Постанова № 76582197, 13.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/856/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

13 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Бардецької Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року (повний текст рішення складено 15.06.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання призначити та виплатити пенсію,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року представник позивача, ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправною бездіяльність Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови у призначенні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії в зв'язку із втратою годувальника; зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_4 пенсію в зв'язку із втратою годувальника та виплачувати до досягнення 18 річчя та виплатити заборгованість.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 15 червня 2018 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області №327 від 03.05.2018 щодо відмови у призначенні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії в зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_5, зобов'язав Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити та виплатити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію в зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_5 з дня наступного після його смерті. Судове рішення мотивоване тим, що зважаючи на те, що на день смерті ОСОБА_5 вже призначено вказаний вид пенсії по 3 групі інвалідності, малолітній син ОСОБА_4 мав право на отримання пенсії в зв'язку із втратою годувальника.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги відповідач зазначає, що відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. Відповідач також зазначає, що ОСОБА_5 отримував соціальну допомогу в Управлінні соціальної та молодіжної політики та не мав права на пенсію по інвалідності, що не дає права його сину ОСОБА_4 на отримання пенсії по втраті годувальника.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.02.2018 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернулась із заявою до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про призначення пенсії в зв'язку із втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, в заяві відзначено, що на утриманні у неї є малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

08.02.2018 Гайсинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області винесено рішення №160, яким ОСОБА_2 у призначенні пенсії по втраті годувальника відмовлено пояснюючи з тим, що відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. Годувальнику, ОСОБА_5 на день смерті виповнилось 34 роки, тобто відповідно до ст. 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стаж який необхідний для призначення пенсії по інвалідності (втраті годувальника) становить 6 років. Згідно наданих документів у померлого наявний стаж складає 2 роки 8 місяців 15 днів, отже право для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відсутнє.

В ході підготовчого провадження з'ясовано, що ОСОБА_2 27.04.2018 звернулась до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника на неповнолітню дитину до 18 років ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

03.05.2018 Гайсинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області винесено рішення №327, яким ОСОБА_2 у призначенні пенсії по втраті годувальника відмовлено мотивуючи тим, що відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. Годувальнику, ОСОБА_5 на день смерті виповнилось 34 роки, тобто відповідно до ст. 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стаж який необхідний для призначення пенсії по інвалідності (втраті годувальника) становить 6 років. Згідно наданих документів у ОСОБА_5 наявний стаж складає 2 роки 8 місяців 15 днів, отже право для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відсутній.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями абз. 22 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як пенсії розуміють щомісячні регулярні пенсійні грошові виплати, які отримують фізичні особи (або члени сім'ї) від держави та спеціальних фондів після досягнення пенсійного віку, в разі інвалідності чи втрати годувальника.

За змістом положень ст. 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для інвалідів ІІ та ІІІ групи від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Згідно частини 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім'ї вважаються: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Відповідно до частини 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Пунктом 3 частини першої цієї статті встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер у віці 34 роки, ІНФОРМАЦІЯ_3 року. На утриманні померлого годувальника перебував малолітній син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 21.02.2017р.)

Відповідно до положень Сімейного кодексу України ОСОБА_2 та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 звернулась до Гайсинського об'єднаного управління ПФУ Вінницької області про призначення пенсії по втраті годувальника. Однак, в зв'язку із відсутністю у померлого годувальника страхового стажу позивачу відмовлено у призначенні вказаної пенсії.

Також, згідно із матеріалів справи встановлено, що 22.04.2003 року між роботодавцем - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено трудовий договір, який зареєстрований в Гайсинському районному центрі зайнятості за №276 від 22.04.2003 року, про що свідчить довідка Гайсинського районного центру зайнятості від 03.07.2003р. Вказаний договір було додано позивачем до заяви про призначення пенсії по втраті годувальника, про що відзначено в оскаржуваному рішенні.

Тобто, зі змісту оскаржуваного рішення відповідачем не заперечується те, що в годувальника був наявний страховий стаж 2 роки 8 місяців 15 днів.

А тому, ОСОБА_5, 1982 р.н., в зв'язку із досягненням 25 років 26.09.2007 року було видано пенсійне посвідчення №3031021690 про те, що йому призначено пенсію по інвалідності 3 групи з дитинства. Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4, термін дії його - довічно, та відповідно до довідки Акту огляду МСЕК, серії 1-18 АВ №218851, у графі дата чергового переогляду вказано безтерміново.

Отже, відповідно до наведених норм законодавства та матеріалів справи, страховий стаж ОСОБА_5 - померлого годувальника був достатнім для призначення пенсії по інвалідності. При цьому, пенсія померлому була уже призначена у 2007, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на те, що на день смерті ОСОБА_5 вже призначено вказаний вид пенсії по 3 групі інвалідності, малолітній син ОСОБА_4 мав право на отримання пенсії в зв'язку із втратою годувальника.

Також, зазначені обставини, були достатніми для визнання судом першої інстанції безпідставною відмову Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області у призначенні малолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії в зв'язку із втратою годувальника.

Відтак, рішення №327 від 03.05.2018 правомірно визнано судом протиправним та таким, що підлягало скасуванню, а права малолітнього підлягали судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_4 пенсію в зв'язку із втратою годувальника з дня наступного смерті годувальника, що відповідає приписам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Доводи апеляційної що ОСОБА_5 не мав права на пенсію по інвалідності, що також не дає права його сину ОСОБА_4 на отримання пенсії по втраті годувальника не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими доказами та висновками суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку та обґрунтував висновки з приводу звернення відповідача не в інтересах малолітнього, а особисто від свого імені, вимоги про виплату пенсії до досягнення ОСОБА_4 вісімнадцяти років та щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, а тому вони не підлягають додатковій перевірці.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20 вересня 2018 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.