Ухвала суду № 76581907, 09.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 336/606/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №336/606/16-к Головуючий в 1 інст. Наумов О.О.

Провадження №11-кп/778/970/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Гончара О.С., Фоміна В.А.,

при секретарі Школяр К.П.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 22 листопада 2002 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

- 27 травня 2003 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ст.70 ч.4 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

- 20 вересня 2006 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

- 21 грудня 2006 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.309, ст.70 ч.4 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць;

-24 березня 2009 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.309, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. 06 липня 2011 року звільнений з Каменської ВК Запорізької області по відбуттю строку покарання;

- 19 квітня 2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців;

- 26 лютого 2013 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.309, ч.2 ст.263 та ч.2 ст.185, ст.70 ч.4, ст.70 ч.1 та ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. 11 серпня 2015 року звільнений з Оріхівської ВК Запорізької області по відбуттю строку покарання;

- 24 лютого 2016 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 5 місяців арешту. Звільнений по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,

за участю прокурора Просвєтова Є.М.,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2018 року, яким його визнано винним та засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 8 місяців.

Застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишений без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 03 серпня 2016 року.

Згідно з ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року) зараховано ОСОБА_2 у строк покарання за цим вироком строк його попереднього ув'язнення з 03 серпня 2016 року по 20 червня 2017 року, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 2046-VІІІ від 18 травня 2017 року) зараховано ОСОБА_2 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року до дня набрання вироку законної сили, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 306,90 гривень; на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» матеріальну шкоду в розмірі 21296 гривень; на користь Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» матеріальну шкоду в розмірі 3724,50 гривень.

Вирішена доля речових доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судом першої інстанції не з’ясовано фактичних обставин для прийняття відмови від захисника та призначення іншого, не звернуто увагу, що в приміщенні суду конфіденційне спілкування захисника з обвинуваченим не відбулось та безпідставно прийнято відмову у терміновому порядку. Не з’ясовано про добровільність здійснення обвинуваченим відмови від захисника та вплив з боку правоохоронних органів на нього щодо визнання вини. Зазначене свідчить про порушення його права на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 будучи раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які в установленому Законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, не зробив для себе належних висновків, знову вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

Так, 12 листопада 2015 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку № 46 по вулиці Радісна в м.Запоріжжя, будучи впевненим в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з телефонної каналізації майно, яке належить ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», а саме: ділянку кабелю мідного марки ТППеП 100*2*0,4 довжиною 16 метрів, вартістю 409 гривень 02 копійки, ділянку кабелю мідного марки ТППеП 50*2*0,4 довжиною 16 метрів, вартістю 223 гривні 92 копійки, ділянку кабелю мідного марки ТППеП 20*2*0,4 довжиною 16 метрів, вартістю 99 гривень 12 копійок та ділянку кабелю мідного марки ТППеП 30*2*0,4 довжиною 16 метрів, вартістю 137 гривень 36 копійок, загальна вартість яких, згідно з довідкою, наданою ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», складає 869 гривень 60 копійок, чим спричинив вищевказаному підприємству матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім того, 16 листопада 2015 року, приблизно о 23 годині 40 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №113 по вулиці Чарівна в м. Запоріжжя, будучи впевненим в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з телефонної каналізації, майно, яке належить ПрАТ «Фарлеп-Інвест», а саме: кабель мідний марки ТПП 50*2*0,4 довжиною 150 метрів, вартість якого, згідно з довідкою, наданою ПрАТ «Фарлеп-Інвест», складає 3724 гривні 50 копійок, чим спричинив вищевказаному підприємству матеріальну шкоду на зазначену суму.

Також, 06 грудня 2015 року приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_2, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №61 по вулиці Уральська в м. Запоріжжя, будучи впевненим в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з тепломережі, майно, яке належить ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», а саме: одну ділянку кабелю мідного марки ТППеП 30*2*0,4 довжиною 150 метрів, вартість якого, згідно з довідкою, наданою ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», складає 1313 гривень 50 копійок, чим спричинив вищевказаному підприємству матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім того, 09 грудня 2015 року, приблизно о 15-00 годині, ОСОБА_2, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у під’їзді будинку №48 по вулиці Чарівна в м. Запоріжжя, будучи впевненим в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з підвального приміщення, майно, яке належить ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», а саме: дві ділянки кабелю мідного марки ТППеП 100*2*0,4 довжиною 80 метрів та кабелю мідного марки ТППеП 100*2*0,4 довжиною 37 метрів, загальна вартість яких, згідно з довідкою, наданою ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», складає 3166 гривень 68 копійок, чим спричинив вищевказаному підприємству матеріальну шкоду на зазначену суму.

Також, 14 грудня 2015 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку № 8 по вулиці Фруктова в м.Запоріжжя, будучи впевненим в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з телефонної каналізації майно, яке належить ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», а саме: ділянку кабелю мідного марки ТППеП 20*2*0,4 довжиною 15 метрів, вартістю 92 гривні 49 копійки, три ділянки кабелю мідного марки ТППеП 10*2*0,4 загальною довжиною 103 метри, вартістю 338 гривень 29 гривень та десять ділянок проводу мідного ПРППМ 1х2х0,9 загальною довжиною 150 метрів, вартістю 210 гривень 38 копійок, загальна вартість яких, згідно з довідкою, наданою ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», складає 769 гривень 38 копійок, чим спричинив вищевказаному підприємству матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім того, 18 грудня 2015 року приблизно о 19:00 годині ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Фільтрова» по вул.Орджонікідзе в м.Запоріжжя, шляхом обману раніше знайомого йому ОСОБА_4, під приводом здійснення телефонного дзвінка, заволодів мобільним телефоном «Iphone 4», в корпусі чорного кольору, вартість якого згідно з товарознавчою експертизою № 130 від 02 лютого 2016 року становить 2487 гривень 60 копійок, який належить ОСОБА_4, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

У судове засідання обвинувачений ОСОБА_2 не з’явився, будучи належним чином повідомленим про день, місце і час апеляційного розгляду у судовому засіданні від 27 червня 2018 року (яке проводилось в режимі відеоконференції із ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»), у якому йому змінено запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов’язання. Більш того, обвинувачений заявив про те, що апеляційну скаргу він не подавав.

Враховуючи належне і своєчасне повідомлення обвинуваченого ОСОБА_2 про день, місце і час апеляційного розгляду, а також те, що в наявній апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення його становища, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд у відсутність обвинуваченого.

Заслухавши доповідь судді; захисника-адвоката ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги; прокурора із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, зазначених у вироку, засновані на доказах, досліджених в судовому засіданні, належним чином оцінених судом, і на думку колегії суддів, є обґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю визнав себе винним, дав показання по суті пред’явленого йому обвинувачення, у зв’язку з чим, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів відносно фактичних обставин справи, оскільки вони учасниками судового провадження не оспорювались.

Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку свої висновки та вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України.

Доведеність вини й кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників провадження не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту про порушення права обвинуваченого на захист колегія суддів вважає необґрунтованими через наступне.

Відповідно до вимог ст.54 КПК України, обвинувачений мав право відмовитися від захисника або замінити його.

Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.

Виходячи з положень ст.49 КПК України, суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо, зокрема, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але з об'єктивних причин не може його залучити самостійно.

Твердження обвинуваченого щодо порушення його права на захист, а саме те, що судом при прийняті відмови від захисника та призначення іншого захисника йому не надано часу для конфіденційного спілкування із захисником, є безпідставними і суперечать матеріалам провадження.

Так, 24 січня 2018 року в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про відмову від захисника ОСОБА_3 та просив призначити йому іншого захисника. Зазначене судове засідання відбулось за участю захисника ОСОБА_3, який підтримав думку обвинуваченого. Відповідно до протоколу судового засідання від 24 січня 2018 року, головуючим суддею оголошена перерва для забезпечення можливості конфіденційного спілкування захисника з обвинуваченим. Після такого спілкування обвинувачений підтримав заявлене раніше клопотання, за результатами розгляду якого суд першої інстанції постановив ухвалу, якою прийняв відмову обвинуваченого ОСОБА_2 від захисника та залучив іншого захисника для здійснення захисту обвинуваченого за призначенням.

Зазначене підтверджується і звукозаписом судового засідання, згідно з яким судом першої інстанції дійсно надана можливість для конфіденційного спілкування захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, докази у кримінальному провадженні досліджувались в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, оскільки обвинувачений повністю визнав себе винним, не оспорював фактичні обставини та погодився на вказаний порядок дослідження доказів. Судом з’ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин та роз’яснено обвинуваченому, що він буде позбавлений права оскаржити вирок в апеляційному порядку щодо фактичних обставин, які ніким не оспорювались.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не проаналізував позицію обвинуваченого щодо зміни їм своєї правової позиції та визнання вини, на думку колегії суддів, є надуманими, оскільки якихось об’єктивних даних, які б свідчили про те, що позиція обвинуваченого не була добровільною, матеріали провадження не містять. Ніяких заяв з цього приводу не робив і сам обвинувачений.

Покарання ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст.ст.50,65 КК України, та на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових правопорушень.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування або зміну оскаржуваного вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді кримінального провадження не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2018 року, яким ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6