Ухвала суду № 76579276, 11.09.2018, Романівський районний суд Житомирської області

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

290/138/18

У Х В А Л А

11 вересня 2018 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Бабича С.В., з участю секретаря судового засідання Строган Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об"єкта, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Романівська районна державна адміністрація Житомирської області, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2018 року Державна архітектурно-будівельної інспекція України (далі - Держархбудінспекція) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить зобов"язати останнього знести самочинно збудовану господарську будівлю по вул. Лялевича,8-А в смт. Романів Житомирської області, посилаючись на те, що відповідач в установлений строк не виконав вимоги припису про усунення порушення вимог законодаства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В судове засідання учасники справи не з"явилися, заявивши клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності. Водночас представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обгрунтоване тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір, що виник між сторонами є публічно-правовим і його слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва і мотивуючи такий позов істотними порушеннями будівельних норм і правил, яка є ознакою самочинного будівництва, діє як суб'єкт владних повноважень з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил, а не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів.

Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.

Спори, які виникають за участю суб'єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими.

Дані висновки суду узгоджуються з правовою позицією ОСОБА_2 Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10 квітня 2018 року по справі № 1519/2-787/11.

Окрім цього, ОСОБА_2 Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України в цій категорії справ, а саме від висновку Верховного Суду України (справа № 21-1959а16), згідно якого об'єкти самочинного будівництва належать до об'єктів цивільних прав, а тому спори за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю про зобов'язання знесення самочинного будівництва підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки такі спори не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язані з вирішенням питань щодо речових прав. При цьому у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 10 квітня 2018 року зазначено, що такий спір не пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування. Справа за позовом такого суб'єкта належить до компетенції адміністративних судів.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Водночас, згідно пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв"язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Керуючись статтями 255, 259-261 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Провадження у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об"єкта закрити.

Роз"яснити Державній архітектурно-будівельній інспекції України, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адмінстративного судочинства.

Повернути Державній архітектурно-будівельній інспекції України судовий збір в сумі 1762 (однієї тисячі сімсот шістдесят двох) грн, сплачений згідно платіжного доручення № 7189 від 19 грудня 2017 року та квитанції № 134 від 29 січня 2018 року.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя С.В. Бабич