Постанова № 76582056, 20.09.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 328/1553/18 Головуючий у 1 інстанції: Герасименко С.Г. провадження № 22-ц/778/3161/18 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Крилової О.В.

Полякова О.З.

при секретарі: Ващенко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2018 року про відмову у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_3 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди завданої бездіяльністю та незаконними діями суддів,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом до суддів Гавілей М.М., Петренко Л.В., Андрущенка О.Ю. та до держави України в особі Державної казначейської служби України про визнання дій суддів протиправними, незаконними та такими, що порушують право позивача на незалежний, неупереджений, справедливий суд, та стягнення завданої цими діями матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2018 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до суддів Токмацького районного суду Запорізької області Гавілей М.М., Петренко Л.В., Андрущенка О.Ю., держави України в особі Державної казначейської служби України про визнання дій суддів протиправними, незаконними та такими, що порушують право позивача на незалежний, неупереджений, справедливий суд та стягнення завданої цими діями матеріальної та моральної шкоди, в частині вимог заявлених до суддів Токмацького районного суду Запорізької області було відмовлено.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2018 року заяву ОСОБА_3 в частині позовних вимог до держави України в особі Державної казначейської служби України залишено без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

13 липня 2018 року позивач подав виправлену позовну заяву.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2018 року

відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за виправленою позовною заявою ОСОБА_3, суддя виходив із того, що вимога про відшкодування шкоди заявлена ним одночасно з вимогою про визнання дій (бездіяльності) суддів Токмацького районного суду Запорізької області протиправними, що вказує на наявність публічно-правового спору, який належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Проте, вказані висновки колегія вважає помилковими з огляду на наступне.

За приписами статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).

Між тим, матеріальна чи моральна шкода спричинена внаслідок неправомірних, на думку заявників, дій суддів та/чи суду має свою специфіку, про яку зазначається в постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів».

Так, в цій постанові судам роз'яснено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7, 9 частини 1 статті 3, статті17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Зазначені роз'яснення є відтворенням положень статей 62, 126 і 129 Конституції України, відповідно до яких матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

У зв'язку із викладеним розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій та судових рішень судді (суду), пов'язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивачу було необгрунтовано відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що його позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції Запорізького окружного адміністративного суду.

Тому колегія суддів апеляційного суду, не оцінюючи в цілому позовних вимог ОСОБА_3 з точки зору їх прийнятності до розгляду, акцентується на порушенні судом норм процесуального права в частині неправильно визначення належності спору до юрисдикції адміністративного судочинства.

Зважаючи на зазначене, апеляційний суд у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України скасовує оскаржувану ухвалу та повертає справу до суду першої інстанції для продовження розгляду - вирішення питання щодо прийнятності позовної заяви ОСОБА_3

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2018 року у цій справі скасувати., справи повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 20 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: