідження» (висновок №12-1/230 від 01.03.2017 р.) в розмірі 858,00 грн.; інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортних засобів» (висновок №12-1/231 від 19.03.2018 р. в розмірі 1430,00 грн.; інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди» (висновок №12-1/673 від 23.03.2018 р.) в розмірі 2574,00 грн., а всього: 4862,00 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Кравченко Л.М.