Рішення № 76581492, 12.03.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1573/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Юдіної С.Г.

при секретарі Воротник В.В.

за участю представника відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 в якій просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки від доходу (заробітку) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до закінчення навчання, до 30.06.2014 року, але не більше як до досягнення ним 23 років.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалася на те, що 16 серпня 1999 року між нею та відповідачем було розірвано шлюб. Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час син навчається на денному відділенні Західно – Донбаського професійного ліцею на базі 11 класів за спеціальністю - верстатник. Термін його навчання закінчується 30.06.2014 року. Син проживає разом з нею і перебуває на її утримання і потребує матеріальної допомоги. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає і вона вимушена сама утримувати дитину. Відповідач працює на шахті «Самарська», гірничо-робітником та має можливість допомагати сину. На даний час вона не перебуває у шлюбі, ніде офіційне не працює і не може надавати матеріальну допомогу в повному обсязі. Син отримує стипендію, яку витрачає на проїзд та одяг.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала посилаючись на доводи наведені в позовній заяві та на свої пояснення надані в судовому засіданні.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, 22 листопада 1999 року він уклав шлюб з ОСОБА_5 від даного шлюбу в нього народилось двоє дітей – син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. Його дружина не працює, веде домашнє господарство та займається вихованням дітей. Крім того, в нього є батьки – ОСОБА_4 та ОСОБА_8 які є пенсіонерами. Тобто, на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, дружина, батьки пенсіонери, які отримують мінімальну пенсію. Його старший син ОСОБА_4 навчається на денному відділенні і отримує стипендію, що в середньому становить 400 грн. Позивачка працює продавцем – реалізатором. За таких обставин вважає, що вимоги позивачки є необґрунтованими.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що відповідач своєчасно постійно сплачував аліменти на утримання сина в розмірі 1400 – 1700 грн. На даний час в нього інша сім’я, двоє дітей. Дружина ніде не працює і не має можливості знайти роботу. Свого житла відповідач не має, він проживає в будинку своїх батьків.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом по справі встановлено, що до 16 серпня 1999 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 9).

Від спільного шлюбу є повнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 8).

На даний час ОСОБА_4 є студентом денного відділення Західно – Донбаського професійного ліцею, що підтверджується довідкою № 26 від 14 січня 2013 року (а.с. 3)

Відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітній син, дочка продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син які продовжують навчання.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, працює на шахті «Самарська», має регулярний стабільний заробіток та має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина. Суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що він не має можливості сплачувати аліменти на повнолітню дитину у зв’язку з тим, що у нього на утриманні знаходяться двоє неповнолітній дітей, дружина та батьки пенсіонери. Оскільки його батьки є пенсіонерами та отримують пенсію, дружина працездатна хронічними захворюваннями не страждає та має можливість працювати.

Враховуючи викладене, суд з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає за доцільне частково задовольнити позов зобов’язавши відповідача виплачувати аліменти на користь дружини на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/8 частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, а саме з 11 лютого 2013 року та до закінчення сином навчання, тобто до 30 червня 2014 року, але не більше ніж до 23 років.

В іншій частині позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 5-8, 10, 130, 131, 212, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на час навчання, але не більше ніж до 23 років, починаючи з 11 лютого 2013 року та до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев’ять) гривень 40 копійок на користь держави (р/р 31215206700032, ЄРДПОУ 26509623, отримувач УДКУ м. Павлограда 22030001, код отримувача 24237540, банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012).

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Павлоградського

міськрайонного суду ОСОБА_9