Вирок № 76581845, 20.09.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 753/2674/17

Провадження № 1-кп/359/84/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Поліщук А.О., Пустовіт А.Б., Пугач Д.О., Івченко В.І., Тоцькій К.О., Моргушко Л.В., Петровій Я.А., Шляхетко Ю.В.,

за участю прокурорів Дячок О.Б. та Григораша О.В., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисників - адвокатів Ламаха Т.Б. та Безпалого Т.Г., свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12016100020012956, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2016 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Уральський Сарапульського району Удмуртської республіки Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з повною вищою освітою, неодруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого начальником відділу розробок в ТОВ "ЛК КОМ", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 на початку 2016 року, більш точний час не встановлено, у невстановленої особи та невстановленому місці, умисно, незаконно, в порушення ст. 178 Цивільного кодексу України, Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 "Про право власності на окремі види майна" та додатку № 1 до вказаної постанови ("Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України"), придбав нарізну вогнепальну короткоствольну зброю - пістолет Макарова "ПМ", калібру 9x18 мм. та 136 бойових припасів - пістолетних патронів калібру 9 мм. У подальшому, діючи умисно, всупереч передбаченому законом порядку, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_1, незаконно зберігаючи при собі, перевіз зазначену вогнепальну збою та бойові припаси до неї, в будинок, за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2, де продовжив їх зберігання без установленого законом дозволу, в порушення Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 р.

15 листопада 2016 року, в період часу з 13 год. 00 хв. по 16 год. 30 хв., під час проведення обшуку в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в якому проживав ОСОБА_1, працівниками Національної поліції виявлено та вилучено вищевказану нарізну вогнепальну короткоствольну зброю - пістолет Макарова "ПМ", калібру 9x18 мм. та 136 бойових припасів - пістолетних патронів калібру 9мм.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.

В ході судового розгляду, прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Григорашем О.В., на підставі п. 15, ч. 2 ст. 36, ст. ст. 338, 341 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 341 КПК України, складено та погоджено з керівником органу прокуратури обвинувальний акт, в якому змінено обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України, а також викладення фактичних обставин вчинення інкримінованого йому злочину. Копії обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням було вручено обвинуваченому та його захиснику в судовому засіданні, а також долучено до матеріалів кримінального провадження (т.3 а.с.5-9, 10).

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав.

Так, ОСОБА_1 показав, що у 2012 чи 2013 році він познайомився із дівчиною на ім'я ОСОБА_6. З 2013 р. вони стали проживати разом в будинку АДРЕСА_2, та згодом одружилися. В цьому ж році в них народився син. Близько 3 років вони проживала разом, а потім відносини в них не склалися і вони розлучилися. Після розлучення він залишив дружині вищезазначений будинок, в якому вона залишилася проживати разом із сином, а сам виїхав з нього. Із серпня 2016 р. він став проживати в АДРЕСА_1, де проживає і по теперішній час. В даному будинку залишилися якісь його речі, які не становлять для нього ніякої цінності, оскільки він там проживав тривалий проміжок часу. Також він там залишив деякі свої документи, зокрема паспорт на його ім'я, який вже є недійсним, та інші документи, які йому непотрібні, або які вже є недійсними. Зазначив, що він навіть не пам'ятає, де зберігаються дані документи в будинку, оскільки давно їх не використовував. Разом з тим, іноді він приїжджає до будинку в с. Щасливе, щоб побачитися із сином. В основному тоді, коли він кудись летить або буде проїжджати по Бориспільській трасі в особистих справах, то він попередньо домовишсь із колишньою дружиною, заїжджає до сина. 15.11.2016 р. в зазначеному будинку його не було, оскільки він напередодні лише повернувся до України із Мексики. Останній раз був у будинку перед даною поїдкою, тобто до 01.11.2016 р. Зазначив, що будь-якої вогнепальної зброї він ніколи не мав. Однак, 15.11.2016 р. на підприємство, де він працює прибули працівники поліції та затримали його за незаконне зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів до неї. Пістолет, який вилучили в будинку під час обшуку, він ніколи не бачив. Перший раз побачив його, коли ознайомлювався з матеріалами досудового слідства, і лише на фотографіях, де він був зображений у розібраному вигляді. Для впізнання даний пістолет йому не пред'являли. Крім того, додав, що в будинку, що розташований в с. Щасливе, в нього був лише єдиний пістолет, а саме травматичний системи "Фломбер" з кульками, який не потребує будь-яких дозвіл. Даний пістолет він знайшов в якомусь яру в с. Щасливе. Також зазначив, що трохи згодом, вже після проведення в його будинку обшуку, за його участю знімали передачу з приводу лісу на Трахтемирівському півострові, в ході якої він розповідав працівникам ЗМІ, що в його будинку наявний вищезазначений пістолет системи "Фломбер". В даній передачі про наявність в нього вогнепальної зброї нічого не розповідав, оскільки в нього її не має та ніколи не було.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнає себе винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, його вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, доказами.

Так, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_1 являється її колишнім чоловіком, з яким вона познайомилася у 2012 році. Через деякий час після їх знайомства, вони почали спільно проживати в будинку АДРЕСА_2, а в травні 2013 р. одружилися. В кінці 2013 р. в них народився син. У липні 2016 р. вони розлучилися, та ОСОБА_1 відразу виїхав із вищезазначеного будинку, а вона разом із сином залишилася там проживати. На даний момент вона спілкується зі своїм колишнім чоловіком, та між ними приятельські відносини, оскільки ОСОБА_1 періодично приїжджає до них, щоб провести час із сином. Також зазначила, що у вересні 2016 р. вона познайомилася із чоловіком на ім'я ОСОБА_17, з яким почала зустрічатися. Його анкетні дані відомі їй лише з його слів. Останній дуже часто приїжджав до неї додому, та міг залишатися в неї ночувати, а тому перевіз до її будинку деякі свої особисті речі. Він їй розповідав, що працює в правоохоронних органах, у зв'язку з чим він постійно носив при собі зброю, зазначаючи, що це службова зброю. Вона бачила в нього декілька пістолетів. 15.11.2016 р. ОСОБА_17 ночував у неї та зранку, близько 07:00 год., поїхав на роботу. Зазначила, що він завжди їхав дуже рано, бо йому необхідно було на роботу. В момент коли приїхали до її будинку працівники поліції, її вдома не було, та останні її чекали. До будинку її разом з дитиною привіз водій ОСОБА_8. Вона впустила працівників поліції до будинку, та перед початком обшуку працівники поліції надали їй ухвалу на проведення обшуку, однак права та обов'язки, вони їй не роз'яснювали. Так, пістолет, який виявили в її будинку під час обшуку, належить саме ОСОБА_17. Вона бачила цей пістолет у ОСОБА_17, і одного разу помітила, що він його забув в неї в будинку, залишивши у спальній кімнаті, в тумбочці, яка стоїть біля ліжка. Саме в цю тумбочку він його неодноразово клав. Набої, які вилучили в ході обшуку, в гардеробній, вона вважає, що також належать ОСОБА_17, оскільки саме там він зберігав свої речі та одяг. Під час обшуку вона зателефонувала до ОСОБА_17, і він сказав їй, щоб вона повідомила працівникам поліції, що знайдена зброя та патрони належать її колишньому чоловіку, оскільки в нього та в неї можуть бути серйозні проблеми, а він в подальшому все вирішить. Про те, що в її будинку зберігалася зброя їй не було нічого відомо. Вона так і повідомила працівникам поліції, що виявлена зброя та набої належать її колишньому чоловікові. В подальшому вона неодноразово телефонувала ОСОБА_17, він спочатку скидав її дзвінки, а потім його номер взагалі перестав працювати. Більше вона його не бачила, і де він перебуває на даний момент їй невідомо. Повідомила, що номер телефону ОСОБА_17, яким він тоді користувався не пам'ятає, та повідомити його суду, в ході її допиту, вона не має змоги. Крім того зазначила, що в ході обшуку працівники поліції, здійснювали на неї психологічний тиск, сказавши, що в її інтересах буде вказати, що пістолет належить її колишньому чоловікові, бо в іншому випадку її заберуть до відділу поліції, і дитину також заберуть. Також казали, що їй необхідно підписати всі документи, які вони їй нададуть. Таким чином працівники поліції залякували її та погрожували, що її посадять за незаконне зберігання зброї. Після проведення обшуку їй надавали протокол, але вона читала його неуважно, не перевіряла чи зазначені в ньому обставини відповідали дійсності, оскільки вона дивилася за дитиною та постійно відволікалася, та майже відразу його підписала. Під час обшуку здійснювалася відеофіксація, але не завжди, а частково. В ході обушку, крім зброї, вилучили грошові кошти, які належать її батьку, мобільний телефон, ноутбук, айпад, жорсткий диск, коштовності. Зазначила, що за час її спільного проживання з ОСОБА_1 в нього ніколи не було зброї. В їхньому будинку був лише травматичний пістолет системи "Фломбер". Додала, що колись давно її хлопець вчив її стріляти з травматичного пістолета.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що в минулому році, точної дати він не пам'ятає, але було холодно, вранці, він разом зі своїм знайомим, перебували на автозаправці, неподалік с. Щасливе. До них підійшли працівники поліції та попросили бути понятими під час проведення обшуку в будинку, на що вони погодилися. Потім вони разом із працівниками поліції, на його автомобілі, поїхали до відповідного будинку в с. Щасливе. Вулицю та номер будинку він не пам'ятає, бо пройшов тривалий проміжок часу. Під'їхавши до будинку, працівникам поліції двері ніхто не відкрив. Трохи згодом на автомобілі приїхала жінка разом із дитиною, за кермом якого був якісь чоловік, відкрилися ворота та вони заїхали у двір. Після чого дана жінка впустила працівників поліції, без будь-яких заперечень до будинку. Підтвердив, що свідок ОСОБА_6 - це і є ця жінка. Зайшовши до будинку, працівники поліції оголосили їй документ, на підставі якого будуть проводити обшук, вручили їй його та ще щось їй роз'яснювали. Вона все зрозуміла та добровільно надала згоду на проведення обшуку в будинку. Після цього працівники поліції розпочали проводити обшук. В ході обшуку він разом з іншим понятим весь час перебували разом із працівниками поліції, в кожній кімнаті будинку, слідкуючи за їхніми діями. На другому поверсі, в спальній кімнаті, біля ліжка, в тумбочці, серед речей, працівники поліції виявили пістолет, який був дуже схожий на справжній бойовий пістолет ПМ, з патронами. Також, у даній кімнаті, в невеликій кімнаті - гардеробній, було виявлено патрони. Зі слів ОСОБА_6 пістолет та патрони належали її колишньому чоловікові на прізвище ОСОБА_29 чи ОСОБА_1, він точно не пам'ятає. Також ОСОБА_6 зазначила, що про те, що в її будинку є дані речі їй нічого невідомо. В подальшому пістолет та патрони були упаковані, опечатані та вилучені. Також в ході обшуку було вилучено гроші, коштовності, годинники, комп'ютер та ще щось. Під час проведення обшуку здійснювалася відеофіксація, але чи весь час не пам'ятає. Після проведення працівниками поліції було складено протокол, оголошено його зміст та надано всім учасникам на ознайомлення. Прочитавши даний протокол, всі відомості зазначені в ньому повністю відповідали дійсності, а тому він його підписав. Будь-яких зауважень та претензій до дій працівників поліції ні в кого не було.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що в минулому році, точної дати він не пам'ятає, але було холодно, вранці, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 їхали до магазину "Фоззі", та зупинилися на автозаправці "Окко". В цей час до них підійшли працівники поліції та попросили бути понятими під час проведення обшуку в будинку, на що вони погодилися. Потім вони разом із трьома працівниками поліції поїхали до будинку, розташованого в с. Щасливе, точної адреси, якого він не пам'ятає. Даний будинок був з червоної цегли. Коли вони приїхали до будинку, то там нікого не було. Трохи пізніше до даного будинку, на автомобілі приїхала жінка разом із маленькою дитиною - хлопчиком, за кермом якого був якісь чоловік, відкрилися ворота та вони заїхали у двір. Працівники поліції представились їй, та повідомили, що їм необхідно провести обшук в будинку. Вона їх добровільно впустила до будинку, працівники поліції оголосили їй документ, на підставі якого будуть проводити обшук, вручили їй його. Підтвердив, що свідок ОСОБА_6 - це і є ця жінка. Після цього працівники поліції розпочали проводити обшук. Під час обшуку він разом з іншим понятим весь час перебували разом з працівниками поліції, в кожній кімнаті будинку, слідкуючи за їхніми діями. На другому поверсі, в спальній кімнаті, біля ліжка, зліва в тумбочці, працівники поліції виявили пістолет, який був заряджений бойовими патронами. Також в даній кімнаті, в гардеробній, працівники поліції виявили упаковку бойових патронів. Крім того, в приміщенні кабінету, було виявлено паспорт громадянина Російської Федерації. Фотокартка особи в даному паспорті дуже схожа на обличчя особи обвинуваченого. В ході обшуку ОСОБА_6 зазначила, що і цей паспорт, і пістолет, і бойові патрони належать одній і тій же особи, її нинішньому чи колишньому чоловікові, який раніше проживав у даному будинку. Його прізвище він також не пам'ятає. В подальшому пістолет та патрони були упаковані, опечатані та вилучені. Під час проведення обшуку здійснювалася відеофіксація, але чи весь час не пам'ятає. Після проведення працівниками поліції було складено протокол, оголошено його зміст та надано всім учасникам на ознайомлення. Прочитавши даний протокол, всі відомості зазначені в ньому повністю відповідали дійсності, а тому він його підписав. Будь-яких зауважень та претензій до дій працівників поліції під час обшуку в жодного з учасників не було.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка слідчий Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 показав, що в листопаді 2016 р. він разом із оперативними працівниками Департаменту кіберполіції України, проводив обшук у кримінальному провадженні № 42016101020000093, на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва, в будинку АДРЕСА_2. Обшук проводився за участю двох понятих, у присутності власника ОСОБА_6, її водія та, зі слів ОСОБА_6, її гувернантки. Дана слідча дія була проведена за згодою власника житла. Так, остання їх добровільно впустила до будинку, перед проведення обшуку їй було оголошено зміст ухвали суду про проведення обшуку, яку їй було вручено та з якою вона ще самостійно ознайомилася, про що свідчить її особистий підпис. Також перед проведення обшуку ОСОБА_6 були роз'ясненні її права та обов'язки. Крім того, до початку проведення даної слідчої дії ОСОБА_6 було роз'яснено, що під час обшуку буде здійснювати відео та фотофіксація за допомогою технічних засобів, а тому їй необхідно було засоби мобільного зв'язку відкласти в окреме місце, щоб забезпечити можливість ефективного проведення обшуку. Вона з цього приводу не заперечувала, та відклала свій мобільний телефон. Відеофіксація обшуку здійснювалася частково, оскільки обшук тривав достатнього довгий період часу, а тому технічної можливості здійснювати повністю відеозйомку не було. В ході проведення даної слідчої дії, ним було виявлено, серед іншого, у приміщені спальні, яка знаходиться на другому поверсі, зліва від ліжка у тумбочці, предмет схожий на пістолет "Макарова", який був заряджений бойовими патронами. Також у приміщенні гардеробної, яка розташована в цій же кімнаті, серед речей, було виявлено більше 100 бойових патронів. Будь-яких дозволів на вказану зброю в будинку не було. Крім того, в приміщенні кабінету було виявлено різні документи: паспорт чи громадянина Російської Федерації, чи громадянина України, він точно не пам'ятає, на ім'я ОСОБА_1, в якому була фотокартка особи, який схожий на обвинуваченого; свідоцтво про народження ОСОБА_18, та ще якісь документи. Зі слів ОСОБА_6 дані документи належать її колишньому чоловіку. Документів на ім'я ОСОБА_17 виявлено не було. Під час проведення даної слідчої дії поняті та ОСОБА_6 були постійно поряд з ними, нікуди не відлучалися, переходячи з однієї кімнати в іншу. Після проведення даної слідчої дії, ним було складено протокол обушку, з додатком до нього, у відповідності до вимог КПК України, зміст якого повністю відповідав дійсності. Після чого зміст даного протоколу було оголошено всім учасникам слідчої дії, та надано їм для особистого ознайомлення, а також запропоновано, у разі наявності, зазначити свої зауваження. Після ознайомлення всі учасники слідчої дії, зокрема і ОСОБА_6, підписали даний протокол, та будь-яких зауважень та претензій до змісту протоколу чи скарг на дії працівників поліції ні у кого не було.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка старший інспектор відділу Департаменту кіберполіції Національної поліції України ОСОБА_13 показав, що всередині листопада 2016 р. він разом із ще один працівником Департаменту кіберполіції України та слідчим Дарницького УП ГУ НП в м. Києві, в рамках іншого кримінального провадження, розпочатого за ст. 203-2 КК України, проводив обшук на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва, в будинку, розташованому по АДРЕСА_2. Номер будинку він не пам'ятає. Під час врученням їм даної ухвали суду, працівники, які здійснювали оперативне супроводження зазначеного кримінального провадження, надавали їм для ознайомлення фотокартки осіб, які були фігурантами по цій справі, та могли перебувати в будинку. Під'їжджаючи до вулиці, де розташований необхідний будинок, він помітив, що з цієї вулиці виїхав автомобіль "Land Cruiser 200", темного кольору (можливо сірий), за кермом якого перебував ОСОБА_1, він впізнав його по фотокарткам. Під'їжджаючи до будинку, він помітив, що з двору виїхав автомобіль, де за кермом перебував чоловік, а в салоні була жінка. Під'їхавши до будинку, вони подзвони у дзвінок, їм ніхто не відчинив. Вони залишилися біля будинку чекати. Пізніше на тому самому автомобілі, з тим же чоловіком і та саме жінка приїхала до будинку. Це було власниця будинку ОСОБА_6 Вони їй представились, і вона вже їх впустила в будинок. Зайшовши, слідчий оголосив їй ухвалу суду, потім вручив її ОСОБА_6 під підпис. Після чого вона дозволила проводити обшук. З ними були разом два понятих, а також в будинку перебували чоловік, який привіз ОСОБА_6, домробітниця та маленький син ОСОБА_6 Перед початком обшуку слідчий роз'яснив права та обов'язки ОСОБА_6, а також попросив її відкласти мобільний телефон, з метою ефективного проведення обшуку, що вона і зробила. В ході проведення обшуку було виявлено, серед іншого, у приміщені спальні, яка знаходиться на другому поверсі, зліва від ліжка у тумбочці, предмет схожий на пістолет "Макарова", який був заряджений бойовими патронами. Також у приміщенні гардеробної, яка розташована в цій же кімнаті, серед речей, було виявлено більше 100 бойових патронів. Будь-яких дозволів на вказану зброю в будинку не було. Також в приміщенні кабінету виявлено паспорт, виданий на прізвище чи ОСОБА_29, чи ОСОБА_1, точно не пам'ятає, в якому містилася фотокартка обвинуваченого, та ще якісь різні робочі документи, в яких було зазначено прізвище ОСОБА_29. Під час проведення обшуку поняті та ОСОБА_6 весь час перебували поряд з ними та нікуди не відлучалися. Лише домробітниця могла виходити із кімнати, бо вона здійснювала догляд за дитиною. Після проведення даної слідчої дії, слідчим було складено протокол обушку, у відповідності до вимог КПК України. Після чого зміст даного протоколу було оголошено всім учасникам слідчої дії, та надано їм для особистого ознайомлення. Після ознайомлення всі учасники слідчої дії, підписали даний протокол, та будь-яких зауважень та претензій до змісту протоколу чи скарг на дії працівників поліції ні у кого не було. Всі вилучені речі були упаковані та опечатані, в присутності учасників слідчої дії. Крім того, зазначив, що в цей день проводилося декілька обшуків за різними адресами по даному кримінальному провадженню, і кожен обшук повинен був бути розпочатий в один і той же час, з метою збереження речей та документів, які мають значення для кримінального провадження.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України ОСОБА_10 показав, що в листопаді 2016 р. він разом із ще один працівником Департаменту кіберполіції України ОСОБА_13 та слідчим Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9, в рамках іншого кримінального провадження, розпочатого за ст. 203-2 КК України, проводив обшук на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва, в будинку АДРЕСА_2, за участю двох понятих, власниці ОСОБА_6, її водія та домробітниці. Також в будинку перебувала маленька дитини - син власниці. ОСОБА_6 добровільно впустила їх до будинку. Перед проведенням обушку слідчий оголосив ОСОБА_6 ухвалу суду, потім вручив їй її, вона з нею ознайомилася самостійно, та проставила свій підпис, роз'яснив її права. Після чого вона дозволила проводити обшук в будинку, будь-якого тиску на неї з їхнього боку не було. В ході проведення обшуку було виявлено, серед іншого, у приміщені спальні, яка знаходиться на другому поверсі, зліва від ліжка у тумбочці, предмет схожий на пістолет "Макарова", який був заряджений бойовими патронами. Також у приміщенні гардеробної, яка розташована в цій же кімнаті, серед речей, було виявлено велику кількість бойових патронів, які знаходилися у поліетиленовому мішку. Будь-яких дозволів на вказану зброю в будинку не було. В приміщенні кабінету було виявлено різні документи, зокрема свідоцтво про шлюб, картки на прізвище ОСОБА_29 та ОСОБА_1, паспорт на прізвище чи ОСОБА_1, чи ОСОБА_29 не пам'ятає, де зазначено, що особа являється уродженцем Російської Федерації, в якому містилася фотокартка обвинуваченого. Під час обшуку здійснювалася часткова відеофіксація, оскільки камеру виключали для того, щоб її підзарядити. Після проведення даної слідчої дії, слідчим було складено протокол обушку, у відповідності до вимог КПК України, з яким ознайомилися всі учасники слідчої дії, а потім підписали його. Будь-які зауваження та претензії в усіх учасників слідчої дії були відсутні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він працював на ОСОБА_6, в основному в якості водія. Постійного графіку в нього не було, ОСОБА_6 попередньому йому телефону та повідомляла коли йому необхідно приїхати. ОСОБА_1 бачив декілька разів біля воріт будинку АДРЕСА_2. Декілька разів відвозив його з цього будинку в аеропорт "Бориспіль". ОСОБА_6 проживала в будинку з дитиною без чоловіка. В неї в будинку він часто бачив якихось різних чоловіків - робочих, але він їх не знав. Чоловіка з прізвищем ОСОБА_17 він також не знає. Іноді бачив у неї в дворі якогось чоловіка на ім'я ОСОБА_17, але хто це такий і що він там робив йому невідомо. Також в неї в дворі стояв автомобіль темно-сірого кольору, але хто ним керує він не знає. В ОСОБА_6 інший автомобіль, білого кольору, марки "Mercedes". Також зазначив, що він був присутній в будинку під час обшуку, підписав надані йому документи, оскільки вони відповідали дійсності, будь-яких зауважень до дій працівників поліції не було.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що приблизно з літа 2015 р. по кінець 2016 р. вона працювала в будинку ОСОБА_6, який розташований в АДРЕСА_2, а саме допомагала по господарству. Працювала вона лише родин день в неділю. ОСОБА_1 іноді бачила в будинку, але не дуже часто, він в основному був або у своїй кімнаті, або бавився із сином. Приблизно із серпня 2016 р. обвинуваченого в будинку вона не бачила. Крім того, вона декілька разів бачила в будинку чоловіка на ім'я ОСОБА_17, але ким він приходився ОСОБА_6 їй невідомо. Зазначила, що вона кожного разу прибирала у всьому будинку, в кожній кімнаті, однак ніколи зброї не бачила. В день коли проводили обшук вона як раз була на роботі. Обшук тривав довго. ОСОБА_6 в ході обшуку весь час перебувала з працівниками поліції, все було спокійно, без будь-яких претензій до працівників поліції. Після проведення обшуку вона підписала документи, які їй дали працівники поліції, попередньо ознайомившись з їх змістом. Все, що там було зазначено відповідало дійсності.

Крім показань свідків, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується також наступними доказами:

- даними рапорту слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 (т.2 а.с.108), з якого вбачається, що оригінали ухвали Дарницького районного суду м. Києва про проведення обшуку від 10.11.2016 р. та протоколу обшуку від 15.11.2016 р. зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 420161010200000093 від 20.04.2016 р.;

- копією ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва Трусової Т.О. від 10.11.2016 р. (т.2 а.с.109-110), якою, в рамках кримінального провадження № 420161010200000093 від 20.04.2016 р., розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-1 КК України, надано дозвіл, зокрема, слідчому СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9, та/або співробітникам оперативного підрозділу за дорученням слідчих, на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 (приватний будинок), з метою відшукання і вилучення речей і документів, які містять відомості щодо зайняття гральним бізнесом, а саме: електронно-обчислювальної техніки, мобільних (телефонних) пристроїв, флеш-накопичувачів, документів фінансово-господарської діяльності, чорнових записів, записників, нотаток;

- копією протоколу обшуку будинку АДРЕСА_2., з додатком до нього (т.2 а.с.114-119). В ході даної слідчої дії на другому поверсі, у спальній кімнаті, яка знаходиться з правої сторони від сходів, у верхній шухляді тумбочки білого кольору, яка стоїть зліва від ліжка, було виявлено та вилучено: предмет схожий на пістолет "Макарова" чорного кольору з коричневою рукояткою, серійний номер "НОМЕР_2", та два магазина до вказаного пістолета повністю заряджені бойовими набоями у кількості 16 штук, калібр 9 мм., золотистого кольору. Також у гардеробній, яка знаходиться в тій же кімнаті, у пакеті чорного кольору, який лежав на другій полці знизу, з правого боку від входу, виявлено та вилучено: 6 коробок з набоями по 16 штук в кожній коробці, загальною кількістю 96 штук, золотистого кольору, калібр 9 мм., та 33 набої, золотистого кольору, калібр 9 мм. Як зазначила власниця будинку ОСОБА_6 пістолет і набої належать її колишньому чоловіку ОСОБА_18 Крім того, в ході даної слідчої дії, у приміщенні кабінету, який зі слів ОСОБА_6, являється особистим кабінетом її колишнього чоловіка ОСОБА_18, серед іншого, виявлено та вилучено оригінали наступних документів: свідоцтво про народження ОСОБА_18, серія НОМЕР_3 від 11.02.2000 р.; паспорт громадянина Росії на ім'я ОСОБА_18 НОМЕР_4; паспорт громадянина Росії на ім'я ОСОБА_18 № НОМЕР_1; додаток до диплому на ім'я ОСОБА_18 від 04.12.1983 р.; диплом на ім'я ОСОБА_18 серії НОМЕР_5; свідоцтво про зміну імені серія НОМЕР_6; свідоцтво про зміну імені серія НОМЕР_7;

-даними протоколу огляду місця події від 15.11.2016 р. (т.2 а.с.123-125) у відповідності до якого спеціалістом ОСОБА_20, у присутності двох понятих, в приміщенні балістичної лабораторії Київського НДЕКЦ МВС України, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, було підтверджено факт цілісності пакету, всередині якого знаходилася картонна коробка цілісність якої також не порушена, в середині якої знаходилися виявлені та вилучені під час обшуку предмет схожий на пістолет "Макарова" та предмети схожі на набої у кількості 128 штук. Після чого спеціалістом за допомогою щіточки зроблено змиви з: рукоятки, спускового гачка з дужкою, з запобіжника, з курка та з магазинів предмета схожого на пістолет ПМ № НОМЕР_2";

-висновком експерта від 15.11.2016 № 1075 (т.2 а.с.130-134), який зроблений на підставі постанови слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_31 від 15.11.2016 про призначення балістичної експертизи у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р. (т.2 а.с.120-121), відповідно до якого представлений на дослідження пістолет належить до нарізної короткоствольної вогнепальної зброї, пістолет придатний до стрільби. Представлений на дослідження пістолет є пістолетом Макарова "ПМ" калібру 9x18 ПМ, промислового виробництва "Іжевського машинобудівного заводу" м. Іжевськ, СРСР. Надані на дослідження 136 патронів є 9 мм. пістолетними патронами зразка 1951 року; патрони виготовлені промисловим способом на Луганському патронному заводі та Юрюзанському патронному заводі колишнього СРСР, а також НВО "Форт" м. Вінниця, Україна, та фірмою "Селье і Белот", Чеська республіка; патрони придатні до стрільби;

-постановою слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 про визнання речових доказів та визначення їхнього місця зберігання від 15.11.2016 р. (т.2 а.с.126-127), згідно якої пістолет "ПМ" № НОМЕР_2, 2 магазини, протирка ствола, 4 демонтовані патрони, 10 стріляних гільз, 122 пістолетних патрона 9х18 ПМ, картонна коробка, блакитний пакет з биркою, запаковані в пакет "Експертна служба МВС України № 3142519", визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р. та квитанцією № 3Б-00004 про прийняття речових доказів по матеріалам ЄРДР № 12956 від 15.11.2016 р. (т.2 а.с.128);

-постановою слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 про визнання речових доказів та визначення їхнього місця зберігання від 15.11.2016 р. (т.2 а.с.135-136), згідно якої змиви з рукоятки пістолета "ПМ" № НОМЕР_2, з двох магазинів, зі спускового гачка з дужкою, з запобіжника та курка, які вилучено до 5 (п'яти) білих паперових конвертів окремо, які опечатано печаткою "Для пакетів" Дарницького УП ГУНП у м. Києві, визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р.;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 16.11.2016 р. (т.2 а.с.137-142), складений слідчим СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_15, о 03:36 год. в каб. № 400 Дарницького УП ГУ НП у м. Києві, у присутності адвокатів Тарасюка С.М. та Виноградова О.С., та двох понятих, про те, що 15.11.2016 р. о 23 год. 02 хв. за адресою: АДРЕСА_3, відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213, 276 КПК України, здійснено затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

-даними рапорту слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 (т.2 а.с.143), з якого вбачається, що в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., останнім в глобальній мережі Інтернет виявлено відеозображення, яке було розміщене на сайті відеохостингу "YouTube" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", де підозрюваний ОСОБА_1 коментує статтю в глобальній мережі Інтернет щодо викриття злочинної групи, яке має доказова значення у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим було долучено до матеріалів кримінального провадження;

-протоколом огляду (перегляду відеозображення) від 21.12.2016 р. відеозображення, яке було розміщене на сайті відеохостингу "YouTube" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", тривалістю 23 хв. 25 с., з додатками до даного протоколу (т.2 а.с.144-145, 146-149, 152). В ході цієї слідчої дії слідчим СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_15 переглянуто даний відеозапис та описано події, які на ньому відображені. Зокрема, в даному протоколі зазначено, що на даному відео зображений підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в ході даного відеозапису розповідає про себе та коментує статтю в глобальній мережі Інтернет щодо викриття злочинної групи. На 04 хв. 30 сек. відеозапису ОСОБА_1, коментуючи статтю, серед іншого, зазначив наступне: "Огнестрельное оружие: это я на сколько понимаю, по поводу того пістолета, который нашли вообще у меня дома… Ну вообще-то война идет! В каждом доме сейчас что-то есть!". Також в ході перегляду відеозображення слідчим зроблено скриншоти з екрану портативного комп'ютера, після чого відеозображення за посиланням "ІНФОРМАЦІЯ_2" за допомогою Інтернет-ресурси "http://uk.savefrom.net/" збережено на CD-R диск марки "Videx" оранжевого кольору;

-постановою слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 про визнання речових доказів та визначення їхнього місця зберігання від 21.12.2016 р. (т.2 а.с.150-151), згідно якої відеозображення, яке розміщене на сайті відеохостингу "YouTube" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", де підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, коментує статтю в глобальній мережі Інтернет щодо викриття злочинної групи, яке було оглянуто на завантажене CD-R диск марки "Videx" оранжевого кольору, разом зі зробленими 4 (чотири) скриншотами, визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р.;

-відеозаписом, який міститься на CD-R диск марки "Videx" оранжевого кольору, додаток до протоколу огляду відеозображення від 21.12.2016 р., під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" (т.2 а.с.152), відтворений в судовому засіданні, з якого вбачається, що на ньому зображена особа чоловічої статті, який спочатку представився як ОСОБА_18, а пізніше вже як ОСОБА_1, у зв'язку зі зміною своїх анкетних даних, у встановленому законом порядку. На даному відеозаписі останній коментує статтю в глобальній мережі Інтернет щодо викриття злочинної групи. Так, починаючи з 04 хв. 49 сек. по 05 хв. 00 сек. ОСОБА_1 коментуючи статтю, зрозповідає про вогнепальну зброю, а саме пістолет, який знайшли в нього вдома під час проведення обшуку, не заперечуючи факт наявності в нього даного пістолета. В подальшому він розповідає про цикл передач під назвою "Диванная сотня". Після чого на даному відеозаписі відображено один із випусків цієї передачі, в якому обговорювали проблемні питання з приводу лісу на Трахтемирівському півострові;

-даними, які містяться в листі № 19/111/8-1536 від 03.02.2017 р. за підписом заступника директора Київського міського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_24 (т.2 а.с.153), згідно яких за результатами перевірки куль та гільз, експериментально відстріляних з пістолета "ПМ" № НОМЕР_2, калібру 9х18 мм., що був вилучений 15.11.2016 р. під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2, фактів застосування цієї зброї при вчиненні злочинів, що перебувають на центральному балістичному обліку ДНДЕКЦ МВС України не встановлено;

-висновком експерта від 13.01.2017 № 17 мб з додатками до нього (т.2 а.с.158-163, 164, 165-170), який зроблений на підставі постанови слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 від 05.01.2017 про призначення молекулярно-генетичної експертизи у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р. (т.2 а.с.154-155), відповідно до якого при дослідженні протирки ствола (об'єкт № 1) виявлені поодинокі клітини з ядрами. При дослідженні чотирьох предметів схожих на демонтовані патрони (об'єкти №№ 2-5), двох предметів схожих на стріляні гільзи (об'єкти №№ 7, 14) та дев'яти предметів схожих на пістолетні патрони 9x18 ПМ (об'єкти №№ 18, 27, 36, 55, 73, 89, 105, 127, 135) виявлені клітинні елементи. При дослідженні восьми предметів схожих на стріляні гільзи (об'єкти №№ 6, 8-13, 15), та ста тринадцяти предметів схожих на пістолетні патрони 9x18 ПМ (об'єкти №№ 17, 19-26, 28-35, 37-54, 56-72, 74-88, 90-104, 106-126, 128-134, 136, 137) клітин з ядрами не виявлено. Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) поодиноких клітин з ядрами на протирці ствола (об'єкт № 1), які є змішаними. Встановити генетичні ознаки клітинних елементів на чотирьох предметах схожих на демонтовані патрони (об'єкти №№ 2-5), двох предметах схожих на стріляні гільзи (об'єкти №№ 7, 14) та дев'яти предметах схожих на пістолетні патрони 9x18 ПМ (об'єкти №№ 18, 27, 36, 55, 73, 89, 105, 127, 135) не вдалось у зв'язку відсутністю (або надзвичайно низьким вмістом) ДНК в даних об'єктах. Генетичні ознаки клітин з ядрами на восьми предметах схожих на стріляні гільзи (об'єкти №№ 6, 8-13, 15) та ста тринадцяти предметах схожих на пістолетні патрони 9х18 ПМ (об'єкти №№ 17, 19-26, 28-35, 37-54, 56-72, 74-88, 90-104, 106-126, 128-134, 136, 137) не встановлювались в зв'язку з тим, що клітин з ядрами у даних об'єктах не виявлено;

-постановою слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 про визнання речових доказів та визначення їхнього місця зберігання від 18.11.2016 р. (т.2 а.с.171-172), згідно якої оптичний DVD-R диск з відеоматеріалами, отриманими в ході здійснення відео-фіксації під час проведення обшуку, який поміщено до поліетиленового файлу без опечатування, визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р.;

-протокол огляду (перегляду відеозображення) відеофайлів, які знаходяться на оптичному DVD-R диску, отриманих в ході здійснення відеофіксації під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2, від 18.12.2016 р., з додатком до даного протоколу, переглянутий в судовому засіданні (т.2 а.с.173-179, 180). В ході цієї слідчої дії слідчим СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_15 встановлено, що на диску міститься 9 відеофайлів: MVI_0001, MVI-0002, MVI-0003, MVI-0005, MVI-0007, MVI-0008, MVI-0009, MVI-0010, MVI-0011. Також в ході зазначеної слідчої дії слідчим було переглянуто дані відеозаписи та детально описано події зображені на вказаних відеофайлах. Зокрема, в даному протоколі зазначено, що на відеофайлі MVI_0001 зафіксовано дії працівників поліції та учасників проведення слідчої дії, перед початком проведення обшуку, а саме, спілкування власниці будинку з працівниками поліції, які відбувається у спокійній та доброзичливій обстановці, встановлення осіб понятих, оголошення слідчим ухвали суду про дозвіл на обшук власниці будинку та вручення їй копії даного судового рішення, з яким остання ознайомлюється самостійно, а також добровільна згода власниці будинку на проведення обшуку. На відеофайлі MVI_0002 зафіксовано факт виявлення та вилучення, в присутності понятих та власниці будинку, в приміщенні спальні будинку, в шухляді з білої тумби, яка стоїть поряд з ліжком зліва, кобури темного кольору, в якій знаходився предмет схожий на пістолет Макарова, зі спорядженим магазином набоями, серійний номер НОМЕР_2, та у спеціальному відділенні якої перебував магазин споряджений набоями. На відеофайлі MVI_0005 зафіксовано факт виявлення у приміщенні гардеробної, чорного поліетиленового пакету, в якому знаходився білий поліетиленовий пакет, в середині якого перебували паперові коробки з набоями, а на одній із цих коробок містився запис "9 мм МАКАРОВ". Також в ході даної слідчої дії слідчим, під час перегляду відеозображення зроблено скриншоти з екрану портативного комп'ютера, які відображені у даному протоколі. Відеофайлами, які містяться на оптичному DVD-R диску зафіксовано об'єктивність фіксації фактів у протоколі обшуку від 15.11.2016 р. в буд. АДРЕСА_2, а також те, що під час цієї слідчої дії працівники поліції, вели себе коректно, спілкуючись із ОСОБА_6 спокійно та ввічливо, не допускаючи будь-яких дій, які би виходили за межі наданих їм повноважень, могли би бути розцінені як тиск на ОСОБА_6, принижували би її честь та гідність. Це в свою чергу свідчить, що зазначена слідча дія проведена відповідно до вимог Кримінального процесуального Кодексу, підстав сумніватися у її законності немає;

-висновком експерта від 12.01.2017 № 18 мб з додатками до нього (т.2 а.с.185-189, 190, 191-199), який зроблений на підставі постанови слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 від 05.01.2017 про призначення молекулярно-генетичної експертизи у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р. (т.2 а.с.181-182), відповідно до якого при дослідженні змивів з рукоятки (об'єкт № 1), спускового гачка з дужкою (об'єкт № 2), запобіжника та курка (об'єкт № 3) предмета схожого на пістолет і предмета схожого на магазин № ІД 1321/1 (об'єкт № 4) виявлено клітини з ядрами. При дослідженні змиву з предмета схожого на магазин № 7772/1 (об'єкт № 5) виявлено поодинокі клітини з ядрами. Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами на змивах з рукоятки (об'єкт № 1), спускового гачка з дужкою (об'єкт № 2), запобіжника та курка (об'єкт № 3) предмета схожого на пістолет і предмета схожого на магазин № ІД 1321/1 (об'єкт № 4). Генетичні ознаки клітин з ядрами на змивах з рукоятки предмета схожого на пістолет (об'єкт № 1) і предмета схожого на магазин № ІД 1321/1 (об'єкт № 4) змішані, походять за рахунок більше ніж двох осіб та не придатні для подальшого порівняльного дослідження. Генетичні ознаки клітин з ядрами на змивах з спускового гачка з дужкою (об'єкт № 2) і запобіжника та курка (об'єкт № 3) предмета схожого на пістолет змішані, походять за рахунок більше ніж двох осіб і можуть бути придатні для порівняльного аналізу лише по домінуючому ДНК-профілю. Генетичні ознаки особи, що домінує у змішаних генетичних ознаках, встановлених на змивах з спускового гачка з дужкою (об'єкт № 2) і запобіжника та курка (об'єкт № 3) предмета схожого на пістолет збігаються між собою і належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі. Генетичні ознаки поодиноких клітин з ядрами на змиві з предмета схожого на магазин № 7772/1 (об'єкт № 5) встановити не представляється можливе у зв'язку з край низьким вмістом ДНК в даному об'єкті;

-постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 Григораша про отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 14.01.2017 р. (т.2 а.с.203-206), з якої вбачається, що для проведення призначеної судової молекулярно-генетичної експертизи у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12016100020012956 від 15.11.2016 р. (т.2 а.с.200-202), необхідно відібрати із залученням необхідних спеціалістів у підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зразки букального епітелію, тобто клітини епітелію ротової порожнини;

-даними заяви, написаної власноруч ОСОБА_1 23.01.2017 р. (т.2 а.с.207), з яких вбачається, що вищезазначена постанова про отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 14.01.2017 р. вручена під підпис ОСОБА_1, однак останній відмовляється надавати біологічні зразки;

-клопотанням слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15 про примусове відібрання біологічних зразків від 24.01.2017 р. (т.2 а.с.208-211), в якому останній просить надати йому дозвіл на примусове відібрання зразків букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, для проведення призначеної судової молекулярно-генетичної експертизи із залученням необхідних спеціалістів;

-ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва Трусової Т.О. від 30.01.2017 р.(т.2 а.с.212-213), якою надано дозвіл слідчому СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15 із залученням експертів КНДЕЦ МВС України на примусове відібрання біологічних зразків букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, необхідних для проведення призначеної судової молекулярно-генетичної експертизи у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р.;

- протоколом отримання зразків для експертизи від 02.02.2017 р. (т.2 а.с.214-215), складеного слідчим Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15, згідно якого у приміщенні центру нейрохірургії КЗКОР КОКЛ, у присутності двох понятих, за участю адвоката Ламаха Т.Б., на виконання вищезазначеної ухвали суду, відібрано у підозрюваного ОСОБА_1 зразок букального епітелію шляхом проведення двома аплікаторами з ватною турундою по внутрішній поверхні правої та лівої щоки;

-постановою слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 про визнання речових доказів та визначення їхнього місця зберігання від 02.02.2017 р. (т.2 а.с.216-217), згідно якої зразок букального епітелію, який упакований до світло-коричневого паперового конверта та опечатаний печаткою "Для пакетів" Дарницького УП ГУНП у м. Києві, визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р.;

-висновком експерта від 08.02.2017 № 130 мб з додатками до нього (т.2 а.с.223-226, 227, 228, 229-231), який зроблений на підставі постанови слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 від 02.02.2017 про призначення молекулярно-генетичної експертизи у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р. (т.2 а.с.218-220), відповідно до якого встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт №1). Порівняльним дослідженням встановлено, що генетичні ознаки (ДНК- профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не збігаються з домінуючими генетичними ознаками, встановленими на змивах з спускового гачка з дужкою (об'єкт № 2) і запобіжника та курка (об'єкт № 3) предмета схожого на пістолет. Походження домінуючих генетичних ознак встановлених на змивах з спускового гачка з дужкою (об'єкт № 2) і запобіжника та курка (об'єкт № 3) предмета схожого на пістолет за рахунок ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключається;

-копією паспорта НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження с. Уральський, Росія, виданого Іванківського РС УДМС України в Київській області 17.08.2016 (т.2 а.с.232-233);

-повідомленням про відкриття матеріалів - свідків у порядку ч. 11 ст. 290 КПК України № 12016-1295вих-17 від 09.10.2017 р. (т.2 а.с.1), яким підтверджується, що стороною обвинувачення, вже після направлення обвинувального акту до суду та відкриття матеріалів досудового розслідування, було відкрито стороні захисту відомості про прізвища, ім'я, по батькові та адреси мешкання осіб, що володіють інформацією та можуть надати свідчення з приводу викладених у обвинувальному акті обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а саме: свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_13, та копії їх пояснень. За таких обставин відкриття прокурором вказаних додаткових доказів на стадії судового розгляду кримінального провадження по суті не суперечить вимогам ч. 11 ст. 290 КПК України.

Разом з цим, приєднані стороною обвинувачення до матеріалів справи копії протоколів опитування ОСОБА_10 (т.2 а.с.7-8), ОСОБА_9 (т.2 а.с.9-10) та ОСОБА_13 (т.2 а.с.11-12) з огляду на те, що них містяться пояснення, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання, ці письмові пояснення були надані прокурору, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, про те, що суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них, тому колегією суддів дані докази оцінюються критично та не приймаються до уваги.

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про особу обвинуваченого.

Крім того, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_6, в частині того, що під час проведення обшуку, вона надавала пояснення з приводу того, що виявлені в її будинку пістолет та набої належать її колишньому чоловікові, під психологічним тиском працівників поліції, яке відображалось у вигляді її залякування та погроз в її адресу щодо притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки такі твердження свідка є абстрактними, позбавленими несучої навантаження інформації, хто саме, де, за яких обставин, і в який конкретно спосіб домагався і врешті домігся від неї необхідних пояснень, в цих посиланнях прослідковується намагання свідком надати загального, всеохоплюючого характеру і шляхом компрометації працівників поліції подати події у вигідній собі інтерпретації. При цьому такі показання свідка ОСОБА_6 повністю спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, при проведенні обшуку в будинку АДРЕСА_2 Бориспільського району Київської області, ОСОБА_6 надавала пояснення на місці події, в присутності понятих, інших учасників даної слідчої дії, з проведенням часткової відеофіксації даної слідчої дії.

Як вбачається з показів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_10, які являються працівниками поліції та безпосередньо проводили обшук в будинку АДРЕСА_2., останні зазначили, що ОСОБА_6 добровільно надала згоду на проведення обшуку. Під час проведення обшуку ОСОБА_6 весь час була поряд з ними, спілкувалася з ними та без вагань, самостійно, відповідала на всі поставлені ними питання, заперечили будь-які дії незаконного поводження з ОСОБА_6 та вчинення на неї психологічного тиску. Після проведення обшуку було складено протокол, зміст якого було оголошено всім учасникам слідчої дії, та надано їм для особистого ознайомлення, а також запропоновано, у разі наявності, зазначити свої зауваження. Після ознайомлення всі учасники слідчої дії, зокрема і ОСОБА_6, підписали даний протокол, та будь-яких зауважень та претензій до змісту протоколу чи скарг на дії працівників поліції в жодної особи не було.

Такі покази зазначених свідків повністю узгоджуються з показаннями, наданими під час допиту в судовому засіданні, свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були залучені в якості понятих під час обшуку, в яких вони підтвердили, що у них не було будь-яких зауважень ні до протоколу обшуку, ні до дій працівників поліції, про що свідчать їх підписи, які знаходиться в даному протоколі, та не підтвердили здійснення будь-якого тиску працівниками поліції на ОСОБА_6; з показанням свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_12, які приймали участь під час проведення обшуку, в яких вони зазначили, що обшук проходив у нормальній спокійній обстановці, жодного тиску на ОСОБА_6 не було, вона постійно перебувала поряд з працівниками поліції, які спілкувалися з нею у ввічливій формі; з даними, які містяться у копії протоколу обшуку від 15.11.2016 р., з якого вбачається, що в учасників обшуку та понятих зауваження відсутні; а також з даними відеозапису обшуку, з якого вбачається, що під час цієї слідчої дії працівники поліції спілкувалися з власницею будинку ОСОБА_6 нормально, не допускаючи при цьому грубості, неввічливих реплік чи зауважень, не здійснюючи на неї будь-якого тиску, не висловлюючи в її адресу жодних погроз, при цьому ОСОБА_6 добровільно надала дозвіл на проведення обшуку в будинку, весь час перебувала поряд з працівниками поліції, надавала пояснення самостійно, у вільній формі, відповідаючи на питання, поставлені працівниками поліції, будь-який примус психологічного характеру на неї не чинився, що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсності.

При цьому, як вбачається з копії протоколу обшуку від 15.11.2016 р. в ньому містяться підписи ОСОБА_6, якими вона підтвердили правильність, законність та непорушність процедури проведення даної слідчої дії, а також повноту та послідовність внесення відомостей в протокол, складений за її результати, без будь-яких зауважень та заперечень з приводу неправомірних дій працівників поліції по відношенню до неї. Ці обставини в сукупності свідчать про те, що під час проведення обшуку в будинку АДРЕСА_2. гр. ОСОБА_6 будь-яких зауважень щодо дій працівників правоохоронних органів по відношенню до неї, з приводу здійснення на неї психологічного тиску не зазначала, а навпаки посвідчила зазначені у протоколі відомості своїми підписами.

Крім того, суд звертає увагу, що свідок ОСОБА_6 жодних скарг та звернень з приводу застосування до неї психологічного тиску з боку працівників поліції під час проведення обшуку в її будинку, ні під час досудового розслідування, а ні під час судового розгляду не подавала. Так, про вказані факти свідком ОСОБА_6 заявлено безпосередньо лише в судовому засіданні під час її допиту.

Таким чином, досліджуючи вищевказані докази, суд приходить до висновку, що слідча дія - обшук була проведена з дотриманням вимог процесуального законодавства, за участю двох незацікавлених понятих, будь-який тиск на ОСОБА_6 ні слідчим, ні оперативними працівниками кіберполіції не здійснювалися, жодна упередженість з боку правоохоронних органів у цій справі відсутня.

З цих підстав показання свідка ОСОБА_6, в частині того, що під час обшуку працівники поліції, здійснюючи на неї психологічний тиск, змусили її повідомити, що виявлений в її будинку пістолет та бойові набої належить її колишньому чоловікові, суд вважає неправдивими та відкидає їх, оскільки вони повністю спростовані дослідженими судом доказами, аналіз яких наведено вище.

При цьому достовірність показань свідка ОСОБА_6, в частині того, що перед початком обшуку її права та обов'язки слідчим не зачитувалися та не роз'яснювалися, суд вважає неправдивими та відкидає їх, так як вони в повному обсязі спростовуються даними, що містяться в копії протоколу обшуку від 15.11.2016 р., в якому в графі "За участю інших осіб, зокрема ОСОБА_6 - власник приміщення, яким, згідно до норм КПК України роз'яснені їхні права і обов'язки" (т.2 а.с.112) містяться, проставлений особисто ОСОБА_6 підпис, яким вона підтвердила, дійсність того, що їй були роз'ясненні її права та обов'язки, та вказала на відсутність у неї зауважень до дій працівників поліції, а також показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_13, в яких вони підтвердили, що перед початком проведення обшуку слідчим ОСОБА_9 було роз'яснено права та обов'язки ОСОБА_6

Щодо тверджень сторони захисту про те, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не могли чітко вказати чи роз'яснювалися слідчим ОСОБА_6 її права та обов'язки, слід зазначити, що вказана подія мали місце біля року назад і поняті, які є пересічними громадянами, могли частково не пам'ятати ці події в деталях. Проте, дані свідки при допиті чітко вказали, що ними після проведення обшуку працівниками поліції було складено протокол, оголошено його зміст та надано всім учасникам на ознайомлення. Прочитавши даний протокол, всі відомості зазначені в ньому повністю відповідали фактичним обставинам, а тому вони його підписали, будь-яких зауважень та претензій до дій працівників поліції під час обшуку в жодного з учасників, в тому числі і ОСОБА_6, не було.

Також, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_6 з приводу того, що виявлений в її будинку пістолет та бойові набої належать її колишньому хлопцеві на ім'я ОСОБА_17, виходячи із наступного.

Як вбачається з копії протоколу обшуку від 15.11.2016 р., на запитання слідчого до власниці будинку ОСОБА_6, чи знає вона кому належать виявлені в неї в будинку речі, а саме пістолет та набої, остання заявила, що вказані речі є власністю її колишнього чоловіка ОСОБА_18 (ОСОБА_1.), та він ними особисто користувався, а також те, що вона думала, що він вивіз із будинку вказані речі.

Разом з тим, під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що виявлені в її будинку пістолет та бойові набої належить її колишньому хлопцеві ОСОБА_17, з яким вона на той момент зустрічалася, та якому вона під час проведення обшуку телефонувала, і він сказав їй, щоб вона повідомила працівникам поліції, що знайдені зброя та патрони належать її колишньому чоловіку, оскільки в нього та в неї можуть бути серйозні проблеми, а він в подальшому все вирішить.

Так, достовірність показань свідка ОСОБА_6, в цій частині, в повному обсязі спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Як вбачається з показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_13, до початку проведення даної слідчої дії слідчим було роз'яснено ОСОБА_6, що під час обшуку буде здійснюватися відеофіксація за допомогою технічних засобів, а тому їй необхідно було засоби мобільного зв'язку відкласти в окреме місце, щоб забезпечити можливість ефективного проведення обшуку. Тому можливості комусь зателефонувати в ході обшуку ОСОБА_6 не мала.

Такі покази зазначених свідків повністю узгоджуються з даними відеозапису проведення обшуку в будинку АДРЕСА_2., відповідно до якого, слідчий перед тим, як розпочати проводити обшук попросив всіх учасників слідчої дії відкласти мобільні телефону в сторону, та на якому чітко зафіксовано, а саме на відеофайлі "MVI_0001" на 03 хвилині 35-40 секунді, як ОСОБА_6 залишила свій мобільний телефон на одній із полиць тумбочки, яка знаходиться на першому поверсі, в приміщенні прихожої, зазначивши при цьому, що це єдиний її мобільний телефон; з показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які весь час перебували поряд з працівниками поліції та з ОСОБА_6, які не підтвердили, що ОСОБА_6 комусь телефонувала в ході обшуку, що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсності.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_6 під час проведення обшуку нікому не телефонувала, в тому числі і ОСОБА_17, що в свою чергу виключає можливість повідомлення останнім їй про те, щоб вона сказала працівникам поліції, що виявлений пістолет та набої в її будинку належать її колишньому чоловікові.

Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою, а тому, суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_6, в тій частині, що виявлені в її будинку пістолет та набої належать ОСОБА_17, оскільки свідок, перебуваючи в приятельських стосунках з обвинуваченим, який являється її колишнім чоловіком та вони мають спільного сина, прямо зацікавлений в позитивному вирішенні справи для останнього та, даючи такі показання, вирішила допомогти ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, показання свідка ОСОБА_6 з даного приводу не підтверджуються жодними об'єктивними даними.

Так, на підтвердження показань свідка ОСОБА_6, судом досліджено надані стороною захисту наступні докази.

Допитана за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_11 показала, що вона познайомилася із ОСОБА_6 приблизно у 2014 року, і з того часу вони товаришують. Вона досить часто приїжджала до ОСОБА_6 в гості, зокрема до будинку АДРЕСА_2. Так, восени 2016 р. вона досить часто бувала в гостях у ОСОБА_6, як і сама, так і зі знайомим ОСОБА_30. На той момент обвинувачений у вказаному будинку вже не проживав, бо вона його жодного разу не бачила. ОСОБА_6 проживала в будинку разом із сином. Одного разу, як раз восени 2016 р., приїхавши в гості до ОСОБА_6, вона побачила там молодого чоловіка на ім'я ОСОБА_17. Це був хлопець ОСОБА_6 На скільки вона пам'ятає, то він працював в державних органах, а де саме не знає. Будь-якої зброї в даного чоловіка вона не бачила. Обвинуваченого, колишнього чоловіка ОСОБА_6, останній раз бачила на день народженні ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4. Більше вона його в будинку не бачила. З приводу обставин кримінального правопорушення, їй відомо лише зі слів ОСОБА_6, а саме, що в її будинку знайшли пістолет, більше повідомити вона нічого не може.

Допитаний також за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_7 показав, що являється знайомим свідка ОСОБА_11 Разом із нею він в жовтні чи листопаді 2016 р., декілька разів (2-3) їздив у гості до її подруги ОСОБА_6, до будинку АДРЕСА_2. Кожного разу вони їздили в гості ввечері, та перебували там до пізнього вечора. Сиділи вони на подвір'ї, де випивали та гуляли. Могли бути ще якісь компанії молодих людей. Також з ними разом відпочивав молодий чоловік ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_17, який працював в якихось державних органах. Будь-якої зброї він в нього не бачив. Більше йому про нього нічого невідомо, зазначив, що це не та особа, яка є обвинуваченим у даній справі.

Проаналізувавши показання даних свідків, суд приходить до висновку, що вони в судовому засіданні лише підтвердили факт того, що знають ОСОБА_6, перебували в неї декілька разів у гостях в будинку АДРЕСА_2, де вони бачили один чи два рази її молодого чоловіка на ім'я ОСОБА_17, при цьому будь-якої точної інформації з приводу його особи вони не зазначили. Тобто дані показання несуть в собі лише інформаційний зміст щодо особистого життя свідка ОСОБА_6, й відповідно вони ніяким чином не доводять непричетність обвинуваченої ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, а тому не можуть бути взяті судом до уваги, як докази.

Тому, суд не бере до уваги показання даних свідків сторони захисту, оскільки наявні в них відомості ніяким чином не спростовують факт причетності ОСОБА_1 до незаконного поводження зі зброєю та бойовими припасами.

У той же час, суд вважає необхідним зауважити на те, що показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_7, підтверджують факт того, що вони жодного разу не бачили в молодого чоловіка ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_17, будь-якої збої.

Також, приєднані стороною захисту протоколи опитування ОСОБА_7 (т.1 а.с.138-139), ОСОБА_11 (т.1 а.с.141-142), ОСОБА_25 (т.1 а.с.146-147), суд не приймає до уваги, у зв'язку з тим, що в даних документах містяться пояснення свідків, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання.

При цьому під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, зазначила, що ОСОБА_17 постійно носив із собою зброю, та міг іноді залиши її в неї вдома.

Разом з тим, дані покази свідка ОСОБА_6 повністю спростовуються показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_7, які зазначили, що в той момент, як вони бачили вказаного чоловіка на ім'я ОСОБА_17 у будинку чи у дворі, жодного разу не бачили при ньому будь-якої зброї.

Суд приймає до уваги такі показання свідків, оскільки вони не містять внутрішніх протиріч, повністю узгоджуються між собою.

Тому, суд вважає, що свідок ОСОБА_6 надала показання, в цій частині, з метою введення суду в оману, з метою уникнення колишнім чоловіком відповідальності.

Також, під час допиту свідок ОСОБА_6 не повідомила будь-яких точних та достовірних відомостей про свого хлопця, окрім прізвища, ім'я та по-батькові, та те, що він працює в якихось правоохоронних органах. При цьому дана інформація відома їй виключно з його слів, оскільки жодних документів, що посвідчують його особу, або підтверджували б його місце роботи остання ніколи не бачила. При цьому, місце його знаходження та засоби зв'язку з ним їй невідомо. Жодного разу після цієї події вона його не бачила та не спілкувалася з ним. Зазначені обставини не дають можливості переконатися у існуванні такої особи взагалі.

Крім того, факт того, що свідок ОСОБА_6, після того як в її будинку знайшли пістолет та бойові набої, які, ніби то з її слів, належали її хлопцеві, який після цього не виходив з нею на зв'язок та вона жодного разу його більше не бачила не звернулася до працівників поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо незаконного зберігання зброї в її будинку, свідчить про надуманість та недостовірність показань свідка ОСОБА_6 в цій частині.

З вище викладеного слідує, що будь-які докази з боку сторони захисту, крім слів свідка ОСОБА_6, що виявлені в її будинку пістолет та бойові набої належать її хлопцеві з яким вона на той момент зустрічалася ОСОБА_17, по справі відсутні. Свідок ОСОБА_6 також не змогла пояснити, чому вона під час обшуку не повідомила працівникам поліції, що виявлені пістолет та набої належать її хлопцеві ОСОБА_17, зазначивши, що ці речі є власністю її колишнього чоловіка, що також ставить під сумнів її показання в цій частині.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що показання свідка ОСОБА_6, у частині того, що виявлені в її будинку пістолет та бойові набої, належать ОСОБА_17, і що вона повідомила працівникам поліції під час обшуку про те, що дані речі належать її колишньому чоловікові, оскільки їй так сказав по телефону ОСОБА_17, якому вона зателефонувала, як тільки знайшли ці речі, а також у зв'язку з психологічним тиском на неї з боку працівників поліції, є надуманими, нелогічними та не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами, що викликає сумнів в їх правдивості, а тому суд вважає, що вони були дані нею на ґрунті особистих відносин між нею та обвинуваченим, який являється її колишнім чоловіком та в них є спільна дитина, та її зацікавленості в результаті щодо невинуватості у вчиненні злочину саме ОСОБА_1

Також, суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_1, в частині того, що під час того як за його участю знімали передачу, яка була розміщена в глобальній мережі Інтернет, він повідомляв про наявність в нього в будинку пістолета системи "Фломбер", який не являється вогнепальною зброєю, оскільки його показання заперечуються даними, які містяться у протоколі огляду (перегляду відеозображення) від 21.12.2016 р. відеозображення, яке було розміщене на сайті відеохостингу "YouTube" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 коментуючи статтю в глобальній мережі Інтернет щодо викриття злочинної групи (скриншоти № 2-4), розповідає, що в нього в будинку правоохоронні органи знайшли вогнепальну зброю - пістолет, та відеозаписом на диску, який є додатком до даного протоколу, де з 04 хв. 50 сек. по 05 хв. 00 сек. чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 розповідає про те, що в нього в будинку виявлено пістолет, а на 04 хв. 49 сек. ОСОБА_1 зазначає про вогнепальну зброю. Згідно ж висновку експерта від 15.11.2016 року №1075, представлений на дослідження пістолет, що було виявлено при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, належить до нарізної короткоствольної вогнепальної зброї, є пістолетом Макарова "ПМ" калібру 9x18 ПМ. Надані на дослідження 136 патронів є 9 мм. пістолетними патронами зразка 1951 року, виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби.

При цьому, під час допиту обвинуваченого в судовому засіданні, останній підтвердив, що він дійсно знімався у передачі, в якій обговорювали питання з приводу лісу на Трахтемирівському півострові, в ході якої він розповідав про виявлену в нього вдома зброю, надавши достатній об'єм інформації, яка, майже повністю, співпала щодо хронології події та відповідної деталізації з прив'язкою до часу та місця, із тією інформацією, яку він розповідав у передачі, крім одного - виду зброї. Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений зазначив, що розповідав про пістолет системи "Фломбер", а під час виступу в передачі - про вогнепальну зброю. Тобто, обвинувачений ОСОБА_1 визнає та не заперечує ту обставину, що під час його зйомки у вищезазначеній передачі, яка була розміщена у глобальній мережі Інтернет, він розповідав про те, що в нього вдома була вилучена зброя, яка належить йому.

Разом з тим, твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він розповідав на вищезазначеному відеозаписі під час зйомки у даній передачі про виявлений у його будинку пістолет системи "Фломбер", суд розцінює як непереконливі та не бере їх до уваги, оскільки вони суперечать дослідженим у судовому засіданні доказам.

Як вбачається з копії протоколу обшуку від 15.11.2016 року ОСОБА_6 на запитання слідчого, чи знає вона кому належить виявлені в неї в будинку речі, а саме пістолет та набої, відповіла, що вказані речі є власністю її колишнього чоловіка ОСОБА_18 (ОСОБА_1.), та він ними особисто користувався.

В ході судового розгляду було встановлено об'єктивність фіксації фактів у вказаному протоколі, а також те, що під час цієї слідчої дії ОСОБА_6 добровільно відповідала на питання слідчого і тиск на неї не чинився. Зазначена слідча дія проведена відповідно до вимог Кримінального процесуального Кодексу, підстав сумніватися у їх правдивості немає, тим більше, що це були початкові пояснення ОСОБА_6, які надавались нею самостійно та безпосередньо на місці події, того ж дня, відразу після виявлення в її будинку пістолета та набоїв, і вони найбільш об'єктивно відображають обставини, що відбулися. Це свідчить про те, що пояснення ОСОБА_6, які містяться у протоколі обшуку від 15.11.2016 року, є правдивими та такими, що відповідають дійсності, у зв'язку з чим суд визнає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.

Досліджуючи вищевказані докази, суд приходить до висновку, що 15.11.2016 року під час проведення обшуку в будинку АДРЕСА_2 Бориспільського району Київської області, працівниками поліції було вилучено та виявлено нарізну вогнепальну короткоствольну зброю - пістолет Макарова "ПМ", калібру 9x18 мм. та 136 бойових припасів - пістолетних патронів калібру 9 мм., які належали ОСОБА_1, що останній зберігав без установленого законом дозволу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що в нього ніколи не було вогнепальної зброї та вилучена вищезазначена вогнепальна збою та бойові припаси, в будинку АДРЕСА_2, йому не належить, не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи, які підтверджуються всіма зібраними у справі доказами. У зв'язку з чим, показання обвинуваченого, в цій частині, суд оцінює критично.

Крім того, не заслуговують на увагу і посилання обвинуваченого на те, що на момент проведення обшуку, тобто станом на 15.11.2016 р. він проживав саме за адресою: АДРЕСА_1, оскільки такі твердження жодним доказом не підтверджені.

В той же час, як вбачається з протоколу огляду (перегляду відеозображення) від 21.12.2016 р., а також із відеозапису, на диску, який є додатком до даного протоколу, ОСОБА_1 зазначив, що вогнепальну зброю вилучили саме в нього вдома. При цьому під час допиту в судовому засіданні обвинувачений не заперечував того факту, що під час його зйомки в передачі він розповідав працівникам ЗМІ про пістолет, який знаходився в нього вдома.

Відповідно до протоколу обшуку від 15.11.2016 р. пістолет Макарова "ПМ" калібру 9x18 ПМ. та набої вилучені в будинку АДРЕСА_2. Це в свою чергу свідчить про те, що у вищезазначеному відеозаписі ОСОБА_1 розповідав саме про даний будинок.

Таким чином, оцінюючи згідно вимог ст. 94 КПК України всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши свідків запропонованих стороною обвинувачення та стороною захисту, дослідивши запропоновані докази, висновки експертиз, перевіривши доводи учасників процесу, з'ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів були ними надані, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

З цього приводу, суд також критично оцінює клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими.

Так, захисник обвинуваченого адвокат Безпалий Т.Г. під час виступу в судових дебатах зазначив, про те, що всі докази, які надала сторона обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1, зібрані з грубим порушенням норм КПК України, навівши доводи на недопустимість даних доказів, згідно вимог ч. 1 ст. 89 КПК України. При цьому зазначив, що протокол обшуку будинку АДРЕСА_2. від 15.11.2016 р., складений слідчим Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9, за результатами проведення обшуку в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42016101020000093, є недопустимим доказом, оскільки обшук було проведено з істотним порушенням прав та свобод людини, та даний протокол не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а як наслідок і інші докази, здобуті в результаті проведення даної слідчої дії (постанови про визнання речових доказів, речові докази, висновки експертиз та всі інші докази надані стороною обвинувачення) як похідні від недопустимого протоколу обшуку, у відповідності до положень ст.ст. 86, 87 КПК України, є недопустимими і не можуть бути покладені в основу судового рішення. Також речові докази в даному кримінальному провадженні, які вилучені під час проведення обшуку 15.11.2016 р., є недопустимими доказами, оскільки вилучені в межах іншого кримінального провадження № 42016101020000093. Крім того, вказані докази не можуть бути допустимими доказами у вказаному провадженні, оскільки не були (виділені та долучені) в порядку та спосіб, визначений чинним законодавством до матеріалів кримінального провадження № 12016100020012956. Також зазначив, що є недопустимим доказом відеозображення, яке було розміщене на сайті відеохостингу "YouTube" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", оскільки даний доказ вилучений з порушенням законодавчо визначеного порядку виділення матеріалів кримінального провадження, а також не встановлена автентичність походження даного відеозапису.

В той же час, суд не приймає до уваги вищезазначені твердження сторони захисту, виходячи із наступного.

Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України зазначив, що визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України про те, що "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом", дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

За змістом постанови Верховного Суду України від 09.06.2016 року в справі № 5-360/кс 15, слідує, що Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, а натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченому статтею 89 КПК України.

Частиною першою статті 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд зауважує, що отримання доказів завжди обумовлено вчиненням стороною кримінального провадження цілеспрямованих дій з метою їх збирання. Аналіз положень частини другої цієї статті в редакції від 13 квітня 2012 року дає підстави зробити висновок, що саме вчинення з цією метою стороною обвинувачення діянь, які істотно порушують права і основоположні свободи людини, має наслідком визнання отриманих у такий неправомірний спосіб доказів недопустимими.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

При цьому в ч. 7 ст. 236 КПК України серед іншого закріплено, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

Так, в матеріалах кримінального провадження міститься копія ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2016 р. (т.2 а.с.109-110), якою, в рамках кримінального провадження № 420161010200000093 від 20.04.2016 р., розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-1 КК України, надано дозвіл, зокрема, слідчому СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9, та/або співробітникам оперативного підрозділу за дорученням слідчих, на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 (приватний будинок), з метою відшукання і вилучення речей і документів, які містять відомості щодо зайняття гральним бізнесом, а саме: електронно-обчислювальної техніки, мобільних (телефонних) пристроїв, флеш-накопичувачів, документів фінансово-господарської діяльності, чорнових записів, записників, нотаток.

Під час проведення даного обшуку, серед іншого, було виявлено та вилучено: предмет схожий на пістолет "Макарова" чорного кольору з коричневою рукояткою, серійний номер "НОМЕР_2", два магазина до вказаного пістолета повністю заряджені бойовими набоями у кількості 16 штук, калібр 9 мм., золотистого кольору, а також 6 коробок з набоями по 16 штук в кожній коробці, загальною кількістю 96 штук, золотистого кольору, калібр 9 мм., та 33 набої, золотистого кольору, калібр 9 мм.

За даним фактом слідчим СВ Дарницького УП ОСОБА_31 15.11.2016 р., відповідно до вимог ст. 214 КПК України, відомості внесені до ЄРДР за № 12016100020012956, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Як вбачається із рапорту слідчого Дарницького УП ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 (т.2 а.с.108), останній доповів заступнику начальника Дарницького УП ГУ НП у м. Києві - начальнику слідчого відділу ОСОБА_27 про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р. Зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 15.11.2016 р. приблизно о 14 год. 40 хв., в ході проведення санкціонованого обшуку, в рамках кримінального провадження № 42016101020000093 від 20.04.2016 р., на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді, було виявлено та вилучено: предмет схожий на пістолет "Макарова" НОМЕР_2, два магазини до нього, та предмети до нього в кількості 136 штук, калібру 9 мм. При цьому під час досудового розслідування кримінального провадження № 42016101020000093 від 20.04.2016 р. отримано ряд документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., а саме: витяг з ЄРДР № 42016101020000093 від 20.04.2016 р.; ухвала Дарницького районного суду м. Києва про проведення обшуку від 10.11.2016 р. у кримінальному провадженні № 42016101020000093 від 20.04.2016 р.; протокол обшуку від 15.11.2016 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 15.11.2016 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 15.11.2016 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 15.11.2016 р. У зв'язку з чим останній просив у дозволу долучити до матеріалів кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., копії, отриманих в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42016101020000093 від 20.04.2016 р., матеріалів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., а оригінали зазначених матеріалів зберігати у кримінальному провадженні № 420161010200000093 від 20.04.2016 р. Відповідно до резолюції, яка міститься в лівому верхньому кутку даного рапорту слідчому було надано дозвіл на доручення копій зазначених у рапорті документів, до матеріалів кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р.

У цьому зв'язку, доводи захисника, що зазначений вище протокол обшуку, а також речові докази, зібрані у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., що ґрунтуються на речах, матеріалах та документах, вилучених під час обшуку, в межах кримінального провадження № 42016101020000093 від 20.04.2016 р., є недопустимими доказами, оскільки не були (виділенні та долучені) в порядку та спосіб, визначені чинним законодавством, так як слідчий ОСОБА_15, в порушення ст. 214, 217 КПК під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., безпідставно, на підставі рапортів, вилучив матеріали та документи, отримані в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42016101020000093 від 20.04.2016 р., - на думку суду, є безпідставними.

Як зазначалося вище, на виконання вимог ст. 214 КПК України, слідчим СВ Дарницького УП за результатами проведеного санкціонованого обшуку в будинку АДРЕСА_2. від 15.11.2016 р., після самостійного виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, було, невідкладно, 15.11.2016 р., внесено відповідні відомості до ЄРДР за № 12016100020012956.

У статті 217 КПК України закріплено підстави для об'єднання та виділення матеріалів досудового розслідування. Відповідно до коментованої даної статті, досудове розслідування здійснюється за кожним фактом виявлення кримінального правопорушення і відомості про таке розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Об'єднання матеріалів досудового розслідування необхідно вважати доцільним, якщо в результаті об'єднання в одне кримінальне провадження матеріалів кількох досудових розслідувань досягається можливість забезпечення повноти й об'єктивності дослідження обставин вчиненого злочину чи злочинів або кримінальних проступків, правильного визначення ролі і ступеня вини кожного із учасників кримінального правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що підстави об'єднання матеріалів досудового розслідування не передбачають їх поширювального тлумачення. Випадки об'єднання матеріалів досудового розслідування за різними злочинами з мотиву практичної доцільності на підставах, що прямо не вказані у законі, треба вважати такими, що суперечать принципу законності. Вчиненні різними особами кількох злочинів без ознак співучасті в одному й тому ж місці або стосовно одних і тих само потерпілих не створює підстав для об'єднання в одному кримінальному провадженні матеріалів досудового розслідування за цими злочинами. Прийняття рішення щодо об'єднання матеріалів досудового розслідування передбачає необхідність ретельної оцінки ймовірних наслідків цієї дії.

Таким чином із змісту ст. 217 КПК України слідує, що дана стаття передбачає можливість, а не обов'язковість прийняття прокурором рішення про об'єднання матеріалів кількох досудових розслідувань в одне в разі виявлення вказаних у ч. 1 ст. 217 КПК України для цього підстав. Отже, положеннями даної статті передбачено право прокурора, а не обов'язок прийняти рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи, до ЄРДР за № 420161010200000093 від 20.04.2016 р., було внесено відомості, за фактом організації та проведення азартних ігор у віртуальному (електронному) казино за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-1 КК України.

В той же час відомості внесені до ЄРДР за № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за фактом виявлення та вилучення під час проведення санкціонованого обшуку в будинку АДРЕСА_2. від 15.11.2016 р., в рамках кримінального провадження № 420161010200000093 від 20.04.2016 р., предмета схожого на пістолет "Макарова", серійний номер "НОМЕР_2", двох магазинів до вказаного пістолета повністю заряджені бойовими набоями у кількості 16 штук, калібр 9 мм., а також набоїв, загальною кількістю 136 калібр 9 мм. При цьому на момент внесення даних відомостей до ЄРДР, а саме 15.11.2016 р., в кримінальному провадженню, в рамках якого було проведено обшук, підозра нікому пред'явлена не була.

Вказаних відомостей, на переконання суду, цілком достатньо для того, щоб визнати, що об'єднання в одне кримінальне провадження матеріалів досудових розслідувань за № 420161010200000093 від 20.04.2016 р. та за № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., з огляду на вимоги, які закріплені в ч. 1 ст. 217 КПК України, було недоцільним.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, про відсутність порушень під час досудового розслідування, кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., норм ст. 217 КПК України.

Належить також зауважити, в контексті посилань при цьому сторони захисту на положення ст. 84 КПК України, що відсутність цієї постанови є доказом неналежності та недопустимості згаданого вище протоколу обшуку від 15.11.2016 р., то сама по собі постанова слідчого, тобто процесуальне рішення, доказом у кримінальному провадженні, в значенні ст. 84 КПК України, бути не може, бо доказ, відповідно до вказаної процесуальної норми, це фактичні дані, отримані в передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, хоча й може мати значення при оцінці допустимості доказу, зафіксованого в протоколі обшуку.

При цьому, суд враховує заперечення захисника Безпалого Т.Г., зазначені під час виступу в судових дебатах, про те, що надані стороною обвинувачення рапорти носять інформативний характер, являють собою доповідну записку, та не є формою прийняття слідчим, прокурором процесуального рішення в кримінальному провадженні, але не погоджується з ним в тому, що вони не є доказами. Так, відповідно до ст. 99 КПК України документи можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Звичайно, враховуючи специфічний характер цих документів, які створюються службовими особами в процесі правоохоронної діяльності, суд має враховувати, що вони являються офіційним повідомленням про що-небудь керівництву, можуть містити суб'єктивні оціночні судження цих осіб, а тому кожен із них, взятий окремо, має оцінюватися критично. Проте, якщо інформація, яка в них міститься підтверджується та доповнюється сукупністю інших доказів, суд не може ігнорувати ці документи. Таким чином, суд відхиляє заперечення адвоката Безпалого Т.Г. щодо недопустимості цих доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що долучення до матеріалів кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., копії, отриманих законним шляхом доказів, а саме: в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42016101020000093 від 20.04.2016 р., матеріалів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., до матеріалів даного кримінального провадження, на підставі рапорту слідчого, не може вплинути на правильність прийнятих процесуальних рішень у кримінальному провадження № 42016101020000093 від 20.04.2016 р. У зв'язку з чим, судом при вирішенні питання допустимості доказів та використанні, покладених в основу вироку засобів доказування, грубого порушення вимог кримінального процесуального закону не допущено. Таким чином, ці обставини в сукупності не можуть свідчити про істотне порушення прав та свобод ОСОБА_1, що, в свою чергу не є наслідком визнання всіх, наданих стороною обвинувачення доказів, недопустимими.

При цьому, за результатами дослідження в якості доказу копії протоколу обшуку від 15 листопада 2016 року, проведеного слідчим Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9, на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2016 р., за адресою: АДРЕСА_2, судом встановлено, що протокол містить дані про адресу, час проведення, учасників слідчої дії. Зокрема, в ньому зазначено, що обшук проводився за участю власника будинку ОСОБА_6, інших осіб: ОСОБА_12, ОСОБА_8, яким у відповідності до вимог КПК України, роз'яснені їх права та обов'язки; у присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яким згідно ст.ст. 11,13, 15, 223 КПК України роз'яснені їх права і обов'язки. Протокол містить інформацію про застосування технічних засобів фіксації і його характеристики, відомості про те, що ОСОБА_6 пред'явлено ухвалу слідчого судді про проведення обшуку, запропоновано видати речі зазначені в ухвалі. В протоколі вказано в тому числі про те, що під час обшуку у на другому поверсі, у спальній кімнаті, яка знаходиться з правої сторони від сходів, у верхній шухляді тумбочки білого кольору, яка стоїть зліва від ліжка, було виявлено та вилучено: предмет схожий на пістолет "Макарова" чорного кольору з коричневою рукояткою, серійний номер "НОМЕР_2", та два магазина до вказаного пістолета повністю заряджені бойовими набоями у кількості 16 штук, калібр 9 мм., золотистого кольору, а також у гардеробній, яка знаходиться в тій же кімнаті, у пакеті чорного кольору, який лежав на другій полці знизу, з правого боку від входу, виявлено та вилучено: 6 коробок з набоями по 16 штук в кожній коробці, загальною кількістю 96 штук, золотистого кольору, калібр 9 мм., та 33 набої, золотистого кольору, калібр 9 мм. Всі переховані в протоколі речі в присутності понятих були поміщені в поліетиленові пакети, прошиті ниткою, опечатані та засвідчені підписами понятих. Виявлені предмети пред'явлені понятим і іншим учасникам, присутнім при обшуку. Протокол прочитаний вголос, зауважень учасників обшуку і понятих не надходило. Протокол містить підписи особи, в приміщенні якої проводився обшук, тобто ОСОБА_6, понятих, присутніх при обшуку приміщення, і учасників обшуку.

Разом з тим, твердження сторони захисту з приводу того, що слідчим Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 власниці будинку ОСОБА_6 не було роз'яснено жодного процесуального права, не надано можливості їй запросити захисника, а також що на ОСОБА_6 в ході проведення обшуку здійснювався тиск з боку правоохоронних органів, суд не бере до уваги, оскільки вони повністю спростовані дослідженими судом доказами, аналіз яких наведено вище.

Крім того, посилання адвоката Безпалого Т.Г. на те, що тиск на ОСОБА_6 здійснювався, в той проміжок часу, коли відеофіксація не здійснювалася, судом не сприймається, оскільки із запису, який був розпочатий після розриву у часі вбачається, що обстановка у місці проведення обшуку спокійна, ОСОБА_6 не схвильована, поводить себе нормально та не висловлює будь-яких претензій.

Стосовно доводів захисника Безпалого Т.Г. про те, що ОСОБА_6 не було роз'яснено, що остання має право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На момент обшуку і складання протоколу ОСОБА_6 ще не мала процесуального статусу - свідка, що знайшло своє відображення у протоколі обшуку. Жодних зауважень, доповнень та пропозицій після складання протоколу від учасників обшуку, у тому числі, і ОСОБА_6 не надходило, що підтверджується їх підписами.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК України перед початком виконанням ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред'явлена ухвала і надана її копія.

Дані вимоги КПК України були дотримані в повному обсязі, а саме перед початком виконання ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва Трусової Т.О. від 10.11.2016 р., вона була проголошена слідчим Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 в присутності ОСОБА_6 - власниці будинку, та вручено їй її копію, про що свідчить підпис ОСОБА_6, який міститься у протоколі обшуку від 15.11.2016 р., відеозапис проведення обшуку, а також підтверджено показаннями свідка ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_9, наданими ними під час допиту в судовому засіданні.

Частиною 8 ст. 236 КПК України передбачено право осіб, які присутні під час проведення обшуку, робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Жодних заяв від осіб, які були присутні під час проведення обшуку, не надходило.

Вимоги ст.ст. 234, 236, КПК України, які регламентують проведення процедури обшуку, не передбачають роз'яснення особі, якій належить житло, і у якому проводиться обшук, положення ст. 63 Конституції України.

При цьому, суд звертає увагу, на те, що нормами чинного КПК України не заборонено, в ході проведення слідчої дії - обшук, ставити питання власнику житла чи іншого володіння, щодо виявлених речей та документів. Такі пояснення не являються показаннями свідка, в розумінні статті 95 КПК України, оскільки стосуються виключно обставин, які підлягають з'ясуванню для досягнення й забезпечення завдань, що стоять перед обшуком.

Так, під час проведення обшуку ОСОБА_6, давала пояснення правоохоронним органам, відповідаючи на їх питання, виключно з приводу відшуканих в її будинку речей, які вилучені з обігу. Це в свою чергу свідчить про те, що під час проведення обшуку 15.11.2016 р. за адресою: АДРЕСА_2, працівниками правоохоронних органів слідча дія - допит свідка ОСОБА_6 не проводилися.

З огляду на вищевикладене, доводи сторони захисту, з приводу того, що ОСОБА_6 під час обшуку мала статус свідка, не відповідає положенням КПК України, оскільки не знайшли свого підтвердження у матеріалах кримінального провадження та повністю спростовані дослідженими судом доказами.

За вказаних обставин, суд не вбачає порушення права ОСОБА_6, яка на час проведення обшуку не мала процесуального статусу свідку, та її допит відповідно до положень ст. 224 КПК України, слідчим не проводився.

Також відповідно до ч. 1 ст. 236 КК України для участі в проведенні обшуку може бути запрошений захисник, що не є обов'язком слідчого.

На думку суду, зміст протоколу обшуку відповідає положенням ст. ст. 104, 223, 236 КПК України, права ОСОБА_6 як особи, яка володіє житлом, в якому проводився обшук, не були порушені, оскільки відповідно до вимог ст. 236 КПК України їй вручено копію ухвали слідчого судді про обшук, примірник протоколу обшуку, відповідно до якого вона розписався, що отримала даний протокол та ніяких зауважень від неї не надходило.

Крім того, не заслуговують на увагу і твердження адвоката Безпалого Т.Г. з приводу того, що технічний запис, який проводився під час обшуку від 15.11.2016 р., є неповним, оскільки запис не проводився безперервно, що є однією із підстав для визнання процесуальної дії, результати, якої зафіксовано в протоколі обшуку від 15.11.2016 р., недопустимим доказом, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. В частині 2 ст. 107 КПК України про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України (в редакції від 08.10.2016 р.) при обшуку слідчий, прокурор, серед іншого має право проводити відеозапис. Разом з тим, вимоги, що відеозапис має відбуватися безперервно в КПК України (в редакції від 08.10.2016 р.) не закріплено. Розрив у часі запису між його окремими частинами не визнається порушенням будь-яких нормативних документів.

Як вбачається з копії протоколу обшуку від 15.11.2016 р. клопотань від осіб, які брали участь у проведенні обшуку не надходило. Це свідчить про те, що рішення про фіксацію проведення обшуку за допомогою технічних засобів було прийнято самостійно слідчим. При цьому, на виконання вимог ч. 2 ст. 107 КПК України слідчим Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 особам, які беруть участь у проведенні обшуку роз'яснено вимоги про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання, а саме відеофіксація на відеокамеру "Cannon PS 2275".

Так, допитаний у судовому засіданні в якості свідка слідчий Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 показав, що до початку проведення обшуку, ним було роз'яснено, що під час обшуку буде здійснювати відеофіксація за допомогою технічних засобів Однак, відеофіксація обшуку здійснювалася частково, оскільки обшук тривав достатнього довгий період часу, а тому технічної можливості здійснювати повністю відеозйомку не було.

Такі показання свідка ОСОБА_9 повністю узгоджуються з показаннями, наданими під час допиту в судовому засіданні, свідком ОСОБА_10, в яких останній підтвердив, що під час обшуку здійснювалася часткова відеофіксація, оскільки камеру виключали для того, щоб її підзарядити; а також даними, які містяться у протоколі обшуку будинку АДРЕСА_2. від 15.11.2016 р., з якого вбачається, що в ньому містяться особисті підписи понятих та інших учасників даної слідчої дії, якими вони засвідчили їх дійсну участь у вказаній слідчій дії, підтвердили правильність, законність та непорушність процедури проведення даної слідчої дії, а також повноту та послідовність внесення відомостей в протокол, складений за її результати, без будь-яких зауважень та заперечень.

З огляду на вищевикладене, факт, того, що під час проведення обшуку здійснювалася часткова відеофіксація, не суперечить вимогам КПК України, а тому не вказує на недопустимість чи недостовірність даного відеозапису, оскільки в судовому засіданні учасники цієї слідчої дії - поняті ОСОБА_5 та ОСОБА_4, під час допиту їх в якості свідків, підтвердили факт здійснення відеофіксації слідчої дії - обшуку.

Крім того, в подальшому слідчим Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_15 було проведено слідчу дію - огляд відеофайлів, які знаходяться на оптичному DVD-R диску, отриманих в ході здійснення відеофіксації під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2, від 18.12.2016 р., з додатком до даного протоколу, в ході якої підтверджено зазначені в протоколі відомості щодо обставин проведення обшуку.

Суд також звертає увагу на те, що ні обвинуваченим, ні його захисником не оспорена достовірність тих даних, які встановлюються за допомогою цього запису, а сутність і якість запису дають можливість встановити час коли він здійснювався, унікально ідентифікувати осіб, які приймали участь у проведенні обшуку, зокрема понятих та власницю будинку ОСОБА_6 У зв'язку із викладеним, суд приймає зазначений доказ.

Ці обставини свідчать про те, що обшук, проведений в будинку АДРЕСА_2. 15.11.2016 р., із дотриманням вимог КПК України, та за результатами проведення даної слідчої дії, належним чином зафіксовано відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладене та з урахуванням вимог ст. 87 КПК України, підстав для визнання доказів, зібраних під час проведення зазначеного вище обшуку, не встановлено. У зв'язку з чим, доводи захисника про порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України при проведенні обшуку є такими, що не знайшли свого об'єктивного підтвердження, тому, на думку суду, доводи захисника в цій частині є необґрунтованими.

Також, твердження захисника Безпалого Т.Г. щодо недопустимості речових доказів, вилучених під час обшуку в межах кримінального провадження № 420161010200000093 від 20.04.2016 р., оскільки вони не були долучені в порядку та спосіб визначений чинним законодавством до матеріалів кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., суд вважає безпідставними з огляду на зазначене.

Так, саме в ході проведення обшуку 15.11.2016 р., на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва Трусової Т.О. від 10.11.2016 р., за адресою: АДРЕСА_2, серед іншого було вилучено: предмет схожий на пістолет "Макарова", серійний номер "НОМЕР_2", два магазина до вказаного пістолета повністю заряджені бойовими набоями у кількості 16 штук, калібр 9 мм., 6 коробок з набоями по 16 штук в кожній коробці, загальною кількістю 96 штук, калібр 9 мм., та 33 набої, калібр 9 мм. Дані предмети були вилучені слідчим, у порядку ч. 7 ст. 236 КПК України, як предмети, які вилучені законом із обігу.

Після чого, слідчим слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_31 було винесено постанову від 15.11.2016 про призначення балістичної експертизи у кримінальному провадженні № 12016100020012956 від 15.11.2016 р. (т.2 а.с.120-121). Відповідно до висновку експерта від 15.11.2016 № 1075 представлений на дослідження пістолет належить до нарізної короткоствольної вогнепальної зброї, пістолет придатний до стрільби. Представлений на дослідження пістолет є пістолетом Макарова "ПМ" калібру 9x18 ПМ, промислового виробництва "Іжевського машинобудівного заводу" м. Іжевськ, СРСР. Надані на дослідження 136 патронів є 9 мм. пістолетними патронами зразка 1951 року; патрони виготовлені промисловим способом на Луганському патронному заводі та Юрюзанському патронному заводі колишнього СРСР, а також НВО "Форт" м. Вінниця, Україна, та фірмою "Селье і Белот", Чеська республіка; патрони придатні до стрільби.

15 листопада 2016 року слідчий Дарницького УП ГУ НП у м. Києві виніс постанову про визнання речових доказів та визначення їхнього місця зберігання, відповідно до якої пістолет "ПМ" № НОМЕР_2, 2 магазини, протирка ствола, 4 демонтовані патрони, 10 стріляних гільз, 122 пістолетних патрона 9х18 ПМ, картонна коробка, блакитний пакет з биркою, запаковані в пакет "Експертна служба МВС України № 3142519", які були вилучені під час згаданого вище обшуку, визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., на тих підставах, що вилучені речі можуть бути використані як доказ обставин, які встановлюються під час даного кримінального провадження та мають значення речового доказу.

Таким чином, порушень чинного КПК України про проведенні обшуку, вилученні в ході його проведення речей, визнанні вищезазначених предметів, саме в рамках кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р., речовими доказами, всупереч міркуванням сторони захисту не виявлено, бо обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді, яка перед початком обшуку була ОСОБА_6 пред'явлена, учасники обшуку, пропозицій та зауважень до цього протоколу не мали, отже сам протокол обшуку, зафіксовані у ньому результати, отримані в його результаті докази є допустимими.

Крім того, суд відхиляє заперечення адвоката Безпалого Т.Г. щодо недопустимості відеозображення, яке було розміщене на сайті відеохостингу "YouTube" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", які ґрунтувалися на тому, що даний доказ вилучений з порушенням законодавчо визначеного порядку виділення матеріалів кримінального провадження. При цьому суд виходить із того, що прокурором, в ході судового розгляду даного кримінального провадження, були надані рапорт слідчого Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15 та постанову слідчого Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 21.12.2016 р.

З даних документів чітко вбачається, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12016100020012956 від 15.11.2016 р. слідчим Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15 в глобальній мережі Інтернет виявлено відеозображення, яке було розміщене на сайті відеохостингу "YouTube" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", де підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 коментує статтю в глобальній мережі Інтернет щодо викриття злочинної групи.

Так, в частині 2 ст. 93 КПК України міститься широкий обсяг повноважень сторони обвинувачення щодо збирання доказів у кримінальному провадженні. Відповідно до положень зазначеної норми сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже спосіб отримання слідчим відеозображення, розміщеного на в глобальний мережі Інтернет, а саме на сайті відеохостингу "YouTube" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" шляхом пошуку та його виявлення в глобальній мережі Інтернет, відповідає чинному кримінальному процесуальному закону.

Отримання запису з офіційно сайту, який є загальнодоступним для всіх користувачів глобальної мережі Інтернет, перегляд цього запису з метою відшукання потрібної інформації не вимагає будь-якого попереднього отримання дозволу слідчого судді, отже і в цій частині вимоги процесуального законодавства дотримані. Зазначені обставини свідчать про те, що дане відеозображення було отримано слідчим в порядку визначеному ч. 2 ст. 93 КПК України.

В подальшому слідчим Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15 було проведено слідчу дію - огляд відеозображення, яке було розміщене на сайті відеохостингу "YouTube" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", за результатами якої було складено протокол огляду (перегляду відеозображення) від 21.12.2016 р., та встановлено, що на даному відео зображений підозрюваний ОСОБА_1, який розповідає про себе та коментує статтю в глобальній мережі Інтернет щодо викриття злочинної групи. В ході цього огляду зроблено відповідні скріншоти.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводить огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

У п. 1 ч. 1 ст. 103 КПК України закріплено, що процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі. Відповідно до ч. 1 ст. 104 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Так, слідчим Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15 було складено протокол огляду від 21.12.2016 р. за результатами проведення слідчої (розшукової) дії - огляд. Процедура огляду була дотримана, відповідала положенням статті 237 КПК України, та належним чином зафіксувала відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин відсутні передбачені законом підстави для визнання недопустимим доказом протоколу огляду від 21.12.2016 р., та диску, який є додатком до даного протоколу, на якому знаходиться вищезазначене відео зображення, а також похідної від нього постанови слідчого Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15 21.12.2016 р. про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку і відповідають вимогам ст. ст. 85-86 КПК України.

В ході судового розгляду, суд, шляхом перегляду відеозапису, який міститься на CD-R диск марки "Videx" оранжевого кольору, додаток до протоколу огляду відеозображення від 21.12.2016 р., під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" (т.2 а.с.152), безпосередньо переконався у правильності відомостей, викладених у згаданому протоколі огляду та їх відповідності відеозапису.

При цьому, під час допиту обвинуваченого ОСОБА_1, що після проведення в його будинку обшуку, за його участю знімали передачу з приводу лісу на Трахтемирівському півострові, в ході якої він розповідав працівникам ЗМІ, що в його будинку наявний пістолет системи "Фломбер". Тобто обвинувачений не заперечував правильність відображення викладених відомостей, в частині того, що він дійсно знімався в передачі, яка було розміщена в глобальній мережі Інтернет, де він коментував певні події.

Суд також звертає увагу на те, що ні обвинуваченим, ні захисником не оспорювалася достовірність тих даних, які встановлюються за допомогою цього запису. При цьому мається на увазі також, що під час досудового розслідування, при відкритті стороні захисту матеріалів кримінального провадження сторона захисту питання автентичності походження вищезазначеного відеозапису, не ставила.

За таких обставин суд вважає, що вказаний доказ є належним, допустимим, достовірним, а доводи сторони захисту про його недопустимість відхиляє як такі, що не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та чинному КПК України.

Процесуальні підстави для визнання інших доказів недопустимими, враховуючи докази та обставини відповідно досліджені та встановлені в ході судового розгляду, відсутні.

Таким чином, порушень КПК України, які б вплинули на правильність висновків суду на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, не встановлено.

При цьому, відсутність генетичних слідів обвинуваченого ОСОБА_1 на спусковому гачку з дужкою, запобіжника та курка на пістолеті, виявлено та вилученого під час проведення обшуку 15.11.2016 р., не є безумовною підставою для виправдання обвинуваченого, оскільки факт незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів ОСОБА_1, достатньо підтверджується іншими належними, допустимими та достовірними доказами, аналіз яких наведено вище.

Крім того, безпідставними суд визнає доводи адвоката БезпалогоТ.Г., в частині невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України обвинувального акта щодо ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 і реєстр матеріалів досудового розслідування складено з дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстави для повернення такого обвинувального акту, в порядку передбаченому п. 3 ч. 3 ст.291 КПК України під час підготовчого судового засідання, були відсутні.

При цьому, за результатами досудового розслідування кримінального провадження, з врахуванням категорії кримінального правопорушення, не визнання ОСОБА_1 своєї вини та будь-якого сприяння останнього у розкритті злочину, є очевидними причинами неможливості органом досудового розслідування встановити точний день та час, а також місце придбання обвинуваченим ОСОБА_1 нарізної вогнепальної короткоствольної зброї - пістолета Макарова "ПМ", калібру 9х18 мм. та 136 бойових припасів, а саме пістолетних патронів калібру 9 мм.

Проте, не встановлення зазначених фактів за наведених причин, не були процесуальною перешкодою для пред'явлення ОСОБА_1 відповідного обвинувачення з приводу обставин виявлених безпосередньо шляхом розкриття кримінального правопорушення. Встановлені органом досудового розслідування таким чином фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, з достатньою повнотою, як формулювання обвинувачення, наведені в обвинувальному акті, містять усі необхідні вимоги, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, як передбачено ст. 91 КПК України, та мають відповідну правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність - ч.1 ст. 263 КК України.

У зв'язку з викладеним, твердження захисника обвинуваченого - адвоката Безпалого Т.Г. про порушення під час досудового розслідування процесуальних вимог щодо доказування, передбачених ст. 91-94 КПК України є необґрунтованими.

Також, суд не бере до уваги доводи адвоката Безпалого Т.Г. з приводу того, що неправомірних дій сторони обвинувачення, що полягають у зміні формулювання обвинувачення у судовому засіданні 31.05.2018 р., оскільки така зміна відбулася не з підстав, визначених ч. 1 ст. 338 КПК України, а у зв'язку з неналежним процесуальним керівництвом на етапі досудового розслідування, оскільки вони є необґрунтованими.

Так, з матеріалів кримінального провадження також слідує, що представлення прокурором під час судового розгляду обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням від 30.05.2018, було обумовлено лише уточненням фактичних обставин кримінального правопорушення, у зв'язку із встановленням нових фактичних обставин кримінального правопорушення, що, всупереч твердженням сторони захисту, не суперечить вимогам ст. 338 КПК України, не дивлячись на те, що формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій ОСОБА_1 залишились незмінними у порівнянні зі змістом попереднього акту.

Крім того, суд не надає будь-якої оцінки показанням свідка ОСОБА_28, про які зазначено адвокатом Безпалим Т.Г. під час виступу в судових дебатах, оскільки стороною обвинувачення у даному кримінальному проваджені не заявлялося клопотання про допит свідка ОСОБА_28, крім того, останній не заявлений стороною захисту, та судом він безпосередньо не допитувався.

Так, відповідно до стандарту доказування "поза розумним сумнівом", який був запозичений із правової системи загального права та активно використовується Європейським судом з прав людини, зокрема у справі "Ушаков проти України" (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: "Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом". Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою".

Отже, застосовуючи указаний стандарт доказування в цій справі, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, зокрема, не дивлячись на те, що деякі із наданих стороною обвинувачення доказів (рапорти, відеозображення, розміщене в глобальній мережі Інтернет) взятих окремо один від одного, можна було б поставити під сумнів посилаючись, наприклад, на те, що рапорти не є формою прийняття слідчим, прокурором процесуального рішення у кримінальному провадження, чи постановочні зйомки (щодо коментарів ОСОБА_1 у глобальний мережі Інтернет під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3"), у своїй сукупності всі докази як фрагменти мозаїки утворюють цілісну картину того, що відбулося насправді. За таких обставин суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину, за яким йому пред'явлено обвинувачення, є доведеною "поза розумним сумнівом".

За таких обставин, аналіз досліджених судом доказів по справі в їх сукупності, переконує суд у тому, що показання обвинуваченого ОСОБА_1, дані ним у ході судового розгляду, щодо непричетності до інкримінованого йому злочину, надані ним з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

З цього приводу, суд звертає увагу, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу (незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами).

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною, оскільки склад відповідного злочину доведений стороною обвинувачення в суді.

Як роз'яснено в п. 4, 5 ППВСУ "Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами" № 3 від 26.04.2002 р. до вогнепальної зброї, яка є предметом злочинів, передбачених статтями 262-264, 410 КК України, належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей). Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху.

З урахуванням вказаних роз'яснень, а також наявного у матеріалах кримінального провадження висновку експерта № 1075 від 15.11.2016 р., судом встановлено, що виявлені та вилучені під час обшуку в будинку АДРЕСА_2., а саме предмет схожий на пістолет, належить до нарізної короткоствольної вогнепальної зброї, є пістолетом Макарова "ПМ" калібру 9x18 ПМ, придатний до стрільби; 136 патронів являються боєприпасами, оскільки призначені для проведення пострілів з пістолета - нарізної короткоствольної вогнепальної зброї калібру 9 мм та придатні до стрільби.

Так, у відповідності до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Норма ст. 263 КК України є субсидіарною і для розуміння незаконності поводження зі зброєю, вимагає аналізу відповідного закону. При цьому поняття "закон", яке використав законодавець, має розширене тлумачення і включає в себе законодавство у цілому, в тому числі нормативні акти, що регулюють відповідні правовідносини, порушення яких утворює об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 263 КК України .

Підстави та порядок отримання дозволів на зберігання вогнепальної зброї визначено Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 року, а також Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року.

Відповідно до вказаних нормативних актів видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється: на вогнепальну зброю, бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС.

Як слідує з роз'яснень, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року "Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами", під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при собі, а в обраному нею місці. Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов'язані із їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 всупереч передбаченому законом порядку придбав нарізну вогнепальну короткоствольну зброю - пістолет Макарова "ПМ", калібру 9x18 мм. та 136 бойових припасів пістолетних патронів калібру 9 мм., які в подальшому, без відповідного дозволу зберігав в будинку АДРЕСА_2. Це означає, що дії ОСОБА_1 мають ознаку незаконності. Обвинуваченому це було відомо, він усвідомлював суспільно небезпечний характер власних дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки, але бажав їх настання. Це підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 виключно прямого умислу. Вчинене ним кримінальне правопорушення є закінченим. Його умисні злочинні діяння, що виразились в незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, містять всі ознаки складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1, повинен бути засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України, за незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу (незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 263 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений раніше не судимий, має місце реєстрації, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем реєстрації не перебуває, неодружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, з вищою освітою, офіційного працевлаштований, а саме працює на посаді начальника відділу розробок в ТОВ "ЛК КОМ". Ці обставини позитивно характеризують його особу.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості спричинених наслідків, а саме, що результаті протиправних дій обвинуваченого не заподіяно шкоди як громадянам так і суспільним інтересам, період часу, який пройшов з часу придбання обвинуваченим вогнепальної зброї до її вилучення співробітниками поліції, характеристику та кількість вогнепальної зброї і бойових набоїв, яка є предметом кримінального правопорушення.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 263 КК України, але не на максимальний строк.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.

В той же час, підстав для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

З урахуванням викладеного вище, конкретних обставин вчинення злочину, даних про особу обвинуваченого, його процесуальну поведінку, його ставлення до вчиненого, а також відсутності тяжких наслідків від дій обвинуваченого, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в два роки з визначенням відповідних обов'язків судом (ч.1 ст. 76 КК України).

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 22 579 грн. 24 коп., що є документально підтвердженим за матеріалами судової справи.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання слід залишити ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 318, 322, 342-351, 358, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 50, 65-69, 75, 76, ч. 1 ст. 263 КК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2 (два) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили залишити попередній - особисте зобов'язання, з відповідними обов'язками, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та необхідність виїзду за кордон.

Після набрання вироком законної сили, внесену ОСОБА_1 заставу в сумі 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) гривень, на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва, на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2016 р., повернути - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Уральський, Росія, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Держави України (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 22 579 (двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 24 коп., витрат пов'язаних із залученням експертів.

Речові докази, після набрання вироком суду законної сили: пістолет "ПМ" № НОМЕР_2, 2 магазини, протирку ствола, 4 демонтовані патрони, 10 стріляних гільз, 122 пістолетних патрона 9х18 ПМ, картонну коробку, блакитний пакет з биркою, які запаковані в пакет "Експертна служба МВС України № 3142519"; змиви з: рукоятки пістолета "ПМ" № НОМЕР_2, з двох магазинів, зі спускового гачка з дужкою, з запобіжника та курка, які вилучено до 5 (п'яти) білих паперових конвертів окремо, які опечатано печаткою "Для пакетів" Дарницького УП ГУНП у м. Києві; зразок букального епітелію, який упакований до світло-коричневого паперового конверта та опечатаний печаткою "Для пакетів" Дарницького УП ГУНП у м. Києві, що передані на зберігання у камеру схову Дарницького УП ГУПН в м. Києві, - знищити; CD-R диск марки "Videx" оранжевого кольору, з відеозображенням та скриншотами (т.2 а.с.152); оптичний DVD-R диск з відеоматеріалами, отриманими в ході здійснення відеофіксації під час проведення обшуку, який поміщено до поліетиленового файлу без опечатування (т.2 а.с.180), - залишити зберігати в матеріалах судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк