Вирок № 76578040, 20.09.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3831/18

Провадження № 1-кп/204/490/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Білик І.А.

за участю секретаря: Левикіна В.Є.,

за участю прокурора: Голубчика В.О.,

за участю потерпілого: ОСОБА_1,

за участю обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12018040680000672 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 15 липня 2016 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.125 КК України призначено покарання у вигляді штрафу 850 грн., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 15 квітня 2018 року приблизно о 22.00 години, знаходячись з раніше йому малознайомим потерпілим ОСОБА_1, поблизу домоволодіння АДРЕСА_3, в цей час у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, та він визначив майно потерпілого ОСОБА_1., як об'єкт свого злочинного посягання.

Того ж дня, тобто 15 квітня 2018 року приблизно о 22 години 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, наблизився до потерпілого ОСОБА_1., та діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою наживи, відкрито, шляхом ривка заволодів чужим майном, що належить потерпілому ОСОБА_1., а саме: сумкою із шкіро- замінювача чорного кольору, яка для потерпілого матеріальної цінності не представляє, в якій знаходились: ключ з брелком, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють; навушники білого кольору, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють; навушники чорного кольору з написом «Рапаsопіс», які для потерпілого матеріальної цінності не представляють; мобільний телефон «Noкіа RМ-1110», іmеі 1:НОМЕР_3, іmеі 2:НОМЕР_4 вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/350 від 11.05.2018 року становить 405,00 гривень; мобільний телефон «Lenovo А2010-а», іmеі 1:НОМЕР_1, іmеі 2:НОМЕР_2, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/350 від 11.05.2018 року становить 884,70 гривень. Таким чином, ОСОБА_2 відкрито заволодів чужим майном, що належить потерпілому ОСОБА_1., та в подальшому став протиправно утримувати при собі, та отримав можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1. матеріальну шкоду на загальну суму 1 289,70 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно, в час та у місці, зазначеному у обвинувальному акті, а саме: 15 квітня 2018 року приблизно о 22.00 год. він, знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_3, наблизився до малознайомого потерпілого ОСОБА_1, між ними виник конфлікт, після чого, він вирвав з рук потерпілого сумку в якій знаходилися речі, зазначені в обвинувальному акті, серед яких були два мобільні телефони,ключі, навушники, та почав тікати. ОСОБА_1 кричав, щоб він повернув йому сумку. Однак, він з викраденою сумкою втік. Пізніше його затримали працівники поліції. В скоєному розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_1. в судовому засіданні не заперечував щодо розгляду кримінального провадження в порядку ст.349 КПК України, підтвердив та не оспорював фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, зазначив, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого він не має, цивільний позов подавати не буде, просить призначити покарання на розсуд суду, про що також надав заяву.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого (а.п.42-52), протоколи огляду предметів від 16.04.2018 року з фототаблицею (а.п.13-16, 17-31), висновок судової товарознавчої експертизи № 11/12.1/350 від 11.05.2018 року (а.п.69-71), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.68), постанову про визнання речовими доказами (а.п.32) та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст.65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.1 ст.186 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Вчинений злочин відноситься до категорії середньої тяжкості. На обліку у лікарів нарколога та психіатра ОСОБА_2 не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий, не працює. Як пом'якшуючі покарання обставини, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.186 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно ч. 1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як видно з положень п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст.71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст.71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Оскільки новий злочин за зазначеним кримінальним провадженням обвинуваченим було вчинено після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, суд на підставі ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання ОСОБА_2 повністю приєднує невідбуте покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень, призначене вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2016 року.

Строк дії запобіжного заходу - особисте зобов'язання, застосований по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2018 року закінчився 15 червня 2018 року, клопотань про продовження або зміну вказаного запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до суду не надходило.

Цивільний позов не заявлений.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Згідно ч.2 ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судової товарознавчої експертизи, згідно наданої довідки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання: один рік шість місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гивень, призначене вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2016 року та остаточно ОСОБА_2 призначити покарання за сукупністю вироків у виді одного року шести місяців позбавлення волі та штрафу в сумі 850 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, не відбуте покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень, призначене вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2016 року, виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 16 червня 2018 року.

Речові докази: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1., водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_1., ІНН на ім'я ОСОБА_1., пластикова картка «ПриватБанка», пластикова картка «monobank», скидочна карточка «Эпицентр», які знаходяться на зберіганні під розпискою у потерпілого ОСОБА_1. - залишити потерпілому ОСОБА_1; сумка наплічна із шкіро замінювача чорного кольору, навушники білого кольору; навушники чорного кольору «Раnаsоnіс»; ключ від квартири з брелком, мобільний телефон «Nокіа RМ-1110», чорного кольору, мобільний телефон «Lenovo А-2010», червоного кольору, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 1802), - повернути законному власнику ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь на користь держави фактичну вартість проведення судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/350 від 11.05.2018 року, у розмірі 572 гривні 00 копійок, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик