Постанова № 76577633, 18.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16041/16 Суддя першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Пилипенко О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ЄВРОБАНК» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року, яке прийняте в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ЄВРОБАНК» Ларченко Ірини Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» (далі - Уповноважена особа), які мають право на відшкодування коштів за вкладами (банківський рахунок №2625.7.0014520.01 згідно з договором № ZP-002946 про відкриття карткового рахунку з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердрафту) та обслуговування банківської платіжної картки від 31 липня 2014 року), включаючи кошти у сумі 63810 грн. 00 коп.) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу включити позивача до Переліку вкладників ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами (банківський рахунок №2625.7.0014520.01 згідно з договором № ZP-002946 про відкриття карткового рахунку з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердрафту) та обслуговування банківської платіжної картки від 31 липня 2014 року), включаючи кошти у сумі 63810 грн 00 коп.) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та повторно подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Перелік вкладників ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року вказаний адміністративний позов було задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_3 до Переліку вкладників ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», які мають право на відшкодування коштів у сумі 63810 грн 00 коп. за вкладом (банківський рахунок № НОМЕР_1 згідно з договором № ZP-002946 про відкриття карткового рахунку з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердрафту) та обслуговування банківської платіжної картки від 31 липня 2014 року) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнано протиправним і скасовано наказ Уповноваженої особи від 24 листопада 2016 року № 233-ОД у частині визнання нікчемною операції з розміщення ОСОБА_3 коштів у сумі 63810 грн 00 коп. на рахунку № 2625.7.0014520.01;

- зобов'язано Уповноважену особу включити ОСОБА_3 до Переліку вкладників ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», які мають право на відшкодування коштів у сумі 63810 грн 00 коп. за вкладом (банківський рахунок № НОМЕР_1 згідно з договором № ZP-002946 про відкриття карткового рахунку з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердрафту) та обслуговування банківської платіжної картки від 31 липня 2014 року) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунок № НОМЕР_1 згідно з договором № ZP-002946 про відкриття карткового рахунку з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердрафту) та обслуговування банківської платіжної картки від 31 липня 2014 року, за яким ОСОБА_3 має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 63810 грн 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Уповноважена особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що операція від 15 червня 2016 року з розміщення коштів у сумі 63810 грн 00 коп. на рахунку позивача є нікчемним правочином.

Відповідно до ухвали суду від 13 липня 2018 року справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Уповноваженої особи залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що 31 липня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» був укладений договір про відкриття карткового рахунку з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердрафту) та обслуговування банківської платіжної картки № ZP-002946 (далі - договір № ZP-002946 від 31 липня 2014 року). Згідно умов вказаного договору банк відкриває позивачу картковий рахунок у гривні № НОМЕР_1, випускає та надає банківську платіжну картку.

На зазначений рахунок позивача 15 червня 2016 року надійшли кошти у сумі 63810 грн 00 коп.

Постановою Правління Національного банку України № 215-рш від 16 серпня 2016 року було відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ КБ «ЄВРОБАНК»

Відповідно до вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1523 від 16 серпня 2016 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Зазначеним рішенням призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», зокрема визначені статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононцю В.В. на два роки з 17 серпня 2016 року по 16 серпня 2018 року включно.

ОСОБА_3 06 вересня 2016 року звернувся до Уповноваженої особи із заявою щодо включення банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом.

Листом від 09 вересня 2016 року № 01-143/5789 ОСОБА_3 було повідомлено про те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що операції по зарахуванню на його рахунок грошових коштів мають ознаки операцій, які могли спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом (ознаки «дроблення»), у зв'язку з чим рахунок підлягає тимчасовому обмеженню до виплати коштів вкладниками.

Після звернення до суду з даним позовом, Уповноважена особа завершила перевірку правочинів (інших договорів), укладених ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», результати якої затверджені актом від 16 листопада 2016 року № 21.

Також уповноважена особа прийняла наказ № 233-ОД від 24 листопада 2016 року, яким визнала нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахунках фізичними особами, перелік яких зазначений у додатках 1 та 2. У додатку 2 до вказаного наказу міститься операція з поповнення карткового рахунку позивача на суму 63810 грн 00 коп.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що між ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та позивачем був укладений договір про відкриття карткового рахунку № ZP-002946 від 31 липня 2014 року, а тому він набув статусу вкладника та має право на відшкодування гарантованої суми згідно з Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав доказів на підтвердження нікчемності вказаного правочину.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут та надалі вказаний Законом зазначається у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Положеннями ч. 4 ст. 26 зазначеного Закону передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Як раніше зазначалося, інформація щодо ОСОБА_3 була включена до перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. За результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про нікчемність операції із зарахування коштів на картковий рахунок позивача з підстав, передбачених п.п. 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, передумовою для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами є наявність чинного договору, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та залишку коштів на рахунку. Не включивши ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із зазначенням повної суми залишків на рахунках, Уповноважена особа фактично застосувала наслідки нікчемності правочину.

Колегія суддів вважає, що Уповноважена особа, встановивши обставини, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», має право не включити фізичну особу до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами посилаючись на нікчемність договору (правочину). Натомість, вкладник, договір із яким Уповноважена особа вважає нікчемним, може захистити свої права, які випливають із договору банківського вкладу або із договору рахунка, шляхом пред'явлення позову про визнання протиправними дій Уповноваженої особи, вчинених у зв'язку з визнанням відповідного правочину нікчемним.

У такому випадку висновок про визнання судом нікчемності правочину є правовою оцінкою, яка має бути викладена у мотивувальній частині судового рішення.

Такий же підхід до вирішення адміністративних спорів, пов'язаних із застосуванням наслідків нікчемності правочину, викладений у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2008 року (реєстраційний номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 2182152).

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наказом № 233-ОД від 24 листопада 2016 року Уповноважена особа визнала нікчемною операцію з розміщення коштів на картковому рахунку позивача, що суперечить вимогам закону.

Перевіряючи правомірність дій Уповноваженої особи щодо проведення перевірки на наявність ознак, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», саме операції з розміщення коштів на картковому рахунку позивача, а також обґрунтованість висновку про нікчемність такої операції, колегія суддів виходить із наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зазначена норма права визначає коло правочинів, які Уповноважена особа зобов'язана перевірити на предмет наявності ознак нікчемності. Обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є їх укладення або вчинення саме банком.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час вирішення справи № 826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку про те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операція по зарахуванню коштів на рахунок позивача від 15 червня 2018 року в сумі 63810 грн 00 коп. не належить до правочинів та не підлягає перевірці на предмет нікчемності відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Фактичне надходження та зарахування коштів у розмірі 63810 грн 00 коп. на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 підтверджується квитанцією № 240020 від 15 червня 2016 року, завірена копія якої приєднана до матеріалів справи.

Наявність зазначених коштів на вказаному рахунку також не заперечується відповідачем.

Як раніше зазначалося, правомірність зарахування таких коштів на рахунок ОСОБА_3 не могла перевірятися Уповноваженою особою за процедурою, передбаченою ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів звертає увагу на те, що договір про відкриття карткового рахунку № ZP-002946 був укладений між позивачем та ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» 31 липня 2014 року, тобто пізніше ніж протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, у зв'язку з чим не підлягав перевірці відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також в матеріалах справи відсутні докази визнання зазначеного договору недійсним у встановленому законом порядку чи застосування наслідків нікчемності такого договору в судовому порядку.

Посилання на ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як підставу для не виплати позивачу коштів, які перебувають на картковому рахунку в ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відсутні.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави з яких Уповноважена особа не включила інформацію щодо ОСОБА_3 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - є необґрунтованими.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги Уповноваженої особи не спростовують висновки, викладені в рішенні суду від 30 квітня 2018 року, та не можуть бути підставою для його скасування.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Уповноваженої особи залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ЄВРОБАНК» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

О.Є. Пилипенко