Ухвала суду № 76577233, 20.09.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14275/18

Провадження № 2-ві/127/30/18

У Х В А Л А

20 вересня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Медяної Ю.В. у цивільній справі №127/14275/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницької міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа № 127/14275/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницької міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Відповідачем ОСОБА_1 було заявлено відвід судді Медяній Ю.В. по вищезазначеній справі, який розглянутий 19.09.2018 року у судовому засіданні.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В. від 19.09.2018 року відвід визнаний необґрунтованим та зупинено провадження у справі.

Враховуючи постановлення судом ухвали від 19.09.2018 року та положення ч. 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу, такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про відвід судді по справі № 127/14275/18 передано на розгляд судді Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Враховуючи положення ч. 7, ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку, що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу. Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.

Обґрунтовуючи заяву про відвід, ОСОБА_1 послалась на те, що суддя є необ'єктивною і упередженою при розгляді даної справи, оскільки провадження у справі було відкрито з порушенням положень ЦПК України щодо вимог до позовної заяви, відповідачу було надіслано копію позовної заяви з додатками, які не читаються, не надано всіх додатків та не надано копію квитанції про сплату судового збору за подання позовної заяви. Також, судом була прийнято до розгляду заява про витребування доказів без відповідної сплати судового збору.

Тобто, доводи заявника зводяться до суб'єктивної оцінки процесуальних дій судді.

Разом з тим, слід звернути увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на вищевикладене, заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Медяної Ю.В., подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницької міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Медяної Ю.В. у цивільній справі № 127/14275/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницької міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: