Постанова № 76579410, 19.09.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №281/557/17 Головуючий у 1-й інст. Данчук В. В.

Категорія 39 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді: Миніч Т.І.

суддів: Павицької Т.М.,

Трояновської Г.С.

секретаря

судового засідання Ковальської Я.В.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 30 травня 2018 року

у цивільній справі №281/557/17 за позовом ОСОБА_3 до Липниківської сільської ради Лугинського району Житомирської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, -

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом. Просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 02.08.2003 року Лугинською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_9 В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що після смерті її батька - ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина у вигляді майнового та земельного паїв, а також житлового будинку з надвірними будівлями в с.Осни Лугинського району Житомирської області. Спадкоємцями першої черги за законом були діти померлого: ОСОБА_9, ОСОБА_8 та вона, позивач, у рівних частках. В установлений строк ні позивач, ні її брати в нотаріальну контору для отримання спадщини не звертались, домовленості про розподіл спадкового майна між ними не було. У жовтні 1999 року позивач та ОСОБА_9 фактично вступили у володіння частиною спадкового майна. Зокрема вона із господарства померлого батька взяла корову, стола, постільні речі, посуд, господарський інвентар. Решту майна взяв ОСОБА_9 ОСОБА_8 спадщину не прийняв, собі із спадкового майна нічого не взяв. Про те, що ОСОБА_9 у 2003 році таємно від неї звернувся в Лугинську державну нотаріальну контору та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 2,32 в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифіката серії НОМЕР_1 вона дізналась випадково в 2017 році. Тому змушена була звернутись до суду з даним позовом.

Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 30 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати зазначене рішення суду в повному обсязі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Вважає, що поза увагою суду залишилась та обставина, що вона фактично прийняла спадщину після смерті батька. На думку апелянта, підписи в заповіті та в заяві ОСОБА_9 до нотаріальної контори від 02.08.2003 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_10 виконані не ОСОБА_9 Відповідне клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, заявлене представником позивача, судом залишено без задоволення.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_11, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_10, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_2 від 12.07.1999 року та серії НОМЕР_3 від 23.09.1999 року (а.с.3).

Відповідно до довідки Липниківської сільської ради Лугинського району №198 від 27.02.2018 року ОСОБА_10 на день своєї смерті проживав та був зареєстрований в с.Осни Лугинського району Житомирської області один (а.с.132).

Позивачка є донькою ОСОБА_10, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 11.04.1961 року (а.с.4).

Відповідно до оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.08.2003 року спадкоємцем майна померлого ОСОБА_10 є його син - ОСОБА_9 Спадкове майно на яке видано свідоцтво складається з права на земельну частку (пай) КСП "Липники" с. Липники Лугинського району Житомирської області належного померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку /пай/ серії НОМЕР_5 КСП "Липники" с. Липники, Лугинського району, виданого Лугинською райдержадміністрацією 28.10.1997 року. Розмір вказаної земельної частки (пай) становить 2,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі /на місцевості/, що підтверджується копією матеріалів спадкової справи (а.с.2,123).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_9, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 05.04.2017 року (а.с.8).

Відповідно до копії заповіту від 23.10.2013 року ОСОБА_9 заповів державні акти на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_7, серія НОМЕР_8, серія НОМЕР_9, серія НОМЕР_10, видані 27.05.2011 року на підставі розпорядження №122 голови Лугинської РДА, своїй доньці - ОСОБА_6 (а.с.149).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що в межах заявлених позивачкою вимог, підстав для задоволення позову не було.

При цьому судом враховано, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Згідно зі ст.549 ЦК України 1963 року, яка діяла на момент смерті ОСОБА_10, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Передбачений ст.549 ЦК УРСР шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. У разі продовження зазначеного строку суд одночасно вирішує питання про визнання за позивачем права на належне йому майно, що збереглося в натурі, або на грошові суми, коли воно реалізоване.

В даному випадку, обгрунтовуючи позов, ОСОБА_3 посилалася на те, що фактично вступила в управління спадковим майном.

Разом з тим, судом першої інстанції достеменно встановлено та не заперечувалося позивачем і її представником, що ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріуса не зверталася, в установленому законом порядку спадщину не прийняла, в судовому порядку факт прийняття спадщини не встановлювала.

Заявляючи вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, позивачем зазначено відповідачем Липниківську сільську раду, яка за умови існування інших спадкоємців, не може претендувати на спадщину, а отже, є неналежним відповідачем у справі.

У зв»язку з цим, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що у разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 51 ЦПК).

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Саме із таких міркувань виходив суд, відмовляючи в позові.

За наведених обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки воно постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів.

Разом з тим, будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 30 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий: Судді:

Повний текст постанови складений 20.09.2018 року.