Ухвала суду № 76577972, 14.09.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12297/18

Провадження № 2/263/2540/2018

УХВАЛА

14 вересня 2018 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до Житлово-будівельного кооперативу «Оріон» про визнання права власності у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 10 вересня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ЖБК «Оріон» про визнання права власності у порядку спадкування за законом. На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вона є матір’ю неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4, який помер 23 вересня 2017 року, є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 Після смерті батька ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_5, яка померла 28 травня 2015 року (бабусі ОСОБА_6) та ОСОБА_4, який помер 23 вересня 2017 року (батька ОСОБА_6), виділена кооперативна квартира за указаною адресою, загальною площею 44,5 кв. м, у ЖБК «Оріон». На підставі пайового внеску, який сплачений у повному обсязі, виданий ордер. Згідно з особовим рахунком № 79061 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належала вказана квартира на підставі ордеру від 18 вересня 1981 року № 1663, однак, відповідно до відповіді ККП «Маріупольське БТІ» № 1742/02-14 від 05 грудня 2017 року реєстраційне посвідчення на дану квартиру видано не було. Після смерті ОСОБА_5 28 травня 2015 року відкрилася спадщина у вигляді частини вищевказаної квартири. ОСОБА_4 як син померлої був єдиним спадкоємцем першої черги за законом. ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті його матері постійно проживав у вищевказаній квартирі, від прийняття спадщини не відмовлявся, тому вважається таким, що прийняв спадщину, а саме: за адресою: АДРЕСА_1. 23 вересня 2017 року помер батько неповнолітньої ОСОБА_3 Позивач, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, та ОСОБА_3 звернулися до Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу у Донецькій області ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4 Постановою Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу у Донецькій області ОСОБА_7 від 28 березня 2018 року ОСОБА_3 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки не подано документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, а саме: відсутні правовстановлюючі документи та державна реєстрація права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. У зв’язку з чим, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 328, 392, 1261, 1268, 1270, 1298 ЦК України, позивач просить суд визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 23 вересня 2017 року, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Разом із позовною заявою до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому позивач посилається на тяжкий матеріальний стан, оскільки діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, є єдиним годувальником сім’ї, розмір її заробітної плати складає 3889,40 грн., на підтвердження чого надано довідку про доходи позивача.

Ознайомившись із клопотанням та матеріалами позову, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати – передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв’язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати – це витрати держави, які вона несе у зв’язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв’язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах необхідно вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення сплати), у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

У той же час, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, надана суду довідка про доходи не є беззаперечною підставою для відстрочення сплати судового збору та не вказує на неможливість сплатити позивачем судовий збір, тому підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пп. 1, 2, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовні заяві вказана ціна позову у розмірі 100 000 грн.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривень.

Один відсоток ціни вказаного позову становить 1000 грн., отже до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1000 грн.

На підтвердження доплати судового збору до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області необхідно надати оригінал квитанції про доплату судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч. 2 ст. 62 ЦПК України).

Частиною 6 статті 62 ЦПК України передбачено те, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Тобто закон вимагає надання саме оригіналу або належним чином посвідченої копії довіреності, що підтверджує повноваження представника, за наявності якої суддя має можливість встановити, що позов (заява) поданий повноважною особою.

Однак до матеріалів позовної заяви подано фотокопію довіреності, яка не відповідає вимогам ч. 6 ст. 62 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

На порушення указаних вимог не всі копії, додані до позовної заяви, належним чином посвідчені.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, слід дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до Житлово-будівельного кооперативу «Оріон» про визнання права власності у порядку спадкування за законом, – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме:

- надати оригінал квитанції на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1000 грн.;

- надати оригінал або належним чином посвідчену копію довіреності представника позивача;

- надати належним чином посвідчені копії документів, доданих до заяви або самостійно посвідчити їх.

У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud0519.

Ухвала набуває законної сили негайно.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.М. Музика