Рішення № 76576773, 14.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 вересня 2018 р. № 2040/6474/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_3 (61166, м. Харків, вул. Юрія Шевельова, 25) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив

Позивач, ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №163/2030-1303-17 від 31.05.2017 року щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на суму 25000,00 грн.; стягнути на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ- 39599198).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкове повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на суму 25000,00 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 14.08.2018 року у справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила позовні вимоги залишити без задоволення з тих підстав, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачеві на праві приватної власності належить транспортний засіб марки Lend Rover, модель Range Rover, обєм циліндрів двигуна 4367 см3, тип пального - дизель, 2013 року випуску, державний н.з. АХ7778 ВН, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САР 068964

31.05.2017 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 163/2030-1303-17, яким позивачу визначено податкове зобовязання по платежу транспортний податок з фізичних осіб на суму 25000,00 грн.

Суд відзначає, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній з 01.01.2017 року), обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, обєму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, обєм циліндрів двигуна, тип пального.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3200 грн. Тобто, для того, щоб транспортний засіб підпадав під визначення об'єкта оподаткування, встановленого пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, його середньоринкова вартість має перевищувати 1 200 000 грн.

Станом на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 14.03.2017 р. зі сплати транспортного податку за 2017 рік, діяли норми Методики, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 66, які набрали чинності з 19.02.2016 р., визначено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, обєм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п.п.13, 14 Методики).

Тобто, Методика станом на 31.05.2017 р. на час визначення позивачу податкового зобов'язання за 2017 рік не відповідала вимогам пп. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від № 428 від 21.06.2017 р. внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 66, із врахуванням яких, пункти 13,14 Методики відповідають вимогам пп. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017 р., проте, ці зміни набрали чинності 24.06.2017 р., тобто після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке датоване 31.05.2017 року.

Суд також зауважує, що із дослідженого Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році - вбачається, що автомобіль марки Lend Rover, модель Range Rover, з дизельним двигуном, може бути об'єктом оподаткування виключно у випадку, якщо об'єм циліндрів двигуна дорівнює 4,4 літрів, тобто - 4400 куб. см.). В той же час, об'єм циліндрів двигуна автомобіля, що належить позивачу становить 4367 куб. см, тобто має менший обєм ніж встановлений.

Суд відзначає, що відповідно до ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Крім того, суд зазначає, що основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Принципи, проголошені у статті 4 ПК України, повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.

У справі Новік проти України (18.12.2008 р.) Суд зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога якості закону у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

У справі Щокін проти України Суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим, та, відповідно, не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

В даному випадку, суд вважає, що у відповідача відсутні будь-які підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщує Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Тобто, податковий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об'єкта оподаткування, був позбавлений необхідності в більш ширшому його тлумаченні. В даному випадку, здійснивши округлення об'єму двигуна автомобіля позивача до більшого показника, податковий орган допустив фактично свавільне втручання у майнові права позивача.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив

Адміністративний позов задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №163/2030-1303-17 від 31.05.2017 року щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на суму 25000,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ- 39599198).

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 19.09.2018 року

Суддя Зоркіна Ю.В.