Рішення № 76577381, 20.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Київ № 826/18830/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Реалагро-Цептр»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалагро-Центр» (01033, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, офіс 441, код ЄДРПОУ: 38688742) (далі - позивач, ТОВ «Реалагро-Центр» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ: 39669867) (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2016 № 0022261206.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що посадовими особами відповідача проведена камеральну перевірка, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних від 28.07.2016 № 1712/26-55-12-07/38688742, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.08.2016 № 0022261206.

Разом з тим, представник позивача наголошує, що у відповідача були відсутні підстави для проведення камеральної перевірки, а прийняте за її наслідками податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, з огляду на що в акті камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки у податковій звітності.

У позовній заяві представник позивача також звертає увагу суду на те, що при проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушень термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зазначене, представник позивача просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача надіслав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, наголосивши, що відповідачем проведена камеральна перевірка за результатами якої складено акт, яким встановлено порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних.

Представник відповідача вказав на те, що відповідно до пп. 75.1.1. ПК України камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових декларація (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Крім того, представник відповідача зазначив, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, як вказує представник позивача, зважаючи на те, що камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова повідомлення-рішення від 17.08.2016 № 0022261206 є правомірним, з огляду на що просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 11.10.2017 № 7390 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою від 14.11.2017 вказану адміністративну справу прийнято до свого провадження суддею Кармазіним О.А. та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, Управлінням податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 57.2 ст. 57, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та у порядку ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Реалагро-Центр» за травень 2016 року.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 28.07.2016 № 1712/26-55-12-07/38688742 (далі- Акт).

17.08.2016 на підставі вказаного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0022261206, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 509374,51 грн., яке ґрунтується на положеннях ст. 201 та ст. 120-1.1 ПК України.

Разом з тим, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним позивач 19.09.2016 звернувся до ГУ ДФС у м. Києві зі скаргою вих. № 183. Проте 17.11.2016 рішенням ГУ ДФС у м. Києві № 24262/10-26-15-10-03 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 17.08.2016 № 0022261206 без змін.

Позивач, вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним звернувся зі скаргою даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України (в редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тобто, з дотриманням встановлених правил і процедур.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до п. 75.1. ПК України (в редакції на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п/п. 75.1.1. ПК України (в редакції на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п. 76.1. ПК України (в редакції на час проведення перевірки) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Відповідно до п/п. 75.1.1. ПК України (в редакції з 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до абзацу другого п/п. 75.1.1. ПК України (в редакції з 01.01.2017) предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, норми абзацу першого п/п. 75.1.1. ПК України в редакції до і після 01.01.2017, в кореспонденції з положеннями п. 76.1. ПК України, надавали повноваження контролюючому органу проводити камеральні перевірки на підставі даних СЕА ПДВ та ЄРПН, дані яких включають і відомості щодо фактів реєстрації податкових накладних, на підставі яких у даному випадку, як вбачається з Акту перевірки, і проведена перевірка, а відтак у суду відсутні підстави для висновку про протиправність проведення перевірки.

Норми абзацу другого п/п. 75.1.1. ПК України, які набрали чинності з 01.01.2017 в редакції Закону України № 1797-VIII, по суті деталізують положення абзацу першого п/п. 75.1.1. ПК України та були чинними станом на час проведення перевірки, у зв'язку з чим у суду також не має підстав для висновку, що контролюючий орган діяв в порушення абзацу другого п/п. 75.1.1. ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 804/4056/17 (номер рішення в ЄДРСР 75644268).

Що стосується доводів позивача відносно того, що на підставі п. 200.10. ПК України камеральна перевірка може проводитись лише протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, слід зазначити, що дані положення стосуються, як прямо зазначено у цьому пункті, перевірки даних, заявлених у податковій декларації та у взаємозв'язку з цим - перевірки права на бюджетне відшкодування та не стосується інших питань, як-то - перевірки строків реєстрації податкових накладних, відносно чого діють строки, встановлені ст. 102 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач не спростовує фактичних обставин, встановлених під час перевірки, та застосування до них норм матеріального (податкового) права, які регламентують застосування штрафних санкцій, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення з підстав відсутності повноважень у контролюючого органу на проведення вищезгаданої перевірки.

Враховуючи наведене, позов задоволенню не підлягає та, відповідно, у задоволенні позову слід відмовити. Враховуючи положення ст. 139 КАС України судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалагро-Центр» (01033, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, офіс 441, код ЄДРПОУ: 38688742) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін