Рішення № 76577357, 17.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2018 року 09:10 № 826/12687/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_2доПодільського районного відділу виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві проскасування постанови від 12.06.2017 №51439662,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_2 (далі-позивач/ ОСОБА_2.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Подільського районного відділу виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій просить суд скасувати постанову від 12.06.2017 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 129679,86 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що законодавством визначено, що застосуванню примусових дій з виконання рішення передує забезпечення боржнику можливості самостійно та добровільно виконати таке рішення на етапі відкриття виконавчого провадження. І лише, якщо боржник не скористався своїм правом на самостійне та добровільне виконання рішення до нього застосовуються заходи примусового виконання та стягується виконавчий збір, однак, як зазначає позивач, останній не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, відтак, був позбавлений можливості добровільно виконати рішення.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору, прийнятої державним виконавцем у межах наданих повноважень та на підставі чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним державним виконавцем Подільського районного відділу виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження №51439662 з примусового виконання виконавчого листа №758/4791/14-ц виданого 27.05.2016 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 1295798,67 грн. на користь ПАТ «ПУМБ».

Також, 16.06.2016 державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою від 01.07.2016 ВП №51439662 доручено Франківському РВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області провести виконавчі дії щодо здійснення опису і арешту транспортного засобу боржника.

05 серпня 2016 року винесено постанову про призначення експерта в рамках ВП №51439662.

Постановою від 04.05.2017 ВП№51439662 накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме: частку у розмірі 100% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Європлдант-Агро».

16 травня 2017 року державним виконавцем Подільського районного відділу виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Харитоненко К.В. об'єднано виконавчі провадження №50829714, №51439662, №49105899 у зведене виконавче провадження №53957092, у зв'язку із встановленням, що на виконанні знаходиться декілька виконавчих проваджень відносно одного боржника.

12 червня 2017 року державним виконавцем Харитоненко К.В. прийнято постанови про стягнення виконавчого збору у ВП№51439662, постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП№51439662, та на підставі заяви стягувача від 31.05.2017 б/н постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП№51439662.

Водночас постановою від 12.06.2017 відкрито виконавче провадження №54115714 з примусового виконання постанови №51439662, виданої 12.06.2017 Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

Вважаючи постанову від 12.06.2017 №51439662 про стягнення виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до положень, закріплених в ст.ст.1, 3 Закону України "Про органи та осіб які здійснюють примусове виконання рішень та рішень інших органів", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби, завданням яких є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до частини 5 статті 26 Закон України №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частинами 1 і 2 статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження №51439662 відкрито постановою від 16.06.2016.

Позивач зазначає, що не отримував вказану постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки в постанові вказаний невірна адреса боржника, що позбавило його на добровільне виконання рішення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, що ОСОБА_2, було відомо про відкрите провадження принаймні з 07.09.2016, відповідно до заяви останнього про адресу реєстрації, однак, постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.06.2016 ВП№51439662 ОСОБА_2 не оскаржена і не скасована з підстав визнання її у встановлену законодавством порядку протиправною.

При цьому, законодавцем не покладається обов'язок на органи державної виконавчої служби, при вирішенні питання щодо відкриття виконавчого провадження, з'ясовувати питання щодо можливості боржника самостійно у добровільному порядку виконати рішення, на підставі якого може бути відкрито виконавче провадження.

За приписами пунктів 1-6 частини 5 статті 27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також і згідно частини 9 статті 27 Закону 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини 3 статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналізуючи норми вищенаведеного законодавства з примусового виконання судових рішень, можна дійти висновку, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. При цьому, норми статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, виконавчий збір не стягується у разі, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто, у даному випадку, за умови виконання позивачем рішення до 16.06.2016 (дата винесення постанови про відкриття виконавчого провадження).

Проаналізувавши вказані дії відповідача з примусового виконання рішення та стягнення з позивача виконавчого збору за оспорюваною постановою, що є предметом даного спору, вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про правомірність та законність дій Подільського РВ ДВС м. Києва по стягненню з позивача виконавчого збору за оспорюваною постановою в зазначеному розмірі у відповідності до вимог статей 27, 40 Закону №1404-VIII.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 20.09.2018.

Суддя С.К. Каракашьян